Рішення № 31397142, 20.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6307/13 20.05.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»провідшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 5787,22 грн. Суддя Васильченко Т.В. за участі представників сторін: від позивача: не з'явилися;від відповідача:не з'явилися.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 5787,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № ТП7956Г-а/11К від 28.03.2011, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «TOYOTA Corolla», реєстраційний номер ВІ 9103 ВН, а тому позивач відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна є обов'язковою при визначені збитків або розміру відшкодування, проте позивачем звіт експерта не поданий, як і відсутні докази на підтвердження ремонту зазначеного автомобіля, у зв'язку із чим просить відмовити в позові в повному обсязі.

Представники сторін в судові засідання не з'являлись, хоча про час і місце судових засідань повідомлялись належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, з відмітками про отримання; про причини неявки представники суд не повідомляли.

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для чергового відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 20.05.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

28.03.2011 між позивачем, Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування», як страховиком та Лазоренко Ігорем Володимировичем, як страхувальником укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № ТП7956Г-а/11К (надалі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням транспортним засобам - автомобілем марки «TOYOTA Corolla», реєстраційний номер ВІ 9103 ВН, 2011 року випуску.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП та вигодонабувачем є ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Строк дії договору встановлений з 29.03.2011 по 28.03.2012.

23.11.2011 о 20 год. 00 хв. в місті Києві по вулиці Довженка 16 відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участі застрахованого автомобіля «TOYOTA Corolla» та автомобіля «ВАЗ 210934», а саме: Вальков Роман Володимирович, керуючи автомобілем «ВАЗ 210934», реєстраційний номер ВВ 8988 ВЕ не врахував дорожньої обстановки та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «TOYOTA Corolla», реєстраційний номер ВІ 9103 ВН, під керуванням Лазоренка Ігоря Володимировича, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні ушкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Вальковим Романом Володимировичем вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою ВДАІ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві про дорожньо-транспортну пригоду № 8917773.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 3-11678/11 встановлено порушення Вальковим Романом Володимировичем вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, Валькова Романа Володимировича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно рахунку-фактури № СМУУ09965 від 24.11.2011 виставленого власнику транспортного засобу ТзОВ «Саміт Моторз Україна» вартість відновлюваного ремонту автомобіля «TOYOTA Corolla», склала 5787,22 грн.

Як зазначає позивач, вартість відновлювального ремонту автомобіля «TOYOTA Corolla», реєстраційний номер ВІ 9103 ВН становить 5787,22 грн. та визначена на підставі акту огляду транспортного засобу від 24.11.2011, складеного Голуб О. В., та ремонтної калькуляції "Audatex" від 24.11.2011.

При цьому слід зазначити, що дані, зазначені у вказаній ремонтній калькуляції, відповідають встановленим в п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. Зміст вказаної ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Audatex, що рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

24.11.2011 року страхувальник, Лазоренко Ігор Володимирович, звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Позивачем 06.12.2011 був складений та підписаний страховий акт № 2011/V/MOD04117/VESKO24844, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля «TOYOTA Corolla», реєстраційний номер ВІ 9103 ВН, в результаті ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 5787, 22 грн., яке підлягає перерахуванню ТзОВ «Саміт Моторз Україна».

На підставі складеного страхового акту, позивач виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту № ТП7956Г-а/11К від 28.03.2011, перерахував ТзОВ «Саміт Моторз Україна» суму страхового відшкодування в розмірі 5787,22 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 7485 від 08.12.2011.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб - автомобіль «ВАЗ 210934», реєстраційний номер ВВ 8988 ВЕ, яким спричинено ДТП, що потягло нанесення шкоди автомобілю «TOYOTA Corolla», реєстраційний номер ВІ 9103 ВН, належить Валькову Роману Володимировичу та знаходився під його керуванням.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Валькова Романа Володимировича встановлена у судовому порядку, тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ 210934», реєстраційний номер ВВ 8988 ВЕ відшкодовується Вальковим Романом Володимировичем, як власником цього транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідальність Валькова Романа Володимировича, як власника автомобіля «ВАЗ 210934», реєстраційний номер ВВ 8988 ВЕ, застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» згідно із полісом № АА 5734585, строк дії якого з 14.06.2011 по 14.06.2012, що підтверджено відповіддю МТСБУ, яка надійшла на запит суду.

Відповідно до наведенного вище полісу № АА 5734585, страхувальником - особою цивільно-правову відповідальність, якого застрахована полісом є Вальков Роман Володимирович, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації Вальковим Романом Володимировичем транспортного засобу «ВАЗ 210934», реєстраційний номер ВВ 8988 ВЕ була застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, відповідно до п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом № АА 5734585 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000, 00 грн., франшиза - 0, 00 грн.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «TOYOTA Corolla», реєстраційний номер ВІ 9103 ВН, з урахуванням зносу становить 5787,22 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.

Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою № ЛВ 34 від 22.08.2012, в якій просив відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 5787, 22 грн.

Однак, відповідач відшкодування не здійснив. Відповіді позивачу не надав.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, яке перейшло до позивача, визначені полісом № АА 5734585 розміри лімітів відповідальності та франшизи (0,00), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 5787, 22 грн.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

Доводи відповідача щодо неправомірності заявленої до стягнення суми, з підстав відсутності звіту експерта не беруться до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до приписів п.22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 34.2 статті 34 цього Закону у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що страховик протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно пункту 34.3. цієї статті, якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

З приписів вказаних норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що обов'язки, пов'язані із оцінкою шкоди, стосуються не позивача, оскільки за встановлених обставин справи його дії не регулюються цим Законом, а тому відсутні правові підстави перекладати на позивача обов'язки відповідача, який є страховиком за вказаним вище полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Крім того, вказаним Законом не передбачено обов'язково проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки.

З положень вказаного вище Закону вбачається, що під оціненою шкодою в ньому розуміється шкода, оцінена насамперед страховою компанією.

Дані висновки узгоджуються з позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постановах від 14.11.2012 у справі № 5011-67/7989-2012, від 30.01.2013 у справі № 5011-35/11156-2012 та інших.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з покладанням судового збору в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 5787 (п'ять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 22 коп. та 1720,50 (одна тисяча сімсот двадцать) грн. 50 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.05.2013.

Суддя Васильченко Т.В.