Рішення № 31397132, 17.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5385/13 17.05.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія Аско - Донбас Північний", м. Дружківка

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", м. Київ

про стягнення 5 097, 54 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Матушевська А.Є. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

Суть СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія Аско - Донбас Північний" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації в сумі 5 097, 54 грн.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття до судового засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 ГПК України.

Позивач вказує на порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, а тому наполягає на стягнення з відповідача 5 097, 54 грн. в порядку суброгації.

Відповідач, письмово на листі, в розумінні ст. ст. 22, 59 ГПК України, надав суду пояснення по справі, в яких проти позову заперечив та зазначив, що йому не зрозумілі деякі позиції, зазначені у ремонтній калькуляції. Одночасно посилається на положення 33, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" у частині його повідомлення та просить суд відмовити в позові у повному обсязі.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 13.07.2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АСКО-Донбас Північний", далі Страховик, та Ломакою Василем Григоровичем, далі Страхувальник, укладено Договір страхування № 234659, далі Договір, об'єктом страхування якого є транспортний засіб - автомобіль Chevrolet Aveo, державний реєстраційний номер АЕ 3554 СК, зокрема, на випадок дорожньо-транспортної пригоди.

Так, 21.02.2012 року в місті Дніпропетровськ, о 19:00 сталася дорожньо - транспортна пригода, далі ДТП, за участю застрахованого автомобіля Chevrolet Aveo, державний реєстраційний номер АЕ 3554 СК, під керуванням Ломаки Василя Григоровича та автомобіля ЗІЛ 431610, державний номер АЕ 20119 АЕ, під керуванням Клімухіна Володимира Миколайовича. Внаслідок ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Факт вини у скоєнні ДТП Клімухіна Володимира Миколайовича, за ознаками ст. 124 КУпАП, встановлено постановою Амур-Нижньодніпровсього районного суду м. Дніпропетровська від 21.03.2012 року по справі № 401/2897/12, що в розумінні статті 35 ГПК України є загальновідомими обставинами, що не потребують доказування та які мають значення для вирішення спору.

Вартість заподіяної матеріальної шкоди автомобіля Chevrolet Aveo, державний реєстраційний номер АЕ 3554 СК, згідно висновку експертного дослідження № 48/12 від 12.03.2012 року, проведеного судовим експертом Пилипенко А.І., становить 6 297, 54 грн.

З урахуванням вказаного висновку, позивачем складено страховий акт № 382/12 від 20.03.2012 року, згідно якого сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті страхувальнику, становить 5 597, 54 грн. Відповідно до платіжного доручення № 294 від 21.03.2012 року вказана сума була виплачена страхувальнику.

Відповідно до даних, наданих Моторним (транспортним) страховим бюро України на запит суду, цивільна-правова відповідальність винної у ДТП особи - Клімухіна Володимира Миколайовича, застрахована відповідачем згідно полісу АА/5859611 з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну в сумі 50 000,00 грн.

Таким чином, позивач наполягає на стягненні з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 5 097, 54 грн. Регресна вимога (претензія) № 43 від 10.12.2012 року про виплату страхового відшкодування в розмірі 5 097, 54 грн. була отримана відповідачем 14.12.2012 року.

Надавши правову кваліфікацію правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного:

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір страхування, сторони досягли всіх його суттєвих умов, а саме відносно предмету страхування, дотримали його письмову форму, визначили суттєві умови, у тому числі страхову суму, а тому відповідно до вимог ст. 16 Закону України " Про страхування", приписів статей 627, 629, 979 ЦК України, ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним. Право регресної вимоги позивача передбачено ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 993, 1187, 1191 ЦК України.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Так, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду в розумінні вимог статті 35 ГПК України щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Вина Клімухіна Володимира Миколайовича встановлена постановою Амур-Нижньодніпровсього районного суду м. Дніпропетровська від 21.03.2012 року по справі № 401/2897/12, і є фактом, який не потребує доказування.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми виплаченого страхового відшкодування право зворотної вимоги (регресу) до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, що згоджується з приписами ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", далі Закон.

Отже, відповідно до положень Закону особою відповідальною за завдані у даному випадку збитки у межах, передбачених договором обовязкового страхування цивільної відповідальності, є саме Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія".

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на ті обставини, що зокрема, перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

Тобто відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. Отже, в разі здійснення страхового відшкодування страховиком у нього виникає право, в розумінні ст. 993 ЦК України, на відшкодування у порядку регресу понесених витрат.

У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. В даному випадку дійсно відбулася заміна кредитора в порядку суброгації, зокрема страховик виступає замість потерпілого. Однак, внаслідок здійснення страховиком страхової виплати, він отримав право зворотної вимоги, тобто має місце заміна одного зобов'язання іншим. Відтак наявні відносини саме регресу, які регулюються загальними нормами цивильного права, зокрема, статтею 1191 ЦК України та ст. 38 Закону.

Згідно з частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Одночасно, стаття 38 Закону передбачає право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом;

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведений факт заподіяння йому шкоди в розумінні вимог статті 1166 ЦК України та право регресного відшкодування виплаченої ним суми на підставі статті 27 Закону України "Про страхування", статей 993, 1191 ЦК України. Відповідач не надав суду докази відшкодування виплаченої страхової суми (в порядку регресу) або звільнення його від такого відшкодування за законом.

Посилання відповідача на приписи ст. 33 Закону щодо повідомлення страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди, є хибними, оскільки вказана норма Закону не містить підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум у межах, передбачених договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності. (позиція Верховного суду України викладена у постанові від 12 березня 2012 року).

Щодо застосування до спірних відносин сторін приписів ст. 37 Закону, то суд звертає увагу відповідача на ті обставини, що зазначеною статтею регулюються питання страхового відшкодування (регламентної виплати) в площині відносин між потерпілим, або іншою особою, яка має право на таке відшкодування із страховиком, що не стосується предмету спору і не належить до предмету доказування у даній справі.

При цьому, дослідження транспортного засобу, складене певною експертною установою, є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що має бути витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжні доручення (постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2011р. у справі № 42/92), а тому зауваження відповідача відносно висновку експертного дослідження оцінюються судом за приписами ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України, з урахуванням їх доведення та обов'язку доказування.

За такими обставинами позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія Аско - Донбас Північний" до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 5 097, 54 грн. заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судовий збір в сумі 1 720, 50 грн. покладаються на відповідача у справі - Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.05.2013 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 16, 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 12, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 627, 629, 979, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст. 180, 181 ГК України, ст. ст. 173, 194, 202 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 35, 43, ст. ст. 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія Аско - Донбас Північний" до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 40, код ЄДРПОУ 20602681, на користь:

- Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія Аско - Донбас Північний", 84205, м. Дружківка, вул. Леніна, буд. 37, код ЄДРПОУ 13494943, суму виплаченого страхового відшкодування (в порядку регресу) в розмірі 5 097, 54 грн. та судовий збір в розмірі 1 720, 50 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 22.05.2013 року

Суддя Ю.О. Підченко