Постанова № 31396502, 16.05.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2013 р. 12:50 Справа №801/4299/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бег»

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АРКрим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - Некрасов О.Ю. - пред-к,дов. від 15.04.2013 р.

Радін А.О. - пред-к,дов. від 15.04.2013 р.

від відповідача - Шевцов В.Г.- пред-к, дов. № 2596/9/10 від 27.11.2012 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бег» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Алушті АРКрим Державної податкової служби (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 04.04.2013 р. № 0000292200 та № 0000302200. Вимоги мотивовані тим, що представники податкового органу при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки зробили помилкові висновки про порушення позивачем вимог ПК України.

Представник позивача наполягали на задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні , яке відбулось 13.05.2013 р., надав заперечення на позов ,в яких зазначив,що відсутні підстави для задоволення позову.

За клопотання представників позивача розгляд справ и було відкладено для надання додаткових доказів.

У судовому засіданні 16.95.2013 р. представник сторін наполягали на вимогах та запереченнях , викладених у позові та відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками відповідача проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ та податку на прибуток при здійнснні фінансово господарських - операцій з ТОВ «Акведук-Сіті», ТОВ «Логістк-Крим», ТОВ «Комплектторг» за період з 01.04.2010р. по 31.12.2011 р. , за результатами якої 20.03.2013 р. був складений акт №409/22/33520667.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано встановлення факту порушення п.п. 138.2 ст.138, п.п. 139.1.9. п.139.1 ст. 139 ПК України , в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 39716 грн., порушення п. 198.6 ст.198 , п.201.1, п.201.4 ст. 201 ПК України , в результат чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 31773 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 04.04.2013 р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0000292200, відповідно до якого позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у розмір 39716 грн., застосовані штрафі санкції у розмірі 1 грн., та № 0000302200 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 31773грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств , а розділ V визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення , зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду .

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України),номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У п.1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України зазначено,що р.ІІІ цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р. , якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Приймаючи до уваги те,що відповідачем перевірялось питання достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на прибуток в тому числі за квітень 2010 р.- грудень 2011 р. , суд вважає,що підлягають застосуванню норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» та ПК України.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду.

Ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлювала , що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8. ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Матеріалі справи свідчать про те,що позивач на підставі договору , укладеного 01.02.2011 р. з ТОВ «БК Регіон-Буд» , придбав бетон , що підтверджено витратними накладними № ОРН-95 від 25.02.2011р., № ОРН-96 від 25.02.2011 р., податковим накладними №46 від 25.02.2011р. та №47 від 25.02.2011р., відповідно на суму 174000 грн. ( тому числі ПДВ) та 16640 грн. ( в тому числі ПДВ).

До матеріалів справи залучені копії платіжних доручень №2311 від 01.03.2011р. та №2302 від 28.02.2011 р., яки свідчать про перерахування ТОВ «БК Регіон-Буд»140640 грн. та 50 000 грн. в якості оплати за бетон відповідно до рахунку №95 від 28.02.2011 р. ( в тому числі ПДВ).

За твердженнями позивача наведені вище документи відповідно до ПК України підтверджують обґрунтованість віднесення ним до складу податкового кредиту сум ПДВ, зазначених в податкових накладних №46 від 25.02.2011р. та №47 від 25.02.2011р.

Судом при вивчені податкових накладних №46 від 25.02.2011р. та №47 від 25.02.2011р. було встановлено ,що підставою для їх оформлення були угоди по реалізації бетону №000095 від 25.02.2011 р. , № 000096 від 25.02.2011 р.

Незважаючи на вимоги суду, позивачем не надані докази укладення з ТОВ «БК Регіон-Буд» угод , визначених в податкових накладних №46 від 25.02.2011р. та №47 від 25.02.2011р.

За таких обставин , керуючись наведеними вище вимогами ст.201 ПК України, суд вважає,що у позивача були відсутні правові підстави для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ , зазначених у податкових накладних №46 від 25.02.2011р. та №47 від 25.02.2011р.

З огляду на зазначене на думку суду висновки відповідача викладені у акті перевірки №409/22/33520667 від 20.03.2013 р. не спростовуються матеріалами справи, в наслідок чого відсутні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000302200 від 04.04.2013 р.

До матеріалів справи залучена копія Довідки АБ №437528 з ЄДРПОУ , відповідно до якої позивач здійснює діяльність по переробленню молока,виробництву масла та сиру, виробництву безалкогольних напоїв, неспеціалізованої оптової торгівлі продуктами харчування, прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів, інша діяльність у сфері спорту, діяльність готелів та подібних засобів тимчасового розміщення.

Надані позивачем документи свідчать про те,що придбаний ним у ТОВ «БК Регіон-Буд» товар - цемент - був в подальшому реалізований за тією ж ціною .

Вивчивши наведені вище обставини, суд вважає,що , укладаючи з ТОВ «БК Регіон-Буд» договір на придбання цементу, позивач безпідставно зависив собівартість своєї діяльності , що призвело до необгунованого завищення його валових витрат.

В силу викладеного суд вважає, що матеріалами справи спростовуються твердження позивача про безпідставність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки №409/22/33520667 від 20.03.2013 р. , щодо необгунтованого віднесення до складу валових витрат коштів, витрачених на оплату вартості товару -бетону, придбаного у ТОВ «БК Регіон-Буд» .

За таких обставин відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасуванню податкового повідомлення-рішення №0000292200 від 04.04.2013 р.

Під час судового засідання, яке відбулось 16.05.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 22.05.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.