Постанова № 3139540, 26.02.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.02.2009

Справа №2-29/6414-2008А

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ІНВЕСТМЕНТС", смт.Форос, м.Ялта.

До відповідача – Державної податкової інспекції у м.Ялта АР Крим, м. Ялта.

Про визнання неправомірними дій та неправомірним податкове повідомлення рішення.

Суддя О.І. Башилашвілі

Секретар судового засідання В.В. Романів

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Лазарєв С. О., довіреність № б/н від 09.02.09, представник.

Від відповідача - Володькін С. А,, довіреність № 2285/9/10.0 від 04.05.06, представник.

Суть спору: ТОВ "ІСТ ІНВЕСТМЕНТС" звернулося до господарського суду АР Крим із позовом до відповідача – ДПІ у м.Ялта АР Крим про визнання неправомірними дій по складанню акту планової виїзної перевірки №1055/31067903/52 від 24.04.2007р. та неправомірним податкове повідомлення рішення від 22.08.2007р. №0000921701/2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний акт та податкове повідомлення-рішення необґрунтовані та не відповідають закону.

Позивач також посилається на те, що висновки викладені в акті перевірки необґрунтовані та помилкові, що і спричинили винесення необґрунтованого податкового повідомлення-рішення.

Відповідач проти позову заперечує посилається на те, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено внаслідок виявлених під час перевірки порушень, викладених в акті перевірки.

Ухвалою від 08.09.2008р. суд зупинив провадження у справі в порядку ст. 156 КАС України, у зв’язку з призначенням у справі судово - бухгалтерської експертизи проведення якої доручив експертам – ТОВ «Кримське експертне бюро» (95000, вул.. К. Маркса 44, кв. 20, м. Сімферополь) та після повернення матеріалів справи з висновком експерта до суду, суд поновив провадження у справі.

Заявою від 10.02.2009 р. позивач змінив предмет позову та просить суд: визнати неправомірними дії ДПІ в м. Ялта про включення до п. 1 висновків акту перевірки № №1055/31067903/52 від 24.04.2007р. відомостей про порушення СП ТОВ «Іст інвестментс» п. 4.1, ст. 4, п. 5.1, ст. 5, п.п. 8.3.1, п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого ТОВ «Іст інвестментс» зменшено від’ємне значення об’єкту оподаткування податком на прибуток на суму 948893,00 грн.

Заява прийнята судом.

Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, та після закінчення яких, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухав представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення № 00698/261 від 26.04.2007р., згідно плану - графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання в СП у формі ТОВ «Іст інвестментс» була проведена планова виїзна перевірка з питання дотримання вимог податкового, валютного і іншого законодавства в період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р.

Перевірка проводилася головним державним податковим ревізором - інспектором відділення організації і супроводу перевірок великих підприємств управління аудиту юридичних осіб ДПА в АР Крим., головним державним податковим ревізором - інспектором відділення організації і супроводу перевірок великих підприємств управління аудиту юридичних осіб ДПА в АР Крим, старшим державним податковим ревізором - інспектором відділення організації і супроводу перевірок великих підприємств управління аудиту юридичних осіб ДПА в АР Крим, головним державним податковим ревізором - інспектором відділення контролю за фінансовими установами і операціями у сфері ЗЕД ДПІ м. Ялта, головним державним податковим ревізором - інспектором відділення контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ м. Ялта в період з 26.03.07р. по 17.04.07р.

За результатами перевірки складений акт перевірки №1055/31067903/52 від 24.04.2007р. та податкове повідомлення - рішення від 11 травня 2007 року № 0001272301/0 про донарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2933,37 грн. (у т.ч. основной платіж 977,79 грн., фінансові санкції 1955,58 грн.

Відповідач посилається на те, що відповідно до акту перевірки, між позивачем та Центром обслуговування абонентів Кримської філії ЗАТ «Київстар Дж. Ес.Эн.» укладені договори про надання послуг мобільному зв'язку. В ході виконання договору Центром обслуговування абонентів Кримської філії ЗАТ «Київстар Дж. Ес.Эм.» виписувалися рахунки-фактури по оплаті за телефонні переговори з послугою роумінгу, надані Київстар і надбавки за послуги роумінгу, надані іноземними операторами.

Послуги роумінгу надаються виключно у разі надання послуг в мережі сотового мобільного зв'язку абонентові, який знаходиться за межами території України. За даними перевірки командировочних посвідчень за період отримання послуг роумінгу працівники підприємства поза межі території України не виїжджали.

Керуючись ч.3 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на адресу позивача був направлений запит №5618/10/17-1 від 11.04.2007р. про надання інформації у підтвердження відрядження за межі України в періоді, який перевірявся, а також накази, по підприємству закріплюючі мобільні номери за працівниками позивача.

Відповідач посилається на те, що відповідно до відповіді позивача вих. №211 від 20.04.07р., накази по закріпленню номерів за певними працівниками підприємства платником не видавалися.

У зв’язку з викладеним, відповідач дійшов висновку, що суми коштів по оплаті за телефонні переговори з послугою роумінгу, надані Київстар і надбавки за послуги роумінгу, надані іноземними операторами, є додатковим благо.

Згідно п.1.1 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», під терміном «додаткове благо» розуміються засоби, матеріальні або нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, які виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою або виплатою, відшкодуванням або компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

Згідно з п. е) п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у склад загального місячного оподатковуваного податком доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, а саме у вигляді вартості безоплатно отриманих послуг.

Згідно п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний податком дохід на користь платника податку, утримує податок з суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену пунктом 1 статті 7 цього Закону.

Згідно п.8.3 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксації фактів здійснення всіх господарських операцій в первинних документах, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадовець), яке здійснює керівництво підприємством відповідно законодавства і статутних документів.

Відповідно до п.8.6 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма, підрозділами, службами і працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, вимог по дотриманню порядку оформлення і надання до обліку первинних документів.

Відповідач вважає, що особою відповідальною за документальне підтвердження зв'язку витрат на мобільний зв'язок з господарською діяльністю підприємства несуть посадовці (директор і головний бухгалтер), у зв’язку з чим на думку відповідача з боку позивача має місце порушення п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 977,79 грн.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою правильності визначення валового доходу встановлено заниження скоректованого валового доходу за 2006р. на 300 000,00 грн. з придбання кабелю без грошової оплати у фірми «Капітель-Плюс».

Відповідач посилається на те, що в ході документальної перевірки посадовцями позивача представлена до перевірки оборотно-сальдова відомість по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за березень 2006р., в якій вказана загальна сума сальдо по дебету рахунку 631 на кінець місяця, тобто на 01.04.06р. у розмірі 2 092 311,29 грн., зокрема сальдо по дебету рахунку 631 на 01.04.2006р. по фірмі «Капітель-Плюс» склало - 0,0 грн. А згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за квітень 2006р. загальна сума сальдо по дебету рахунку 631 на початок місяця, тобто на 01.04.06р. склала 2 474 611,24 грн., зокрема сальдо по дебету рахунку 631 на 01.04.2006р. по фірмі «Капітель-Плюс» склало вже - 300 000,0 грн.

При цьому під час перевірки, посадові особи відповідача дійшли висновку, що сума у розмірі 300 000 грн. за придбання кабелю на адресу фірми «Капітель-Плюс» не перераховувалася.

При цьому, відповідач вказує на те, що у червні 2006р. дебіторська заборгованість в сумі 300 000,0 грн. по фірмі «Капітель-Плюс» закривається сумою 300 524,16 грн. (придбання кабелю), що підтверджується накладною № 1736 від 07.06.2006р. Оплата за кабель в сумі 524,16 грн. здійснена по рахунку №1575 від 07.06.06г. платіжним дорученням № 1238 від 21.06.2006р., а оплата за придбання кабелю в сумі 300 000 грн. фірмі «Капітель-Плюс» так і не проведена.

Згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» дебіторська заборгованість за станом на 01.01.07р. по фірмі «Капітель-Плюс» не числиться. Договори або додаткові угоди з фірмою «Капітель-Плюс» на придбання кабелю до перевірки і до заперечень по акту не надані.

Згідно копій документів, прикладених до заперечень до акту, встановлено, що за платіжним дорученням № 420 від 23.03.2006р. СП у формі ТОВ «Іст інвестментс» проведена оплата фірмі «Капітель-Плюс» за електромонтажні роботи згідно рахунку №783 від 21.03.06р. (рахунок на придбання кабелю в сумі 300 000 грн. до перевірки, до заперечень по акту і до скарги не наданий). Листи позивача, що вказують, що оплату за виконання електромонтажних робіт вважати оплатою за придбання кабелю, до перевірки, до заперечень по акту і до скарги не надані.

Згідно пункту 4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий дохід - загальна сума доходу платника податків від всіх видів діяльності, отриманою (нарахованого) впродовж звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, як на території України, так і за її межами», платником податків в 2 кварталі 2006р. не віднесена до складу валового доходу сума 300 000 грн. (придбання кабелю без грошової оплати у фірми «Капітель-Плюс».

Крім того, згідно додатку № 8 до акту перевірки № 2728/23-4 31067903 від 29.11.06р. «Про результати проведення позапланової документальної перевірки по дотриманню вимог податкового законодавства України по відшкодуванню ПДВ, заявленого платником податків СП у формі ТОВ «Іст інвестментс» до бюджетного відшкодування згідно декларації по ПДВ за липень, серпень 2006р.» документи, підтверджуючі оплату придбання кабелю по податковій накладній № 655 від 23.03.06г. у фірми «Капітель-Плюс» на суму 300 000,0 грн. в ході перевірки не надані, тобто оплата придбання кабелю у фірми «Капітель-Плюс» актом перевірки відшкодування ПДВ від 29.11.06р. також не підтверджена.

Так, відповідач вважає, що придбання кабелю у фірми «Капітель-Плюс» на суму 300 000 грн. без оплати слід вважати доходом підприємства.

У акті перевірки відображено, що згідно акту попередньої комплексної документальної перевірки №1007/23-0/31067903 від 19.04.06р. за період з 01.01.05р. по 31.12.05р. узгодженим і підписаним посадовцями підприємства без заперечень, висновки якого ні в апеляційному, ні в судовому порядку не були оскаржені, балансова вартість основних фондів на кінець періоду (на 01.01.06р.), що перевіряється, за даними податкового обліку складає 27 915,6 тис. грн., в т.ч.: основні засоби групи 1-18 862,7 тис. грн.; основні засоби групи 2-5 495,5 тис. грн.; основні засоби групи 3 - 3 133,7 тис. грн.; основні засоби групи 4 - 399,6 тис. грн.; нематеріальні активи - 24,4 тис. грн.

Залишкова вартість основних фондів на кінець періоду (на 01.01.06р.), що перевіряється, за даними бухгалтерського обліку складає 31 844,8 тис. грн.

Відповідно до абзацу 2 п.п.8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки, визначається шляхом застосування норм амортизації, визначених п.8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Відповідач вказує на те, що копії бухгалтерських документів, наданих позивачем до заперечень по акту комплексної документальної перевірки не відображають факту придбання або реконструкції і модернізації основних фондів, а саме відсутня технічна і платіжна документація на знов придбані і введені в експлуатацію основні фонди.

У зв'язку із зменшенням балансової вартості основних фондів станом на 01.01.2006р., яка враховується при розрахунку амортизаційних відрахувань, на 27 891,2 тис. грн. (27915,6 - 24,4 (вартість нематеріальних активів)), на думку відповідача сума амортизаційних відрахувань в цілому за 2006 рік зменшена на 650 782.0 грн.

Крім того, відповідач посилається на те, що в розділі 2 додатку 1 наказу ДПА України №441 від 11.10.05р. розписаний порядок формування плану - графіку проведення планових виїзних перевірок фінансово - господарській діяльності банківських і інших фінансових \ установ у т.ч. тих, які знаходяться на обліку в Спеціалізованих державних податкових інспекціях по роботі з крупними платниками податків.

При проведенні комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного і іншого законодавства до перевірки повинні бути надані всі бухгалтерські і податкові документи, підтверджуючі правильність ведення податкового обліку підприємства.

Статтею 11 Закону України «Про систему оподаткування» визначено, що фінансові санкції за наслідками документальних перевірок і ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України і іншими уповноваженими державними органами, застосовуються в розмірах, передбачених законодавчими актами, які діють на день закінчення таких перевірок або ревізій.

Відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків на підставі, викладеного в підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоїмки (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, встановлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який доводиться така недоїмка, і закінчуючи податковим періодом, на який доводиться отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми і не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупні за весь термін недоїмки, незалежно від кількості податкових періодів, які минули.

Відповідно до п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» у разі, коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування і сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування і сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків платить штраф в подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата такого штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності і/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають

- значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Стаття 70 КАС України, встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до висновку експерта № 83/08 від 13.01.2009р. (а.с. 91-102), висновки про завишення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2006р. на 958303,00 грн., викладені в акті перевірки ДПІ в м. Ялта від 24.04.2007р., документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Іст інвестментс» частково – в сумі 9410, та не підтверджується в сумі 948893,00 грн. Висновок про заниження податку з доходів осіб фізичних осіб за 2006р. на суму 977,79 грн., викладений в акті перевірки ДПІ в м. Ялта від 24.04.2007р., підтверджується первісним документами ТОВ «Іст інвестментс».

Відповідач проти висновків експерта заперечує, посилається на те, що висновок експерта в частині часткового підтвердження від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток необґрунтованим та просить виключити висновки експерта у цій частині з доказів, які такі що суперечать законодавству.

Однак суд не вбачає підстав для відхилення висновку експерта та вважає, заперечення відповідача необґрунтованими, у зв’язку з наступним.

Відповідно до ст. 82 КАС України, у висновку експерта зазначаються: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.

У висновку експерта також зазначається, що експерта попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Якщо експерт під час проведення експертизи виявить факти, що мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання, він може включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Експерт дає свій висновок у письмовій формі. Висновок експерта приєднується до справи.

Висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Стаття 86 КАС України встановлює, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд встановив, що при проведенні експертизи, експертом були вивчені наступні документи: податкові декларації по ПДВ за січень — грудень 2006 р. з уточнюючими розрахунками до них; реєстри отриманих і виданих податкових накладних за 2006 р.; оборотно-сальдові відомості по б/рахунку 10 «Основні засоби» за 2005 — 2006 р.р.; картки рахунку 1513 «Інвестиції в капітальне будівництво» по об'єктах основних засобів за період 2000 — 2005 р.р.; первинні документи бухгалтерського обліку (накладні, акти звірки, рахунки, банківські виписки, платіжні доручення) за період з грудня 2005 р. по червень 2006 р.; завірені копії банківських виписок на оплату виконаних підрядних робіт за період 2004 — 2005 р.р.; оборотно-сальдові відомості по б/рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» за березень — червень 2006р.; податкова накладна №655 від 23.03.2006р. фірми «Капітель Плюс»; завірена копія рахунку-фактури КФ ЗАТ «Київстар GSМ» № 59-8254573 від 01.12.2006.; копія акту планової виїзної документальної перевірки № 64 від 19.04.2006р.

При проведенні експертизи, експерт керувався: При документальній перевірці: перевірялася правильність арифметичних підрахунків і виведених підсумків; визначалася відповідність ведення бухгалтерського і податкового обліку вимогам законодавчих і нормативних актів. Експертом також був застосований метод співставлення: зіставлялися відомості податкового і бухгалтерського обліку; висновки, викладені в акті перевірки ДПІ, зіставлялися з нормами чинного податкового законодавства.

При цьому експерт використовував наступні законодавчі і нормативні документи: Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»; Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»; Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФ України № 291 від 30.11.1999р.; «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого наказом МФ України №88 від 24.05.1995 р.

Суд встановив, що експертиза проведена експертом Жиліною А. Г., яка має вищу економічну освіту, спеціальності: 11.1. «Дослідження документів бухгалтерського обліку і звітності»; 11.2. «Дослідження документів про фінансово-кредитні операції» 11.3. «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій», що підтверджується свідоцтвом Міністерства юстиції № 781, та має стаж експертної роботи з 2000р.

Крім того, експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку і відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

За викладених обставин, суд вважає, що висновок експерта цілком відповідає приписам ст. 82 КАС України.

За викладених обставини суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання неправомірними дій ДПІ в м. Ялта по включенню до п. 1 висновків акту перевірки № №1055/31067903/52 від 24.04.2007р. відомостей про порушення СП ТОВ «Іст інвестментс» п. 4.1, ст. 4, п. 5.1, ст. 5, п.п. 8.3.1, п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого ТОВ «Іст інвестментс» зменшено від’ємне значення об’єкту оподаткування податком на прибуток на суму 948893,00 грн., у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Вступна та резолютивна чистини постанови оголошені – 26.02.2009р.

Повний текст постанови оформлений та підписаний – 03.03.2009р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 152, п. 1 ст. 153, 160, 163, п. 4 ст. 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції в м. Ялта по включенню до п. 1 висновків акту перевірки № №1055/31067903/52 від 24.04.2007р. відомостей про порушення Сумісним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю «Іст інвестментс» (код в ЄДРПО України 31067903) п. 4.1, ст. 4, п. 5.1, ст. 5, п.п. 8.3.1, п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого ТОВ «Іст інвестментс» зменшено від’ємне значення об’єкту оподаткування податком на прибуток на суму 948893,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Сумісного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Іст інвестментс» (м. Ялта, смт. Форос, вул. Терлецького, 10, код в ЄДРПО України 31067903) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви (ст. 254 КАС України).

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.