Рішення № 3139473, 17.07.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 40/28

17.07.08

За позовом Державного підприємства "Український центр "Безпека"

до Фонду державного майна України

Державного підприємства завод "Арсенал" , Регілнальне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

про спонукання до укладення додаткової угоди до Договору від 15.05.03 № А/76-31-03,

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

Від позивача: Процько В.І. посвідчення № 391 від 17.04.2007р.

Від відповідача-1: Єрмакова К.Ю. за дов. № 35/Д-79 від 17.10.2007р.

Від відповідача-2: Бичков А.С. за дов. № 7 від 09.01.2008, Ганношин О.А. № 114 від 25.01.2008

Від відповідача-3: Братченко А.В. № 12 від 01.02.2008

В засіданні приймали участь

В судовому засіданні 09.07.2008р., за згодою сторін на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Державне підприємство «Український науково-технічний і впроваджувальний центр комплексного захисту інформації (Державне підприємство «Український центр «Безпека») з позовними вимогами до Державного підприємства завод «Арсенал», Фонду державного майна України, про спонукання до укладення додаткової угоди до Договору від 15.05.03р. № А /76-31-03.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.05.2008 року порушено провадження у справі № 40/28, розгляд справи призначено на 10.06.2008 року.

В судовому засіданні 10.06.08 року з’явився Позивач, вимоги ухвали від 27.05.2008р виконав.

Представник Відповідача-1 в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду від 27.05.2008р не виконав. Через канцелярію суду подав клопотання № 84-7/250 від 09.06.08 про відкладення слухання справи у зв’язку із перебуванням представника, у період з 02.06.08 по 27.05.08, у навчальній відпустці.

Представник Відповідача-2 в судове засідання з’явився вимоги ухвали суду від 27.05.2008р виконав частково. Подав суду клопотання про заміну неналежного відповідача, а саме: допустити заміну Відповідача-2 належним відповідачем –Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву.

Позивач проти клопотання заперечив посилаючись на необхідність участі в справі Відповідача-2.

Ухвалою суду від 10.06.2008р розгляд справи відкладено на 03.07. 2008р.

Керуючись ст.ст. 24, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалив залучити до участі у справі Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву в якості іншого Відповідача (Відповідач-3) та зобов’язав Позивача направити на адресу Відповідачу-3 копію позовної заяви та доданих до неї документів, у порядку передбаченому ст. 56 ГПК України.

У зв’язку із залученням до участі у справі іншого Відповідача слухання справи розпочато заново.

У судовому засіданні 03.07.2008р. Позивач позовні вимоги підтримав.

Відповідач-1, Відповідач-2 та Відповідач-3 заперечували проти позовних вимог.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 17.07.2008р. та зобов’язано Позивача надати суду листи, які були адресовані Відповідачу-1 з пропозиціями укласти додаткову угоду щодо зміни орендних ставок з урахуванням статусу Позивача та уточнити позовні вимоги щодо кожного з відповідачів.

У судовому засіданні 17.07.2008р. Позивача надав суду уточнення позовних вимог та пояснення по суті.

Представник Відповідача-1 –заперечив проти позову, проте визнав факт надання Позивачем документів у відповідності із наказом Фонду державного майна України від 14 листопада 2005 року № 2975.

Представник Відповідача-2 –зазначив, що не є стороною по договору та проти позову заперечував.

Представник Відповідача-3 - заперечив проти задоволення позовних вимог. Проте зазначив, що надання передбачених наказом Фонду державного майна України від 14 листопада 2005 року № 2975, є підставою для погодження розміру орендної плати, що визначається на підставі орендної ставки у розмірі 3 % .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд,-

ВСТАНОВИВ:

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач стверджує, що повідомив, на вимогу Відповідача-1 та Відповідача-3, про готовність укласти додаткову угоду до Договору оренди державного майна від 15.05.2003р. за № А/76–31- 03.

Позивач вважає, що визначення орендної ставки, запропонованої Відповідачем-1, по даному Договору було проведено з порушенням чинного законодавства України, а тому Позивачем було запропоновано уточнити майновий стан підприємства та визначити орендну плату на законних підставах, а саме, з врахуванням статусу Позивача як наукової установи та цільового призначення оренди цілісного майнового комплексу науково-технічної та впроваджувальної лабораторії. Статус наукової установи та наведені вище твердження Позивач підтверджує свідоцтвом про атестацію від 26.06.2003р. № 237, копією технічного планування УЦБ та довідкою Київського міського управління статистики від 19.02.2003р. № 15-1245.

Окрім цього, Позивач стверджує, що документи, які підтверджують статус наукової установи надано ним і Відповідачу-1і Відповідачу-3 за їх вимогою.

За твердженням Позивача 15 січня 2008р. Відповідач-1 своїм листом № 84-7/15 вимагав збільшення орендної плати, мотивуючи це зміною методики розрахунку.

Як стверджує Позивач, Відповідачем-1 за період з 01 січня 2007р. по 31 грудня 2007р без урахування вимог методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна донарахував 18 962,77 грн. та погрожував в разі не підписання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди з орендною ставкою з 10 до 15 відсотків та несплати різниці між ними за 2007р. відізвати свою згоду на правонаступництво діючого Договору оренди державного майна та розірвати його. Зазначене, Позивач підтверджує посилаючись на лист відповідача 1 від 15.01.08р. № 84-7/15 та рахунком фактурою № 12023 від 16.01.2008р.

Відповідь на звернення Позивача щодо даної ситуації, яка склалася, до Відповідача-2 та Відповідача-3 не надходила. На підтвердження звернення Позивач посилається на лист від 21.02.2008р № 13/2-08.

Зазначені дії Відповідачів Позивач вважає такими, що порушують його права як орендаря державного майна і оцінює їх як загрозу своєчасному виконанню робіт по розробленню, обслуговуванню та спецдослідженню технічного захисту інформації вищих органів державної влади, вищих судових установ, органів місцевої виконавчої влади, митної та податкової служби України, ФДМ України. Посилаючись на Закон України «Про оренду державного та комунального майна»ст.ст.284, 286, 287 ГК України та ст.ст. 1, 2, 12, 13, ГПК України просить суд зобов’язати Відповідача-1 та Відповідача-2 укласти додаткову угоду до договору оренди державного майна від 15.05.2003р. № А/76-31-03 з урахуванням статусу позивача як наукової установи та цільового призначення оренди. Судові витрати покласти на Відповідача-1.

В процесі розгляду справи, на виконання вимог суду Позивач уточнив позовні вимоги до кожного з відповідачів, де просить суд зобов’язати :

- Відповідача-1 укласти додаткову угоду до діючого Договору оренди державного майна від 15.05.2003р. № А/76-31-03 про встановлення орендної ставки в розмірі 3% за використання нерухомого державного майна для розміщення науково-дослідної установи державного підприємства «Український науково-технічний і впроваджувальний центр комплексного захисту інформації»;

- Відповідача-2 заборонити Регіональному відділенню Фонду державного майна по м. Києву вимагати від орендарів інші документи, окрім тих, що чітко визначені наказом ФДМУ;

- Відповідача-3 погодити розмір орендної плати за використання нерухомого державного майна по договору оренди від 15.05.2003р. № А/76-31-03, визначений на підставі орендної ставки в розмірі 3% згідно п. 23 додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна.

Відповідач-1 заперечує проти заявлених позивачем вимог та вважає їх безпідставними. Посилаючись на ст.ст. 22, 59 ГПК України Відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що Позивача не надав необхідні документи для укладення додаткової угоди до діючого Договору.

Так, Відповідач-1 зазначає, що не заперечує проти внесення змін до Договору оренди, але за умови надання необхідних документів. Як стверджує Відповідач-1, він неодноразово звертався до Позивача для отримання необхідних документів, оскільки вважає надану ним інформацію застарілою та такою, що підлягає оновленню.

Відповідач-2 зазначив що не є стороною по договору, і позовні вимоги, яки висунуті Позивачем до Відповідача-2 є необґрунтованими.

Відповідач-3 заперечує проти задоволення позовних вимог та підтверджує укладення договору оренди між Позивачем та Відповідачем-1, де вказує, що сторони при укладені Договору оренди погодили всі істотні умови договору, в тому числі і цільове призначення (використання) об’єкту оренди. Розрахунок погоджений РВ ФДМУ по м. Києву відповідно до пункту Постанови КМ від 04.10.1995р. «Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна».

Відповідач-3 стверджує також зазначає, що не являється стороною за діючим Договором оренди, а лише погоджує розрахунок орендної плати. А тому, для внесення змін до Договору та до розрахунку слід надати документи, перелік яких зазначено у листі від 29.05.2008р. № 30-18/18/4070, який було направлено Відповідачу-1. Крім цього, Відповідач-3 зазначив, що надання усіх документів передбачених наказом Фонду державного майна України від 14 листопада 2005 року № 2975 є підставою для погодження розміру орендної плати, що визначається на підставі орендної ставки у розмірі 3 %.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення надані сторонами, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині з наступних підстав.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 36 ГПК України письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Беручи до уваги надані сторонами пояснення судом встановлено наявність правовідносин Позивача та Відповідача-1 за Договором оренди державного майна від 15.05.2003р. за № А/76–31- 03.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.

Відповідно до ст.632 ЦК України ціни в договорі встановлюються за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки), які встановлюються, або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Беручи до уваги наявні у матеріалах справи докази та заслухавши пояснення сторін, Суд вважає обґрунтованими доводи Позивача стосовно майнового стану підприємства та статусу Позивача, як наукової установи.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно Додатку 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. орендна ставка при розміщенні науково-дослідних установ становить 3 %.

Відповідачами не надано суду мотивованих доказів чи заперечень щодо статусу Позивача як науково-дослідної установи.

З наданих відповідачами пояснень суд не вбачає обґрунтованих підстав для відмови в укладенні додаткової угоди до Діючого договору оренди на запропонованих Позивачем умовах. Як вбачається із матеріалів справи, Позивачем надано Відповідачу-1 та Відповідачу-3 вичерпний перелік документів, які згідно чинного законодавства дають право на визначення орендної ставки у розмірі передбаченому зазначеною вище Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна.

З огляду на статус Позивача як наукової установи суд вважає позовну вимогу щодо укладення додаткової угоди до діючого Договору оренди державного майна від 15.05.2003р. № А/76-31-03 про встановлення орендної ставки в розмірі 3% за використання нерухомого державного майна для розміщення науково-дослідної установи державного підприємства «Український науково-технічний і впроваджувальний центр комплексного захисту інформації»такою що підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги Позивача щодо зобов’язання судом Відповідача-3 погодити розмір орендної плати за використання нерухомого державного майна за Договором оренди від 15.05.2003р. № А/76-31-03, визначений на підставі орендної ставки в розмірі 3% згідно п. 23 додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна.

З огляду на надані сторонами пояснення та наявні у матеріалах справи докази суд вважає дану вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як стверджує Позивач стороною по договору оренди являється Відповідач-1. Дане твердження підтримано Відповідачами.

Згідно Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендодавцями державного майна, серед інших, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю. А також підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено що предметом договору оренди є строкове платне користування державним нерухомим майном загальною площею 81,6 кв.м. Стороною по договору оренди (орендодавцем) являється Відповідач-1, а органом що погоджує встановлену ставку –Відповідач-3.

Крім того, Відповідачем-3 надав суду пояснення надані стосовно не заперечення погодження орендної плати за використання нерухомого державного майна за Договором оренди від 15.05.2003р. № А/76-31-03, визначений на підставі орендної ставки в розмірі 3% згідно п. 23 додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, у разі укладання Додаткової угоди до діючого Договору оренди сторонами (Позивачем та Відповідачем-1).

Водночас, слід звернути увагу на відсутність заперечень зі сторони Відповідача-3, який фактично підтвердив наявність підстав для встановлення орендної ставки запропонованої Позивачем.

Щодо позовної вимоги: зобов’язання Фонду державного майна України заборонити Регіональному відділенню Фонду державного майна по м. Києву вимагати від орендарів інші документи, окрім тих, що чітко визначені наказом ФДМУ, суд вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наявних у матеріалах справи доказів та керуючись зазначеними нормами суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. 44 ГПК України Позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, відшкодовуються за рахунок Відповідача (ст. 49 ГПК України).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 19 Конституції України ст.ст. 22, 32, 36,43, 49, 82, 85 ГПК України ст. 632 ЦК України; ст.ст. 188,189,286 ГК України

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов’язати Державного підприємства завод «Арсенал» укласти додаткову угоду до діючого договору оренди державного майна від 15.05.2003р. № А/76-31-03 про встановлення орендної ставки в розмірі 3% за використання нерухомого державного майна для розміщення науково-дослідної установи державного підприємства «Український науково-технічний і впроваджувальний центр комплексного захисту інформації».

3. Зобов’язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву погодити розмір орендної плати за використання нерухомого державного майна по договору оренди від 15.05.2003р. № А/76-31-03, визначений на підставі орендної ставки в розмірі 3% згідно п. 23 додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна.

4. Стягнути з Державного підприємства завод «Арсенал»(01010, м. Київ, вул. Московська, 8, ідентифікаційний код 14310520) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Державного підприємства «Український науково-технічний і впроваджувальний центр комплексного захисту інформації (Державне підприємство Український центр «Безпека»(01010, м. Київ, вул. Московська, 8, р/р 260011110 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль, МФО 300335 ідентифікаційний код 14315569) 85 (вісімдесят п‘ять) гривень державного мита та 118 (сто вісімнадцять) гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

5. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

6. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.Г. Пукшин

Дата підписання

повного тексту рішення:22.07.2008р.