Рішення № 3139408, 25.11.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.08 Справа № 7/225/08

Суддя Кутищева Н.С.

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Запорізький комбінат будматеріалів”,

м. Запоріжжя

до відповідача: Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер”, м. Запоріжжя

про стягнення 124804,91 грн.

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

від позивача Кофанова Н.В., дов. б/н від 04.06.2008 р.

від відповідача Демченко В.Ф., дов. № 1786 від 26.05.2008 р.

Заявлено позов про стягнення з відповідача 124804,91 грн., які складаються з 122026,51 грн. основного боргу за договором поставки № 1 від 01.01.2006 р. з урахуванням індексу інфляції та 2480,80 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою суду від 05.05.2008 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 04.06.2008 р., про що сторони були повідомлені належним чином. В судовому засіданні 04.06.2008 р. оголошено перерву до 17.06.2008 р. Ухвалою від 17.06.2008 р. розгляд справи було відкладено на 01.07.2008 р. Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 01.07.2008 р. строк розгляду справи продовжено, розгляд справи відкладено на 23.07.2008 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав частково.

В ході розгляду справи сторони належним чином не виконували ухвали суду і не надано належних документальних доказів в обґрунтування своїх вимог і заперечень, а саме: позивач , в позовній заяві, вказав загальну суму поставки, але не вказав згідно яких первинних документів бухгалтерської звітності була здійснена поставка, не вказано на яку суму і по яких накладних здійснювалась проплата, якими платіжними дорученнями це підтверджується. Сторони не провели належно взаємну звірку взаєморозрахунків, не підписали акт звірки з посиланнями на первинні документи бухгалтерської звітності, постійно надавали різні цифрові дані по суті предмету спору.

Ухвалою від 23.07.2008 року судом було призначено судово-економічну експертизу по справі та винесено на вирішення експертизи наступні питання:

- якими первинними документами бухгалтерського обліку підтверджуються господарські взаємовідносини ВАТ “Запорізький комбінат будматеріалів” з Запорізьким державним підприємством “Кремнійполімер” по договору поставки № 1 від 01.01.2006 р.

- чи підтверджується документально наявність заборгованості відповідача по зазначеному договору і якщо так, то яка сума заборгованості.

- чи підтверджується документально оплата відповідачем за договором поставки № 1 від 01.01.2006 р., то коли, кому і які суми було сплачено.

Цією ж ухвалою суд зобов’язав позивача здійснити оплату за проведення судово-економічної експертизи; провадження у справі № 7/225/08 було зупинено до закінчення судово –економічної експертизи та надходження її висновку до господарського суду Запорізької області.

06.10.2008 року до господарського суду надійшов висновок № 11/08 судово-економічної експертизи від 02.10.2008 року по справі № 7/225/08.

Ухвалою від 06.10.2008 року поновлено провадження по справі № 7/225/08 та розгляд справи призначено на 24.11.2008 року.

Позивачем надана суду заява про зменшення розміру позовних вимог № 01/927 від 24.11.2008 року, в якій він просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму: 124804 грн. 81 коп.: 113197 грн. 04 коп. - основний борг, 8829 грн. 37 коп.-витрати від інфляції, 2778 грн. 40 коп.-пеня. Вказана заява прийнята судом до розгляду, оскільки подана відповідно до ст.22 ГПК України. Із заяви про зменшення позовних вимог випливає, що в позовній заяві позивачем зроблена описка щодо розміру суми пені: вказана сума пені –2480 грн. 80 коп. замість вірної суми-2778 грн. 40 коп., згідно розрахунку.

До господарського суду від відповідача надійшов додаток до відзиву на позовну заяву, в якому Запорізьке державне підприємство “Кремнійполімер” визнало заборгованість перед позивачем у сумі 113197 грн. 04 коп. Відповідач просить суд відстрочити погашення заборгованості строком на 6 місяців , тобто до травня 2009 року, відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України; зменшити розмір пені, згідно із п.3 ст.83 ГПК України, в зв’язку з тяжким фінансовим становищем Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер”.

Представник позивача заперечив проти даного клопотання, вказуючи, що в позивача таке ж тяжке фінансове становище і що відповівдач тривалий час не розраховувався з позивачем.

В судовому засіданні по справі № 7/225/08, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 25.11.2008 року.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За клопотанням представників сторін судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 25.11.2008 року оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2006 року між сторонами укладений договір поставки товару № 1 (далі за текстом-договір).

Згідно із ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.п.1.1 договору, постачальник-позивач взяв на себе зобов’язання на умовах, визначених договором, поставити покупцю-відповідачу вапно комове: у кількості, що передбачається-4000 тон, якість якого відповідає вимогам ДСТУ, на умовах EXW-склад ВАТ “Запорізький комбінат будматеріалів”, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити продукцію, у відповідності із умовами договору. Згідно із п.1.2 кількість, найменування, одиниці виміру, ціна продукції, строки поставки, дані про включення у вартість ПДВ, зазначаються у специфікаціях до договору, які є його невід’ємною частиною, рахунках-фактурах, накладних. У відповідності із п.2.1 договору, ціна на продукцію визначається за прейскурантом постачальника. Пунктом 3.1 договору визначено, що поставка здійснюється у строки та в обсягах, визначених у специфікаціях до договору, в яких зазначається найменування, кількість, асортимент, ціна продукції. Згідно із п.5.1 та п.5.2 договору, покупцем здійснюється оплата за продукцію протягом п’яти днів з моменту поставки, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника. Датою оплати продукції вважається дата надходження грошових коштів за поставлену продукцію на розрахунковий рахунок постачальника. Відповідно до п.8.1 договір, вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2006 року, але в будь-якому випадку до остаточного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором.

У відповідності із ч.ч. 1,5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Із висновку судово-економічної експертизи від 02.10.2008 року вбачається, що господарські взаємовідносини ВАТ “Запорізький комбінат будматеріалів” з відповідачем по договору поставки № 1 від 01.01.2006 року у період дії договору з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку: рахунками, видатковими накладними, виписками банків на загальну суму 1999585 грн. 68 коп. При цьому у висновку зазначено, що наданими для проведення експертизи документами, підтверджується оплата відповідачем товару за договором на загальну суму 1886388 грн. 64 коп. Висновком судово-економічної експертизи, на підставі дослідження первинних документів, підтверджено заборгованість відповідача, за період дії договору - з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року, у розмірі 113197 грн. 04 коп. Судом з’ясовано, що сума основного боргу уточнена позивачем у заяві про зменшення розміру позовних вимог відповідає сумі такого боргу, зазначеній у висновку судово-економічної експертизи.

Таким чином, у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору в листопаді, грудні 2007 року, у Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” перед позивачем виникла заборгованість у сумі 113197 грн. 04 коп., яка підтверджується матеріалами справи № 7/225/08 в тому числі і висновком судово-економічної експертизи від 02.10.2008 року.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді, відповідач має заборгованість за договором в сумі 113197 грн. 04 коп., яку він визнав в повному обсязі та доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 8829 грн. 37 коп. втрат від інфляції обґрунтовані і підлягають задоволенню, позов в цій частині слід задовольнити.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2778 грн. 40 коп. пені за прострочення оплати товару, який був поставлений Відкритим акціонерним товариством “Запорізький комбінат будматеріалів” за договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно із ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності із ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтями 1,3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

У відповідності із п.7.2. договору у разі порушення вимог п.5.1. цього договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 % від суми невиконаного платежу за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок пені , суд встановив, що він складений з дотриманням положень ч.6 ст.232 ГК України і Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”. У зв’язку із викладеним, з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 2778 грн. 40 коп. та позов в цій частині слід задовольнити.

Що стосується клопотання відповідача про зменшення судом розміру пені, що стягується, то слід зазначити наступне. Застосування господарським судом п.3 ст.83 ГПК України здебільшого пов’язане із випадками, за яких невиконання або неналежне виконання зобов’язання мало місце з вини обох сторін, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих таким невиконанням або неналежним виконанням. Проте, за даної ситуації, позивач належним чином виконував свої зобов’язання за договором, а розрахунок пені, здійснено ЗАТ “Запорізький комбінат будматеріалів” за період менший, ніж максимально передбачений чинним законодавством. Враховуючи викладене, та тривалий характер порушення відповідачем своїх обов’язків за договором, суд дійшов висновку про необхідність відмови позивачеві в задоволенні клопотання, в порядку п.3 ст.83 ГПК України, про зменшення розміру пені, що стягується.

Клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення по справі № 7/225/08 до травня 2009 року, у зв’язку тяжким фінансовим становищем Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” не підлягає задоволенню , враховуючи наступне.

Відповідно до ст.4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У відповідності із ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони тощо. Застосування господарським судом права, передбаченого п.6 ст.83 ГПК України, можливе у виняткових випадках, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому суд повинен враховувати інтереси обох сторін. Суд вважає, що вирішуючи питання про застосування вказаної правової норми, слід враховувати майнові інтереси і іншої сторони- позивача, за твердженням якого, за наявної економічної ситуації в країні ВАТ “Запорізький комбінат будматеріалів” має незадовільні фінансові результати. При цьому посилання відповідача на неможливість виконання рішення суду по справі № 7/225/08, у зв’язку із накладенням арештів на рахунки Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” у банківських установах, є необґрунтованим. Спираючись на недоведеність відповідачем наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення по справі № 7/225/08 або роблять його неможливим, враховуючи фінансовий стан позивача, суд вважає за необхідне відмовити відповідачеві в задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення по даній справі.

Згідно із ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач надав підтвердження сплати ним 13.08.2008р. за проведення судової експертизи в сумі 6350 грн. 00 коп.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України у зв’язку із повним задоволенням позовних вимог з відповідача слід стягнути наступні судові витрати: державне мито у сумі 1248 грн. 05 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн., 6350 грн. 00 коп. оплати за проведення судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” (69009, м.Запоріжжя, вул. Теплична, б.7, код ЄДРПОУ 00203625, р/р 26001389101 в АБ “Металург”, м.Запоріжжя; МФО 313582) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запорізький комбінат будматеріалів” (69006, м. Запоріжжя, Північне шосе, б.69; код ЄДРПОУ 00290771, р/р 26002301220394 у Лівобережному відділенні “Промінвестбанку”, МФО 313786) 113197 грн. 04 коп. основного боргу, 8829 грн. 37 коп. суми індексу інфляції, 2778 грн. 40 коп. пені, 1248 грн. 05 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 6350 грн. 00 коп. оплати за проведення судової експертизи.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Рішення підписано “26” листопада 2008 року.

Суддя Н.С. Кутіщева