Рішення № 31393705, 17.05.2013, Теплодарський міський суд Одеської області

УКРАЇНА

ТЕПЛОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

Справа № 1530/380/12

Провадження № 2/516/24/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2013 року Теплодарський міський суд Одеської області у складі:

головуючої судді Мисливої Л.М.,

при секретарі Поповій Т.Л.,

за участю позивача/відповідача та його представника ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

відповідача/позивача та представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Теплодарі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, про стягнення грошових коштів та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, про визнання договору наміру про купівлю-продаж нерухомості дійсним, визнання завдатку та відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі, ОСОБА_1, ОСОБА_4, звернулися до суду з вказаним позовом до відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_3, в якому просять, з врахуванням уточнень від 24.01.2013р., стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 11600 доларів США (за курсом НБУ станом на день ухвалення рішення) та проценти за користування чужими коштами в загальній сумі 16615 грн. 08 коп., стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1000 доларів США (за курсом НБУ станом на день ухвалення рішення), які були набуті ними без достатньої правової підстави. Також ОСОБА_4 просить стягнути з ОСОБА_5 на її користь моральну шкоду в сумі 20000 грн. та стягнути з відповідачів понесені ними судові витрати по справі, в тому числі з врахуванням витрат на правову допомогу в сумі 3200 грн. Свої вимоги позивачі мотивують тим, що на момент укладення договору наміру про купівлю-продаж житлового будинку від 30.05.2010р., розташованого за адресою: м. Біляївка Одеської області, вул. Бєндяка, 61, який вона зобов»язалась передати ОСОБА_1 до 30.08.2010р., відповідач ОСОБА_5 не мала правових підстав розпоряджатися даним нерухомим майном, право власності на яке набула лише 08.06.2011р. Отже кошти, які були передані ОСОБА_5 - ОСОБА_1 30.05.2010р. в сумі 2600 доларів США, 22.08.2010р. в сумі 9000 доларів США, та ОСОБА_3 ОСОБА_4 23.10.2010р. в сумі 1000 доларів США, в рахунок оплати за вищевказаним договором, відповідачі отримали безпідставно. Також зазначають, що даний договір від 30.05.2010р. за своїм змістом є договором наміру, тобто попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна, складеним в простій формі, без нотаріального посвідчення, а тому він є нікчемним та визнання його недійсним не вимагається. Крім того, такі обставини призвели позивачів до переживань та сварок в їхній родині, що негативно вплинуло на стан здоров»я ОСОБА_4 та завдало їй моральних страждань. В зв»язку з наведеним просять задовольнити позов.

ОСОБА_5 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, в якій просить визнати договір наміру від 30.05.2010р. між нею та відповідачем дійсним, визнати суму у розмірі 12600 доларів США завдатком, стягнути з останнього на її користь матеріальну шкоду в сумі 20000 грн. та моральну шкоду в сумі 20000 грн., а також сплачений нею судовий збір. Свої зустрічні вимоги мотивує тим, що оформити належним чином укладений договір від 30.05.2010р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, не вдалося, оскільки останній ухиляється від його нотаріального посвідчення. Отже, оскільки порушення зобов»язання сталося з вини відповідача, то завдаток відповідно до вимог цивільного законодавства залишається у ОСОБА_5 Також зазначає, що ОСОБА_1 та його дружина з вересня 2010р. проживали у її будинку за адресою: м. Біляївка Одеської області, вул. Бєндяка, 61, та користувалися всіма благами будинку. Однак за час їхнього проживання в будинку, ОСОБА_1 завдав їй матеріальних збитків, а саме: самовільно провів зміну працюючого котла опалювання будинку, без дозволу встановив тротуарну плитку у дворі, що призвело до погіршення ґрунтового покриття біля фундаменту. У зв»язку з постійним ухиленням відповідача від належного оформлення домовленостей між ними, позивач постійно переносила нервові переживання, що призвело до сварок в родині, непорозумінь, та завдало їй моральної шкоди. Тому просить задовольнити її зустрічні вимоги.

Ухвалою суду від 24.01.2013р. зустрічний позов ОСОБА_5 прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 та позовні вимоги об»єднані в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, ОСОБА_4, позовні вимоги, з врахуванням їх уточнень, підтвердили повністю, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 просили відмовити.

ОСОБА_3, як представник ОСОБА_5, в судовому засіданні позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав повністю та просив їх задовольнити; як відповідач та представник ОСОБА_5, просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_4, надавши письмові заперечення, в яких зазначив наступне. Позивачами невірно трактований предмет договору, оскільки між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був укладений договір наміру про купівлю-продаж земельної ділянки і будівлі, яка оформлюється та не є житловим, а садовим будинком. Також він не вважає даний договір наміру попереднім, як то зазначають позивачі, оскільки його зміст чітко вказує на зворотне, тому такі твердження позивачів є неправдивими та безпідставними. Крім того, зазначає, що договір наміру від 30.05.2010р. не входить в список правочинів, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов»язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, тому визнання його нікчемним є неможливим. Не вважає обґрунтованими і заявлені позивачем моральні претензії, оскільки у ОСОБА_4 в результаті проведення медичного обстеження, були виявлені хронічні захворювання, пов»язані з проходженням військової служби. ОСОБА_1 та його дружина тривалий час проживали у вищезазначеному будинку, який належить ОСОБА_5, та у подальшому почали ухилятися від укладення договору купівлі-продажу, що свідчить про те, що вказаний будинок був використаний ними для тимчасового мешкання. Тому вважає вимоги позивачів безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилась, яка була повідомлена належним чином про місце та час розгляду справи.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, про стягнення грошових коштів та моральної шкоди, підлягають задоволенню частково; зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1, про визнання договору наміру про купівлю-продаж нерухомості дійсним, визнання завдатку та відшкодування шкоди, не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 30.05.2010р. між ОСОБА_5 (продавець), з однієї сторони, та ОСОБА_1 (покупець), з іншої сторони, в присутності свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_7, було письмово укладено договір наміру про купівлю-продаж нерухомого майна, за яким продавець має намір продати, а покупець придбати не пізніше 30.08.2010р. житловий будинок, розташований за адресою: м. Біляївка Одеської області, садівничий кооператив «Тірас», вул. Бєндяка, 61, за суму 33500 доларів США. Відповідно до п. 5.1 Договору покупець на момент його підписання передав, а продавець прийняв завдаток, що є забезпеченням прийнятих сторонами обов»язків та намірів, та переведений в інший вид матеріальних активів, а саме у 2600 доларів США, з метою уникнення інфляції. З п. 8.1 Договору вбачається те, що сторони не вважають його попереднім.

Згідно письмових розписок, ОСОБА_5 22.08.2010р. отримала від ОСОБА_1 частину коштів 9000 доларів США, а ОСОБА_3 23.10.2010р. отримав від ОСОБА_4 - 1000 доларів США, в рахунок оплати за житловий будинок, розташований за адресою: м. Біляївка Одеської області, садівничий кооператив «Тірас», вул. Бєндяка, 61.

Зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 08.06.2011р. Виконавчим комітетом Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області вбачається, що власником садового будинку, загальною площею 68,20 кв.м., розташованого за адресою: м. Біляївка Одеської області, садівничий кооператив «Тірас», вул. Бєндяка, 61, була ОСОБА_5.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 26.06.2012р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору наміру про купівлю-продаж вищевказаного житлового будинку від 30.05.2010р., стягнення з відповідачки на його користь грошових коштів в сумі 100422 грн., заподіяних збитків 21754 грн. та моральної шкоди 5000 грн., відмовлено в повному обсязі. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13.11.2012р. дане рішення Біляївського районного суду Одеської області від 26.06.2012р. залишено без змін, при цьому згідно мотивувальної частини даної ухвали зазначено, що судом першої інстанції помилково зазначено спірний договір, як попередній, тому що його таким вважати не можна згідно п. 8.1 цього договору. Оскільки на виконання юридично ще не укладеного договору ОСОБА_1 передчасно отримано майно, між ним та ОСОБА_5 виникли правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст.ст. 1212-1215 ЦК України). Дана ухвала набрала законної сили.

З повідомлення Біляївського РВ УМВС України в Одеській області №48/15617 від 14.11.2011р., адресованого ОСОБА_5 вбачається те, що її заява по факту виявлення відсутності газового котла «Вулкан 12» за адресою: м. Біляївка, вул. Бєндяка, 61, розглянута, в порушенні кримінальної справи відмовлено в зв»язку з відсутністю ознак складу злочину.

Також, з повідомлення Біляївського РВ ГУМВС України в Одеській області №48/1446 від 03.02.2012р., адресованого ОСОБА_3 вбачається те, що його звернення з приводу законності дій ОСОБА_1, розглянуто, по результатам перевірки в порушенні кримінальної справи відмовлено в зв»язку з відсутністю ознак складу злочину.

Як вбачається з виписного епікризу із історії хвороби №191 ОСОБА_4, вона навесні 2011р. проходила лікування в зв»язку з виразковою хворобою ДНК, хронічним гастритом, розповсюдженим остеохондрозом хребта та ін. Згідно довідки до акту огляду МСЕК №088798 серії 2-18 ОД ОСОБА_4 встановлена третя група інвалідності, захворювання пов»язано із проходженням військової служби.

Як вбачається з договору №01/09 про надання правової допомоги від 21.09.2012р., укладеного між ОСОБА_1 (замовник) з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «Альтерра» (виконавець) з іншої сторони, останнє зобов»язалось надавати за плату правову допомогу з питань стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 грошових коштів набутих без достатньої правової підстави, процентів за користування ними та моральної шкоди, замовник в свою чергу зобов»язався прийняти послуги та оплатити їх в сумі 3200 грн., про виконання сторонами умов Договору свідчить квитанція №2579 від 26.09.2012р. на вказану суму, сплачена ОСОБА_1 та акт №ОУ-0000023 здачі-прийняття робіт (надання послуг) ТОВ «Адвокатська компанія «Альтерра» від 27.12.2012р.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив те, що ОСОБА_1 та його дружина тривалий час проживали в будинку №61, розташованому за адресою: м. Біляївка Одеської області, садівничий кооператив «Тірас», вул. Бєндяка, та відносно якого 30.05.2010р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був письмово укладений договір наміру про купівлю-продаж вказаного нерухомого майна. В подальшому договір купівлі-продажу так і не був оформлений, оскільки позивачі відмовились сплатити кошти за будинок.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 підтвердив те, що був присутнім в якості свідка у момент укладення між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 30.05.2010р. договору наміру про купівлю-продаж садового будинку №61, розташованого за адресою: м. Біляївка Одеської області, садівничий кооператив «Тірас», вул. Бєндяка, а також передачі завдатку в сумі 2600 доларів США. За час проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у вказаному будинку, останні займались його перебудовою та благоустроєм. А потім, зі слів ОСОБА_3 йому стало відомо про те, що вони виїхали з будинку, оскільки не мали змоги за нього розрахуватись.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В частині 1 ст. 220 ЦК України зазначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Згідно ч. 1, 4 ст. 635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, та полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як встановлено ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до ч.2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу). Як встановлено ч.2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 8 ЦК України встановлено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами не визначений ні вищевказаним Договором, ні положеннями ЦК України чи іншими актами цивільного законодавства. Тому у даному випадку слід застосовувати аналогію закону щодо розміру стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст. 1048 ЦК України, згідно вимог ч.1 якої, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно розпорядження НБУ офіційний курс гривні станом на 17.05.2013р. за 100 доларів США складає 799 грн. 30 коп. В період з 30.05.2010р. по 07.06.2010р. діяла облікова ставка НБУ в розмірі 10,25%; з 08.06.2010р. по 07.07.2010р. 9,5%; з 08.07.2010р. по 09.08.2010р. 8,5%; з 10.08.2010р. по 22.03.2012р. 7,75%; з 23.03.2012р. по 04.09.2012р. 7,5%.

На підставі вищевикладеного, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5 в частині стягнення на його користь грошових коштів в сумі 11600 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 17.05.2013р. - 92718 грн. 80 коп., позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення з останнього 1000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17.05.2013р. еквівалентно 7993 грн., оскільки зазначені грошові кошти, отримані відповідачами не є завдатком чи авансом в розумінні вимог ст.570 ЦК України, а набуті ними без достатньої правової підстави, угоди про наміри не є договорами і не породжують зобов»язання укласти в майбутньому основний договір, ознаки попереднього договору між сторонами відсутні, що також чітко визначено в його змісті, отже дані вимоги позивачів ґрунтуються на законі та підтверджені матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи, що факт безпідставного набуття ОСОБА_5 грошових коштів з 30.05.2010р. по 04.09.2012р. (строк визначено позивачем) в сумі 11600 доларів США є доведеним, суд стягує з останньої на користь ОСОБА_1 проценти в сумі 14982 грн. 91 коп. за користування його грошима за правилами статті 536 ЦК України, в іншій частині йому відмовляє в задоволенні, виходячи з наступних розрахунків:

- 2600х7,993=20781,80 грн.; 20781,80х10,25%:365дн.х8дн.=46,69 грн.;

20781,80х9,5%:365дн.х30дн.=162,27 грн.; 20781,80х8,5%:365дн.х33дн.=159,70 грн.;

20781,80х7,7,5%:365дн.х591дн.=2607,73 грн.; 20781,80х7,5%:365дн.х166дн.=708,86 грн.;

- 9000х7,993=71937 грн.; 71937х7,75%:365дн.х579дн.=8843,82 грн.;

71937х7,5%:365дн.х166дн.=2453, 74 грн. Загальна сума процентів складає 14982,91 грн.

Розрахунок позивача на підтвердження розміру процентів в загальній сумі 15427 грн. 19 коп. судом не приймається, підстави для стягнення даного розміру процентів в судовому засіданні ним не доведені.

В задоволенні позову в частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 щодо стягнення з останньої на його користь 1187 грн. 89 коп. процентів за користування чужими коштами в розмірі 1000 доларів США без достатньої правової підстави, суд відмовляє за безпідставністю, оскільки зазначені кошти були отримані ОСОБА_3 у ОСОБА_4

Також суд відмовляє за недоведеністю в задоволенні позову в частині вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 щодо стягнення з останньої моральної шкоди в сумі 20000 грн., оскільки, як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_4 встановлена третя група інвалідності, та захворювання пов»язано із проходженням військової служби. Суду не доведений позивачкою причинний зв»язок між встановленим діагнозом та настанням інвалідності з установленими обставинами по даній справі.

Відносно зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_1, про визнання договору наміру про купівлю-продаж нерухомості від 30.05.2010р. дійсним, визнання суми в розмірі 12600 доларів США завдатком, суд відмовляє в задоволенні за безпідставністю, оскільки дані вимоги не засновані на законі: відповідно до ст. 570 ЦК України ця сума не є завдатком, тому що договір наміру від 30.05.2010р. не посвідчений нотаріально, тобто у формі, передбаченій для основного довору купівлі-продажу нерухомого майна (ст.ст. 635, 657 ЦК України). З зазначених підстав у відповідності до ч. 1 ст. 220 ЦК України договір наміру про купівлю-продаж нерухомості від 30.05.2010р. є нікчемним.

Суд також відмовляє в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальних збитків в сумі 20000 грн. та моральної шкоди в сумі 20000 грн., за недоведеністю, тому що ні позивач ОСОБА_5, ні її представник, не довели суду належними та допустимими доказами їх розмір.

Згідно ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на правову допомогу, та витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог присуджуються судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 8, 22, 23, 215, 220, 236, 387, 536, 570, 571, 635, 657, 1048, 1166, 1167, 1212, 1214 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 79, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 216, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, про стягнення грошових коштів та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 92718 грн. 80 коп., що еквівалентно 11600 доларів США за курсом НБУ станом на 17.05.2013р., набутих без достатньої правової підстави.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 7993 грн., що еквівалентно 1000 доларів США за курсом НБУ станом на 17.05.2013р., набутих без достатньої правової підстави.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 проценти в сумі 14982 грн. 91 коп. за безпідставно одержаними грошима в розмірі 11600 доларів США., в іншій частині цих вимог відмовити в задоволенні.

В задоволенні позову в частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 щодо стягнення з останньої на його користь 1187 грн. 89 коп. процентів за користування чужими коштами без достатньої правової підстави відмовити.

В задоволенні позову в частині вимог ОСОБА_9 до ОСОБА_5 щодо стягнення з останньої моральної шкоди в сумі 20000 грн. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 3196 грн. 85 коп. понесених ним судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 57 грн. 35 коп. понесених нею судових витрат.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1, про визнання договору наміру про купівлю-продаж нерухомості від 30.05.2010р. дійсним, визнання суми в розмірі 12600 доларів США завдатком та стягнення матеріальних збитків в сумі 20000 грн. та моральної шкоди в сумі 20000 грн., відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, через суд першої інстанції.

Повний текст рішення суду виготовлений 21.05.2013р.

Суддя