Рішення № 31393298, 23.05.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.05.2013 Справа № 901/902/13-гЗа позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим

до фізичної особи - підприємця Селютіна Ярослава Юрійовича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кримське Республіканське виробниче підприємство «Кримтролейбус»

про розірвання договору оренди

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Від позивача - Губарєва С.А., головний спеціаліст відділу нормативно-правового забезпечення, довіреність № 69-Д від 27.02.2012.

Від відповідача - Селютін Я.Ю., виписка з ЄДР серії АЖ № 723644 від 09.04.2013.

Від третьої особи - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи - підприємця

Селютіна Я.Ю. про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим - асфальтового майданчику, загальною площею 13,2 кв. м, розташованого за адресою: м. Сімферополь, кінцева зупинка «Свобода», пр. Перемоги, 239-а та зобов'язання фізичної особи-підприємця Селютіна Я.Ю. повернути Кримському республіканському підприємству «Кримтролейбус» дане нерухоме майно за актом приймання - передачі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач допустив нецільове використання орендованого майна, переданого для розміщення торгівельного об'єкту, яке виразилось в продажі товарів підакцизної групи, тоді як договором оренди продаж таких товарів прямо заборонений.

Відповідач позов не визнав, у відзиві зазначив, що позивачем не встановлено факту саме реалізації товарів підакцизної групи, так як продаж таких товарів відповідачем не здійснювався, а лише був в наявності на об'єкті оренди. Крім того, відповідачем спростовуються повноваження Фонду щодо проведення перевірки, за результатами проведення якої встановлено порушення умов договору оренди, а також правомірність складання акту перевірки (а.с. 47-52).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.03.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.03.2013.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.04.2013 строк розгляду справи продовжений до 28.05.2013 в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 23.05.2013 представник позивача наполягав на задоволенні позову та надав клопотання про уточнення позовних вимог в частині назви третьої особи та у зв'язку з тим, що представником допущено помилку в прохальній частині позовної заяви, просив зазначити вірну назву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кримське республіканське виробниче підприємство «Кримтролейбус».

Відповідач в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити, оскільки позивачем не доведений факт порушення ним умов договору оренди.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.08.2012 між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець за договором) та фізичною особою-підприємцем Селютіним Я. Ю. (орендар за договором) укладений договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим (далі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого, орендодавець на підставі наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 04.01.2012 № 07 «Про передачу в оренду нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим - асфальтованого майданчика загальною площею 13,2 кв.м, розташованого за адресою: м. Сімферополь, кінцева зупинка «Свобода», пр. Перемоги, 239-а», передає нерухоме майно, що належить Автономній Республіці Крим - асфальтований майданчик загальною площею 13,2 кв.м, розташований за адресою:

м. Сімферополь, кінцева зупинка «Свобода», пр. Перемоги, 239-а, що знаходиться на балансі Кримського республіканського виробничого підприємства «Кримтролейбус» (далі - майно), а орендар приймає його у строкове платне користування за актом приймання - передачі (додаток 1).

Ринкова вартість об'єкта визначена згідно з висновком суб'єкта оціночної діяльності про ринкову вартість об'єкта оцінки, складеним на підставі вимог Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.95 № 629 (зі змінами і доповненнями) та за станом на 24.05.2012 складає 86 601,00 грн. (пункт 1.2 Договору).

Пунктом 1.3 Договору визначено, що майно передається в оренду з метою розміщення торгівельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи.

Відповідно до пункту 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном з моменту підписання акту приймання-передачі.

Передача Майна в оренду не тягне за собою передачу Орендарю права власності на це Майно. Власником Майна залишається Автономна Республіка Крим, а Орендар користується ним протягом строку оренди (пункт 2.2 Договору).

Відповідно до пункту 2.5 Договору орендодавець, враховуючи, що зазначене майно знаходиться на балансі Кримського республіканського виробничого підприємства «Кримтролейбус» (далі - балансоутримувач), доручає балансоутрймувачу підписати акт приймання - передачі майна, зазначеного у пункті 1.1 Договору.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку, розподілу та порядку використання плати за оренду (суборенду) майна, що належить Автономній Республіці Крим, затвердженій постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 19.11.1998 № 274-2/98. Орендна плата без ПДВ за базовий місяць розрахунку орендної плати липень 2012 року становить 715,92 грн., у тому числі - 30% до бюджету Автономної Республіки Крим - 214,78 грн., 70% балансоутримувачу - 501.14 грн.

Пунктом 4.1 Договору встановлений обов'язок орендаря використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору.

Актом приймання - передачі від 31.08.2012 року підтверджується факт отримання відповідачем в оренду асфальтованого майданчику загальною площею 13,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Сімферополь, кінцева зупинка «Свобода», пр. Перемоги, 239-а (а.с. 11).

Пунктом 5.5 Договору передбачений обов'язок орендаря у забезпеченні доступу до орендованого майна представників орендодавця для перевірки його стану та відповідності мети використання орендованого майна відповідно до умов договору.

На підставі договору оренди та Закону України «Про оренду державного та комунального майна» позивач надіслав на адресу відповідача лист вих. № 02/1913 від 05.11.2012 з проханням надати Фонду майна АР Крим документи (а.с. 54)

У відповідь, позивачем в листі від 10.12.2012 вказано, що заборгованості з орендної плати він не має, до листа надав витребувані Фондом майна АР Крим документи (а.с. 55).

24.12.2012 позивачем проведена перевірка виконання умов договору оренди від 31.08.2012 нерухомого майна, належного АР Крим - асфальтованого майданчику загальною площею 13,2 кв.м., розташованого м. Сімферополь, кінцева зупинка «Свобода»,

пр. Перемоги, 239-а, що знаходиться на балансі Кримського республіканського виробничого підприємства «Кримтролейбус», наданого у строкове платне користування фізичній особі - підприємцю Селютіну Я.Ю., про що складений відповідний Акт (а.с. 14-15), яким встановлено виконання орендарем договору не у повному обсязі, що виразилось в порушенні відповідачем умов пункту 1.3 Договору, відповідно до якого майно передане з метою розміщення торгового об'єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи.

Як зазначено в Акті, при візуальному огляді виїзної перевірки на об'єкті оренди встановлено нецільове використання орендованого майна, у зв'язку зі здійсненням продажу товарів підакцизної групи - пива.

Ознайомившись з актом перевірки, позивач надав відповідачу письмові заперечення на цей акт листом від 10.01.2013 (а.с.57).

Також, 10.01.2013 позивач надіслав на адресу відповідача проект додаткової угоди

№ 1, умовами якої передбачався перегляд розміру орендної плати та зміна цільового використання об'єкту оренди на підставі фактів встановлених актом перевірки (а.с. 56).

У відповіді на зазначений лист, відповідач виразив незгоду з Актом перевірки та просив визнати використання орендованого майна цільовим, з огляду на те, що перевіркою встановлена лише наявність муляжів товарів підакцизної групи, а реалізація товарів підакцизної групи на об'єкті оренди не ведеться. Підписати проекти додаткової угоди відповідач відмовився (а.с. 57).

Позивач стверджує, що відповідачем порушені умови Договору щодо цільового використання об'єкту оренди, внаслідок чого орендна плата перераховується без урахування ставки, передбаченої Методикою розрахунку, розподілу та порядку використання плати за оренди (суборенду) майна, що належить Автономній Республіці Крим, затвердженої постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 19.11.1998 № 274-2/989.

Наведене стало підставою для звернення Фонду майна Автономної Республіки Крим до суду із позовом про розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов'язання відповідача повернути орендоване майно за актом приймання-передачі балансоутримувачу.

Правовідносини, що виникли з договору оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим регулюються нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна», з урахуванням положень § 1 глави 58 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Державну політику у сфері оренди здійснюють, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

Згідно з частиною 1 статті 10 зазначеного Закону істотними умовами договору оренди є, зокрема, виконання зобов'язань; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін.

Так, пунктом 1.3 укладеного між сторонами Договору визначено, що майно передається в оренду з метою розміщення торгівельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи.

Відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону. Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Аналогічні вимоги передбачені пунктом 4.1 Договору, яким встановлений обов'язок орендаря використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору.

Здійснення контролю за наявністю та станом переданого в оренду майна шляхом візуального обстеження зі складанням акта обстеження передбачено умовами пункту 8.3 Договору оренди.

Як вже зазначалось, проведеною позивачем перевіркою встановлено нецільове використання відповідачем орендованого майна, у зв'язку зі здійсненням продажу товарів підакцизної групи - пива (пункт 3.1 Акт перевірки від 24.12.2012, а.с. 14 зворот).

Проте відповідач спростовує зафіксовані в Акті перевірки обставини, зазначаючи, що продаж товарів підакцизної групи ним не здійснювався, а лише був в наявності

У зв'язку із незгодою відповідача з результатами перевірки, проведеної 24.12.2012, 21.01.2013 Фондом майна проведена повторна перевірка цільового використання нерухомого майна, що надано відповідачу в користування.

За результатами проведеної 21.01.2013 перевірки складена довідка, якою зафіксовано, що на об'єкті оренди здійснюється продаж товарів підакцизної групи - пива.

Так, перевіркою встановлено, що на вітрині (підвіконниках) торгового павільйону окрім муляжів пляшок розміщені пляшки з пивом із зазначенням ціни, всередині павільйону знаходиться фірмова холодильна камера «Оболонь», заповнена пляшками із різними видами пива, що підтверджується фотографіями зробленими на об'єкті оренди під час виїзної перевірки.

Крім того, з довідки, складеної за результатами перевірки цільового використання нерухомого майна від 21.01.2013 вбачається, що особами, які здійснювали перевірку придбана пляшка пива «Славутич» та відкрита продавцем (а.с. 78-72).

Наведеним спростовуються доводи відповідача щодо недостовірності даних, зазначений в Акті перевірки від 24.12.2012 та, на думку суду, підтверджується факт нецільового використання відповідачем орендованого майна.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Непогодившись з висновками, викладеними в Акті перевірки, проведеної Фондом майна Автономної Республіки Крим від 24.12.2012, фізична особа-підприємець Селютін Я.Ю. звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2013 із адміністративним позовом про визнання недійсним та скасування акту перевірки Фондом майна АР Крим від 24.12.2012 та зобов'язання Фонду майна АР Крим провести виїзну перевірку на об'єкт оренди за договором оренди від 31.08.2012 у відповідності з чинним законодавством.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2013 у справі № 801/2933/13-а в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі (а.с. 98-100).

Зазначеною постановою встановлено, що відповідач при складанні акту перевірки виконання умов договору оренди від 31.08.2012 діяв відповідно до умов договору оренди в межах наданих йому повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, постановою адміністративного суду зазначено, що акт перевірки не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, він не є рішенням суб'єкта владних повноважень, тому не може бути визнаний недійсним та не підлягає скасуванню.

Як пояснив відповідач в судовому засіданні, апеляційна скарга на вищезазначену постанову адміністративного суду ним не подавалась, тобто постанова набрала законної сили.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив набрання постановою законної сили.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 № 01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», на запитання чи є рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені адміністративним судом і мають значення для вирішення спору з господарської справи, доповів таке.

За змістом і направленістю положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, - з тих же підстав, що й рішення суду з цивільної справи (частина четверта статті 35 Господарського процесуального кодексу України).

Відсутність безпосередньої вказівки з цього приводу в зазначеній статті Господарського процесуального кодексу України зумовлена виключно тією обставиною, що її формулювання належить до того періоду часу, коли адміністративного судочинства як такого ще не існувало.

Таким чином, доводи відповідача щодо складання акту перевірки Фондом майна АР Крим з перевищенням своїх повноважень, суд вважає необґрунтованими.

Частиною 3 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань і за інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеність доводів позивача про порушення відповідачем істотних умов Договору, щодо цільового використання об'єкту оренди, що має наслідком для його розірвання.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Аналогічні умови містяться в пункті 5.10 Договору оренди, яким передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов'язується повернути балансоутримувачу орендоване майно у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Тим самим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Одночасно, суд звертає увагу на наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями).

Розміри ставок судового збору (статті 4 Закону) встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Розмір ставки судового збору у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру мінімальної заробітної плати, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» з 01 січня 2013 року мінімальна заробітна плата установлена у місячному розмірі

1 147 грн.

Статтею 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок за їх подання до господарського суду визначається за приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону (постанова пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абзац перший частини третьої статті 6 Закону).

Наведене стосується об'єднання в одній позовній заяві вимог майнового і немайнового характеру, зв'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами (стаття 58 Господарського процесуального кодексу України).

Предметом розгляду у даній справі є вимоги як майнового, так і немайнового характеру спору.

Таким чином, за вимогу майнового характеру розмір судового збору становить

2 879,00 грн. (виходячи з розміру ринкової вартості об'єкту оренди (86 601,00) - 2% від ціни позову, але не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат) та за позовну вимогу немайнового характеру - 1 147,00 грн.

Оскільки позивачем, при зверненні із даним позовом до суду, судовий збір оплачений лише за вимогу немайнового характеру, суд вважає за необхідне покласти на позивача обов'язок оплатити судовий збір за вимогу майнового характеру до Державного бюджету України.

При цьому, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд відшкодовує позивачу оплату судового збору за рахунок відповідача.

В судовому засіданні 23.05.2013 оголошені вступна та резолютивна чистини рішення.

Повне рішення складено 24.05.2012.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим - асфальтового майданчику, загальною площею 13,2 кв. м, розташованого за адресою: м. Сімферополь, кінцева зупинка «Свобода», пр. Перемоги, 239-а.

3. Зобов'язати фізичну особу-підприємця Селютіна Ярослава Юрійовича повернути за актом приймання - передачі нерухоме майно, що належить Автономній Республіці Крим - асфальтовий майданчик, загальною площею 13,2 кв. м, розташований за адресою: м. Сімферополь, кінцева зупинка «Свобода», пр. Перемоги, 239-а Кримському республіканському виробничому підприємству «Кримтролейбус».

4. Стягнути з Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, м. Сімферополь, 95015, ЄДРПОУ 00036860) в дохід Державного бюджету України (рахунок 31211206783002, отримувач - УДКСУ у м. Сімферополі АРК, 22030001, ЄДРПОУ отримувача - 38040558, ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026) 1 732,00 грн. судового збору.

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця Селютіна Ярослава Юрійовича (вул. Тітова, 13, смт. Гвардійське, Сімферопольський район, 97513, ідентифікаційний код 3246007291) на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, м. Сімферополь, 95015, ЄДРПОУ 00036860) 2 879,00 грн. судового збору.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Пукас