Рішення № 3139071, 16.01.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.09 Справа № 7/18/08

Суддя Кутищева Н.С.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганський гофротарний

комбінат”, м. Луганськ

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський м’ясокомбінат” ,

м. Мелітополь Запорізька область

про стягнення 210321,79 грн.

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача Коршун В.В., дов. б/н від 19.12.2008 р.

Від відповідача не з’явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача 246441,03 грн., які складаються з 154717,06 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції за поставлений товар за договором № 392 від 13.11.2006 р., 2723,85 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 12651,25 грн. пені та 76348,87 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою суду від 26.12.2008 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 10.01.2008 р. Ухвалою суду від 10.01.2008 р. розгляд справи було відкладено на 20.02.2008 р. Ухвалою суду від 20.02.2008 р. провадження по справі 7/18/08 зупинено до отримання результатів розгляду справи. Ухвалою суду від 18.12.2008 р., у зв’язку з усуненням обставин, які заважали розгляду спору по суті, провадження по справі поновлено, розгляд справи призначено на 15.01.2009 р. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 16.01.2009 р.

Позивач надав суду заяву, про уточнення та зменшення позовних вимог, в якій зазначає, що відповідач частково сплатив суму основного боргу, в зв’язку з чим просить стягнути з відповідача на свою користь 210321,79 грн., що складається з 107405,48 грн. основного боргу, 6919,37 грн. –3% річних, 47784,55 грн. втрат від інфляції, та 18822,36 грн. пені та 29390,03 грн. штрафу.

Заява відповідає вимогам ст. ст. 22, 28 ГПК України, приймається судом.

Суд розглядає позовні вимоги про стягнення 210321,79 грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст. 526, 549, 625, 691, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України та умовами договору.

Відповідач в судовому засіданні 15.01.2009 р. надав відзив (вих. 32 від 15.01.2009 р.), в якому в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі, на підставах викладених в відзиві.

В продовжене 16.01.2009 р. судове засідання представника відповідача не з’явився. Відповідач надіслав на адресу господарського суду телеграму про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою представника відповідача.

Клопотання відповідача про відкладення судового процесу судом залишено без задоволення, поскільки відповідач по справі є юридичною особою, і керівник підприємства, згідно зі ст. 28 ГПК України, зобов’язаний вирішити питання про направлення в судове засідання свого представника, або особисто прийняти участь в судовому засіданні.

Також відповідачем не підтверджено дане клопотання належними документальними доказами (лікарняний лист чи його копія).

Враховуючи, що термін розгляду спору, згідно зі ст. 69 ГПК України, закінчується, поскільки справа зупинялась, але була порушена ще 2007 р., та неможливістю його продовження у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання і відсутність належних доказів від відповідача про його неявку, на підставі викладеного, дане клопотання судом відхилене, суд вважає за недоцільне відкладення, оскільки наявних матеріалів в справі достатньо для повного всебічного та об’єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення, Крім того, відзив відповідачем наданий в судовому засіданні 15.01.2009р.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка представника відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в попередніх ухвалах суду, і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Спір розглядається, згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 16.01.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення по узгодженню з представником позивача.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду № 11/109д/08 від 05.11.2008 р. і рішенням господарського суду № 11/109д/08 від 07.08.2008 р. (залишеного без змін постановою ВГСУ від 05.11.2008 р.) було встановлено, що договір № 392 від 13.11.2006 р. є укладеним сторонами, всі суттєві умови договору сторонами узгоджено, поставки за договором здійснювалися з грудня 2006 р. по травень 2007 р. Заборгованість ВАТ “Мелітопольський м’ясокомбінат” перед ТОВ “Луганський гофротарний комбінат” складає 141405,48 грн.

Згідно ст. 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

13.11.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 392 (надалі – договір).

Згідно умов договору, позивач зобов’язався передати товар у встановлений договором строк, у власність відповідача для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а відповідач зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму згідно договору.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 530883,75 грн. що підтверджується видатковими накладними: ЛГ № 0002636 від 26.12.2006 р. (на суму 19102,73 грн.), ЛГ № 0002670 від 28.12.2006 р. (на суму 41192,38 грн.), ЛГ № 00026 від 09.01.2007 р. (на суму 30592,21 грн.), ЛГ № 00066 від 16.01.2007 р. (на суму 29453 грн.), ЛГ № 000111 від 22.01 2007 р. (на суму 33699,58 грн.), ЛГ № 000254 від 09.02.2007 р. (на суму 12730,39 грн.), ЛГ № 000277 від 12.02.2007 р. (на суму 12312,00 грн.), ЛГ № 000302 від 15.02.2007 р. (на суму 35170,01 грн.), ЛГ № 000357 від 21.02.2007 р. (на суму 10219,84 грн.), ЛГ № 000408 від 28.02.2007 р. (на суму 27536,04 грн.), ЛГ № 000443 від 05.03.2007 р. (на суму 33223,20 грн.), ЛГ № 000490 від 12.03.2007 р. (на суму 34774,75 грн.), ЛГ № 000491 від 12.03.2007 р. (на суму 6080 грн.), ЛГ № 000585 від 21.03.2007 р. (на суму 33990,41 грн.), ЛГ № 000658 від 28.03.2007 р. (на суму 35254,81 грн.), ЛГ № 000762 від 11.04.2007 р. (на суму 35601,59 грн.), ЛГ № 000777 від 12.04.2007 р. (на суму 5430,89 грн.), ЛГ № 000844 від 19.04.2007 р. (на суму 30773,58 грн.), ЛГ № 000907 від 26.04.2007 р. (на суму 31421,28 грн.), ЛГ № 000973 від 04.05.2007 р. (на суму 32324,20 грн.), копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 6.1. договору, постачаємий за договором товар оплачується за цінами згідно рахунків і товарно-транспортних накладних у період 30 банківських днів. Накладні підписуються позивачем та відповідачем (їх представниками).

Однак, відповідач свої обов’язки по оплаті, згідно умов договору, виконав частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, на момент розгляду спору по суті,в сумі 107405,48 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору… Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 107405,48 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 107405,48 грн. основного боргу є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 47784,55 грн. втрат від інфляції, 6919,37 грн. –3% річних обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 18822,36 грн. пені (за період з 26.12.2006 р. по 19.06.2007 р.) та 29390,03 грн. штрафу за несвоєчасну оплату товару.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Як вбачається з п. 8.2. договору, сторони обумовили, що у випадку несвоєчасної оплати за поставлений у відповідності з даним договором партію продукції, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від неоплаченої вартості партії продукції за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 8.3. договору, у випадку не сплати коштів у термін, визначеної п. 6.1. даного договору, понад 10 днів, відповідач сплачує на користь позивача штраф в розмірі 10% від суми заборгованості за кожний випадок, при цьому нарахування пені не припиняється.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 18822,36 грн. пені та про стягнення штрафу в сумі 29390,03 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський м’ясокомбінат” (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175, п/р 260031382 у ДФ ВАТ АБ “УКРГАЗБАНК”, МФО 305448, код 00443513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганський гофротарний комбінат” (91047, м. Луганськ, вул. Ровєньковская, 82-А, п/р 26005959676579 в філії ЗАТ “Перший український міжнародний банк” у м. Луганську, МФО 304966, код 30642763) 107405,48 грн. основного боргу, 47784,55 грн. втрат від інфляції, 6919,37 грн. –3% річних, 18822,36 грн. пені, 29390,03 грн. штрафу, 2103,22 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання рішення “21” січня 2009р.

Суддя Н.С. Кутіщева