Постанова № 3138968, 06.03.2009, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

"06" березня 2009 р. Справа № 9/200а/8а

Позивач: Відкрите акціонерне товариство "Науково виробниче підприємство "Інтернет технології та електронні комунікації", код ЄДРПОУ 14225079, вул. Одинцова 17а,Чернігів,14000

Відповідач: Головне управління юстиції у Чернігівській області в особі

Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби , пр.Миру,43,м. Чернігів,14000,

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Державна акціонерна компанія "Національна мережа аукціонних центрів" в особі Філії "Чернігівський аукціонний центр", вул.Київська,14а , м. Чернігів, 14000

2.Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Чернігові”, пр. Перемоги, 133,м. Чернігів,14038

Предмет спору: про скасування рішення

Суддя С.М.Івченко

Секретар судового засідання Ващенко А.М.

Представники сторін:

позивача: Лещенко О.В. голова правління

відповідача: не з"явився

третіх осіб: Ковтун О.М. довіреність № 85-2 від 14.01.2009 представник ДАК "Національна мережа аукціонних центрів; Шандура Д.А. довіреність № б/н від 28.11.2008 представник Промінвестбанку

Позивачем подано адміністративний позов про скасування рішення підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про продаж заставного майна боржника - нежитлової адміністративно-виробничої будівлі, розташованої за адресою :м. Чернігів, вул. Одинцова,17-а.. З врахуванням уточнення позовних вимог, наданих представником позивача усно у судовому засіданні, фактично позивачем оскаржуються дії ДВС, оскільки ДВС не зупинено реалізацію заставного майна із-за оскарження позивачем по цій справі оцінки цього майна та порушенням стосовно боржника справи про банкрутство.

Відповідач позову не визнає , вказуючи на те,що ним не приймалось рішень щодо звернення стягнення на заставне майно, позивач вже звертався до господарського суду з даного питання в межах справи про його банкрутство, вказує на те,що держвиконавець діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Третіми особами без самостійних вимог на предмет спору надано пояснення,згідно яких вони вважають позов безпідставним ,а дії відповідача правомірними.

Особи, які беруть участь у справі, були належним чином повідомлені про місце та час судового засідання, але відповідач представника в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив. Зважаючи на те, що відповідач є суб"єктом владних повноважень, неявка його представника у судове засідання у відповідності до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для відкладення розгляду справи, тому спір має бути вирішено по суті за відсутності представника відповідача.

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Посилання відповідача на те, що позивач вже звертався до суду з аналогічними вимогами і що стосовно його звернення вже є судове рішення, а тому проваджкення у цій справі підлягає закриттю , не може бути прийнято , оскільки ухвала господарського суду Чернігівської області по справі № 9/127б/53б про банкрутство позивача по цій адмінсправі , якою відхилено клопотання ВАТ "НВП "ІТЕК" з посиланням на те,що у межах справи про банкрутство не може бути вжито такого забезпечення вимог кредиторів як заборона органам ДВС виконувати виконавчі документи по зверненню стягнення на заставне майно, не є тим судовим рішенням у смислі ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України ,що є підставою для закриття провадження в адмінсправі.

З огляду на зазначене заявлений адмінпозов є спором з інших підстав, між іншими сторонами і має бути вирішений по суті .

У відповідності до визначених ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завдань адміністративного судочинства, а також враховуючи положення ст. 11 цього кодексу щодо можливості виходу за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, а також положень ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України щодо права суду прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів особи від порушень з боку суб"єктів владних повноважень, суд доходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову виходячи з наступного.

Дії відповідача , що оскаржуються позивачем стосуються вчинення органом ДВС комплексу заходів по виконанню виконавчих документів за зведеним виконавчим провадженням, в ході якого підлягають виконанню як судові рішення так і виконавчі написи нотаріуса про звернення стягнення на заставне майно.

Позивач просить скасувати рішення відповідача про продаж заставного майна. Однак , з огляду на те, що рішення як акт реалізації повноважень відповідача у письмовій формі не викладався, він не може бути скасований судом як акт, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Що стосується рішення про продаж заставного майна як сукупності дій органу ДВС, то такі дії є неправомірними лише частково .

Посилання позивача на необхідність зупинення виконавчого провадження по зверненню стягнення на заставне майно у зв"язку з порушенням стосовно нього справи по банкрутство, не відповідає нормам ст. 64 Закону України "Про виконавче повадження" яка передбачає , що у разі порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника - юридичної особи державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження, крім виконання провадження по зверненню стягнення на заставлене майно. Тому в цій частині дії органу ДВС позивачем оскаржуються неправомірно.

Звернення стягнення на заставне майно здійснено на користь Промінвестбанку, який є кредитором у порушеній стосовно відповідача по цій адміністративній справі справі про банкрутство. Вимоги банку , заявлені в межах справи про банкрутство складають 1962090,28грн.. В межах справи про банкрутство вимоги заявлено й іншими кредиторами. Реєстр кредиторів господарським судом у справі про банкрутство не затверджено, а отже кредиторами не реалізовано право на проведення перших зборів кредиторів, обрання комітету кредиторів, пропозиції щодо введення процедури санації боржника з метою відновлення його платоспроможності та задоволення вимог кредиторів.

Згідно здійсненої у ході виконавчого провадження оцінки заставного майна боржника, вартість його складає 5083192грн., тобто більш ніж у 2 рази перевищує суму зобов"язань боржника перед банком.. Заставне майно являє собою адміністративно-виробничу будівлю, яка може використовуватись за цільовим призначенням як цілим комплексом, так і частинами , окремими приміщеннями. Ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає , що боржник має право визначити, в якій послідовності необхідно продавати майно. У разі коли від продажу частини майна буде виручено суму, достатню для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, витрат на здійснення виконавчих дій, штрафу, подальший продаж арештованого майна припиняється. З огляду на зазначене, заслуговують на увагу посилання позивача, що для задоволення вимог банка - заставодержателя органом ДВС можливо було здійснити реалізацію не всієї будівля, що перебувала у заставі, а її частини, що дало б змогу задовольнити вимоги банка - заставодержателя , а також не позбавити можливості боржника (позивача по цій адмінсправі ) основних засобів, за рахунок яких могли б бути реалізовані заходи санації боржника з метою відновлення його платоспроможності,а також було б можливо задовольнити вимоги інших кредиторів у справі про банкрутство.

Саме у частині визначення розміру та обсягу заставного майна при зверненні стягнення на нього дії відповідача мають бути визнані судом протиправними, як такі , що порушують права позивача та третіх осіб - кредиторів у справіі про банкрутство, один з яких є третьою особою і по цій адмінсправі.

З огляду на зазначене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України "Пр виконавче провадження", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії Підрозділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області в частині визначення розміру та обсягу заставного майна при зверненні стягнення на нього, відмовивши в решті позовних вимог.

3.У відповідності до ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду через місцевий суд у 10-денний термін від проголошення постанови апеляційної скарги чи заяви про намір оскарження постанови і у 20-денний термін самої скарги.

4. У відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано, або по закінченні 10-денного строку після подання заяви про оскарження у разі неподання апеляційної скарги, або у разі подання скарги - після закінчення апеляційного розгляду справи.

5.На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 06.03.09 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанова суду в повному обсязі виготовлена 11.03.09 р..

Сторони можуть отримати копію постанови, виготовлену в повному обсязі після 11.03.09р , подавши відповідну заяву на ім’я судді через канцелярію суду.

Суддя С.М.Івченко