Постанова № 31388626, 22.05.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.05.2013р. справа № 5006/41/80/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Колядко Т.М.

суддів: Ломовцевої Н.В., Скакуна О.А.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Лазарева Л.Л. за довір. № б/н від 01.02.2013р.

від відповідача-1: Никифоров А.П. - директор

від відповідача-2: не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Проект -Ш" м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Донецької області від 26 лютого 2013р.

по справі № 5006/41/80/2012 (суддя Колесник Р.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована резервна компанія" м. Донецьк

до відповідачів:

1. товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Ш" м. Дніпропетровськ

2. товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" м. Донецьк

про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 200 000,00грн. та 3% річних в сумі 2 449,32грн.

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Донецької області (головуючий Колесник Р.М., судді Огороднік Д.М., Сажневої М.В.) рішенням від 26.02.2013р. задовольнив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована резервна компанія" м. Донецьк (далі - ТОВ "Централізована резервна компанія") та солідарно стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Ш" м. Дніпропетровськ (далі - ТОВ "Проект-Ш") та товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" м. Донецьк (далі - ТОВ "Азовська продовольча компанія") 200 000,00грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 3% річних у сумі 2 449,32грн. та судовий збір у сумі 4 048,99грн.

Рішення суду обґрунтовано доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Проект-Ш" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області від 26.02.2013р. по справі № 5006/41/80/2012 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вважає, що висновок суду першої інстанції, що позивач перерахував на рахунок ТОВ "Проект-Ш" грошові кошти та без достатньої правової підстави, є таким що не відповідає дійсності, оскільки зазначені кошти були перераховані на виконання договору субпідряду, яким позивачем не підписаний. Крім того, позивачем, в особі Константінова В.А. була підписана Договірна ціна на реконструкцію існуючої будівлі готелю "Україна" по вул. Артема, 88-г у м. Донецьк. В подальшому, відповідач-1 на перераховані гроші придбав будівельні матеріали, та почав виконувати роботи за акцептованим позивачем договором.

Позивач рішення господарського суду Донецької області від 26.02.2013р. по справі № 5006/41/80/2012 вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач-2 свого представника у судові засідання 15.05.2013р. та 22.05.2013р. не направив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 19.04.2013р. Доказів поважності причин його неявки суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Відзив на апеляційну скаргу також відповідачем-2 не надано.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

ТОВ «Централізована резервна компанія» м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів: ТОВ "Проект-Ш" м. Дніпропетровськ та ТОВ «Азовська продовольча компанія» м. Донецьк про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 200 000,00грн., крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача-1 3% річних в сумі 2 449,32грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач помилково перерахував грошові кошти на поточний рахунок ТОВ "Проект-Ш", який на вимогу позивача їх не повернув і вважає, що правових підстав для утримання цих коштів у відповідача-1 не було.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач перерахував ТОВ "Проект-Ш" грошову суму в розмірі 400 000,00грн., в призначені платежу зазначено: "оплата за СМР согл. дог. № 1002 от 10.02.2012г. по сч. № СФ-0000006 від 10.02.2012р., в т.ч. ПДВ 66666 грн. 67 коп. Док. № 55 от 10.02.2012", про що свідчить банківська виписка № 23 від 10.02.2012р. (а.с. 11 том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача-1 з вимогою про повернення безпідставно перерахованих грошових коштів в розмірі 400 000,00грн. в строк до 15.04.2012р. на розрахунковий рахунок позивача (а.с. 13-17 том 1).

Відповідачем було повернуто 200 000,00грн. У решті вимог відмовлено з посиланням на витрати за договором субпідряду (закупівля будівельних матеріалів, заробітна плата працівникам, транспортні витрати, не отриманий прибуток).

ТОВ «Централізована резервна компанія» 31.05.2012р. направила на адресу відповідача-1 претензію про повернення залишку суми в розмірі 200 000,00грн., а також 3% річних, станом на 30.05.2012р., в розмірі 920,55грн. (а.с. 20-24 том 1).

Позивач в позовній заяві послався на безпідставне утримання відповідачем-1 грошових коштів в розмірі 200 000,00грн., а також на те, що відповідач-2, як поручитель повинен виконати зобов'язання відповідача-1.

Загальний порядок укладення господарських договорів визначений ст. 181 Господарського кодексу України.

За змістом ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Оскільки договір субпідряду позивачем не підписаний, висновок господарського суду про відсутність доказів укладення договору є обгрунтованим.

Відповідачем-1 не надано доказів на переконання того, що сторонами узгоджувався перелік робіт їх вартість, найменування матеріалів, які мали б використовуватися під час виконання будівельних робіт, тобто докази укладення договору у спрощений спосіб також відсутні.

Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що виставлення відповідачем-1 рахунку № СФ-0000006 від 10.02.2012р., в якому міститься посилання на договір субпідряду № 1002-1 від 10.02.2012р. та факт перерахування за ним грошових коштів, не може вважатися належною правовою підставою виникнення у сторін правовідносин з будівельного підряду, оскільки, як вбачається із самого рахунку він не є самостійною підставою для проведення оплати, бо такою підставою в рахунку визначено договір субпідряду від 10.02.2012р., який, як встановлено судом, укладено сторонами не було.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. При цьому, можливість застосування зазначених наслідків не перебуває у залежності від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком подій.

Правомірність застосування до відносин сторін глави 83 книги п'ятої Цивільного кодексу України є правомірною та обґрунтованою (п. 8 постанови пленуму Вищого суду України № 9 від 06.11.2009р.).

З матеріалів справи вбачається, що сторонами договір у звичайний чи спрощений спосіб укладено не було, згоди щодо істотних умов договору не досягнуто, тому позивач не мав правових підстав для перерахування грошових коштів у розмірі 400 000,00грн., тому відсутні і підстави для їх утримання відповідачем-1.

Таким чином, висновок господарського суду щодо безпідставного утримання відповідачем-1 перерахованих позивачем коштів є правомірним.

Позивач просив суд стягнути з ТОВ "Проект-Ш" 3% річних в сумі 2449,32грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача-1 3% річних в зазначеній сумі.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2012р. ТОВ "Централізована резервна компанія" (Кредитор) та ТОВ "Азовська продовольча компанія" (Поручитель) був укладений договір поруки, за умовами якого Поручитель частково відповідає перед Кредитором за несвоєчасне виконання боржником (відповідачем-1) його зобов'язань з повернення суми у розмірі 400 000,00грн., перерахованих останньому позивачем 10.02.2012р.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

З аналізу ст. 553 Цивільного кодексу України вбачається, що порука - це договір, за яким до зобов'язання основного боржника приєднується зобов'язання іншої особи, що за нього ручається.

Порука віднесена до зобов'язально - правових засобів забезпечення виконання зобов'язань, що спонукають боржника до належного виконання зобов'язань до нього чи до третіх осіб, що вступили заздалегідь у договір зобов'язальної вимоги. Порука є додатковим зобов'язанням, що виникає на підставі договору. Вона покликана забезпечити належне виконання боржником основного зобов'язання. Як така порука може забезпечувати лише дійсну вимогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Оскільки обов'язок повернення безпідставно отриманих коштів виникає в силу закону (ст. 1212 Цивільного кодексу України), на його виконання не укладається правочин (договір), він не може бути забезпечений шляхом укладення договору поруки.

За таких обставин, договір поруки від 14.02.2012р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Централізована резервна компанія" м. Донецьк та товариством з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" м. Донецьк не відповідає вимогам ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що договір поруки від 14.02.2012р., укладений між позивачем та відповідачем-2 слід визнати недійсним, оскільки зазначений договір укладений без Основного договору, що є підставою для визнання його недійсним з моменту його укладення.

Таким чином, висновок господарського суду першої інстанції щодо солідарної відповідальності відповідача-1 та відповідача-2 є помилковим і позовні вимоги підлягають задоволенню за рахунок відповідача-1.

У позовних вимогах до відповідача-2 слід відмовити за недоведеністю.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Проект-Ш" задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Донецької області від 26.02.2013р. по справі № 5006/41/80/2012 підлягає зміні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Ш" м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 26.02.2013р. по справі № 5006/41/80/2012 змінити.

Абзаци перший-третій резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 26.02.2013р. по справі № 5006/41/80/2012 викласти у наступній редакції:

"Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована резервна компанія» м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю «Проект-Ш» м. Дніпропетровськ про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 200 000,00грн. та 3% річних в сумі 2 449,32грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Проект-Ш» (49000, м. Дніпропетровськ, Ленінський р-н, в/ч А0730 Гуртожиток, код ЄДРПОУ 35112645) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована резервна компанія» (83112, м. Донецьк, вул. Купріна, 117, код ЄДРПОУ 32717510) безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 200 000,00грн., 3% річних в сумі 2 449,32грн. та судовий збір у сумі 4 048,99грн.

У задоволенні позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" м. Донецьк про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 200 000,00грн. відмовити.

Визнати недійсним з моменту укладення договір поруки від 14.02.2012р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Централізована резервна компанія" м. Донецьк та товариством з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" м. Донецьк".

В іншій частині резолютивну частину рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді Н.В. Ломовцева

О.А. Скакун

Надруковано: 6 прим.

1. позивачу

2. відповідачам

1. у справу

1. ДАГС

1. г/с Дон. обл.