Рішення № 31388625, 23.05.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2013 р. Справа № 7/317.

За позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Чернівецького обласного управління АТ "Ощадбанк"

до торгового дому "Буковинська горілка"

про стягнення заборгованості - 995грн.

Суддя Скрипничук Iван Васильович

Представники:

позивача - Мамонтова І.В., довіреність від 18.06.2012

відповідача - не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Чернівецького обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 244, звернулось з позовом до Державного підприємства торговий дім "Буковинська горілка", м. Чернівці, вул. Проектна, 4, про стягнення 995 грн. заборгованості за послуги по зберіганню виручки, які були надані відповідачу в червні - вересні 2001 року на виконання договору від 21.06.2001.

Ухвалою суду від 23.07.2002 зупинено провадження у даній справі до вирішення справи № 4/522/б за заявою ПП "Трейд" до ДП ТД "Буковинська горілка" про визнання банкрутом.

Розпорядженням голови господарського суду Чернівецької області від 21.06.2006 дану справу передано до провадження судді Скрипничука І.В.

Ухвалою суду від 15.05.2012 провадження у даній справі поновлено і розгляд справи призначено на 23.05.2013.

Відповідач участь свого представника у засідання суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Одночасно, відповідачем подано відзив на позов, у якому останній просить провадження у справі припинити, оскільки вимоги позивача про стягнення 995 грн. не були заявлені у терміни, встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у процедурі банкрутства ДП ТД "Буковинська горілка". Відповідно до п. 2 ст. 14 вище зазначеного Закону, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений у Законі тридцятиденний строк є граничним і поновленню не підлягає.

Також відповідач просить розглянути справу без участі його представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Так, між Чернівецьким обласним управлінням ВАТ "Державний ощадний банк України" (правонаступник - ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Чернівецького обласного управління АТ "Ощадбанк") та ДП ТД "Буковинська горілка" 21.06.2001 укладено договір на збирання грошової виручки.

Відповідно до п. 4.1 даного договору, відповідач зобов"язався сплачувати позивачу за надані послуги інкасації щомісячно 300 грн. згідно платіжної вимоги, однак не пізніше 20 числа кожного місяця.

Проте, відповідач в односторонньому порядку порушив взяті на себе зобов"язання і за надані позивачем послуги не розрахувався, незважаючи на те, що останнім приймались міри шляхом досудового врегулювання спору.

Згідно поданого позивачем розрахунку, відповідач не перерахував щомісячні платежі за послуги по збиранню грошової виручки згідно договору від 21.06.2001 та явочних карток з 21.06.2001 по 01.07.2001 у сумі 95 грн., за липень - вересень 2001 року у сумі 900 грн.

Отже, за відповідачем рахується заборгованість у сумі 995 грн., яка підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 161 ЦК Української РСР (1963р.), чинного на день виникнення спору, зобов"язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Статтею 162 цього Кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов"язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом. Такі ж вимоги до виконання зобов"язань містяться в ст.ст. 526, 615 ЦК України.

Отже, позивачем повністю доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Крім того, судом встановлено, що позовні вимоги позивача по оплаті 995 грн. за надані послуги є конкурсними вимогами у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", і що позивач не звернувся із заявою щодо цих вимог у межах справи про банкрутство № 4/522/б.

Проте, норма ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на яку посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову, викладена в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 3088-ІІІ від 07.03.2002 р. і набула чинності через три місяці з дня його опублікування в газеті "Урядовий кур'єр" № 71 від 13.04.2002 р., тобто з 13.07.2002 р. Раніше чинна редакція ст. 14 Закону про відновлення платоспроможності не визначала тридцятиденний строк звернення з заявами з вимогами до боржника після публікації оголошення як граничний і такий, що поновленню не підлягає та закінчення якого тягне погашення вимог, що вчасно не заявлені.

Як видно з процесуальних документів у справі № 4/522/б, публікація оголошення про порушення справи про банкрутство ДП ТД"Буковинька горілка" мала місце 08.12.2001, відповідно тридцятиденний строк для звернення конкурсних кредиторів з заявами з вимогами до боржника сплив 08.01.2002 р.

Протягом цього періоду і до 12.07.2002 р. ст. 14 Закону діяла в попередній редакції, коли законодавець не визначав тридцятиденний строк для звернення кредиторів до господарського суду з письмовими заявами про грошові вимоги до боржника як присічний і не пов'язував із пропуском цього строку настання такого наслідку як припинення права або невиконаного обов'язку. Відповідно ж до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальними правилами цивільного законодавства зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 216 ЦК Української РСР, ст. 599 ЦК України). Зобов'язання також припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Судовим розглядом справи встановлено, що зобов'язання відповідача по оплаті вартості наданих послуг належним чином не виконано, а підстави для його погашення в порядку ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні, оскільки положення цієї статті в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 3088-ІІІ від 07.03.2002 р. до спірних правовідносин застосовуватися не можуть.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що законодавством, чинним на період спірних правовідносин, не передбачено погашення заборгованості в разі, якщо відповідні вимоги не заявлені в процедурі банкрутство, позовні вимоги підлягають задоволенню. Відповідну правову позицію викладено в постанові Верховного суду України від 13.04.2004 р. у справі № 5/52.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства торговий дім "Буковинська горілка", м.Чернівці, вул. Проектна, 4 (код 22849629), на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Чернівецького обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 244 (код 09356307) борг у сумі 995 грн. та 51 грн. державного мита.

Суддя І.В. Скрипничук