Постанова № 31388581, 09.04.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1618/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіСалюка П.І. при секретарі Репецькій І. Ю. за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що твердження ревізорів Кам'янець-Подільської ОДПІ щодо безтоварності проведених операцій є хибними та ґрунтуються виключно на припущеннях, а тому, просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0001882342 від 30.10.2012 р. прийняте за результатами позапланової виїзної перевірки ТДВ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" з питань проведених господарських операцій із ПП "Геліос-Д" за період з 01.01.2011 р. по 30.04.2011 р.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення стосовно спірного податкового повідомлення-рішення, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Позовні вимоги просив задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду пояснення. Детально позицію відповідача стосовно заявлених позовних вимог викладено у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи. У задоволенні позову представники податкового органу просили відмовити у повному обсязі.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

На підставі направлення виданого Кам'янець-Подільською ОДПІ в Хмельницькій області 05.10.2012 року № 1732 та наказу № 2549 від 03.10.2012 року було проведено позапланову виїзну перевірку ТДВ «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод» з питань проведених правовідносин із ПП "Геліос-Д" за період з 01.01.2011 р. по 30.04.2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №2418/221/00213807 від 18.10.2012 року. Перевіркою встановлено порушення:

1. Пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року у сумі 33150 грн.

2. Пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755 - VI в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8190 грн., у тому числі по періодах: січень 2011 року - 4030 грн., березень 2011 року - 2600 грн., квітень 2011 року - 1560 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 30.10.2012 року №0001882342, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" за основним платежем - 8190 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.

Висновок про безтоварність проведених операцій між позивачем та ПП "Геліос-Д" скасовується наступними фактами.

Так, 10.01.2011 р. між ПП "Геліос-Д" та Товариства з додатковою відповідальністю Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" укладено договір купівлі-продажу №100111, згідно умов якого Продавець (ПП «Геліос-Д») зобов'язується передати, а Покупець (ТДВ «К-ПЕМЗ») прийняти та оплатити відповідно з рахунком-фактурою.

Оплата за товар здійснювалась, згідно умов договору, в безготівковій формі згідно платіжних доручень № 184 від 26.01.11 р., № 513 від 09.03.11 р. та № 798 від 07.04.11 р.

Фактом, який підтверджує реальність всіх здійснених фінансово-господарських операцій являються документи, які підтверджують транспортування придбаних товарно-матеріальних цінностей у ПП «Геліос-Д», а саме Договір на транспортні послуги № 11 від 29.03.2011 року між ТДВ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" та ПП "ХимпоставщикАвто", договір на надання транспортних послуг №28 від 03.01.2011 року між ТДВ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" та ПП «Людовік-14», договір на транспортно-експедиторські послуги № Д-2397 від 01.01.2011 року між ТДВ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" та ТОВ «Делівері», акти здачі-прийому робіт до вищезазначених договорів № ОУ- 0000195, ОУ-0000003, а також платіжні доручення, згідно яких здійснювалась оплата наданих послуг по перевезенню.

Під час проведення перевірки та у судовому засіданні факт ведення господарської діяльності ТОВ "Делівері", ПП "Людовік-14", "ХимпоставщикАвто" спростовані не були, у тому числі і по взаємовідносинах щодо здійснення перевезень із ТДВ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" за 2011 рік. З огляду на зазначене, можна зробити висновок, що транспортування товарно-матеріальних цінностей дійсно відбулось, що є суттєвим доказом реальності господарських операцій Товариства з додатковою відповідальністю Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" та ПП "Геліос-Д" за період з 01.01.2011 р. по 30.04.2011 р.

Доставка та ввіз на територію заводу товарно-матеріальних цінностей зафіксована на прохідній підприємства та відображена в журналах ввозу, які надавались ревізорам при проведенні перевірки. Судом даний факт також береться до уваги.

Безпосередньо отримання товару працівниками ТДВ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" підтверджується видатковими накладними ЭМС.27.01 від 20.01.2011 р., ЭМС.11.03 від 11.03.2011 р., ЭМС.07.04. від 07.04.2011 р.

Згідно прибуткових ордерів №53 від 31.01.2011 р., №255 від 10.03.2011 р., №367/1 від 30.04.2011 р., товарно-матеріальні цінності, отриманні від ПП «Геліос-Д» були оприбутковані на склад Товариства з додатковою відповідальністю Кам'янець-Подільський електромеханічний завод".

Також, в підтвердження реальності всіх вчинених правочинів з контрагентом ПП «Геліос-Д», ревізорам надавались лімітно-вибірні картки, які є свідченням того, що отриманий товар дійсно був оприбуткований на склад та використовувався ТДВ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" у ході здійснення господарської діяльності.

Щодо тверджень щодо відсутності сертифікату якості на продукцію, яка була поставлена ПП «Геліос-Д», дане твердження не відповідає дійсності, оскільки при проведенні перевірки ревізорам було представлено сертифікат якості, який дійсний для партій товарів, поставлених з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року, тобто дійсний в період, коли здійснювались поставки від зазначеного контрагента.

Окрім цього, жодним нормативно-правовим актом не передбачено умови обов'язкової наявності сертифікатів якості товару як визначальної та домінантної ознаки реальності здійснення правочину. Реальність здійснення взаємовідносин між контрагентами засвідчується не сертифікатами якості товару, а первинними документами - податковими та видатковими накладними, актами прийому-передачі, договорами на здійснення перевезень, платіжними дорученнями тощо. Тобто, наявність сертифікату якості товару не являється неодмінною ознакою реальності здійснення господарських операцій, відсутність якої вказує на фіктивність та безтоварність проведених правочинів, тому доводи відповідача щодо перелік ТМЦ, які поставлялись для ТДВ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" контрагентом ПП "Геліос-Д" надані без сертифікатів якості та відповідності до уваги судом не приймаються.

Відповідно до протоколу типових випробувань електронагрівачів трубчастих ТЕН-91,5-8-8,0/1,0 Т220 ГОСТ 19108-81 з порошком електротехнічним магнезитним М2 (виробництва - Китай), було проведено типові випробовування електонагрівачів трубчастих з порошком електротехнічним магнезитним М2, в результаті яких всі зразки випробовування витримали та відповідають вимогам ДСТУ ІЕС 60335-2-6:2002, ГОСТ 19108-81, тобто дані випробовування свідчать про належну якість порошку електромеханічного магнезитного М2, який був поставлений ПП «Геліос-Д».

Суд також звертає увагу на той факт, що поставка товарно-матеріальних цінностей відбулась на початку 2011 року, а скасування державної реєстрації контрагента ПП "Геліос-Д" відбулась у вересні 2012 року.

Дослідивши всі наявні докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що наявність у позивача рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, актів використання та списання товарно-матеріальних цінностей доводять той факт, що вищеописані правовідносини носять реальний характер, а контрагенти - ТДВ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" та ПП "Геліос-Д" не є недобросовісними вигодонабувачами.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплений принцип презумпції правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 228 Цивільного Кодексу України передбачено, що нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, незаконне заволодіння ним, і лише в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В ході судового розгляду судом не встановлено невідповідність змісту договірних відносин між позивачем та його контрагентом ПП "Геліос-Д" вимогам цивільного законодавства, оскільки вони жодним чином не суперечать інтересам держави та суспільства, так як їх укладення не заборонено законом.

Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що позивач та його контрагент діяли з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договірних відносин: ТДВ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" та ПП "Геліос-Д" не лише вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання договорів, а й виконали ці договори, про що свідчить відповідність у документах. Окрім цього, у матеріалах справи наявні докази про використання товару, у судовому засіданні представниками позивача доведено, що товарно-матеріальні цінності, які постачалися ТДВ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод", використовувалися у подальшій господарській діяльності позивача.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України", якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено правомірність прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень, а тому вказані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, оскільки прийняті із порушенням норм чинного законодавства та підлягають скасуванню, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 186 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задоволити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області №0001882342 від 30 жовтня 2012 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 12 квітня 2013 року

Суддя "Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк