Постанова № 31388428, 23.05.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року Справа № 803/936/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нове життя» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області (надалі - УПФУ в Рожищенському районі) звернулося з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нове життя» (надалі - СВК «Нове життя») про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 24169,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний щомісяця до 25-го числа проводити відшкодовування Пенсійному фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідачем належить до сплати заборгованість за період з 1 січня 2011 року по 1 березня 2013 року у розмірі 24169,68 грн. Оскільки, відповідач у встановлені строки ці витрати не сплатив, то позивач просить їх стягнути у судовому порядку.

Представник позивача 23 травня 2013 року надіслав суду клопотання у якому просить розгляд справи провести без його участі (а.с. 37).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи повісткою, надісланою на його адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, заперечення на позовну заяву не подав, не повідомив про причини неявки та клопотання про розгляд справи за його відсутності не заявив (а.с. 36).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, при цьому, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому за відсутності перешкод для розгляду справи суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що СВК «Нове життя» зареєстроване як юридична особа Рожищенською районною державною адміністрацією Волинської області, що підтверджуються копією довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.11) та перебуває на обліку в УПФУ в Рожищенському районі як платник внесків до Пенсійного фонду.

З матеріалів справи вбачається, що у СВК «Нове життя» був постійно зайнятий на виробництві сільськогосподарської продукції громадянин ОСОБА_1, якому призначена і виплачується пенсія за віком на пільгових умовах на підставі пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що також підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідачу належить сплатити заборгованість за період з 1 січня 2011 року по 1 березня 2013 року у розмірі 24169,68 грн. (а.с. 13,14,15). Вказана сума заборгованості також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 27) та карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 СВК «Нове життя» (а.с. 29-31).

Статтею 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІ "Про пенсійне забезпечення" (зі змінами та доповненнями) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17 лютого 2000 року вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17 лютого 2000 року № 1461-ІІІ порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме норму, що регулювала дане питання у статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені статтею 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений статтею 2 цього Закону.

Зокрема, у відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100- відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". У відповідності до вимог статті 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункти 6.4, 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663).

Згідно з частиною другою розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій встановлено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 цього Закону об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у такому випадку становить 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Підпунктами 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 січня 2003 року, передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Оскільки, у відповідача перед УПФУ в Рожищенському районі існує заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій в сумі 24169,68 грн., яка залишається несплаченою, доказів її погашення на день розгляду справи суду не надано, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями 122, 128, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нове життя» на користь управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у розмірі 24169,68 грн. (двадцять чотири тисячі сто шістдесят дев'ять гривень шістдесят вісім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.М. Димарчук