Постанова № 31388003, 29.03.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 ПОСТАНОВА

Іменем України

(вступна та резолютивна частини)

29 березня 2013 року Справа № 814/971/13-а

м. Миколаїв

11:50

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Шерстюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Техснабжение", доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, проскасування податкових повідомлень - рішень, На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва від 07.11.12 №0002462301 про визначення ПП «Техснабжение» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42933,25 гривень, №0002472301 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42519 гривень.

3. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі

Суддя В. В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2013 р. справа №814/971/13-а

м. Миколаїв

11:50

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Шерстюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Техснабжение» до відповідачаДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішенняВ С Т А Н О В И В:

Підприємство звернулось до адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень рішень відповідача про визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 42519 гривень та податку на прибуток на суму 42933,25 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ним були виконані всі вимоги законодавства під час формування податкового кредиту та валових витрат за рахунок контрагентів ПП «Мгновенье-Юг», ТОВ «Будгерметик», ПВКП «Спецінструмент», ТОВ «Спецмонтаж-СВ», підприємця ОСОБА_1, а податкова інспекція необґрунтовано не визнає цей кредит та витрати.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що зазначені контрагенти позивача є сумнівними підприємствами, які у своїх ланцюгах постачальників мають фіктивні підприємства, також вони не мають трудових та матеріальних ресурсів для ведення господарською діяльності, з чого податкова інспекція робить висновок про неможливість фактичного виконання ними своїх зобов'язань, а таким чином і надання податкового кредиту.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ПП «Техснабжение» зареєстровано в якості юридичної особи 16.01.96 виконавчим комітетом Миколаївської міської ради. Основним видом діяльності ПП «Техснабжение» є оптова та роздрібна торгівля промисловими товарами.

В жовтні 2012 року ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва провела позапланову виїзну перевірку позивача, про що склала Акт №2926/22-200/23623850 від 22.10.12 (арк.спр.11).

Під час перевірки податківці поставили під сумнів проведення господарських операцій з контрагентами ПП «Мгновенье-Юг», ТОВ «Будгерметик», ПВКП «Спецінструмент», ТОВ «Спецмонтаж-СВ», підприємцем ОСОБА_1, які постачали ПП «Техснабжение» товари та надавали послуги, та визначили ці правочини як нікчемні.

До такого висновку ревізори дійшли з тих підстав, що у четвертому ланцюгу постачальників ТОВ «Будгерметик»>ПП «ЕВМ Сервіс» >ТОВ «Стейпрод»>ТОВ «КПТ» мається підприємство ТОВ «КПТ», яке зареєстроване на підставну особу; стосовно службових осіб ПП «Мгновенье-Юг» порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ст.205 КК України, а його керівник ОСОБА_3. заперечує свою причетність до її діяльності; ТОВ «Спецінструмент» не має основних засобів, достатніх трудових ресурсів для виконання своїх зобов'язань по господарським договорам; у другому ланцюгу постачальників ТОВ «Спецмонтаж-СВ» маються підприємства ТОВ «Регіональне промислове підприємство «Євросталь», ПП «Віллія Експотрейд» та ПП «Старкад-Пром», службові особи яких заперечують свою причетність до них.

Крім того, також не визнано право ПП «Техснабежние» на врахування у податковому обліку для зниження об'єкту оподаткування коштів, сплачених підприємством фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за послуги з автоперевезення, оскільки, на думку податківців, вони не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

07.11.12 уповноваженою особою ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення-рішення №0002462301 про визначення ПП «Техснабжение» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42933,25 гривень (арк.спр.9), №0002472301 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42519 гривень (арк.спр.10).

Відповідно ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналогічне регулювання має і податок на прибуток підприємств у ст. 138 ПК України.

Таким чином, відповідно до Кодексу у підприємства є право на включення до валових витрат та податкового кредиту сплачених сум іншому платнику податку за умови проведення реальної господарської операції та наявності первинних документів, які підтверджують її проведення

Суд не може погодитись з позицією податкового органу, відповідно до якої він за надуманими підставами взагалі заперечує цивільну правоздатність постачальників позивача, вважає укладені угоди нікчемними та не визнає з цього приводу право на податковий кредит та валові витрати. Всі постачальники позивача у першому ланцюгу мали необхідний обсяг цивільної та податкової правоздатності, оскільки перебували на обліку у органах податкової служби та мали свідоцтва платника податку на додану вартість. Оскільки Державна податкова служба зареєструвала ці підприємства платниками ПДВ, видала їм Свідоцтва, які це посвідчують, її органи не мають права заперечувати можливість формування податкового кредиту за рахунок цих підприємств.

Ті обставини, що у постачальників позивача недостатньо власних трудових чи матеріальних ресурсів, або в ланцюгах постачальників є сумнівні підприємства чи навіть підприємства, які визнані фіктивними, є лише приводом (сигналом) для більш ретельної перевірки (дослідження) їх діяльності. Самі по собі ці обставини не можуть бути підставами для позбавлення покупців цих підприємств права на віднесення сплачених на їх користь коштів до податкового кредиту та валових витрат.

На переконання суду, якщо податковий орган мотивує своє рішення про позбавлення платника податків права на віднесення сплачених постачальникам коштів до податкового кредиту та валовим витратам, тим, що, на його думку, відбулася фіктивна операція по штучному нарощуванню цих показників, то цьому повинно передувати доведеність цієї діяльності платника податків або його контрагентів у порядку кримінального судочинства.

Щодо підприємства ПП «Мгновенье-Юг», то суд вважає, що навіть надання інформації про порушення кримінальної справи стосовно цього підприємства не переконує у штучності податкового кредиту. По-перше, відповідно до наданої інформації кримінальну справу порушено ще у жовтні 2011 року. На час розгляду справи, представниками податкового органу так і не надано пояснень з приводу прийнятого остаточного процесуального рішення по цій справі. По-друге, навіть з постанови про порушення кримінальної справи та пояснень ОСОБА_3 вбачається, що документи ПП «Мгновенье-Юг» почали протиправно використовуватись невідомими особами для надання податкової вигоди лише з 01.06.11. Натомість позивач мав правовідносини з цим постачальником у грудні 2010 року, у той час, коли ОСОБА_3 не заперечує її участь у роботі підприємства та не спростовує реальність господарських операцій та виданих документів від імені підприємства (т.1 арк.спр.17, 57).

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договори на надання послуг з перевезення автотранспортом та поставки продукції за своїм змістом не направлені на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а тому не можуть бути визнані нікчемними відповідно до ст.228 ЦК України.

Податковим кодексом України, не передбачається солідарної відповідальності для всіх учасників господарської діяльності по всім ланцюгам постачальників.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового обліку покупцем та його зобов'язань зі сплати податків.

Чинним законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.

Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП «Армавір» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі «Булвес» проти Болгарії.

Аналогічна позиція висловлена Одеським апеляційним адміністративним судом у справах №2а-6110/12/1470, №2а-6549/11/1470, №2а-10055/11/1470, №2а-2883/12/1470 та ін.

Відповідно до ч.2 ст.160, 244-2 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних відносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

За наявності всіх необхідних відповідно до Податкового кодексу України первинних документів (договори, товарні та податкові накладні, платіжні документи), що підтверджують право на податковий кредит, валові витрати і за відсутності доказів, які заперечують реальність господарських операцій, платник податків не може бути позбавлений права на цей податковий кредит та валові витрати.

Позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва від 07.11.12 №0002462301 про визначення ПП «Техснабжение» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42933,25 гривень, №0002472301 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42519 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва від 07.11.12 №0002462301 про визначення ПП «Техснабжение» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42933,25 гривень, №0002472301 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42519 гривень.

3. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 30.03.13

Суддя В.В. Біоносенко