Постанова № 31387952, 20.05.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2013 року м. Львів № 813/1822/13-а

14 год. 20хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М., представника позивача Алєксєєнко М.М., представника відповідача Карпин Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Реал Авто» до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Приватне підприємство «Реал Авто» (далі - ПП «Реал Авто») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 05.11.2012 року за № 0003952302/21047.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємством як в бухгалтерському так і в податковому обліку відображено отримання від фізичних осіб коштів в загальній сумі 592 998,74 грн., й відповідні суми включено до складу зобов'язань з податку на додану вартість. Зокрема вказується, що при здійснення банківських переказів від фізичних осіб на користь позивача були допущені описки в їх прізвищах, ім'ях та по- батькові. Однак, анкетні дані платників в подальшому були уточнені довідками, складеними позивачем за участю банківської установи. Також, позивач зазначає, що орган державної податкової служби не вимагав з даного приводу жодних пояснень від позивача при проведенні перевірки, і як наслідок прийшов до безпідставного висновку про необхідність формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за операціями з неіснуючими фізичними особами, які товариством не проводились. На підтвердження своїх доводів позивач надав первинні та бухгалтерські документи, які на його думку підтверджують відображення в бухгалтерському обліку отримання коштів в сумі 592 998,74 грн. саме від тих фізичних осіб, з якими підприємство мало господарські відносини, а тому вважає безпідставним повторне включення вказаної суми як до доходів підприємства так, відповідної частини в сумі 98 833,30 грн., до складу зобов'язань з податку на додану вартість. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечив позовні вимоги з підстав викладених у письмових запереченнях від 15.04.2013 року № 9/10-008. Зазначив, що податковий орган діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства та правомірно встановив порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187. Зокрема позивачем вказується, що відповідно до статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. А відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Враховуючи вказані норми, на думку відповідача ПП «Реал авто» безпідставно не відображено в бухгалтерському обліку кошти, отримані від фізичних осіб на загальну суму 592998,74 грн. Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

ПП «Реал Авто» зареєстроване 26.11.2010 року виконавчим комітетом Львівської міської ради. Позивача взято на облік в органах державної податкової служби 29.11.2010 року за № 2192. Зареєстровано платником ПДВ 12.12.2011 року.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «РеалАвто» з питань достовірності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по деклараціях з ПДВ за червень, липень, серпень 2012 року, за результатами якої складено акт від 18.10.2012 р. № 3471/22-10/37443948.

Перевіркою встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 98833,30 грн. за рахунок не відображення (в загальній сумі податкових зобов'язань) коштів, отриманих від фізичних осіб на загальну суму 592998,74 грн., в тому числі ПДВ - 98833,30 грн., а саме: в лютому 2012 року від ОСОБА_3 на 9000,02 грн. (в т.ч. ПДВ - 1500 грн.); в березні 2012 року від ОСОБА_4 на 42272,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 7045,47 грн.), ОСОБА_5 на 46369,47 грн. (в т.ч. ПДВ - 7728,25 грн.), ОСОБА_6 на 39880 грн. (в т.ч. ПДВ - 6646,67 грн.); в квітні 2012 року від ОСОБА_7 на суму 37308,03 грн. (в т.ч. ПДВ - 6218 грн.), ОСОБА_8 на загальну суму 32402,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 5400,52 грн.), ОСОБА_9 на 30907 грн. (в т.ч. ПДВ - 5151,25 грн.); в травні 2012 року від ОСОБА_10 на суму 39381,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 6563,58 грн.), ОСОБА_11 на суму 24526,20 грн. (в т.ч. ПДВ - 4087,70 грн.), ОСОБА_12 на суму 39880 грн. (в т.ч. ПДВ - 6646,67 грн.), ОСОБА_13 на суму 24925 грн. (в т.ч. ПДВ - 4154,17 грн.), в червні 2012 року від ОСОБА_14 на суму 31904 грн. (в т.ч. ПДВ - 5317,33 грн.), ОСОБА_15 на суму 34895 грн. (в т.ч. ПДВ - 5815,83 грн.), ОСОБА_16 на суму 107244 грн. (в т. ч. ПДВ - 17874 грн.); в липні 2012 року від ОСОБА_17 на загальну суму 39979,70 грн. (в т.ч. ПДВ - 6663,28 грн.), ОСОБА_18 на загальну суму 12123,52 грн. (в т.ч. ПДВ - 2020,58 грн.) чим порушено п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України; ст. 2, ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 05.06.1995 року № 168/704.

В акті зазначено, що кошти, отримані ПП «Реал Авто» від зазначених фізичних осіб (покупців), не відображено у бухгалтерському обліку підприємства по кредиту рах. 361 (Розрахунки з вітчизняними покупцями). Також, перевіркою встановлено відсутність кредитового сальдо по рах. 361 (контрагенти: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18) станом на 01.03.2012 р., на 01.04.2012 р., на 01.05.2012 р., на 01.06.2012 р., на 01.07.2012 р., на 01.08.2012 р., на 01.09.2012 року.

За результатами перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 05.11.2012 р. №0003952302/21047, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2012 року в сумі 98833,30 грн.

Позивач не погоджуючись з висновками посадових осіб державної податкової служби та з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, оскаржив останнє в судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.185.1. ст. 185 Податкового кодексу України (набув чинності з 1.01.2011 року) об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е)постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

А згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

А згідно ст.9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До матеріалів справи долучено банківські виписки Львівського відділення № 25 ПАТ «Інтегралбанк» за відповідні дні, з яких дійсно вбачається отримання ПП «Реал Авто» в лютому 2012 року від ОСОБА_3 9000,02 грн. (в т.ч. ПДВ - 1500 грн.); в березні 2012 року від ОСОБА_4 42272,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 7045,47 грн.), ОСОБА_5 46369,47 грн. (в т.ч. ПДВ - 7728,25 грн.), ОСОБА_6 39880 грн. (в т.ч. ПДВ - 6646,67 грн.); в квітні 2012 року від ОСОБА_7 37308,03 грн. (в т.ч. ПДВ - 6218 грн.), ОСОБА_8 32402,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 5400,52 грн.), ОСОБА_9 30907 грн. (в т.ч. ПДВ - 5151,25 грн.); в травні 2012 року від ОСОБА_10 39381,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 6563,58 грн.), ОСОБА_11 24526,20 грн. (в т.ч. ПДВ - 4087,70 грн.), ОСОБА_12 39880 грн. (в т.ч. ПДВ - 6646,67 грн.), ОСОБА_13 24925 грн. (в т.ч. ПДВ - 4154,17 грн.), в червні 2012 року від ОСОБА_14 31904 грн. (в т.ч. ПДВ - 5317,33 грн.), ОСОБА_15 34895 грн. (в т.ч. ПДВ - 5815,83 грн.), ОСОБА_16 107244 грн. (в т. ч. ПДВ - 17874 грн.); в липні 2012 року від ОСОБА_17 39979,70 грн. (в т.ч. ПДВ - 6663,28 грн.), ОСОБА_18 2123,52 грн. (в т.ч. ПДВ - 2020,58 грн.). Вказані кошти сплачувались згідно рахунків від відповідної дати без номера з призначенням платежу «за транспортний (і) засіб (оби)» (а.с. 85-115). Загальна сума сплачених коштів становить 592998,74 грн., в тому числі ПДВ - 98833,30 грн.

Однак, позивачем до матеріалів справи надано оригінали рахунків, що виписувались ПП «Реал Авто» і на підставі яких сплачувались кошти, завірені копії довідок - рахунків, відповідно до яких підприємством здійснювалась реалізація транспортних засобів, картки рахунку 361, в яких відображено розрахунки з фізичними особами - контрагентами підприємства та завірені копії довідок про уточнення анкетних даних платників, складені спільно позивачем - та банківською установою - Львівським відділенням № 25 ПАТ «Інтеграл-банк» і копії паспортів та ідентифікаційних кодів фізичних осіб - контрагентів підприємства. Аналізуючи зазначені докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що в банківських виписках, які містять дані про отримання товариством коштів від вищезгаданих фізичних осіб в загальній сумі 592998,74 грн., в тому числі ПДВ - 98833,30 грн. містяться помилки (описки), допущені працівником банківської установи при прийнятті платежів від фізичних осіб. Це фактично визнається й самою банківською установою при складанні довідок, якими уточнено анкетні дані платників. Відповідно до ст.4 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Виходячи з вказаного принципу та враховуючи подані позивачем документи судом встановлено, що ПП «Реал Авто» мало господарські відносини, а саме здійснювало продаж транспортних засобів наступним фізичними особам: ОСОБА_19, а не ОСОБА_3; ОСОБА_20, а не ОСОБА_5; ОСОБА_21, а не ОСОБА_4, ОСОБА_22, а не ОСОБА_6; ОСОБА_7, а не ОСОБА_7; ОСОБА_23, а не ОСОБА_8; ОСОБА_24, а не ОСОБА_9; ОСОБА_25, а не ОСОБА_10; ОСОБА_26, а не ОСОБА_11; ОСОБА_27, а не ОСОБА_12; ОСОБА_28, а не ОСОБА_13; ОСОБА_29, а не ОСОБА_14; ОСОБА_30, а не ОСОБА_15, ОСОБА_31, а не ОСОБА_16, ОСОБА_32, а не ОСОБА_17, ОСОБА_18, а не ОСОБА_18 (а.с. 37-51).

З поданих до суду довідок - рахунків, карток рахунку 361, письмових пояснень позивача вбачається, що загальна вартість транспортних засобів проданих вищевказаним фізичним особам становить 1 274 973,00 гривень, повністю сплачена на рахунок підприємства і відповідно відображена в його бухгалтерському та податковому обліку (а.с. 52-82). Також подані позивачем документи підтверджують, що в складі зазначеної суми відображена в бухгалтерському обліку й спірна сума 592998,74 гривень. При цьому зазначена сума підприємством правильно відображена за господарським операціями з тими фізичними особами, з якими такі господарські операції фактично відбувались, а не з фізичними особами, прізвища яких з помилками зазначені у відповідних банківських виписках. Такі дії підприємства повністю відповідають вимогам ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідно до якої операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Водночас є необґрунтованими висновки податкового органу, відповідно до яких позивач фактично повинен був би відобразити в бухгалтерському та податковому обліку господарські операції з неіснуючими фізичними особами. Як наслідок відсутні підстави для збільшення податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість на загальну суму 98833,30 грн., що були отриманих від фізичних осіб в складі 592998,74 гривень, оскільки останні вже відображені позивачем як у складі доходів так і відповідно до вимог п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України - в момент продажу товару (транспортних засобів) у складі податкових зобов'язань.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте, доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятого податкового повідомлення-рішень суду не надано.

Отже, податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Залізничному у районі м. Львова Львівської області ДПС від 05.03.2012 року від 05.03.2012 року № 0003952302/21047 від 05 листопада 2012 року не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняте необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.11.2012 року за № 0003952302/21047.

Стягнути з державного бюджету на користь приватного підприємства «Реал Авто» (м. Львів, вул. Гродоцька, 367 А; ідентифікаційний код 37443948) 988,33 грн. сплаченого судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24 травня 2013 року.

Суддя Сподарик Н.І.