Постанова № 31387887, 25.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 р. Справа № 804/3531/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій Ю.Г. за участю: представника позивача представника відповідача Руднєвої І.В. Димарьової В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Торгівельно-виробнича фірма "Гетьман" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «Торгівельно-виробнича фірма «Гетьман» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.02.2013 року №0000031630 з податку на прибуток приватних підприємств на суму 33 140,00 грн. та №0000021630 з податку на додану вартість на суму 26 512,00 грн., направлені на адресу «ПП «ТВФ «Гетьман» повністю.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Торгівельно-виробнича фірма «Гетьман» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП «Універсал Н» за період з 01.12.2009 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт від 29.01.2013 року №282/22-5/33317392. На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 22.02.2013 року №0000031630 з податку на прибуток приватних підприємств на суму 33140,00 грн. та №0000021630 з податку на додану вартість на суму 26512,00 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 22.02.2013 року №0000031630 та №0000021630 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Торгівельно-виробнича фірма «Гетьман» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП «Універсал Н» за період з 01.12.2009 року по 30.06.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення:

п.п. 7.2.3, 7.2.6, п. 7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5, п. 7.4, п.п. 7.5.1, п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 24509,00 грн., а саме за квітень 2010 року;

п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 30637,00 грн., у т.ч. за 4 квартал 2009 року на суму 4125,00 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 26512,00 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 29.01.2013 року №282/22-5/33317392 на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення від 22.02.2013 року №0000031630 з податку на прибуток приватних підприємств на суму 33140,00 грн. та №0000021630 з податку на додану вартість на суму 26512,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, в ході проведення перевірки використано постанову Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05.08.2011 року по справі №1-301/11, якою встановлено, що ПП «Універсал-Н» було створено без наміру займатися підприємницькою діяльністю, та лише оформлювало документи фінансово-господарської діяльності, які містять недостовірні дані, тобто ПП «Універсал-Н» не могло здійснювати поставку товарів (робіт, послуг).

Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 при розгляді справи встановлено та доведено, що ОСОБА_5 який є організатором організованої групи, діяв умисно з членами групи (ОСОБА_6, ОСОБА_7 и ОСОБА_8 ) та здійснив зловживання службовим положенням та службовий підлог (підробка документів), про що зізнався у судовому засіданні та визнав свою вину в повному обсязі.

Вказана постанова набрала законної сили 13.08.2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака -специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Як вбачається із зазначеного вище Вироку ОСОБА_5 є організатором організованої групи та який діяв умисно з членами групи ОСОБА_6, ОСОБА_7 и ОСОБА_8, підприємницька діяльність від імені підприємства, засновниками та директором якого вони є, ними не здійснювалась, усі статутні документи підприємства використовувались ними для здійснення незаконної діяльності по проведенню грошових коштів з безготівкової в готівкову форму, в зв'язку з чим, первинні бухгалтерські документи, зокрема, податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені цих осіб, в тому числі ОСОБА_5, який визнав свою вину повністю у створенні, діяльності підприємства «Універсал - Н» та у підписанні будь-яких первинних документів, в зв'язку з чим, зазначені звітні документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами, та такими, які посвідчують факт придбання товарів, робіт, чи послуг.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо законності винесення податкових повідомлень - рішень від 22.02.2013р, а тому в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 квітня 2013 року

Суддя О.В. Єфанова