Рішення № 3138767, 10.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/199

10.02.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Юрімекс”

До Державного підприємства дорожнього зв’язку, інформаційного забезпечення та автоматики “Укрдорзв’язок”

Про стягнення 40 268,79 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

В засіданнях приймали участь представники:

Від позивача Поздняков П.В. –представник за довіреністю № б/н від 08.01.09.

Від відповідача Остапчук С.В. –представник за довіреністю № 34/1-4/9 від 12.01.09.

Рішення прийнято 10.02.09. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 13.01.09. по 03.02.09., з 03.02.09. по 10.02.09.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Юрімекс” про стягнення з Державного підприємства дорожнього зв’язку, інформаційного забезпечення та автоматики “Укрдорзв’язок” 31 500 грн. основного боргу, 8 400 грн. штрафу, 3% річних в сумі 368,79 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов’язань згідно Договору № 1/06 від 01.03.2006.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 1/06 від 01.03.06. не в повному обсязі розрахувався з позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.07. було зупинено провадження у справі № 3/199 до вирішення спору по суті у справі № 38/181.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.08. на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України було поновлено провадження у справі № 3/199, розгляд справи призначено на 25.11.08. о 11-15.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 08.12.08. № 15 справу № 3/199, в зв’язку з перебування судді Сівакової В.В. на лікарняному, передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.08. розгляд справи № 3/199 призначено на 13.01.09. о 11-40.

В судовому засіданні 13.01.09. представником відповідача було надано суду письмові пояснення по справі, відповідно до яких Державне підприємство дорожнього зв’язку, інформаційного забезпечення та автоматики “Укрдорзв’язок” проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю, посилаючись на те, що позивачем (Рудницькою Інною Олександрівною) було надано послуги у березні 2006 р. згідно акту виконаних робіт від 03.04.06., у квітні 2006 р. згідно акту виконаних робіт від 04.05.06., та у травні 2006 р. згідно акту виконаних робіт від 01.06.06. Всього послуги Рудницької І. О. були надані відповідачу на загальну суму 10 500,00 грн.

Відповідач вказує на те, що більше юридичні послуги Рудницькою І.О. починаючи з 01.06.06. не надавались, що підтверджується відсутністю актів виконаних робіт.

В судовому засіданні 13.01.09. судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 03.02.09. о 10-30.

В судовому засіданні 03.02.09. представником позивача було надано суду письмові заперечення на пояснення відповідача, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю “Юрімекс” зазначає, що відповідно до положень Договору від 01.03.06. № 1/06 не передбачено вимог до складання актів наданих послуг та взагалі у п.4.2 Договору зазначається, що абонентська плата сплачується Замовником незалежно від об'єму наданих послуг, а у відповідності до положень п. 4.1 Договору від 01.03.06. № 1/06 Замовник повинен сплатити абонентську плату до 10 числа кожного поточного незалежно від складення актів наданих послуг сторонами.

В судовому засіданні 03.02.09. представник позивача підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Юрімекс” в задоволенні позову.

В судовому засіданні 03.02.09. судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 10.02.09. о 14-15 для виготовлення повного тексту рішення у справі № 3/199.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.06. між Державним підприємством «Укрдорзв’язок»(Замовник) та Фізичною особою –підприємцем Рудницькою Інною Олександрівною (Виконавець) було укладено Договір № 1/06 (далі –Договір № 1/06 від 01.03.06.), відповідно до умов якого (п. 1) Виконавець взяв на себе зобов’язання надавати Замовнику юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 1/06 від 01.03.06. Замовник зобов’язався своєчасно і в повному обсязі оплачувати вартість послуг Виконавця (абонентську плату за обслуговування), згідно з умовами даного договору.

Згідно п. 4.1 Договору № 1/06 від 01.03.06. встановлено, що вартість послуг, що надаються Виконавцем Замовнику за цим договором (абонентська плата за юридичне обслуговування) становить 3 500,00 грн. щомісячно, та сплачується Замовником до 10 числа кожного поточного місяця без виставлення рахунків.

У відповідності до п. 4.2 Договору № 1/06 від 01.03.06. сторонами було погоджено, що абонентська плата за юридичне обслуговування Замовника, зазначена в. 4.1 цього договору сплачується Замовником незалежно від об’єму наданих послуг.

Відповідно до п. 5.1 Договору № 1/06 від 01.03.06. сторонами було встановлено строк дії даного договору, а саме, до 31.12.07., який набирає чинності з моменту його підписання.

У відповідності до матеріалів справи вбачається, що Договір № 1/06 від 01.03.06. був підписаний сторонами 01.03.06.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.07. між Рудницькою Інною Олександрівною (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрімекс»(Набувач вимоги) було укладено Договір про відступлення права вимоги (далі –Договір від 22.01.07.), відповідно до умов якого (п. 1) Кредитор передає, а Набувач вимоги приймає право вимоги за договором № 1/06 від 01.03.06. між Кредитором та Державним підприємством дорожнього зв’язку, інформаційного забезпечення та автоматики “Укрдорзв’язок” (Боржник).

Відповідно до п. 2 Договору від 22.01.07., Набувач вимоги (позивач) одержує право вимагати від Боржника (відповідача) належного виконання таких зобов’язань: сплати суми боргу, штрафу, інфляційних нарахувань, 3 % річних, неустойки, відшкодування завданих збитків у разі припинення договору з ініціативи Боржника, а також інших зобов’язань відповідно до чинного законодавства.

У відповідності до п. 5 Договору від 22.01.07. встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання Боржником своїх зобов’язань відповідно до Договору № 1/06 від 01.03.06.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір про відступлення права вимоги був підписаний сторонами 22.01.07.

Таким чином, судом встановлено, що у відповідності до умов Договору від 22.01.07. Виконавцем по Договору № 1/06 від 01.03.06. стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрімекс»(Набувач вимоги).

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору № 1/06 від 01.03.06. відповідачем було сплачено Фізичній особі –підприємцю Рудницькій Інні Олександрівні абонентську плату лише за 3 місяці (квітень, травень, червень), що підтверджується платіжними дорученнями № 555 від 13.04.06. на суму 3 500,00 грн., № 855 від 05.06.06. на суму 3 500,00 грн., № 897 від 09.06.06. на суму 3 500,00 грн., які залучено до матеріалів справи.

Спір виник в зв’язку з тим, що відповідачем в порушення умов Договору № 1/06 від 01.03.06. та чинного законодавства не сплачено позивачу в повному обсязі вартості послуг (абонентської плати) за цим договором, в зв’язку з чим у Державного підприємства дорожнього зв’язку, інформаційного забезпечення та автоматики “Укрдорзв’язок” виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Юрімекс” в сумі 31 500,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Слід зазначити, що за своєю правовою природою Договір № 1/06 від 01.03.06. є договором про надання послуг.

Діяльність з надання юридичних послуг за Договором № 1/06 від 01.03.06. направлена на надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, про що прямо зазначається у п. 4.1. Договору № 1/06 від 01.03.06.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України така діяльність сторін за Договором № 1/06 від 01.03.06. є господарською, а правовідносини позивача та відповідача, що виникають на підставі Договору № 1/06 від 01.03.06., відповідно, є господарськими.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, договір про надання послуг за своєю правовою природою є двостороннім договором, обидві сторони якого мають як права, так і певні обов‘язки (зобов‘язання) по відношенню одна до одної.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ч. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що оскільки у договорі про надання послуг обидві сторони (виконавець і замовник) мають одночасно і права, і обов‘язки, то обидві сторони Договору № 1/06 від 01.03.06. (позивач та відповідач) є як боржниками по відношенню одна до одної в частині зобов‘язання виконати на користь одна одної певні дії (для позивача –надання послуг; для відповідача –оплата таких послуг), так і кредиторами в частині вимоги виконання таких зобов‘язань одна від одної.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Але, як зазначає позивач, відповідачем в порушення умов Договору, а саме п. 4.1., п. 4.2 Договору № 1/06 від 01.03.06. не було у повному обсязі сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю “Юрімекс” як Набувачу вимоги Виконавця за Договором № 1/06 від 01.03.06. вартості послуг за цим договором, а саме, - абонентської плати за юридичне обслуговування, в зв’язку з чим у Державного підприємства дорожнього зв’язку, інформаційного забезпечення та автоматики “Укрдорзв’язок” виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 31 500,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на виконання умов Договору № 1/06 від 01.0.06. було сплачено Фізичній особі –підприємцю Рудницькій Інні Олександрівні (Виконавець за Договором № 1/06 від 01.03.06. до укладення Договору про відступлення права вимоги від 22.01.07.) абонентську плату лише за 3 місяці (квітень, травень, червень), що підтверджується платіжними дорученнями № 555 від 13.04.06. на суму 3 500,00 грн., № 855 від 05.06.06. на суму 3 500,00 грн., № 897 від 09.06.06. на суму 3 500,00 грн., а всього на суму 10 500,00 грн.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, враховуючи те що відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань у відповідності до умов Договору № 1/06 від 01.03.06. розрахувався з позивачем не в повному обсязі, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Юрімекс” щодо стягнення з Державного підприємства дорожнього зв’язку, інформаційного забезпечення та автоматики “Укрдорзв’язок” заборгованості в сумі 31 500,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача на те, що Фізичною особою –підприємцем Рудницькою І.О. починаючи з 01.06.06. юридичних послуг у відповідності до договору № 1/06 від 01.03.06. не надавалось, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до положень ст. 3 Цивільного кодексу України однією з основних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до умов Договору № 1/06 від 01.03.06., а саме, відповідно до п. 4.1 сторонами було погоджено, що вартість послуг, що надаються Виконавцем (позивач) Замовнику (відповідач) за цим договором (абонентська плата за юридичне обслуговування) становить 3 500,00 грн. щомісячно, та сплачується Замовником до 10 числа кожного поточного місяця без виставлення рахунків.

Крім того, у відповідності до п. 4.2 Договору № 1/06 від 01.03.06. сторони встановили, що абонентська плата за юридичне обслуговування Замовника, зазначена в. 4.1 цього договору сплачується Замовником незалежно від об’єму наданих послуг.

Таким чином, з наведеного вбачається, що сторони при укладенні Договору № 1/06 від 01.03.06. погодили те, що вартість послуг за цим договором становить 3 500,00 грн. на місяць (абонентська плата за юридичне обслуговування) і повинна сплачуватись відповідачем на користь позивача незалежно від об’єму наданих послуг щомісячно до 10 числа кожного поточного місяця.

Крім того, у відповідності до вищевикладеного вбачається, що сторонами також було погоджено, що юридичні послуги (абонентська плата за юридичне обслуговування) оплачуються відповідачем без виставлення рахунків позивачем.

А тому, враховуючи вищевикладене, посилання відповідача, на те, що Державному підприємству дорожнього зв’язку, інформаційного забезпечення та автоматики “Укрдорзв’язок” не виставлялись рахунки за надані позивачем послуги не приймаються судом до уваги, оскільки умовами Договору № 1/06 від 01.03.06. не передбачено взагалі виставлення рахунків.

Крім того, слід зазначити, що Договір № 1/06 від 01.03.06. розірвано не було, в судовому порядку його не було визнано недійсним, а тому його положення є обов’язковими для сторін.

Посилання відповідача на те, що він повністю розрахувався з позивачем також не приймаються судом до уваги, оскільки як вже зазначалось вище, відповідачем на виконання умов Договору № 1/06 від 01.03.06. було сплачено Фізичній особі –підприємцю Рудницькій Інні Олександрівні за надані послуги (абонентську плату) лише за 3 місяці (квітень, травень, червень) в розмірі 10 500,00 грн., тоді як строк дії Договору № 1/06 від 01.03.06. сторонами було встановлено до 31.12.07., а абонентська плата за юридичне обслуговування у відповідності до умов цього договору повинна сплачуватись відповідачем на користь позивача кожного місяця незалежно від об’єму наданих послуг, тобто цей платіж є фіксованим.

В зв’язку з тим, що відповідачем було допущено прострочення платежу в порушення умов Договору № 1/06 від 01.03.06., позивач відповідно до п. 4.6 зазначеного договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 8 400,00 грн. штрафу за 12 місяців прострочення платежів, а саме: березень 2006р., квітень 2006р., травень 2006р., червень 2006р., липень 2006р., серпень 2006р., вересень 2006р., жовтень 2006р., листопад 2006р., грудень 2006р., січень 2007р., лютий 2007р.

Відповідно до п. 4.6 Договору № 1/06 від 01.03.06., сторонами було встановлено, що у випадку прострочення платежів по цьому договору Замовник (відповідач) зобов’язаний сплатити Виконавцю (позивачу) штраф в розмірі 20 % від суми простроченого платежу.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, відповідачем на виконання умов Договору № 1/06 від 01.03.06. було сплачено за 3 місяці (квітень, травень, червень), що підтверджується платіжними дорученнями № 555 від 13.04.06. на суму 3 500,00 грн., № 855 від 05.06.06. на суму 3 500,00 грн., № 897 від 09.06.06. на суму 3 500,00 грн., а всього на суму 10 500,00 грн.

З наведеного можна зробити висновок, що платіжне доручення № 555 від 13.04.06. на суму 3 500,00 грн. є платою за квітень 2006р., платіжне доручення № 855 від 05.06.06. на суму 3 500,00 грн. є платою за травень 2006р., а платіжне доручення № 897 від 09.06.06. на суму 3 500,00 грн. відповідно є платою за червень 2006р., оскільки в матеріалах справи містяться акти прийому-передачі виконаних робіт за Договором № 1/06 від 01.03.06. за квітень 2006р., за травень 2006 р. та за червень 2006р.

Таким чином, судом встановлено, що проплата відповідачем за надані послуги відповідно до умов Договору № 1/06 від 01.03.06. за квітень 2006 р. є простроченою, оскільки вона здійснена 13.04.06., проплата за травень 2006 р. також була прострочена, оскільки вона здійснена 05.06.06., а проплата за червень 2006р. була здійснена вчасно –09.06.06.

За таких обставин, суд встановив, що відповідачем було прострочено здійснення платежів за 11 місяців, а саме: березень 2006р., квітень 2006 р., травень 2006р., липень 2006р., серпень 2006р., вересень 2006 р., жовтень 2006р., листопад 2006р., грудень 2006р., січень 2007р., лютий 2007р.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача штрафу, в сумі 7 700,00 грн.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення платежу, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з Державного підприємства дорожнього зв’язку, інформаційного забезпечення та автоматики “Укрдорзв’язок” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Юрімекс” 3 % річних в розмірі 368,79 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 368,79 грн. –3 % річних (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Юрімекс” задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства дорожнього зв’язку, інформаційного забезпечення та автоматики “Укрдорзв’язок” (03179, м. Київ, вул. Чалого, 3код ЄДРПОУ 05422987) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Юрімекс” (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 2/1, к. 18, код ЄДРПОУ 32706514) 31 500 (тридцять одна тисяча) грн. 00 коп. –боргу, 7 700 (сім тисяч сімсот) грн. 00 коп. –штрафу, 368 (триста шістдесят вісім) грн. 79 коп. - 3 % річних, 402 (чотириста дві) грн. 68 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. В іншій частині позову –відмовити.

5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко