Постанова № 3138739, 02.03.2009, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

"02" березня 2009 р. Справа № 18/93/10/4

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „ОЗЗІ”

14001, м. Чернігів, вул. П’ятницька, 23 – а, кв. 22

Відповідач –1: Перший заступник прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Чернігові

14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28

Відповідач –2: Головне управління Державного казначейства України у Чернігівській області,

14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 27

про стягнення 81783 грн. 00 коп.

Суддя А.С. Сидоренко

Секретар судового засідання І.В.Морська

Представники сторін:

від позивача: Скрипка Ю.Б. –директор

від відповідача –1: Ясинчук І.Г. –заст. нач. юр. відділу, дов. від 08.01.2009р. № 10/9/10 –010

від відповідача –2: не з’явився

від прокуратури: не з’явився

В судовому засіданні 02.03.2009р., на підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „ОЗЗІ” (надалі –позивач) заявлено адміністративний позов до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (надалі –Відповідач –1) та Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області (надалі –Відповідач –2) про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість в сумі 81783,00 грн. за вересень –листопад 2006 року з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Чернігівській області.

Позивач в судовому засіданні 02.03.2009р. повідомив, що згідно висновків податкового органу було проведено відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 73926,00 грн., а решта суми була погашена шляхом зарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість за 2007 –2008 р. р. В той же час, заява про відмову від адміністративного позову позивачем подана не була.

Відповідач –1 проти позовних вимог заперечив, виходячи з того, що перевіркою достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень –листопад 2006 року було встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на загальну суму 81783,00 грн. За наслідками перевірки відповідачем –1 було прийнято податкове повідомлення –рішення від 13.02.2007р. № 0000502320/0 про зменшення бюджетного відшкодування на вищевказану суму. Також, на думку відповідача –1, відшкодуванню підлягають лише суми податку на додану вартість, які були сплачені до бюджету.

В додаткових запереченнях від 17.02.2009р. відповідач –1 пояснив, що згідно висновків від 14.01.2009р. № 60, № 61 та № 62 податковим органом було проведено відшкодування податку на додану вартість, а саме: за вересень 2006р. –в сумі 1294,00 грн., за жовтень 2006р. –в сумі 5422,00 грн. та за листопад 2006р. –в сумі 67210,00 грн., всього на загальну суму 73926,00 грн. Бюджетна заборгованість в сумі 7857,00 грн. була погашена шляхом зарахування податкових зобов’язань позивача з податку на додану вартість за 2007 –2008 р. р.

Представник відповідача –2 під розписку був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, проте в судове засідання не з’явився, причин неявки до суду не повідомив.

Відповідач –2 не визнав позовних вимог, вказуючи на необхідність здійснення бюджетного відшкодування при наявності правових підстав не з рахунків органу казначейства, а з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету. Крім того, він вказує, що органи Державного казначейства України здійснюють відшкодування податку на додану вартість за висновками податкових органів. Також відповідач – 2 вказав, що станом на 06.03.2007р. реєстри податкових органів та висновки на відшкодування податку на додану вартість по ТОВ „ОЗЗІ” за вказані в позовній заяві періоди до нього не надходили.

В запереченнях проти позову від 16.01.2009р. № 14 –12/68/1094 відповідач –2 пояснив, що згідно висновків Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 14.01.2009р. № 60, № 61 та № 62 було проведено відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 73926,00 грн. Відшкодування податку на додану вартість на залишок суми буде проведено за умови надходження відповідних документів.

Прокурор в судове засідання не з’явився, причин неявки до суду не повідомив.

В судовому засіданні 15.03.2007р. помічник прокурора м. Чернігова заперечив проти заявленого позову, посилаючись на відсутність підстав для проведення бюджетного відшкодування.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ОЗЗІ” зареєстроване рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 05.10.1993р. за адресою: м. Чернігів, вул. П’ятницька, 23 –а, кв. 22, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців внесені відомості за № 1 064 120 0000 003010.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість 22.07.1997р. (свідоцтво про реєстрацію № 33855289, видане ДПІ у м. Чернігові).

Позивачем до податкового органу були подані наступні документи:

- 19.09.2006р. –податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2006 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування за серпень 2006 року;

- 18.10.2006р. –податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2006 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування за вересень 2006 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за вересень 2006 року;

- 20.11.2006р. –податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2006 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування за жовтень 2006 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2006 року;

- 18.12.2006р. –податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2006 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування за листопад 2006 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2006 року.

У відповідності з вищевказаними документами, позивач визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 81783,00 грн.

18.12.2006р. позивачем на адресу відповідача –2 також направлялась заява про відшкодування податку на додану вартість (отримана 18.12.2006р. вх. № 296).

Державною податковою інспекцією у м. Чернігові з 25.01.2007р. по 30.01.2007р. було проведено виїзну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю „ОЗЗІ” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за вересень 2006 року, жовтень 2006 року, листопад 2006 року.

За результатами перевірки складено акт від 31.01.2007р. № 101/23/14239756.

Під час проведення перевірки було встановлено, що в порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, товариство з обмеженою відповідальністю „ОЗЗІ” завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на загальну суму 81783,00 грн. в т. ч. за вересень 2006 року на суму 9151,00 грн., за жовтень 2006 року на суму 5422,00 грн., за листопад 2006 року на суму 67210,00 грн.

На підставі акту перевірки від 31.01.2007р. № 101/23/14239756, відповідачем –1 прийнято податкове повідомлення –рішення від 13.02.2007р. № 0000502320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 81783,00 грн. за вересень –листопад 2006 року (отримане позивачем 16.02.2007р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1722958).

Позивач звертався до господарського суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення від 13.02.2007р. № 0000502320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 81783,00 грн. за вересень –листопад 2006 року.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 14.05.2007р. (справа № 16/115) позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „ОЗЗІ” були задоволені в повному обсязі. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2008р. постанова від 14.05.2007р. по справі № 16/115 залишена без змін.

Згідно з ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, судове рішення по справі № 16/115 господарського суду Чернігівської області набрало законної сили, а податкове повідомлення –рішення від 13.02.2007р. № 0000502320/0 на момент розгляду даної справи являється нечинним.

Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(надалі –Закон «Про ПДВ»), бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, встановлений п. 7.7 ст. 7 Закону «Про ПДВ», а саме:

сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

У разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем всіх необхідних дій, передбачених чинним законодавством, для отримання бюджетного відшкодування. Неправомірність висновків податкового органу про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування була встановлена постановою господарського суду Чернігівської області від 14.05.2007р. по справі № 16/115.

В той же час, в судовому засіданні 02.03.2009р. було встановлено, що згідно висновків від 14.01.2009р. № 60, № 61 та № 62 податковим органом було проведено відшкодування податку на додану вартість, а саме: за вересень 2006р. –в сумі 1294,00 грн., за жовтень 2006р. –в сумі 5422,00 грн. та за листопад 2006р. –в сумі 67210,00 грн., всього на загальну суму 73926,00 грн. Бюджетна заборгованість в сумі 7857,00 грн. була погашена шляхом зарахування податкових зобов’язань позивача з податку на додану вартість за 2007 –2008 р. р.

Враховуючи факт добровільного відшкодування відповідачами податку на додану вартість та відсутність на момент прийняття рішення по даній справі бюджетної заборгованості, у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.

Керуючись ст. ст. 1, 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, ст. ст. 72, 94, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити повністю.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко

Постанова складена у повному обсязі 10 березня 2009 року.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко