Рішення № 31385044, 16.05.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/27/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.13 Справа № 908/1051/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «МГ-Транс» (02660, м. Київ, вул. Попудренко, 52, офіс 913)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Крафт Ойл» (69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 45; 86117, Донецька область, м. Макіївка, вул. Антропова, 15-А; 86126, Донецька область, м. Макіївка, проспект Генерала Давидова, 71/1)

про стягнення 35398,99 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Литвин А.В. - представник за довіреністю № б/н від 01.03.13.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 26.03.13. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «МГ-Транс» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Крафт Ойл» про стягнення 45397,51 грн. заборгованості за Договором транспортної експедиції № 124/ДЭ від 02.02.12., з яких: 35398,99 грн. - сума основного боргу, 9239,14 грн. - неустойка, 759,38 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по оплаті отриманих послуг, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Крафт Ойл» виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «МГ-Транс».

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.03.13. порушено провадження у справі № 908/1051/13, справі присвоєно номер провадження 19/27/13, судове засідання призначено на 18.04.13. о 12-10.

Представником позивача в судовому засіданні 18.04.13. на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «МГ-Транс» просить суд стягнути з відповідача 37242,00 грн. - заборгованості за Договором транспортної експедиції № 124/ДЭ від 02.02.12., з яких: 35398,99 грн. - сума основного боргу, 1687,51 грн. - пеня, 337,50 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, оскільки вищезазначена заява відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представником позивача в судовому засіданні 18.04.13. надано письмові пояснення по справі, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «МГ-Транс» підтримує свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представником позивача в судовому засіданні 18.04.13. подано заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «МГ-Транс» просить суд стягнути з відповідача витрати на юридичні послуги адвоката в розмірі - 4300,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання 18.04.13. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 29.03.13. не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.04.13. розгляд справи № 908/1051/13 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 16.05.13. о 11-00.

В судовому засіданні 16.05.13. представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «МГ-Транс» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 16.05.13. повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву суду не подав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвали суду про порушення провадження та відкладення розгляду справи № 908/1051/13 були направлені на вказану у позові та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за пошуковим запитом № 37742300 адресу.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, які були направлені на адреси відповідача, повернулись до суду з позначкою пошти: «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/1051/13.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

02.02.12. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «МГ-Транс» (далі - Експедитор) та між Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Крафт Ойл» (далі - Замовник) укладено Договір транспортного експедирування № 124/ДЭ (далі - Договір).

У відповідності до п. 1.1 Договору, Експедитор зобов'язується за рахунок Замовника здійснити транспортно-експедиційні послуги, пов'язані з перевезенням Продукції залізним транспортом у власних (орендованих) вагонах Експедитора.

Під продукцією розуміються продукти нафтопереробки та сира нафта.

Відповідно до акту прийому-передачі № 1 від 02.02.12., підписаного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «МГ-Транс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Крафт Ойл» вбачається, що відповідачу були передані комерційно придатні та технічно справні залізничні цистерни в кількості 3-х одиниць.

Згідно з п. 3.1. Договору зазначено, що Замовник перераховує 100 % передплату вартості транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням продукції, на розрахунковий рахунок Експедитора на підставі рахунків Експедитора протягом 3-х банківських днів з дати отримання копії рахунка по ставкам, узгодженим сторонами в Додатках до цього Договору та запланованим обсягом послуг, вказаних в заявках Замовника.

Як зазначає позивач, саме в такому порядку відповідач здійснив оплату послуг позивача за Актом виконаних робіт № 1 від 02.02.12.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що остаточний розрахунок за транспортно-експедиційні послуги по Договору проводяться на підставі Актів приймання-передачі наданих послуг.

Позивач вказує на те, що при наданні послуг за Актом виконаних робіт № 2 від 02.02.12., а саме: здійснення позивачем транспортно-експедиторського обслуговування при міжнародному перевезенні за період з травня 2012 р. по червень 2012 р., у відповідача виникла заборгованість в розмірі 35398,99 грн.

Як вказує позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «МГ-Транс» було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Крафт Ойл» лист-претензію № 1603 від 10.08.12., відповідно до якого відповідача повідомлено про існування заборгованості перед позивачем в розмірі 35398,99 грн.

У відповідь на вказаний вище лист, Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Крафт Ойл» надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «МГ-Транс» лист № 20/08-12 від 20.08.12., відповідно до якого вказало про фінансові труднощі підприємства та зазначило про оплату заборгованості в листопаді-грудні 2012 р.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «МГ-Транс» на вказану вище відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Крафт Ойл» надіслало лист-претензію № 1762/1 від 23.08.12., відповідно до якого позивач просив відповідача сплатити борг до 14.09.12.

Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Крафт Ойл» борг за виконані послуги по транспортно-експедиторському обслуговуванні за актом виконаних робіт № 2 від 30.06.12. на сплатило.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач вартість виконаних послуг по транспортно-експедиторському обслуговуванні не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим борг відповідача перед позивачем станом на день звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «МГ-Транс» до суду з даним позовом склав 35398,99 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо інше не встановлене договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, позивачем на користь відповідача в квітні 2012 р. були здійснені послуги по транспортно-експедиторському обслуговуванню при міжнародному перевезенні на суму 155854,29 грн., що підтверджується двосторонньо підписаним сторонами актом виконаних робіт № 1 від 30.04.12. та рахунком фактури № 86 від 02.04.12., та № 100 від 17.04.12. на загальну суму 155854,29 грн.

Крім того, позивачем на користь відповідача в травні-червні 2012 р. були здійснені послуги по транспортно-експедиторському обслуговуванню при міжнародному перевезенні на суму 35398,99 грн., на підставі чого позивачем складено та підписано зі свого боку акт виконаних робіт № 2 від 30.06.12. та виставлено відповідачу рахунок-фактуриу № 282 від 13.08.12. на суму 35398,99 грн.

Відповідно до приписів п. 3.5 Договору передбачено, що не пізніше 10 числа кожного місяця, наступного за місяцем надання послуг Експедитор надає Замовнику для підписання Акт приймання-передачі наданих послуг, складений на останній день місяця надання послуг, рахунки-фактури. Замовник зобов'язаний підписати Акт приймання-передачі наданих послуг, або надати Експедитору обґрунтовану відповідь від приймання послуг протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання Акту. У разі, якщо Замовник не надасть Експедитору протягом зазначеного строку підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг, або обґрунтовану відмову від приймання послуг, то зазначений Акт вважається підписаним Замовником без зауважень.

З матеріалів справи вбачається, що в зв'язку з тим, що відповідачем акт виконаних робіт № 2 від 30.06.12. не підписаний та в матеріалах справи відсутні докази про відмову відповідача від отриманих послуг, враховуючи приписи п. 3.5 Договору, він вважається підписаним Замовником без зауважень.

З матеріалів справи вбачається, що рахунки-фактури № 86 від 02.04.12. та № 100 від 17.04.12. на загальну суму 155854,29 грн. були оплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Крафт Ойл» належним чином в сумі 155854,29 грн., шляхом здійснення попередньої оплати, про що свідчать банківські виписки з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «МГ-Транс», копії яких містяться в матеріалах справи.

В свою чергу, рахунок-фактура № 282 від 13.08.12. на суму 35398,99 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Крафт Ойл» оплачений не був.

Згідно з п. 6.1 Договору встановлено, що цей Договір вступає в силу з 02.02.12. після його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.12. Якщо за 30 діб до закінчення строку дії цього Договору ні одна зі сторін не заявила про його розірвання чи зміну, Договір вважається продовженим на наступний календарний рік.

Таким чином, в зв'язку з відсутністю в матеріалах справи заяви сторін про припинення дії Договору, даний Договір є продовженим на наступний календарний рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач, в порушення умов Договору та чинного законодавства України, своє зобов'язання щодо оплати послуг в розмірі 35398,99 грн. по транспортно-експедиторському обслуговуванню при міжнародному перевезенні за Договором транспортної експедиції № 124/ДЕ від 02.02.12. не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати боргу, про який заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, судом встановлено, що борг Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Крафт Ойл» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «МГ-Транс» за неналежне виконання умов Договору становить 35398,99 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах за отримані послуги, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 337,50 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

За обґрунтованим розрахунком позивача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 337,50 грн. - 3 % річних.

Також, позивач на підставі п. 3.8 Договору просить суд стягнути з відповідача 1687,51 грн. - пені.

Пунктом. 3.8 Договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати отриманих послуг Замовником, Експедитор має право вимагати сплату неустойки в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок суми пені, судом отримана інша сума, яка є меншою, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1682,90 грн. (за обґрунтованим розрахунком суду).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «МГ-Транс» підлягає частковому задоволенню.

Що стосується витрат на юридичні послуги адвоката в розмірі 4300 грн., суд зазначає наступне:

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів, у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі, як судових витрат, тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

З матеріалів справи вбачається, що в якості доказу оплати позивачем витрат на послуги адвоката у даній справі на суму 4300,00 грн., позивачем надане: платіжне доручення № 423 від 15.04.13. на суму 4300,00 грн., Договір № 01/03 про надання юридичних послуг від 01.03.13., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «МГ-Транс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Право-Перемога», акт здачі-приймання робіт № ОУ-0000011 від 11.04.13. з додатком про перелік юридичних послуг та довіреність Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Право-Перемога» від 01.03.13. про уповноваження Литвина А.В. представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «МГ-Транс».

Вказані вище документальні докази підтверджують факт сплати позивачем 4300,00 грн. за послуги, надані адвокатом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, на відповідача покладаються витрати, сплачені позивачем на оплату послуг адвоката, пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 4299,47 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «МГ-Транс» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Крафт Ойл» (69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 45; 86117, Донецька область, м. Макіївка, вул. Антропова, 15-А; 86126, Донецька область, м. Макіївка, проспект Генерала Давидова, 71/1, код ЄДРПОУ 37742300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «МГ-Транс» (02660, м. Київ, вул. Попудренко, 52, офіс 913, код ЄДРПОУ 33602016) 35398 (тридцять п'ять тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 99 коп. - основного боргу, 337 (триста тридцять сім) грн. 50 коп. - 3 % річних, 1682 (одну тисячу шістсот вісімдесят дві) грн. 90 коп. - пені, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 28 коп. - судового збору та 4299 (чотири тисячі двісті дев'яносто дев'ять) грн. 47 коп. - витрат на послуги адвоката.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.05.13.

Суддя І.В. Давиденко