Постанова № 3138455, 02.03.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2009 № 13/227

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Григоровича О.М.

суддів: Гольцової Л.А.

Рябухи В.І.

за участю секретаря

судового засідання Терещенко Я.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Хомчук В.А., представник, довіреність № 11/19 від 05.01.2009;

від відповідача: Левченко О.Є., представник, довіреність № 193/10 від 26.12.2008;

розглядаючи апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”

на рішення Господарського суду м.Києва від 03.06.2004

у справі № 13/227 (Євдокимов О.В.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації „Житомиргаз”;

до Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”;

про стягнення 2 691 728,06 грн.

постанова прийнята 02.03.2009, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України засідання суду оголошувалась перерва з 06.09.2004 до 29.09.2004 та розгляд справи відкладався з 29.09.2004 до 06.10.2004, з 06.10.2004 до 20.10.2004.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2004 у справі № 13/227 позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації „Житомиргаз” до Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” про стягнення 2 691 728,06 грн. задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2004, Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі – ДП „Газ України” НАК „Нафтогаз України”) звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи по суті та не доведено обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Зокрема, скаржник посилався на те, що договір від 21.01.2003 № 02/02-1607 був розірваний згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2003, в зв’язку з цим, ця обставина не може впливати на обов’язки відповідача по спірним договорам, оскільки на момент прийняття рішення сторони вже провели заліки вимог, тобто зобов’язання вже припинились.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню і газифікації „Житомиргаз” (далі – ВАТ по газопостачанню і газифікації „Житомиргаз”) у відзиві на апеляційну скаргу, у поясненнях і в засіданні суду проти доводів апеляційної скарги ДП „Газ України” НАК „Нафтогаз України” заперечував та просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2004 залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП „Газ України” НАК „Нафтогаз України” – без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2006 у справі № 13/227 зупинено апеляційне провадження до розгляду справи № 12/49-05 (4/202-06).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2009 поновлено апеляційне провадження у даній справі, розгляд апеляційної скарги ДП „Газ України” НАК „Нафтогаз України” призначений на 02.03.2009.

Також, даною ухвалою суду було зобов’язано ВАТ по газопостачанню і газифікації „Житомиргаз” в засідання суду надати належним чином засвідчені копії процесуальних документів у справі № 4/202-06.

ВАТ по газопостачанню і газифікації „Житомиргаз” вимоги ухвали суду від 11.02.2009 не виконало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між ВАТ по газопостачанню і газифікації „Житомиргаз” та ДП „Газ України” НАК „Нафтогаз України” 11.02.2002 укладено договір № 06/02-288, згідно з яким, ВАТ по газопостачанню і газифікації „Житомиргаз” здійснено транспортування природного газу ДП „Газ України” НАК „Нафтогаз України” для потреб підприємств комунальної електроенергії та котелень, промислових підприємств, які випускають теплову енергію населенню бюджетним установам і організаціям.

У відповідача внаслідок невиконання зобов’язань за договором, виникла заборгованість на суму 1 446 877,24 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків від 29.01.2003.

Між сторонами 04.03.2002 укладено договір про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2002 році № 06/02-440 за умовами якого, позивач з 01.01.2002 по 31.12.2002 здійснив транспортування природного газу відповідача для потреб населення, а відповідач зобов’язався оплатити ці послуги позивача.

Заборгованість за даним договором відповідача перед позивачем становить 137 189,01 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків між сторонами від 29.01.2003.

ВАТ по газопостачанню і газифікації „Житомиргаз” (первісний кредитор) та ТОВ „Енерго-Альянс” (новий кредитор) 21.01.2003 уклали договір уступки права вимоги боргу № 02/03-1607, за умовами якого, первісний кредитор уступив, а новий кредитор прийняв право вимоги виконання зобов’язань ДП „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (боржник) по погашенню заборгованості в розмірі 1 583 766,25 грн. за договорами № 06/02-288 від 11.02.2002 та № 06/02-440 від 04.03.2002 (п. 1.1 договору).

Також, між ВАТ по газопостачанню і газифікації „Житомиргаз” (первісний кредитор) та ТОВ „Енерго-Альянс” (новий кредитор) 25.03.2003 укладено договір уступки права вимоги боргу № 01/03-1587, за умовами якого, останній уступив новому кредитору право вимоги виконання зобов'язань ДП „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (боржник) за договорами від 04.03.2002 № 06/02-440 на суму 15 794,94 грн. та від 29.03.2003 № 06/03-1703 на суму 1 092 166,87 грн. (п. 1.1 договору).

В свою чергу, ТОВ „Енерго-Альянс” передало право вимоги боргу КП „Тернопільгортеплокомуненерго” (договір від 03.04.2003 № 03/04-103), ЗАТ „Дубноцукорагро” (договір від 01.04.2003 № 03/04-011), ТОВ Аверс” (договори від 06.06.2003 № 03/06-062 та № 03/06-061), ВАТ „Вінницягаз” (договір від 26.03.2004 № 03/03-26) та АК „Київенерго” (договір від 11.06.2003 № 210-03) (а.с. 45-51).

В матеріалах справи відсутні докази визнання в судовому порядку всіх вищезазначених договорів, недійсними, а, отже, вони є дійсними.

Після уступки права вимоги згідно зазначених вище договорів, нові кредитори направили ДП „Газ України” НАК „Нафтогаз України” заяви про припинення зобов’язань зарахуванням однорідних зустрічних вимог згідно ст.217 ЦК УРСР (заяви кредиторів від 13.06.2003 № Д03/4248, від 05.05.2003 № 239, від 31.03.2003 № 422, від 04.04.2003 № 622/5).

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2004 та 27.09.2006 у даній справі було зупинено апеляційне провадження до розгляду справ №12/44-456 та № 12/49-05 (4/202-06).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судовими рішеннями у справах №12/44-456 та № 12/49-05 (4/202-06) відмовлено у визнанні недійсними заяв № 662/5 від 04.04.2003 та № 422 від 31.03.2003.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2005 у справі №14/72 відмовлено у визнанні заяви АЕК „Київенерго” від 13.06.2003 № Д03/4248, рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.02.2005 у справі № 14/347 відмовлено у визнанні недійсною заяви ЗАТ „Дубноцукорагро” від 05.05.2003 № 239.

Отже, судовими рішеннями по інших справах відмовлено у визнанні недійсними заяв кредиторів від 13.06.2003 № Д03/4248, від 05.05.2003 № 239, від 31.03.2003 № 422, від 04.04.2003 № 622/5.

Відповідно до ст. 217 ЦК УРСР зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування досить заяви однієї сторони.

Статтею 218 ЦК УРСР передбачено, що не допускається зарахування вимог: 1) по яких минув строк позовної давності; 2) про відшкодування шкоди, викликаної ушкодженням здоров’я або заподіянням смерті; 3) про довічне утримання (стаття 425 цього Кодексу); 4) в інших випадках, передбачених законом.

Зарахування зустрічних однорідних вимог кредиторами було проведено у відповідності до вимог законодавства.

Рішеннями Господарських судів міста Києва від 03.11.21003 у справах № 2/330 та № 2/353 було розірвано договір уступки права вимоги боргу № 02/03-1697 від 21.01.2003 та стягнуто з ТОВ „Енерго-Альянс” на користь ВАТ „Житомиргаз” за договором № 02/03-1607 від 21.01.2003 по відношенню до боржника ДП „Газ України” НАК „Нафтогаз України” за договорами № 06/02-288 від 11.02.2002 та № 06/02-440 від 04.03.2002 у сумі 1 583 766,25 грн. (справа № 2/330), а також розірвано договір уступки права вимоги боргу № 01/03-1587 від 25.03.2003 та стягнуто з ТОВ „Енерго-Альянс” на користь ВАТ „Житомиргаз” за договором 01/03-1587 від 25.03.2003 по відношенню до боржника ДП „Газ України” НАК „Нафтогаз України” за договорами № 06/03-1703 від 20.03.2003 та № 06/02-440 від 04.03.2002 у сумі 1 107 961,81 грн. (справа № 2/353).

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд необґрунтовано взяв до уваги у даній справі на поклав в основу оскарженого рішення судові рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.21003 у справах № 2/330 та № 2/353, оскільки дані рішення породили права і обов’язки ВАТ „Житомиргаз” та ТОВ „Енерго-Альянс” по договорам № 01/03-1587 та № 02/03-1697 на майбутнє і факти, встановлені судом при вирішення справ № 2/353 та № 2/330 не можуть мати істотного значення для розгляду даної справи.

Крім того, рішення про розірвання вищезазначених договорів були прийняті вже після проведення зарахування зустрічних однорідних вимог між позивачем та кредиторами і рішення про розірвання договорів не має зворотної сили і не може впливати на дійсність заяв кредиторів.

Посилання суду першої інстанції, що на день розгляду даної справи відповідач боргу не погасив, а тому з нього на користь позивача підлягає стягненню борг у сумі 2 691 728,06 грн., колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки, як вже зазначалось вище, проведення зарахування зустрічних однорідних вимог між позивачем та кредиторами були здійснені раніше прийнятих судом першої інстанції рішень у справах №2/330 та № 2/353.

Оскільки на момент подання кредиторами заяв від 13.06.2003 № Д03/4248, від 05.05.2003 № 239, від 31.03.2003 № 422, від 04.04.2003 № 622/5 між сторонами не було спору відносно характеру їх зустрічності, змісту, умов виконання, то дані заяви та зарахування по них є дійсними.

Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено наявність тих обставин, які б свідчили про суперечність вимогам закону спірних заяв про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а тому відсутні підстави для стягнення боргу з відповідача на користь позивача у сумі 2 691 728,06 грн.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2004 у справі № 13/227 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові ВАТ по газопостачанню і газифікації „Житомиргаз” відмовити.

Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на ВАТ по газопостачанню і газифікації „Житомиргаз”.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2004 у справі № 13/227 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2004 у справі № 13/227 скасувати.

3. В позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації „Житомиргаз” (10002, м. Житомир, вул. Фещенко-Чопівського, 35, код ЄДРПОУ 03344071) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 850 (вісімсот п’ятдесят) грн. 00 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ на виконання п. 4 зазначеної постанови суду.

6. Справу № 13/227 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Григорович О.М.

Судді Гольцова Л.А.

Рябуха В.І.

06.03.09 (відправлено)