Рішення № 31383097, 21.05.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 рокуСправа № 912/560/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: комунального підприємства "Енерговодоконал" Смолінської селищної ради Маловисківського району, Кіровоградська область, Маловисківський район, смт. Смоліне

про стягнення 423313,78 грн.

Представники сторін:

від позивача: Ткаченко Р.Ю., довіреність №258/10 від 14.12.2012 року;

від відповідача: Штирба О.В., довіреність №1 від 03.01.2013 року.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з комунального підприємства "Енерговодоконал" Смолінської селищної ради Маловисківського району за договором поставки природного газу №50/11-БО від 28.01.2011 року 355143,04 грн. основного боргу, 38182,92 грн. пені, 7123,50 грн. втрат від інфляції та 22864,32 грн. 3% річних, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання №50/11-БО від 28.01.2011 року щодо оплати поставленого позивачем газу.

Ухвалою господарського суду від 05.04.2013 року позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Від сторін витребувано необхідні для розгляду справи докази.

Ухвалою суду від 19.04.2013 року розгляд справи відкладався.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у своєму відзиві №146 від 16.04.2013 року на позов визнав суму основного боргу та інфляційних втрат в розмірі 355143,04 грн. та 7123,50 грн. відповідно та просив суд зменшити суми заявлених до стягнення пені та 3% річних.

В судовому засіданні 21.05.2013 року представник відповідача визнав суми основного боргу, інфляційних втрат та 3 % річних в розмірі 355143,04 грн., 7123,50 грн. та 22864,32 грн. відповідно, також просив суд зменшити заявлену позивачем до стягнення суму пені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі - ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" або постачальник) та комунальним підприємством "Енерговодоконал" Смолінської селищної ради Маловисківського району (надалі - КП "Енерговодоканал" або покупець) укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання №50/11-БО від 28.01.2011 року (надалі - договір №50/11-БО)

За умовами цього договору постачальник зобов'язується поставити покупцю імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2. цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору №50/11-БО постачальник передає покупцю в період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 548,700 тис.куб.м., в тому числі по місяцях: січень 2011 року - 115,227 тис.куб.м., лютий 2011 року - 104,253 тис.куб.м., березень 2011 року - 93,279 тис.куб.м., квітень 2011 року - 21,948 тис.куб.м., жовтень 2011 року - 27,435 тис.куб.м., листопад 2011 року - 82,305 тис.куб.м., грудень 2011 року - 104,253 тис.куб.м.

В розділі 3 договору №50/11-БО сторони погодили ціну договору.

Порядок здійснення розрахунків погоджено сторонами в розділі 4 договору №50/11-БО.

Зокрема, відповідно до п. 4.1. договору №50/11-БО розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: - перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; - подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30(31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 10.1. договору №50/11-БО цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2011 року і діє у частині поставки газу до 31.12.2011 року включно, а у частині розрахунків за газ до їх повного здійснення.

Позивач виконав свої договірні зобов'язання, передав у власність відповідача в період з січня 2011 року по квітень 2011 року природний газ на загальну суму 941922,97 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме актами прийому-передачі природного газу від 31.01.2011 року на суму 316418,90 грн., 28.02.2011 року на суму 311681,92 грн., від 31.03.2011 року на суму 242615,99 грн., від 30.04.2011 року на суму 71206,16 грн. (а.с.21-24).

Проте, на день подання позову відповідач свої зобов'язання в частині оплати поставленого природного газу виконав частково на суму 586779,93 грн.

За розрахунком позивача сума основного боргу відповідача перед ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" станом на час вирішення спору становить 355143,04 грн., що не заперечується відповідачем.

Вирішуючи даний спір в іншій частині заявлених вимог, господарський суд враховує положення ст. 173 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Нормами ст. 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Доказів сплати заборгованості за поставлений природний газ в сумі 355143,04 грн. відповідачем господарському суду надано не було.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 355143,04 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки відповідачем заборгованість за поставлений природний газ сплачена частково та несвоєчасно, позивач просить суд стягнути з відповідача 7123,50 грн. інфляційних втрат та 22864,32 грн. 3% річних.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем правомірно визначено період для нарахування 3% річних з 21.02.2011 року по 29.03.2013 року та інфляційних втрат з березня 2011 року по січень 2013 року, тому, враховуючи вищезазначене, а також той факт, що суми нарахувань визнані відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 22864,32 грн. за період з 21.11.2011 року по 29.03.2013 року та інфляційних втрат в сумі 7123,50 грн. за період з березня 2011 по січень 2013 року заявлені правомірно і підлягають задоволенню.

ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 38182,92 грн.

Згідно п. 7.3.1. договору №50/11-БО у разі порушення покупцем умов п. 4.1 умов цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Позивачем нараховано пеню в розмірі 38182,92 грн. з яких: за період з 21.02.2011 року по 29.04.2011 року на суму 316418,90 грн. нараховано 4140,81 грн., за період з 21.03.2011 року по 29.07.2011 року на суму 311681,92 грн. нараховано 9661,83 грн., за період з 21.04.2011 року по 21.10.2011 року на суму 242615,99 грн. нараховано 18825,06 грн., за період з 21.05.2011 року по 21.11.2011 року на суму 71206,16 грн. нараховано 5555,22 грн. з врахуванням п. 9.3. договору №50/11-БО, в якому визначено, що строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду надано право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Господарський суд враховує, що відповідачем по справі заявлено клопотання щодо зменшення розміру пені, з посиланням, зокрема, на ті обставини, що, по-перше, загальний обсяг заборгованості з різниці в тарифах по КП "Енерговодоканал" відповідно до постанови КМУ від 11.06.2012 року №517 (зі змінами) станом на 30.07.2012 року складає 4015441,00 грн. (а.с.46-47); по-друге, станом на 15.04.2013 року заборгованість за надану теплову енергію перед відповідачем мають бюджетні організації на загальну суму 199734,66 грн. (а.с.45).

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд також враховує положення підпункту 3.17.4. пункту 3.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, заявленої до стягнення з відповідача, господарський суд враховує: ступінь виконання боржником зобов'язань за договором №50/11-БО, строк прострочення виконання зобов'язання, вжиття відповідачем всіх можливих заходів для погашення заборгованості перед позивачем (добросовісна поведінка відповідача).

Отже, господарський суд вважає, що даний випадок є винятковим та зменшує розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача до 10000,00 грн.

Таким чином, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 355143,04 грн., 10000,00 грн. пені, 7123,50 грн. інфляційних втрат, 22864,32 грн. 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

На підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 8466,28 грн. покладаються на відповідача.

У судовому засіданні 21.05.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 64, 82, 83, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Енерговодоконал" Смолінської селищної ради Маловисківського району (26223, Кіровоградська область, Маловисківський район, смт. Смоліне, вул. Козакова, 39; ідентифікаційний код 24153091) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ідентифікаційний код 31301827) 395130,86 грн. заборгованості, з яких 355143,04 грн. основний борг, 10000,00 грн. пеня, 7123,50 грн. інфляційні втрати, 22864,32 грн. 3% річних, а також 8466,28 грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволені позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.05.2013 року.

Суддя М.С. Глушков