Рішення № 31382611, 20.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4087/13 20.05.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"

Про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 20 333,00 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача не з'явилися

Від відповідача не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування"

звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 20 333,00 грн., крім того просив судові витрати у розмірі 1 720,50 грн. покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА- Страхування» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №196-а/10рв від 20.10.2010р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Рено» (державний реєстраційний номер Т1СХ 4328), а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Ауді», (державний реєстраційний номер ВК 8504 АМ), яким скоєно ДТП, застрахована Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/5829960), а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.03.2013 порушено провадження у справі №910/4087/13 та призначено розгляд справи на 25.03.2013.

З метою подолання наслідків стихійного лиха, яке відбулося 22.03.2013 та 23.03.2013 зокрема, у місті Києві, 24.03.2013 Урядом України 25.03.2013 оголошено вихідним днем для працівників бюджетної сфери.

У зв'язку з наведеним судове засідання 25.03.2013 не відбулося.

22.03.2013 на адресу Господарського суду міста Києва, від представника відповідача, надійшов відзив на позивну заяву № б/н від 22.03.2013, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, крім того в подальшому просив справу розглядати без участі повноважного представника.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.03.2013 розгляд справи призначено на 10.04.2013.

Ухвалами Господарського суду м. Києва від 10.04.2013 та від 13.05.2013 відкладено розгляд справи, відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального Кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 20.05.2013 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не подав.

Представник відповідача у судове засідання 20.05.2013 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не подав.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. №02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/4087/13.

В судовому засіданні 20.05.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2010 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА- Страхування» (далі - Страховик) та ТОВ «Луцьк - експо» (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №196-а/10рв (далі - Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Рено», державний реєстраційний номер Т1СХ 4328.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема - пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 07.11.2010р. по трасі Луцьк - Дольськ, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Рено», державний реєстраційний номер Т1СХ 4328, що знаходився під керуванням Страхувальника, який в свою чергу здійснив зіткнення з автомобілем марки «Ауді», державний реєстраційний номер ВК 8504 АМ, яким керував Нерет В.С.

В результаті ДТП автомобіль «Рено», державний реєстраційний номер Т1СХ 4328 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на ім'я Страхувальника (копія довідки в справі).

Згідно зі Звітом про визначення вартості матеріального збитку №535 від 29.12.2010р. року, складеного суб'єктом оціночної діяльності СПД - фізичною особою Галіком В.М., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Рено», державний реєстраційний номер Т1СХ 4328, у результаті його пошкодження при ДТП, складає 29 648,43 грн.

Відповідно до заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування та на підставі Страхового акту №2010/V/ОMOD01554/VESKO6872 від 14.04.2011 року позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 20 843,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням: №8742 від 18.04.2011р. (копія платіжного доручення у справі).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Млинівського районного суду Рівненської області від 30.11.2010р. (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Неретом Володимиром Сергійовичем п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи Неретом Володимиром Сергійовичем застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Ауді», державний реєстраційний номер ВК 8504 АМ, шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/5829960 (належним чином засвідчений поліс міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з Неретом Володимиром Сергійовичем полісу № ВС/5829960 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану Неретом Володимиром Сергійовичем шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Ауді», державний реєстраційний номер ВК 8504 АМ.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Неретом Володимиром Сергійовичем транспортного засобу «Ауді», державний реєстраційний номер ВК 8504 АМ.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно статті 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору 02.11.2012р. відповідачу була направлена регресна вимога №РГ/196/11/5 на виплату страхового відшкодування у розмірі 20 333,00 грн. (копія вимоги в справі). Позивач зазначає, що на відповідну вимогу відповідач ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок позивача не провів.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування в порядку регресу відповідачем на рахунок позивача не проведена, а відповідно до Закону України «Про страхування» відшкодуванню підлягає оцінена шкода, а відтак у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі - 20 333,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів, а саме заяви про виплату страхового відшкодування. Таким чином, відповідач мав сплатити позивачу відшкодування в чітко визначений законом строк.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача 20 333,00 грн. шкоди в порядку регресу є обґрунтованою та законною, була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Представник відповідача позов визнав повністю, про що зазначив у заяві від 09.04.2013 (наявна в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони, а також витрати, пов'язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (01032, м. Київ, Жилянська 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА- Страхування» (04070, м. Київ, вул. Братська, 14, п/р 26503253730311 в АТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005) 20 333,00 грн. - шкоди в порядку регресу.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (01032, м. Київ, Жилянська 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА- Страхування» (04070, м. Київ, вул. Братська, 14, п/р 26503253730311 в АТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005) 1720,50 грн. - судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складення повного рішення 24.05.2013р.

Суддя А.В.Митрохіна