Постанова № 31380517, 26.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2013 р. Справа № 804/3003/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДДС-Плюс" до Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України, третя особа управління Національного банку України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132230, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДДС-Плюс» (далі ТОВ «ДДС-Плюс») звернулось з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України (далі Західно-ДонбаськаОДПІ), в якому просить:

- визнати протиправним, нечинним та скасувати акт перевірки позивача, з питань дотримання вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» за період з 01.08.2012 року по 30.09.2012 року №190/22-3/37085252 від 03.12.2012 року;

- визнати протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області щодо застосування у відношенні позивача, ТОВ «ДДС-Плюс», санкцій, передбачених пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»;

- визнати таким, що є протиправним, нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області форми «У» від 17.12.2012 року №0000132230 про нарахування грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахування у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та ШС за порушення валютного законодавства» на суму 421,54 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки Західно-Донбаської ОДПІ №190/22-3/37085252 від 03.12.2012 року, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000132230 від 17.12.2012 року, в якому встановлено порушення п.4 ст.5 та п.1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року, ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1997 року №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», п. 2 Наказу Міністерства фінансів України від 24.12.1995 року №207 та на підставі п.п. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54 ПК України та згідно з п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року, п.2.2, п.2.7 ст. 2 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою правління НБУ від 08.02.2000 року №49 та Порядком застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 04.10.99 року №542 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.10.99 року №712/4005, нараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 421,54 грн. З висновками акту документальної позапланової невиїзної перевірки Західно-Донбаської ОДПІ №190/22-3/37085252 та податковим повідомленням-рішенням №0000132230 від 17.12.2012 року ТОВ «ДДС-Плюс» не згодний, оскільки твердження про відсутність індивідуальної ліцензії НБУ безпідставні, оскільки індивідуальна ліцензія НБУ була отримана ТОВ «ДДС-Плюс» до моменту відкриття рахунку за межами України, установа-нерезидент України, в якій було відкрито розрахунковий рахунок, відповідає відомостям, зазначеним у тексті ліцензії. Крім того, органи податкової служби не можуть застосовувати санкції, передбачені п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», оскільки ці повноваження належать Національному банку України та підпорядкованим йому органам.

Ухвалою суду від 01.03.2013 р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/3003/13-а та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 14.03.2013 р.

13.03.2013 року до суду надійшло клопотання представника Західно-Донбаської ОДПІ про перенесення розгляду справи для надання додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні клопотання представника відповідача задоволено та судовий розгляд справи відкладено на 28.03.2013 року.

19.03.2013 року представник відповідача надав суду письмові заперечення проти адміністративного позову, які обґрунтовані тим, що до Західно-Донбаської ОДПІ надійшов лист управління національного банку України в Дніпропетровській області від 08.11.2012 року №13-031/9317 про порушення «ДДС-Плюс» умови п.п. 1.1 п. 1 ліцензії в частині режиму зарахування валютних цінностей на рахунок в іноземному банку, а саме: 12.09.2012 року платіжним документом №1 на рахунок №40807810252340000002 зараховані кошти в сумі 1000,00 руб. РФ або 251,54 грн. з призначенням платежу «Інші надходження», що не передбачено умовами індивідуальної ліцензії НБУ. Для перевірки надано квитанцію від 12.09.2012 року №1 на суму 1000,00 руб. РФ або 251,54 грн., що свідчить про внесення готівкових коштів на рахунок №40807810252340000002 ОСОБА_1 ТОВ «ДДС-Плюс» з призначенням платежу «Інші надходження». Таким чином перевіркою встановлено розміщення валютних цінностей на рахунку №40807810252340000002 за межами України без індивідуальної ліцензії НБУ в сумі 1000,00 руб. РФ або 251,54 грн. Крім того, законодавством встановлена обов'язковість щоквартального декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України. В порушення законодавства ТОВ «ДДС-Плюс» не здійснювалось обов'язкове декларування валютних цінностей та іншого майна, що перебуває за межами України в установі Національного банку України станом на 01.07.2012 року.

Крім того, 19.03.2013 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про залучення в якості третьої особи на боці відповідача фахівця управління Національного банку України в Дніпропетровській області для підтвердження правомірності проведення перевірки та нарахування штрафних санкцій податковим органом позивачу відповідно до листа НБУ у Дніпропетровській області.

В судовому засіданні суд задовольнив клопотання представника відповідача та ухвалою суду від 28.03.2013 року залучив до участі у справі № 804/3003/13-а в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Національного банку України в Дніпропетровській області (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 13).

Судовий розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 11 квітня 2013 року.

В судовому засіданні представник третьої особи заявив клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неотриманням копії позовної заяви.

Клопотання представника третьої особи задоволено, судовий розгляд справи відкладено на 22.04.2013 року.

В зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів судовий розгляд справи відкладено на 26.04.2013 року.

25.04.2013 року до суду надійшло клопотання начальника Західно-Донбаської ОДПІ, в якому проти позову заперечується в повному обсязі та податковий орган просить розглянути справу за відсутності представника Західно-Донбаської ОДПІ.

Представник позивача надав суду клопотання про відкладення судового розгляду справи, у зв'язку із виїздом представника у відрядженні.

Оскільки представником позивача клопотання процесуально не обґрунтовано (документів на підтвердження перебування представника у відрядженні суду надано не було), а юридична особа не обмежена правом мати декілька представників, то суд відхилив дане клопотання.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст. 49 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.

Ухвалою суду від 26.04.2013 року закрито провадження по вимозі щодо визнання протиправним, нечинним та скасувати акт перевірки позивача, з питань дотримання вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» за період з 01.08.2012 року по 30.09.2012 року №190/22-3/37085252 від 03.12.2012 року.

Таким чином, предметом спору є лише позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області щодо застосування у відношенні позивача, ТОВ «ДДС-Плюс», санкцій, передбачених пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»; визнання таким, що є протиправним, нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області форми «У» від 17.12.2012 року №0000132230 про нарахування грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахування у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та ШС за порушення валютного законодавства» на суму 421,54 грн.

Дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зробив висновок, що позов не належить до задоволення з наступних підстав:

товариство з обмеженою відповідальністю «ДДС-ПЛЮС» зареєстроване виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 11.05.2010 року та перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник податків.

В період з 28.11.2012 року по 29.11.2012 року у відповідності з листом управління національного банку України в Дніпропетровській області від 08.11.2012 року №13-031/9317 про порушення «ДДС-Плюс» умов ліцензії та на підставі службового посвідчення, згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України на підставі наказу Західно-Донбаської ОДПІ від 26.11.2012 року №915 працівником податкового органу проведено позапланову невиїзну перевірку товариство з обмеженою відповідальністю «ДДС-ПЛЮС» з питань дотримання вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» за період з 01.08.2012 року по 30.09.2012 року.

За результатами перевірки складено акт №190/22-3/37085252 від 03.12.2012 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДДС-ПЛЮС» з питань дотримання вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» за період з 01.08.2012 року по 30.09.2012 року», яким встановлено порушення:

- п.п. д) пункту 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» із змінами та доповнення, що тягне за собою застосування штрафних (фінансових) санкцій;

- ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», 1 Указу Президента України від 18.06.1997 року №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», п. 2 наказу Міністерства фінансів України від 25.12.95 року №207, що тягне за собою застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Позивачем було подано заперечення до акту перевірки від 03.12.2012 року. Такі заперечення були розглянуті відповідачем та листом від 11.12.2012 року за №32782/10/22-3-008 надана відповідь про те що, висновки викладенні в акті перевірки №190/22-3/37085252 від 03.12.2012 року є правомірними.

На підставі зазначеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення форми «У» від 17.12.2012 р. №0000132230, яким за порушення п.п. д) п.4 ст.5, п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету міністрів №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», ст. 1 Указу Президента України від 18.06.97 року №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», п. 2 наказу Міністерства фінансів України від 25.12.95 року №207, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України згідно із п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 421,54 грн.

З вищенаведеними діями відповідача та з податковим повідомленням-рішенням позивач не згідний та вважає їх незаконними.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, до Західно-Донбаської ОДПІ надійшов лист управління національного банку України в Дніпропетровській області від 08.11.2012 року №13-031/9317 «Щодо недотримання умов індивідуальної ліцензії Національного банку України», в якому зазначено, що як свідчить звіт про рух валютних цінностей, 12.09.2012 року на рахунок в іноземному банку зараховано готівкові кошти у сумі 1 000, 00 російських рублів, що не передбачено умовами індивідуальної ліцензії від 10.09.2012 року №159. Розглянувши пояснення та документи, отримані від ТОВ «ДДС-ПЛЮС», встановлено, що з метою сплати банківських послуг щодо відкриття рахунку в іноземному банку директором підприємства було винесено на рахунок готівкові кошти у сумі 1000,00 російських рублів, чим порушено умови п.п. 1.1 п. 1 ліцензії в частині режиму зарахування валютних цінностей на рахунок в іноземному банку.

Національним банком України листом від 10.09.2012 року №28-130/4415-8798 на адресу Західно-Донбаської ОДПІ направлено копію Індивідуальної ліцензії №159 на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України, в якій зазначено, що Національний банк України відповідно до п.п. «д» п. 4 і п.п. 6 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (далі Декрет №15-93) дозволяє розмістити валютні цінності за межами України: власник ліцензії: товариство з обмеженою відповідальністю «ДДС-ПЛЮС», код за ЕДРПОУ: 37085252, нерезидент, у якого відкриті рахунки: Белокалитвинское отделение №8273 Юго-Западного банка Открытого акционерного общества «Сбербанк России» (Російська Федерація).

Відповідно до п. 1 Ліцензії вона надає її власнику право на проведення таких операцій: 1.1. На рахунок зараховуються: кошти від нерезидентів України за виконання будівельно-монтажних робіт з проведення та кріплення гірничих виробок власником ліцензії на території Російської Федерації, 1.2 З рахунку списуються: 1.2.1 кошти на рахунок в уповноваженому банку, 1.2.2 кошти на розрахунки за межами України (за винятком придбання нерухомого майна) з нерезидентами України та працівниками власника ліцензії в Російській Федерації: з утриманням працівників власника ліцензії; з придбання продукції, робіт, послуг, що необхідні для виконання робіт власником ліцензії на території Російської Федерації) за обслуговування рахунку та на сплату передбачених законодавством Російської Федерації податків та інших обов'язкових платежів, у сумі, що не перевищує протягом строку дії ліцензії 25 220 000 російських рублів.

Протягом строку дії ліцензії залишок валютних цінностей на рахунку на 1 число жовтня, січня, квітня, липня не може перевищувати 4 000 000 російських рублів. Валютні цінності, що перевищують цей залишок, не пізніше 3 жовтня, січня, квітня, липня відповідно підлягають перерахуванню на рахунок в уповноваженому банку (п. 2 Ліцензії).

Строк дії ліцензії: з дати видачі ліцензії до 31.08.2013 року (п. 3 Ліцензії).

ТОВ «ДДС-ПЛЮС» для перевірки надано довідку про відкриття рахунку без дати, в якій зазначено, що ООО «ДДС-ПЛЮС» в Юго-Западном банке ОАО «Сбербанк России» г. Ростов на Дону Белокалитвинское ОСБ 8273 (мовою оригіналу) відкрито розрахунковий рахунок №40807810252340000002, дата відкриття рахунку - 12.09.2012 року, адреса банку : Російська Федерація, м.Біла Калитва, вул. Петрова, 48.

ТОВ «ДДС-ПЛЮС» надано для перевірки виписки банку про рух коштів по рахунку №40807810252340000002.

Аналізом руху коштів по рахунку №40807810252340000002 за період з 12.09.2012 року по 30.09.2012 року встановлено, що ТОВ «ДДС-ПЛЮС» порушені умови п. 1.1 Індивідуальної ліцензії №159 на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України, а саме: 12.09.2012 року платіжним документом №1 на рахунок №40807810252340000002 зараховані кошти в сумі 1000,00 руб. РФ або 251,54 грн., що не передбачено умовами Індивідуальної ліцензії НБУ. Для перевірки надано квитанцію від 12.09.2012 року №1 на суму 1000,00 руб. РФ або 251,54 грн., що свідчить про внесення готівкових коштів на рахунок №40807810252340000002 ОСОБА_1 ТОВ «ДДС-ПЛЮС» з призначенням платежу «Інші надходження».

Кошти в сумі 8888548,64 руб. РФ або 2277512,82 грн. зараховані на рахунок №40807810252340000002 по контракту №106 ПД від 01.06.2012 року з ТОВ «Шахтоуправління «Садкінське»». За умовами договору ТОВ «Шахтоуправління «Садкінське»» - замовник, ТОВ «ДДС-ПЛЮС» - підрядник. Предмет договору - підрядник зобов'язується виконати роботи по проходженню та кріпленню підземних виробок в ТОВ «Шахтоуправління «Садкінське»», що відповідає умовам п.п. 1.1 Індивідуальної ліцензії НБУ №159.

Відповідно до п.п. д) п. 4 ст. 5 Декрету №15-93 індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Індивідуальної ліцензії потребують такі операції як розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком: відкриття фізичними особами-резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном; відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками; відкриття рахунків у іноземній валюті дипломатичним, консульським, торговельним та іншим офіційним представництвам України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філіям та представництвам підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Абзацом 10 пункту 1.3 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридичними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межами України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 року №485, визначено, що розміщення валютних цінностей на рахунку - зарахування валютних цінностей на рахунок резидента чи його відокремленого структурного підрозділу, який згідно із законодавством країни місцезнаходження не є юридичною особою, та/або наявність залишку валютних цінностей на рахунку цього резидента (його структурного підрозділу).

Таким чином перевіркою встановлено розміщення валютних цінностей на рахунку №40807810252340000002 за межами України без індивідуальної ліцензії НБУ в сумі 1000,00 руб. РФ або 251,54 грн.

Відповідальність за порушення п. 4 ст. 5 Декрету №15-93 передбачена абз.3 п.2 ст. 16 Декрету №15-93, п. 2.2 ст. 2 «Положення про валютний контроль», затвердженого Постановою Правління НБУ від 08.02.2000 р. №49 та Порядком застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 04.10.99 №542 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.10.99 року №712/4005.

Статтею 9 Декрету №15-93 передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яка перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню.

Відповідно до статі 1 Указу Президента України від 18.06.97 р. №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», зі змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України від 06.11.97 року №1246/97, встановлена обов'язковість щоквартального декларування суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

Форма декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.12.95 року №207 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 11.01.1996 року за №18/1043.

Пунктом 2 Наказу №207 передбачено, що обов'язкове декларування валютних цінностей доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності.

Спільним листом Національного банку України та Державної податкової адміністрації України від 17.04.2003 року №28-311/1929-2823, від 17.04.2003 року №3368/5/23-5316 встановлена послідовність подання резидентом України Декларації до державної податкової інспекції за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності та до територіального управління Національного банку України за своїм місцезнаходженням.

Розділ ІІ Декларації «Фінансові вкладення» передбачає відображення в пункті 1 коштів в іноземній валюті, що знаходяться на рахунках, відкритих в іноземних банках, а саме зазначається: країна, об'єкт вкладення, код валюти, сума у валюті, сума в національній валюті, дата та номер платіжного документу, дата та номер ліцензії НБУ.

Актом позапланової невиїзної перевірки від 06.09.2012 року №110/22-3/37085252 встановлено, що ТОВ «ДДС-ПЛЮС» станом на 01.07.2012 року мало залишок коштів в іноземній валюті на рахунку №40807810952340000001 в Юго-Западном банке ОАО «Сбербанк России» г. Ростов на Дону Белокалитвинское ОСБ 8273 в сумі 180, 00 руб. РФ або 43,37 грн. В порушення п. 1 ст. 9 Декрету №15-93, ст. 1 Указу Президента України від 18.06.97 р. №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», наказу Міністерства фінансів України від 25.12.95 року №207 ТОВ «ДДС-ПЛЮС», не здійснювалось обов'язкове декларування валютних цінностей та іншого майна, що перебуває за межами України в установі Національного банку України станом на 01.07.2012 року.

За не надання суб'єктом ЗЕД Декларації до установи НБУ застосовується відповідальність передбачена п. 2 ст. 16 Декрету, п. 2.7 ст.2 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління НБУ від 08.02.2000 р. №49 та Порядком застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 04.10.99 р. №542 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.10.99 року №712/4005.

Пунктом 1.1 статті 1 ПК України встановлено, що він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено право податкових органів проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Крім того, пунктом 3 статті 13 Декрету №15-93 визначено, що державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами на території України.

Згідно з пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Дійсно, частиною 9 пункту 2 статті 16 Декрету №15-93 встановлено, що санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.

Але постановою Правління НБУ від 08.02.2000 року №49 затверджено «Положення про валютний контроль». Положення зареєстроване в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 року за №209/4430. Відповідно до п. 3.1 ст. 3 «Положення про валютний контроль» санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету №15-93 Національним банком до банків, інших фінансових установ та національного оператора поштового зв'язку, органами державної податкової служби - до інших резидентів і нерезидентів України.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 04.10.1999 року №542 затверджено «Порядок застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.10.1999 року за №712/4005.

Абзацом 2 пункту 3.1. ст. 3 Порядку також визначено, що органи державної податкової служби штрафні санкції, визначені в цьому Порядку, до резидентів і нерезидентів за винятком банків та інших фінансово-кредитних установ.

ТОВ «ДДС-ПЛЮС» не внесене до реєстру фінансових установ, отже застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій органом державної податкової служби є правомірним.

Таку ж позицію висловив і представник третьої особи.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Західно-Донбаської ОДПІ про застосування у відношенні позивача, санкцій, передбачених пунктом 2 статті 16 Декрету №15-93 та визнання таким, що є протиправним, податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ від 17.12.2012 року №0000132230 є необґрунтованими.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З огляду на вищевикладене, суд зробив висновок, що дії відповідача є правомірними, а вимоги позивача не знайшли підтвердження та спростовані матеріалами справи, а тому, не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 8-12, 69, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС-Плюс» до Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України, третя особа управління Національного банку України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000132230.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук