Ухвала суду № 31380506, 26.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

26 квітня 2013 р. Справа № 804/3003/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДДС-Плюс" до Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України, третя особа управління Національного банку України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132230 , -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДДС-Плюс» (далі ТОВ «ДДС-Плюс») звернулось з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України (далі Західно-ДонбаськаОДПІ), в якому просить:

- визнати протиправним, нечинним та скасувати акт перевірки позивача з питань дотримання вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» за період з 01.08.2012 року по 30.09.2012 року №190/22-3/37085252 від 03.12.2012 року;

- визнати протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області щодо застосування у відношенні позивача, ТОВ «ДДС-Плюс», санкцій, передбачених пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»;

- визнати таким, що є протиправним, нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області форми «У» від 17.12.2012 року №0000132230 про нарахування грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахування у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та ШС за порушення валютного законодавства» на суму 421,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки Західно-Донбаської ОДПІ №190/22-3/37085252 від 03.12.2012 року, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000132230 від 17.12.2012 року, в якому встановлено порушення п.4 ст.5 та п.1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року, ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1997 року №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», п. 2 Наказу Міністерства фінансів України від 24.12.1995 року №207 та на підставі п.п. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54 ПК України та згідно з п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року, п.2.2, п.2.7 ст. 2 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою правління НБУ від 08.02.2000 року №49 та Порядком застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 04.10.99 року №542 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.10.99 року №712/4005, нараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 421,54 грн. З висновками акту документальної позапланової невиїзної перевірки Західно-Донбаської ОДПІ №190/22-3/37085252 та податковим повідомленням-рішенням №0000132230 від 17.12.2012 року ТОВ «ДДС-Плюс» не згодний, оскільки твердження про відсутність індивідуальної ліцензії НБУ безпідставні, оскільки індивідуальна ліцензія НБУ була отримана ТОВ «ДДС-Плюс» до моменту відкриття рахунку за межами України, установа-нерезидент України, в якій було відкрито розрахунковий рахунок, відповідає відомостям, зазначеним у тексті ліцензії. Крім того, органи податкової служби не можуть застосовувати санкції, передбачені п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», оскільки ці повноваження належать Національному банку України та підпорядкованим йому органам.

Ухвалою суду від 01.03.2013 р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/3003/13-а та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 14.03.2013 р.

13.03.2013 року до суду надійшло клопотання представника Західно-Донбаської ОДПІ про перенесення розгляду справи для надання додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні клопотання представника відповідача задоволено та судовий розгляд справи відкладено на 28.03.2013 року.

19.03.2013 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про залучення в якості третьої особи на боці відповідача фахівця управління Національного банку України в Дніпропетровській області для підтвердження правомірності проведення перевірки та нарахування штрафних санкцій податковим органом позивачу відповідно до листа НБУ у Дніпропетровській області.

В судовому засіданні суд задовольнив клопотання представника відповідача та ухвалою суду від 28.03.2013 року залучив до участі у справі № 804/3003/13-а в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Національного банку України в Дніпропетровській області (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 13).

Судовий розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 11 квітня 2013 року.

В судовому засіданні представник третьої особи заявив клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неотриманням копії позовної заяви.

Клопотання представника третьої особи задоволено, судовий розгляд справи відкладено на 22.04.2013 року.

В зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів судовий розгляд справи відкладено на 26.04.2013 року.

25.04.2013 року до суду надійшло клопотання начальника Західно-Донбаської ОДПІ, в якому проти позову заперечується в повному обсязі та податковий орган просить розглянути справу за відсутності представника Західно-Донбаської ОДПІ.

Представник позивача надав суду клопотання про відкладення судового розгляду справи, у зв'язку із виїздом представника у відрядженні.

Оскільки представником позивача клопотання процесуально не обґрунтовано (документів на підтвердження перебування представника у відрядженні суду надано не було), а юридична особа не обмежена правом мати декілька представників, то суд відхилив дане клопотання.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст. 49 КАС України).

Враховуючи вищевикладене суд вважає за доцільне розглянути дану справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши надані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

у відповідності до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Акт (довідка) перевірки, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів), (п. 86.3 ст. 86 ПК України).

Згідно п.3-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України №984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого Міністерстві юстиції України 12.01.11р. за №34/18772, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно ст. 3 КАС України поняття справа адміністративної юрисдикції вживається в такому значенні -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Так, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Акт перевірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, тобто не має юридичної сили і за своєю правовою суттю не є актом в розумінні ч. 2 ст. 17 КАС України.

Отже, акт перевірки який є предметом оскарження не є рішенням, суб'єкта владних повноважень, який породжує, змінює або припиняє права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому він не підпадає під дію пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на усе вищенаведене, позовну вимогу про визнання протиправним, нечинним та скасувати акт перевірки позивача з питань дотримання вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» за період з 01.08.2012 року по 30.09.2012 року №190/22-3/37085252 від 03.12.2012 року не можливо розглядати в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку із чим провадження в частині зазначеної позовної вимоги підлягає закриттю.

Керуючись ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у адміністративній справі №804/3003/13-а за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС-Плюс» до Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України, третя особа управління Національного банку України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000132230 в частині позовної щодо визнання протиправним, нечинним та скасувати акт перевірки позивача, з питань дотримання вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» за період з 01.08.2012 року по 30.09.2012 року №190/22-3/37085252 від 03.12.2012 року закрити.

Роз'яснити позивачу, що згідно ч.3 ст.157 КАС України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук