Ухвала суду № 31380295, 22.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Агевич К.В.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року справа №812/2005/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

при секретарі Корадо А.А.

з участю представника відповідача Клиновського Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року по адміністративній справі №812/2005/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Головного управління Державної казначейської служби в Луганській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в сумі 25456 грн,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Луганськтепловоз» звернулося до суду із позовом до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС, ГУ Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, за декларацією з ПДВ за червень 2008р. в розмірі 25456 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 липня 2008 року він, як платник податку на додану вартість, подав до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2008 року, якою визначив суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, у розмірі 7 407 781 грн.

Податковим органом було проведено виїзну документальну перевірку, результати якої оформлено актом від 09 вересня 2008 року № 639/08-3/05763797, в ході якої було встановлено, що позивач у декларації за червень 2008 року завищив суму бюджетного відшкодування на суму 25456 грн у зв'язку з реалізацією металобрухту, що утворився в результаті переробки металу і виготовлення продукції вантажних тепловозів та дизель-поїздів. На підставі зазначеного акта відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 19 вересня 2008 року №00014508013/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 25456 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 19 вересня 2008 року №00014508013/0 оскаржено позивачем у судовому порядку. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року у справі № 2а-941/09 податкове повідомлення-рішення від 19 вересня 2008 року № 00014508013/0 було скасовано. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2009 року у справі №2а-941/09 рішення суду першої інстанції було скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 05 березня 2012 року у справі № К-37493/09 (№2а-941/09) касаційна скарга підприємства задоволена, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2009 року у справі №2а-941/09 скасована, постанова Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року у справі № 2а-941/09 залишена в силі.

Оскільки судами встановлена правомірність включення до складу податкового кредиту червня 2008 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сплаченого у складі вартості за придбані товари та послуги у розмірі 25456 грн і податкове повідомлення-рішення від 19 вересня 2008 року №00014508013/0 скасовано, позивач вважав, що сума 25456 грн підлягає бюджетному відшкодуванню. Після закінчення процедури судового оскарження відповідач, в порушення приписів пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, не подав до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, позивач просив стягнути з Державного бюджету України суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за червень 2008 року в розмірі 25456 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013р. позов задоволений, внаслідок чого стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Луганськтепловоз» суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за червень 2008 року в розмірі 25456 грн.

Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 254,56 грн.

Відповідачі не погодилися з рішенням суду першої інстанції та подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга органу державної податкової служби мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права. Право на відшкодування податку на додану вартість з бюджету передбачає обов'язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку до бюджету. СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби було проведено виїзну позапланову перевірку ПАТ «Луганськтепловоз» з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2008 року, результати якої оформлені актом перевірки від 09.09.2008р. №639/08-3/05763797. Оскільки перевірка проводилась з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування, податковим органом було направлено запити на проведення зустрічної перевірки ТОВ «Укрінструмент». У ході проведення перевірки було встановлено, що платника податків ТОВ «Укрінструмент» внесено до негативної податкової історії. Керівник ТОВ «Укрінструмент» ОСОБА_3 є засновником близько 90 підприємств. Податковий орган як суб'єкт владних повноважень при проведенні перевірки фактичної сплати сум ПДВ в складі ціни товару та надходження відповідних сум податку до Державного бюджету України діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах наданих органом державної податкової служби України повноважень.

Апеляційна скарга органу Державної казначейської служби мотивована тим, що з часу набрання чинності Податковим кодексом України органи державної казначейської служби повинні відшкодовувати податок на додану вартість виключно на підставі відповідних висновків податкових органів. Орган державної податкової служби висновок до органу державної казначейської служби про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2008 року в сумі 25456 грн не надавав, тому відшкодування податку на додану вартість не проводилось.

Представник податкового органу в судовому засіданні апеляційні скарги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представники позивача та ГУ ДКС України в Луганській області в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, що дає суду право розглянути справу у їх відсутність.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог, викладених в апеляційних скаргах, відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій інстанції встановлено, що ПАТ «Луганськтепловоз» - ідентифікаційний код 05763797 (згідно статуту є правонаступником всіх прав та обов'язків відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Луганськтепловоз», яке відповідно до вимог Законів України «Про холдингові компанії» та «Про акціонерні товариства» змінило найменування на публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз») є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 18 червня 2003 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 749508 (а.с.10, 11-13).

Як платник податків ПАТ «Луганськтепловоз» перебуває на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 12 липня 2012 року за № 12/18-212 (а.с.15).

Відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» зареєстровано платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість 057637912013, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01 червня 2011 року №100337613 (а.с.14).

20 червня 2008 року позивачем подана податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2008 року, в якій платник податку у рядку 22 визначив зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 7407781 грн до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (а.с.16-17).

21 липня 2008 року Відкритим акціонерним товариством «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську подана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2008 року (а.с.18-19). Відповідно до рядку 25 та 25.1 вказаної податкової декларації позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 7407781 грн.

До вищезазначеної податкової декларації з податку на додану вартість відкрите акціонерне товариство «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» додало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

На виконання вимог підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську проведена виїзна позапланова перевірка відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2008 року, результати якої оформлено актом від 09 вересня 2008 року №639/08-3/05763797 (а.с.21-54).

Згідно висновків акта перевіркою, серед іншого, встановлено завищення податкового кредиту за червень 2008 року в сумі 25456 грн внаслідок невірного застосування пільги при реалізації відходів та брухту власного виробництва.

На підставі акта від 09 вересня 2008 року №639/08-3/05763797 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та у відповідності із підпунктами, 7.7.1, 7.7.5 і 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», винесено податкове повідомлення - рішення від 19 вересня 2008 року №00014508013/0, яким Відкритому акціонерному товариству «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 25456 грн. (а.с.20).

Податкове повідомлення-рішення від 19 вересня 2008 року №00014508013/0 оскаржено відкритим акціонерним товариством «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» у судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року у справі №2а-941/09 податкове повідомлення - рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 19 вересня 2008 року №00014508013/0, винесене на підставі акту від 09 вересня 2008 року №639/08-3/05763797 про результати виїзної позапланової перевірки ВАТ «ХК Луганськвугілля» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2008 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2008 року на суму 25456 грн визнано недійсним (а.с.105-107).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2009 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року у справі №2а-941/09 скасовано та прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 19 вересня 2008 року №00014508013/0, винесеного на підставі акту від 09 вересня 2008 року №639/08-3/05763797 (а.с.108-109).

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 05 березня 2012 року у справі №К-37493/09 постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2009 року у справі №2а-941/09 скасовано, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року у справі №2а-941/09 в частині визнання недійсним податкового повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 19 вересня 2008 року №00014508013/0 залишено в силі (а.с.55-57).

Постановою Верховного суду України від 16 жовтня 2012 року у задоволенні заяви Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про перегляд судових рішень відмовлено (а.с.58-59).

Згідно із частиною 1 статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із частиною 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В силу приписів частини 1 статті 72 та частини 2 статті 255 КАС України при розгляді даної адміністративної справи обставини щодо правомірності визначення Відкритим акціонерним товариством «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за червень 2008 року, в розмірі 25456 грн, не доказуються.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість, врегульовані розділом V Податкового кодексу України.

Пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В порушення приписів пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання ухвали Вищого адміністративного суду від 05 березня 2012 року у справі №К-37493/09, не подала Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету за декларацією з податку на додану вартість за червень 2008 року, в розмірі 25456 грн, а тому позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за червень 2008 року, в розмірі 25456,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, визначений механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи).

У відповідності із пунктом 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно із підпунктом 6 пункту 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку.

Стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, відповідно до пункту 23 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, подає документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби. Орган Казначейства надсилає після надходження таких документів до органу державної податкової служби запит щодо визначення розміру залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування такого податку. У разі коли на дату надходження або у процесі виконання виконавчого документа розмір такого залишку зменшився, орган державної податкової служби узгоджує протягом п'яти робочих днів такий розмір із стягувачем, про що повідомляє орган Казначейства за встановленою формою. Після закінчення строку узгодження розміру зазначеного залишку орган Казначейства передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства. Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету у розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної податкової служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.

Вищевикладене спростовує доводи апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про те, що з часу набрання чинності Податковим кодексом України органи державної казначейської служби повинні відшкодовувати податок на додану вартість виключно на підставі відповідних висновків податкових органів.

Згідно із статтею 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає: 1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; 2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями; 3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку; 4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду від 05.03.2012р. були спростовані висновки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2008 року у розмірі 25456 грн, щодо якої позивачем заявлено вимоги про стягнення та відповідач, в порушення п.200.15 ст.200 ПК України, не надав висновок про відшкодування суми ПДВ у розмірі 25456 грн заявленої позивачем, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог ПАТ «Луганськтепловоз».

Доводи СДПІ, які наведені у запереченнях проти позову та апеляційній скарзі, вже були предметом розгляду адміністративними судами та визнані необґрунтованими.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційних скарг відповідачів та вважає їх безпідставними,

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року по адміністративній справі №812/2005/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року по адміністративній справі №812/2005/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 23 травня 2013 року.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва