Ухвала суду № 31380273, 23.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чемодурова Н.О.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року справа №243/1802/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Нікуліна О.А.

суддів: Гайдар А.В., Попова В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Реактив» на ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реактив» до Виконавчого комітету Слов'янської міської ради, третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Содовий завод» про визнання рішення недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Слов'янської міської ради, третя особа: відкрите акціонерне товариство «Содовий завод» про визнання рішення недійсним.

Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2013 року провадження по справі закрито у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

З ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з наступного.

04 березня 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Слов'янської міської ради, про визнання рішення недійсним. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 24 жовтня 1990 року між ВАТ "Содовий завод" і ТОВ "Реактив" був укладений договір оренди майна. 4 червня 1999 року було укладено Угоду про зміну умов договору.

Згідно з умовами договору оренди, в редакції угоди від 04 червня 1999 року, орендодавець (ВАТ "Содовий завод") передав, а орендар (ТОВ "Реактив") прийняв у тимчасове користування і володіння цех ГЗК і ХОМ, що входять в цех будівлі, споруди, обладнання, механізми, матеріали тощо. Орендований об'єкт, згідно договору, розміщений вул. Чубаря, 91м. Слов'янська, тобто за адресою реєстрації юридичної особи - ВАТ "Содовий завод".

У березні 2001 року майно ВАТ «Содовий завод», яке було предметом договору оренди, укладеного з ТОВ "Реактив", було виставлено на продаж і придбане позивачем. Куплене ТОВ "Реактив" майно, становить основні засоби цеху ГЗК і ХОМ, в т.ч. будівлі, споруди, які відносяться до нерухомого майна.

8 жовтня 2012 ВАТ «Содовий завод» звернулося до Виконкому Слов'янської міськради із заявою, в якій просило присвоїти поштову адресу майновому комплексу цеху ГЗК і ХОМ у складі будівель, що знаходяться на балансі підприємства. У заяві не було вказано про те, що співвласником об'єктів цеху ГЗК і ХОМ є ТОВ «Реактив», і про те, що зазначені будівлі та споруди складають єдине ціле, тобто є складною річчю згідно зі ст. 188 ЦК України. Не маючи достовірної інформацією, виконком Слов'янської міськради 5 грудня 2012 прийняв рішення № 775, яким присвоїв майновому комплексу цеху ГЗК і ХОМ поштову адресу: м. Слов'янськ, вул. Паризької Комуни, 29.

Частиною першою статті 17 КАС України, передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

Згідно зі статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Предметом спору у справі є законність та правомірність рішення органу місцевого самоврядування з питань присвоєння юридичної адреси об'єкту нерухомості, належного двом співвласника.

Як зазначив в судовому засідання представник позивача, Дергильов О.М., з думкою якого погодились інші представники позивача, він вважає оскаржуване рішення Виконкому незаконним оскільки його дія спрямована на подальше обмеження та порушення прав позивача, як власника.

Оскаржуване рішення Слов'янської міської ради за своєю правовою природою є ненормативно-правовим актом, а актом індивідуальної дії одноразового застосування, за приписами якого виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією суб'єктами цих правовідносин певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Цей акт вичерпує свою дію фактом його виконання, і лише підтверджує набуття ВАТ «Содовий завод» певних прав та обов'язків щодо розпорядження зазначеним об'єктом.

Спір не носить публічно-правовий характер, а тому не піддягає вирішенню у відповідності з Кодексом адміністративного судочинства України.

Крім того, як зазначено в п. 21 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", якщо орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування (суб'єкт владних повноважень) бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору (наприклад, надання згоди іншому співвласнику житлового будинку на виконання переобладнання та перепланування), то залежно від змісту вимог і суб'єктного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК.

Ураховуючи положення статті 1 ЦПК та статті 2 КАС, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Крім того, даний спір також не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства оскільки виник між юридичними особами.

Так, зі змісту статті 1 ГК України, якою визначене право на звернення до господарського суду, вбачається, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд вважав, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного та цивільного судочинства.

Проте, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Суд допустися порушень норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Позивач оскаржує рішення відповідача №775 від 05 грудня 2012 року, яким надано поштову адресу нерухомому майну.

Вказаним рішення не вирішувалися майнові права та обов'язки будь-яких осіб, оспорювань рішення не впливає на господарську діяльність позивача те третьої особи, тому висновки суду першої інстанції про наявність ознак господарського спору є помилковими.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дотримався норм процесуального права під час вирішення справи, тобто наявні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 199, 202, 205, 206 КАС України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Реактив» на ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реактив» до Виконавчого комітету Слов'янської міської ради, третя особа: відкрите акціонерне товариство «Содовий завод» про визнання рішення недійсним - задовольнити.

Ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2013 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів О.А.Нікулін

А.В.Гайдар

В.В.Попов