Постанова № 31378079, 24.05.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.05.2013 р. справа №905/249/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача: Чорний А.С. директор КП «Міський парк культури та відпочинку»від відповідача: від третьої особи 1: від Красноармійської ОДПІ: від Красноармійської міжрайонної прокуратури:Помялова Я.О. дов. б/н від 04.01.2013 року Луценко С.А. дов. від 09.04.2013 року Іщенко А.О. дов. від 09.04.2013 року Шеремет В.О. дов. № 53 від 03.09.2012 року Реган Ю.А. посвідчення від 25.09.2012 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міський парк культури та відпочинку", м. Красноармійськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької областівід21.02.2013 рокуу справі№ 905/249/13-г (суддя Мальцев М.Ю.) за позовомКомунального підприємства "Міський парк культури та відпочинку", м. Красноармійськ, Донецька областьдо треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Ореол ЛТД», м. Красноармійськ, Донецька область 1. Красноармійська міська рада, м. Красноармійськ, Донецька область 2. Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, м. Красноармійськ Донецька область Красноармійської міжрайонної прокуратури, м. Красноармійськ, Донецька область провизнання договору б/н від 14.03.2012 року про сумісну діяльність недійсним

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство "Міський парк культури та відпочинку", м. Красноармійськ, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ореол ЛТД», м. Красноармійськ, Донецька область, в якому просило визнати недійсним договір б/н від 14.03.2012 про сумісну діяльність, вважаючи його вчиненим під впливом помилки, в розумінні ст. 229 ЦК України, та зважаючи на невідповідність даного договору нормам чинного законодавства, порушення прав позивача, на те, що договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, невідповідність змісту договору внутрішній волі особи, яка підписала даний договір, та посилаючись на ст.ст. 203, 215 ЦК України, п.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.02.2013 року залучено до справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Красноармійську міську раду, м. Красноармійськ, Донецька область.

Господарський суд Донецької області у рішенні від 21.02.2013 року по справі № 905/249/13-г дійшов до висновку про недоведеність позивачем обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків, тому позовні вимоги за наведеними позивачем підставами про визнання договору б/н від 14.03.2012 про сумісну діяльність недійсним визнав такими, що не підлягають задоволенню.

Комунальне підприємство "Міський парк культури та відпочинку", м. Красноармійськ, Донецька область, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2013 року у справі № 905/249/13-г скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню згідно із ст.104 ГПК України, так як мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими.

Донецький апеляційний господарський суд ухвалою від 09.04.2013 року задовольнив заяву Красноармійської міжрайонної прокуратури та залучив прокурора до участі у розгляді справи; задовольнив клопотання Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби та залучив її до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Представник заявника скарги у судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача зазначив, що вважає рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2013 року по справі № 905/249/13-г законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Красноармійської міської ради, м. Красноармійськ, Донецька область, підтримали вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просили скасувати рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2013 року по справі № 905/249/13-г, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Прокурор та представник Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції у судовому засіданні апеляційної інстанції 14.05.2013 року надали клопотання, в яких просили зупинити провадження у справі № 905/249/13-г до закінчення кримінального провадження № 32013050670000008, відкритого слідчим відділом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції за ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України у відношенні директора КП «Міський парк культури та відпочинку» Сінгур А.І.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що дані клопотання не підлягають задоволенню, оскільки прокурором та Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією не доведено яким чином кримінальне провадження за справою може вплинути на розгляд заяви про визнання недійсним господарського договору про сумісну діяльність.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами, складено протокол судового засідання.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Комунальне підприємство «Міський парк культури та відпочинку» просить визнати недійсним договір про сумісну діяльність від 14.03.2012 року, укладений ним з ТОВ «Ореол», посилаючись на невідповідність даного договору ст.ст. 203, 215, 229 ЦК України, вважаючи, що порушені права позивача, договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, невідповідність змісту договору внутрішній волі особи, яка підписала даний договір, та укладеним з порушенням п.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Предмет та підстави позову позивачем не змінювались.

У відповідності до статті 11 Цивільного Кодексу України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір б/н від 14.03.2012р. за своєю правовою природою є договором про спільну діяльність, який регулюється главою 77 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно із ст.1131 Цивільного кодексу України, договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Договір про сумісну діяльність від 14.03.2012р. підписаний директором Комунального підприємства "Міський парк культури та відпочинку" Сингур А.І., діючої на підставі Статуту, та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Ореол ЛТД» Адаменко А.В., діючої на підставі Статуту, метою якого є об'єднання зусиль та майна сторін для досягнення спільної господарської мети: реконструкція та переобладнання нерухомого майна: будівлі та споруди парку відпочинку «Ювілейний», за адресою: м. Красноармійськ, мікрорайон «Південний», розташованих на земельній ділянці площею 26,8280га, експлуатції споруди кінотеатру «Мир», розташованої за адресою: м. Красноармійськ, вул. 40 років Жовтня, б. 159.

У відповідності до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного Кодексу України.

Зазначені пункти статті 203 ЦК України визначають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.229 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Красноармійської міської ради від 29.02.1992 року № 48 в перелік державного майна переданого до комунальної власності включені об'єкти зазначені у договорі про сумісну діяльність.

Із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25995220 від 28.04.2010 року, слід, що територіальна громада м. Красноармійська в особі Красноармійської міської ради являясь власником будівлі та споруди парку культуру та відпочинку «Ювілейний» передала даний об'єкт на праві оперативного відання КП «Міський парк культури та відпочинку».

Підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності САС № 491111 від 26.04.2010 року, виданого виконавчим комітетом Красноармійської міської ради.

Із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25743775 від 31.03.2010 року, виданого КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Красноармійська слід, що територіальна громада м. Красноармійська в особі Красноармійської міської ради являясь власником будівлі кінотеатру «Мир» передала на праві господарського відання даний об'єкт КП «Міський парк культури та відпочинку».

Підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності САС № 491064 від 05.03.2010 року, виданого виконавчим комітетом Красноармійської міської ради.

Крім того, з копії державного акта на право користування земельною ділянкою, виданого на підставі рішення Красноармійської міської ради № 5/25-27 від 05.03.2008року та № 5/35-22 від 04.03.2009року, якій зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030915900003, слід, що для обслуговування парку «Ювілейний» в постійне користування передана земельна ділянка площею 26, 8280га КП «Міський парк культури та відпочинку».

Відповідно до розділу 3 Статуту Комунального підприємства "Міський парк культури та відпочинку", затвердженого рішенням Красноармійської міської ради від 08.07.2009 року № 5/40-13, підприємство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації, форма власності підприємства - комунальна власність, підприємство є комунальним комерційним підприємством, має цивільні права та обов'язки та здійснює свою діяльність відповідно до цього статуту та закону, підприємство може бути позивачем та відповідачем у суді, має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку та штамп зі своїм найменуванням, знак для товарів і послуг.

Майно підприємства знаходиться у комунальній власності та закріплюється за ним на праві господарського відання (п.3.8 Статуту).

Підприємство має право продавати, обмінювати, здавати в оренду юридичним та фізичним особам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати відчужувати їх іншим шляхом, якщо це не суперечить чинному законодавству України та цьому Статуту (п.3.9 Статуту).

Підприємство має право згідно встановленого діючим законодавством порядку вступати до господарських та цивільно-правових відносин з будь-якими підприємствами, організаціями, а також громадянами, створювати або приймати участь у створенні і діяльності підприємств, господарських товариств та інших комерційних структур, залучати фінансові засоби, майно і окремі майнові права юридичних та фізичних осіб, засновувати об'єднання та вступати в об'єднання з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, створювати на території України та за її межами свої філії та представництва, здійснювати інші дії, які не суперечать діючому законодавству.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства призначається керівник підприємства - директор, який є виконавчим органом підприємства (п.6.1 Статуту).

При наймі директора на посаду з ним може укладатись контракт, в якому визначаються права, межі повноважень при здійсненні керівництва поточною діяльністю підприємства, терміни найму, обов'язки і відповідальність директора перед власником і трудовим колективом, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених контрактом і законодавством України (п.6.3 Статуту).

05.01.2012 року виконуючим обов'язки Красноармійського міського голови Гаврильченко Г.О. та Сінгур А.І. укладено контракт з керівником комунального підприємства, згідно з яким керівник зобов'язувався здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством комунального майна.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Аналізуючи умови спірного договору, колегія суддів встановила, що зміст договору про сумісну діяльність від 14.03.2012 року відповідає вимогам чинного законодавства, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним та відповідало їх волі, умови договору націлені на реальне настання наслідків, обумовлених вказаним договором, про що свідчать акти приймання передачі майна № 1 від 14.03.2012 року, № 2 від 19.03.2012року, № 3 від 14.03.2012року, та узгоджена сторонами програма робіт по виконанню договору (а.с. 8-13), тому підстав для визнання недійсним договору від 14.03.2012 про сумісну діяльність з мотивів укладення його під впливом помилки або з перевищенням повноважень немає.

Колегія суддів приймає до уваги, що на момент прийняття рішення господарським судом, Донецьким окружним адміністративним судом 27.11.2012р. винесено постанову про зобов'язання Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби взяти на облік договір про спільну діяльність від 14.03.2012р., укладений між позивачем та відповідачем.

Відповідно до п.5 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування", органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

У спірному договорі від 14.03.2012 про спільну діяльність сторони зобов'язувались шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, яке належить сторонам на відповідних правових підставах, сумісно діяти для досягнення спільної мети: реконструкція та переобладнання нерухомого майна, а також сумісна експлуатація даного майна з метою отримання прибутку.

Тобто, після будівельних робіт з реконструкції майна, підприємства зобов'язуються спільно експлуатувати майно з метою отримання прибутку.

Таким чином, наведене свідчить про те, що спірне майно за умовами договору не відчужено позивачем іншому підприємству, а фактично передано для об'єднання зусиль сторін для ефективного використання майна з метою високоприбуткової діяльності, а тому дозвіл міської ради на укладання договору про спільну діяльність, як це визначено ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування» не є обов'язковим.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів вважає, що позивач та відповідач, які укладали спірний правочин та виявляли власну волю до його укладання, правильно сприймали фактичні обставини правочину, уклали його у відповідності до глави 77 ЦК України, з дотриманням порядку укладення, тому висновок господарського суду про недоведеність позовних вимог про визнання договору недійсним, за заявленими підставами, є правильним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2013 року по справі № 905/249/13-г про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору б/н від 14.03.2012 про сумісну діяльність ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам статті 43 ГПК України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міський парк культури та відпочинку", м. Красноармійськ, Донецька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2013 року по справі № 905/249/13-г залишити без змін.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 8 прим: 1, 2 - позивачу, відповідачу;

3, 4 - третім особам;

5 - прокуратура;

6 - до справи;

7 - гос. суду Донецької обл.;

8 - ДАГС.