Постанова № 31377806, 21.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 р. Справа №805/894/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 48 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Череповський Є.В.

при секретарі: Саломатіної К.А.

за участю представників сторін:

позивач: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представник відповідача: Ніколенко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Докучаєвську Донецької області про скасування вимоги про сплату боргу № Ф 26 У від 06.05.2011 року,-

В С Т А Н О В И В:

25 січня 2013 року позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач), звернувся до суду із позовом до Начальника Управління Пенсійного фонду України у м. Докучаєвську Донецької області (надалі - відповідач) про скасування вимоги про сплату боргу № Ф 26 У від 06.05.2011 року.

Ухвалою від 12 лютого 2013 року позивну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Начальника Управління Пенсійного фонду України у м. Докучаєвську Донецької області про скасування вимоги про сплату боргу № Ф 26 У від 06.05.2011 року - залишено без розгляду (а.с. 17).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року скасовано ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від. 12 лютого13 року та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 48-49).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 06 травня 2011 року Управління Пенсійного фонду України у м. Докучаєвську Донецької області винесено вимогу № Ф 26 У про сплату боргу. Позивач дізнався про вищезазначену вимогу лише 28.10.2012 року у Відділу державної виконавчої служби Докучаєвського міського управління юстиції у Донецькій області.

Позивач посилається на те, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» вказана вище вимога була прийнята відповідачем лише на основі однієї норми права п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак відповідач не врахував той факт, що дане положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було скасовано (виключено) на підставі пп. й) пп.12) п.11 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (№ 2464-УІ від 08.07.2010), який набрав чинності 01.01.2011 року.

З 01.01.2011 року ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині того, що вимога про сплату недоїмки (боргу) є виконавчим документом втратила чинність і тому, позивач вважає, що її винесення та направлення до Відділу державної виконавчої служби Докучаєвського міського управління юстиції у Донецькій області не відповідає чинному законодавству, пред'явлена відповідачем заборгованість виникла у зв'язку з тим, що при здачі податкових звітів за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, працівниками Управління Пенсійного Фонду України у м. Докучаєвську йому не було роз'яснено, та не узгоджено з ним про доплату до мінімального страхового внеску, а згідно Закону України № 2461 «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», це питання працівниками управління Пенсійного Фонду України повинно бути узгоджено не тільки із ним, а і з членами моєї родини.

На підставі викладеного позивач просив скасувати вимоги про сплату боргу № Ф 26 У від 06.05.2011 року яка винесена начальником Управління Пенсійного фонду України у м. Докучаєвську Донецької області (а.с.3-4).

Позивач та представник позивача в судовому засіданні надали пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві та просили замінити відповідача - Начальника Управління Пенсійного фонду України у м. Докучаєвську Донецької області на Управління Пенсійного фонду України у м. Докучаєвську Донецької області.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, в обґрунтування заперечень зазначила, що позивач зареєстрований як платник єдиного соціального внеску (до 01.11.2011- платник страхових внесків) в управлінні 07.06.2007 року. Згідно інформації Державної податкової інспекції в м. Докучаєвську позивач обрав спрощену систему оподаткування (єдиний податок, сума сплати 200 грн.) .

На підставі Закону України № 2461 "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (опубліковано в газеті "Голос України" від 17.07.2010 № 131) з 1 липня 2010 запроваджена сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) у сумі не менше мінімального страхового внеску.

Частиною першою статті 57 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту першого Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативних правових актів та набрання ними чинності», закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Офіційними друкованими виданнями є: "Офіційний вісник України", газета "Урядовий кур'єр", газета "Голос України", "Відомості Верховної Ради України", інформаційний бюлетень "Офіційний вісник Президента України".

Згідно пункту четвертого цього ж Указу, нормативно-правові акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Громадяни, під час здійснення своїх прав і обов'язків повинні застосовувати закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, опубліковані в офіційних друкованих виданнях (п. З зазначеного Указу).

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році та період сплати єдиного податку, доплата до мінімального страхового внеску за умови сплати єдиного податку в сумі 200,00 грн. (з урахуванням надходжень частки податку) становить:

липень - вересень - 210,82 грн. щомісячно

жовтень - 217,12 грн. щомісячно

Сплата страхових внесків здійснюється за липень-вересень 2010 року - до 20 жовтня 2010 року, за жовтень 2010 року - до 20 січня 2011 року.

Ці суми були відображені ОСОБА_4 в звіті "Річний звіт про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків (єдиний податок) за 2010 рік", який ОСОБА_1 особисто надав до управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську 30.03.2011 року.

Крім того відповідач зазначив, що 30.03.2011 року позивачем особисто було надано звіт з порушенням термінів надання звітності «Річний звіт про нарахуванні та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків (єдиного податку) за 2009 рік (граничний термін надання звітності за 2009 рік - 01.04.2010 року). Рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку від 30.03.2011 року № 47 позивач отримав особисто 30.03.2011 року. Суми, зазначені у рішенні, підлягали сплаті в 10-денний строк з дня одержання рішення.

На підставі викладеного суми зазначені в звіті та в рішенні про застосуванні фінансової санкції не були сплачені в установлений термін. Було сформовано вимогу від 06.05.2011 року № Ф 26 У про сплату боргу, направлено на адресу позивача поштою. З поштового повідомлення про вручення вбачається, що позивач зазначену вимогу отримав 13.05.2011 року особисто (а.с.58-59).

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 72); платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

30 березня 2011 року Управління Пенсійного фонду України у м. Докучаєвську Донецької області було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей , що використовуються в системі персоніфікованого обліку на суму 170,00 грн., яке в десятиденний термін з дня отримання рішення підлягає сплати до Управління Пенсійного фонду України у м. Докучаєвську Донецької області, вказане рішення позивач отримав 30.03.2011 року, про що підпис позивача на зазначеному рішенні (а.с. 78).

06 травня 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України у м. Докучаєвську Донецької області було прийнято вимогу № Ф 26 У на суму 978,28 грн., яка була отримано позивачем 13.05.2011 року (а.с. 6), що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Крім того, відповідачем до матеріалів справи надано копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.06.2011 року ВП № 2724055 за вимогою позивача від 06.05.2011 року (а.с. 44).

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовими актами прийнятими для реалізації норм вказаного Закону.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.11 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

До членів сімей фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою субєктом підприємницької діяльності, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю.

Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»визначено, що страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 статті 20 вказаного Закону передбачено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для таких страхувальників, як позивач, є квартал.

Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 08 липня 2010 року № 2461-VI були внесені зміни до підпункт 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а саме: «Фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески».

Зазначений Закон набрав чинності 17 липня 2010 року.

Отже, органом Пенсійного фонду України позивачу було донараховано страхові внески, про що складено відповідне повідомлення-розрахунок.

Як вбачається з повідомлення-розрахунку для підрахунку суми додаткового внеску визначеного до стягнення у вимозі УПФУ № Ф 26 У на суму у розмірі 978,28 грн., яка складає з недоїмки на суму 808,28 грн. та штрафу на суму 170,00 грн.

Отже, позивач за липень - жовтень 2010 року повинен був сплачувати до Управління Пенсійного фонду України у м. Докучаєвську Донецької області суму страхових внесків в розмірі 978 грн. 28 коп. (за липень - вересень 210 грн. 82 коп. - за кожний місяць; за жовтень 217 грн. 12 коп.).

Як вбачається зі спірної вимоги, то вона прийнята, у тому числі на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пункт 3 вказаної статті Закону, який передбачав право Пенсійного фонду щодо складання вимоги, виключений згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011.

Разом з тим, абз. 5 п. 7 розділу Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Отже, Пенсійним фондом було правомірно прийнято спірну вимогу на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Частиною 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(в редакції Закону від 09.09.2010, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Порядок формування вимоги визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1.

Згідно пп. 8.2 п. 8 вказаної Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, зокрема, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

У цьому випадку вимога надсилається щомісяця протягом пяти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

З даних картки розрахунку вбачається, що сума, яка підлягає сплаті за період з липня 2010 року по жовтень 2010 року складає 978,28 грн. (а.с. 73-77).

Отже, органом Пенсійного фонду правомірно прийнято вимогу на підставі даних картки особового рахунка платника.

Таким чином, суд приходить до висновку, що норми чинного законодавства не мають обмежень щодо формування вимоги в залежності від тих чи інших обставин, проте чітко визначають, що за наявності недоїмки зі сплати страхових внесків вимога формується щомісяця на всю суму боргу, що і було зроблено органом Пенсійного фонду України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що приймаючи вимогу № Ф 26 У про стягнення на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Докучаєвську Донецької області з боржника ОСОБА_1 сплати боргу розмірі 978,28 грн. відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законодавством, у зв'язку із чим позовні вимоги в частині визнання протиправними дії відповідача, щодо складання спірної вимоги є необґрунтованими, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

Зважаючи на доведеність правомірності дії відповідача, щодо прийняття вимоги № Ф 26 У від 06.05.2011 року, відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1, щодо зобов`язання відповідача скасувати спірну вимогу

Така ж, правова позиція викладена у ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.02.2012 року у справі № К/9991/54211/11 за позовом фізичної особи до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про скасування вимоги.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160-163, 167, 188, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Докучаєвську Донецької області про скасування вимоги про сплату боргу № Ф 26 У від 06.05.2011 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 21 травня 2013 року.

Повний текст постанови складений 24 травня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Череповський Є.В.