Постанова № 31377506, 16.05.2013, Вознесенський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Петровський районний суд м. Донецька)

Справа № 261/806/13-а

Провадження № 2-а/261/34/13

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

м. Донецьк 16 травня 2013 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Іванов В.М., при секретарі Абрамчук А.В., за участю позивача, представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради про поновлення строку звернення до суду, визнання неправомірною постанови та її скасування про відмову в нарахуванні компенсаційних витрат, зобов'язання вчинити певні дії,-

В с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду із позовною заявою про поновлення строку звернення до суду, визнання неправомірною постанови та її скасування про відмову в нарахуванні компенсаційних витрат, зобов'язання вчинити певні дії .

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач працювала на підприємстві вугільної промисловості з 1985 року по 2010 р., за професією ведучий інженер сектору матеріально технічного забезпечення. 11 січня 2010 року вона була звільнена внаслідок скорочення штатів. Після свого звільнення позивач звернулась до відповідача з заявою про компенсацію витрат понесених нею за використаний газ, електроенергію та опалення житла. В березні 2012 року вона отримала постанову про відмову в іі вимогах з тих підстав, що в постанові Кабінету Міністрів України № 303, від 17 березня 2011 р., в якій міститься список професій працівники яких мають право на компенсацію відсутня професія на якій працювала позивач, міститься лише професія - інженер. Позивач вважає цю відмову неправомірною, тому звернулася до суду, та просить суд визнання неправомірною постанову № 110 від 29 лютого 2012 р., скасувати її, та зобов'язати відповідача провести нарахування позивачу компенсаційних витрат за використаний газ, електроенергію та опалення житла з дня її звернення до відповідача з даною заявою. Просить суд поновити їй строк звернення до суду з даною заявою, оскільки пропустила вона його в зв'язку з неодноразовими зверненнями до вищестоящих інстанцій.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та їх обґрунтування, наполягаючи на задоволенні позову.

Представник відповідача позов не визнала, в судовому засіданні пояснила, що компенсація особам, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках з центральним опаленням призначається відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України. Якщо отримувачу компенсації пенсія призначена на загальних підставах і в трудовій книжці відсутні відомості про виконання робіт на технологічній лінії, на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах збагачувальних та брикетних фабриках, УПСЗН керується переліком професій затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 17 березня 2011 року. Відповідно до ст.. 43, 48 Гірничого закону компенсація зокрема надається зокрема пенсіонерам - жінкам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку вугілля, вуглебудівних підприємств професія яких включена до Переліку професій, або вважається включеною до нього згідно з Приміткою до Переліку. Оскільки позивачка працювала за професію ведучий інженер сектору матеріально технічного забезпечення, яка не входить ні до Переліку професій, ні до Примітки до Переліку. В цих підстав позивачу було відмовлено в її вимогах. Вважає відмову правомірною, а вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 99 ч. 2 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється строк шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 100 ч.1 КАС якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

В судовому засіданні позивач стверджує, що після отримання постанови відповідача про відмову в нарахуванні компенсаційних витрат, вона неодноразово зверталась в різні інстанції з проханням роз'яснити чому вона позбавлена права гарантованого їй Законом України, все це тривало протягом року, та лише в лютому 2013 року вона вирішила звернутися до суду.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи юридичну необізнаність позивача, суд вважає, що строк звернення до адміністративного суду вона пропустила з поважних причин, що є підставою для його поновлення згідно зі ст. 102 КАС.

Вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги наступне.

В судовому засіданні належними документами встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України. (а.с. 4-5)

У листопаді 2011 р. ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку із заявою про компенсацію витрат понесених нею за використаний газ, електроенергію та опалення житла на підставі ст.. 43, 48 Гірничого Закону, оскільки вона на протязі біль ніж 20 рік працювала на вугільному підприємстві.

Згідно повідомлення № 110 від 29 лютого 2012 р. відповідач, посилаючись на той факт, що компенсація надається на підставі переліку професій затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 17 березня 2011 року, однак оскільки професії за якою працювала позивач в даному переліку та у класифікаторі професій не має, відмовив позивачеві у призначенні компенсації. (а.с. 14)

Відмову у призначені компенсації суд вважає протиправною з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 43 Гірничого Закону права працівників гірничих підприємств, зайнятих на важких роботах і роботах з небезпечними та (або) шкідливими умовами праці, пов'язані з оплатою та охороною праці, порядком допуску працівників до важких робіт і робіт з небезпечними та (або) шкідливими умовами праці, тривалістю робочого часу для робітників підземних професій, пільгами та компенсаціями працівникам, які пропрацювали на роботах з небезпечними та (або) шкідливими умовами праці, та в разі каліцтва, загибелі, професійного захворювання, а також їх соціальним страхуванням і захистом працівників, які вивільняються при ліквідації, консервації гірничих підприємств, визначаються законами України.

Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат працівникам гірничих підприємств установлюються в колективному договорі з дотриманням умов, розмірів і норм, передбачених законодавством, генеральною та галузевою угодами.

Підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, таким категоріям осіб: пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах та мають загальний пільговий стаж на підземних роботах та/або роботах, пов'язаних з підземними умовами, та/або роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках, - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок.

Особи, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення, отримують компенсацію за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла, що виплачується за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

Як передбачено ст.. 48 Гірничого Закону п. 5 після ліквідації або консервації гірничого підприємства забезпечення вугіллям на побутові потреби здійснюється в межах тарифної угоди правонаступником непрацевлаштованим працівникам за переліком професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Особи які проживають у будинках, що мають центральне опалення, отримують компенсацію за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла, що виплачується за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

Згідно копії трудової книжки позивач з 13 лютого 1985 р. до 11 січня 2010 р. працювала на вугільному підприємстві, загальний стаж складає 21 рік 2 місяці 27 днів, з 13 лютого 1985 року по 01 квітня 1986 року - комірником, з 01 квітня 1986 року по 01 серпня 2005 року - інженером та провідним інженером матеріально-технічного забезпечення, з 01 серпня 2005 року по 03 травня 2006 року - начальником відділу маркетингу, збуту, МТС, з 03 травня 2006 року по 11 січня 2010 року - провідним інженером з матеріально-технічного забезпечення, тобто понад 19 років інженером матеріально технічного забезпечення (а.с. )

Згідно постанови від 17 березня 2011 р. N 303 Про затвердження переліку професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вуглебудівних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби і до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу яких не включається вартість такого вугілля професії інженер матеріально-технічного обслуговування відсутня.

Відповідно до примітки 2 додатка В до Класифікатора професій назви професій можуть бути розширені за потреби користувача для внутрішнього використання термінами та словами, які уточнюють місце роботи, виконувані роботи, сферу діяльності за умови дотримання лаконічності викладення, якщо інше не передбачено у Класифікаторі професій чи відповідних нормативно-правових актах. тому суд вважає, що професія інженер матеріально-технічного забезпечення є розширена (деталізована) назва посади «інженер».

Як вбачається з відповіді на звернення позивача до Донецької об'єднаної територіальної організації профспілки від 30 січня 2013 року, відмова Петровського УПСЗН м. Донецька про надання позивачу компенсації, визнана неправомірною (а.с. )

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання про законодавчу неврегульованість спірних правовідносин.

Згідно зі ст. 9 ч. 7 КАС у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Приймаючи до уваги, що правовідносини, що є предметом розгляду справи, законодавчо не врегульовані, суд, застосовуючи аналогію права, виходить із конституційних принципів і загальних засад права.

У відповідності зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно зі ст. 8 КАС суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

В судовому засіданні безсумнівно встановлено, що в період з 13 лютого 1985 р. до 11 січня 2010 р. працювала на вугільному підприємстві, та має право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживає у будинку, що має центральне опалення, тому має право отримувати компенсацію за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла, однак їй в цьому було відмовлено, оскільки професія за якою вона працювала «Інженер матеріально-технічного забезпечення», відсутня у переліку професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вуглебудівних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби і до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу яких не включається вартість такого вугілля, однак в переліку є професія «інженер», а класифікатор професій передбачає вважати включеними в цій перелік похідних слів до професій (професійних назв робіт), в тому числі «провідний», та відповідно до примітки 2 додатка В до Класифікатора професій професія (провідний) інженер матеріально-технічного забезпечення є розширена (деталізована) назва посади «інженер».

З наведених підстав відмову відповідача у призначені позивачеві компенсації за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла, що виплачується за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, з урахуванням стажу роботи позивача за професією інженер матеріально-технічного забезпечення, є протиправним, оскільки порушують конституційне право позивача на соціальний захист, передбачений конституцією України.

Для відновлення порушеного права позивача на соціальний захист суд вважає за необхідне визнати дії Управління праці та соціального захисту населення в Петровському районі м. Донецька неправомірними, відмінити постанову № 110 від 29 лютого 2012 р., зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення в Петровському районі м. Донецька провести ОСОБА_1 нарахування компенсації витрат за спожитий газ, електроенергію та опалення житла з листопада 2011 року.

При цьому судом приймається до уваги, що у відповідності зі ст. 8 ч.4 КАС відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, забороняється; а згідно зі ст. 9 ч.7 КАС у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

На підставі викладеного, керуючись ст. 46 Конституції України, ст. 43, 48 Гірничого Закону, ст. 8, 9, 159- 163 КАС, суд

П о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в Петровському районі м. Донецька про визнання незаконною постанову задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення в Петровському районі м. Донецька неправомірними, відмінити постанову № 110 від 29 лютого 2012 р..

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення в Петровському районі м. Донецька провести ОСОБА_1 нарахування компенсації витрат за спожитий газ, електроенергію та опалення житла з листопада 2011 року.

Апеляційну скаргу на цю постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через місцевий суд протягом десяти з дня її проголошення.

Суддя В. М. Іванов