Рішення № 31376628, 18.05.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер №243/1650/2013

Номер провадження № 2/243/939/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Ім'ям України

17 травня 2013 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого- судді Чемодурової Н.О.

при секретарі- Бондаренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька», про визнання недійсним договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2013 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька» про визнання недійсним договору оренди землі, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 03 травня 2000 року між нею та ДП «Агрофірма «Шахтар» ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» було укладено договір оренди земельної частки (паю) розміром 5,5 умовних кадастрових гектарів. Строк дії договору - до 03 травня 2012 року. Державна реєстрація договору була здійснена в Черкаській селищній раді за № 7. Весь час з дати укладання договору до цього моменту ОСОБА_1 отримувала належну їй за цим договором орендну плату. При цьому позивач не збиралася продовжувати дію договору на новий термін, про що у 2012 році в усній формі повідомила орендаря. Однак, відповідач повідомив, що 01.01.2007 року між ОСОБА_1 та відповідачем був укладений інший договір, а саме - договір оренди землі, що знаходиться у громадянина, стосовно земельної ділянки площею 4,3 га, розташованої в с. Новомиколаївка, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 101053 від 14.04.2006 року. У 2012 році відповідач надав ОСОБА_1 один екземпляр цього договору. Однак, позивач зазначає, що вона цей договір не підписувала, та підпис у графі «Орендодавець» здійснено іншою особою, оскільки вона не погоджувалася на укладання з відповідачем договору оренди вищезазначеної земельної ділянки строком на 12 років. Підписаний між позивачем та відповідачем договір оренди земельної частки (паю) від 03.05.2000 року не був ані розірваний за спільною згодою, ані припинений в будь-який інший спосіб. Із набуттям ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку та отриманням державного акту на земельну ділянку у 2006 році ніяких договорів оренди з відповідачем стосовно індивідуально визначеного майна, земельної ділянки площею 4,3 га на території Черкаської селищної ради, не укладалося. Пропозиції щодо укладання такого договору також не надходило. Позивач зазначає, що, відповідно до наданого їй договору, з боку орендаря підписано директором ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності № 19 від 07.02.2007 року, та підписання договору з боку відповідача ОСОБА_2 на підставі довіреності, виданої пізніше, а саме - 07.02.2007 року, ніж було зазначено дату договору, а саме - 01.01.2007 року, є незаконним. Позивач ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним договір оренди землі, що знаходиться у громадянина, від 01.01.2007 року між ОСОБА_1 та дочірнім підприємством «Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька».

Позивач, ОСОБА_1, в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, за участю її представника, ОСОБА_3, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.22).

Представник позивача, ОСОБА_3, який діє на підставі ордеру від 19.03.2013р. (а.с.20) та витягу з договору на представництво інтересів у суді першої інстанції по цивільній справі від 14.02.2013р. (а.с.21), в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити (а.с.80).

Представник відповідача, ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності № 50 від 26.03.2013р. (а.с.79), в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву (а.с.78), в якій просила розглянути справу без її участі, з урахуванням наявних в справі письмових заперечень. У наданих суду запереченнях зазначила, що 01.01.2007р. між ОСОБА_1 та ДП «Агрофірма «Шахтар» ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» було укладено договір оренди земельної ділянки. До цього між ОСОБА_1 та ДП «Агрофірма «Шахтар» ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» був укладений договір оренди земельної ділянки (паю). Після отримання державного акту ОСОБА_1 змінився предмет договору, оскільки земельна ділянка перестала вимірюватися в умовних кадастрових гектарах, а була виділена в натурі. При укладенні договору оренди землі саме власник земельної ділянки надає державний акт, один екземпляр якого може бути лише у нього, а другий екземпляр знаходиться безпосередньо в органі, який видає державні акти. Орендна плата за договором оренди земельної ділянки від 01.01.2007р. позивачеві виплачується вчасно, питань з її боку щодо збільшення розміру орендної плати не виникало. Окрім того, при реєстрації договору був необхідний державний акт на право власності на земельну ділянку, який могла надати лише позивач, тобто вона знала про переукладення договору. ОСОБА_1 до відповідача з заявою про припинення дії договору оренди земельної ділянки від 20.06.2000р. до закінчення його дії не зверталася.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.

03 травня 2000 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної частки (паю), відповідно до якого ОСОБА_1 передає, а відповідач приймає в оренду земельну частку (пай) розміром 5,5 умовних кадастрових гектарів вартістю 38713 грн., яка розміщена в межах земельної ділянки, виданої в натурі єдиним масивом. За користування вказаною в договорі земельною часткою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 387,13 грн. Орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії договору не пізніш як у термін від 03.05 до 31.12. кожного року. Договір складено сторонами терміном на 12 років. Початок дії договору - 03.05.2000 року, закінчення - 03.05.2012 року (а.с.5-6).

01 січня 2007 року між ОСОБА_1 та ДП «Агрофірма «Шахтар» ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» був укладений договір оренди землі, що знаходиться у громадянина, відповідно до якого ОСОБА_1 надає, а відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання, яка знаходиться в с. Новомиколаївка. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,3 га, у тому числі ріллі 4,3 га. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 611,04 грн. Договір укладено на 12 років (до 31.12.2018 року включно) (а.с.7-9).

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 01.01.2007 року, ОСОБА_1 передає земельну ділянку, розташовану в Черкаській сільській раді Слов'янського району Донецької області, яка належить їй на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, а ОСОБА_2, директор філії «Правдинське» ДП «Агрофірма «Шахтар» ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька», приймає цю ділянку. В оренду передається земельна ділянка площею 4,3 га, в тому числі рілля 4,3 га (а.с.10).

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 101053 від 14.04.2006 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,3 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Черкаської селищної ради, на підставі розпорядження голови Слов'янської районної державної адміністрації № 16 від 10.01.2006 року. Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.15).

Відповідно до висновку експерта № 47 від 19.04.2013 року, два підписи від імені ОСОБА_1 в графі «Орендодавець» договору оренди землі, що знаходиться у громадянина та в графі «Земельну ділянку здав» акта прийому-передачі земельної ділянки (додаток), в реєстраційній справі про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки між ДП «Агрофірма «Шахтар» ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» і ОСОБА_1 від 01.01.07р. (кадастровий номер ділянки: 1424256500010000044) виконано не ОСОБА_1, а іншою особою, оскільки під час проведення порівняльного дослідження шляхом зіставлення обох спірних підписів від імені ОСОБА_1 між собою встановлено збіг сукупності стійких ознак, достатніх для висновку про виконання обох спірних підписів однією людиною. При проведенні порівняльного дослідження методом співставлення спірних підписів зі зразками підписів встановлено рожбіжності по загальним ознакам - транскрипція, напрямок рухів, що переважає, форма лінії основи підпису, а також за окремими ознаками. При оцінці виявлених ознак, які різняться, встановлено, що вони стійкі, істотні (суттєві) й у своїй сукупності достатні для висновку про те, що спірний підпис від імені ОСОБА_1 виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с.65-67).

Надаючи оцінку висновку експерта НДЕКЦ № 47 від 19.04.2013 року як доказу, суд вважає його достовірним та обґрунтованим, оскільки він збігається з іншими доказами по справі, виконаний кваліфікованим експертом, у суду немає причин сумніватися у достовірності проведеного дослідження та вбачати у висновках експерта зацікавленість.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 14 Закону України «Про оренду землі» визначає, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Форма Типового Договору оренди землі затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220.

При цьому підписи сторін є одним із обов'язкових реквізитів договору, які саме повинні засвідчувати вільне волевиявлення сторін на укладання договору на певних узгоджених між ними умовах.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі», укладання договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно зі ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом з достовірністю встановлено, що в даному випадку, позивач ОСОБА_1 не давала своєї згоди на укладання договору оренди землі, що знаходиться у громадянина, та не ставила свій підпис в графі «Орендодавець» договору оренди землі, що знаходиться у громадянина та в графі «Земельну ділянку здав» акта прийому-передачі земельної ділянки, що підтверджується висновком експерта № 47 від 19.04.2013 року, тобто договір оренди землі, що знаходиться у громадянина, від 01.01.2007 року, є недійсним, підпис ОСОБА_1 підроблений іншою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на правову допомогу.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Оскільки суд ухвалює рішення на користь позивача, то відповідно позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача, сплаченої нею суми судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп. (а.с.1) підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу відшкодуванню не підлягають, оскільки позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження заявлених вимог в цій частині.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 203, 205, 215, 237 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька», про визнання недійсним договору оренди землі - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди землі, що знаходиться у громадянина, укладений 01 січня 2007 року між ОСОБА_1 та дочірнім підприємством «Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька».

Стягнути з дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька» (84168, Донецька обл., Слов'янський р-он, с. Олександрівка, вул. Комсомольська, 17, р/р 26009969968780 у ПАТ «ПУМБ» м. Донецька, МФО 335537, код ЄДРПОУ 25330750, податковий номер 253307505419) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, витрати по сплаті судового збору в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18 травня 2013 року.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду Н.О. Чемодурова