Рішення № 31375950, 20.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7347/13 20.05.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Гарант-Авто"

до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"

про стягнення 8 896,13 грн.

за участю представників:

від позивача : Великородний А.О. - представник за довіреністю № 62-1-4/38-Ю від 25.12.2012 р. від відповідача :не з'явився

встановив :

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Гарант-Авто" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про компенсацію страхового відшкодування в розмірі 8 896,13 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.10.2012 р. в м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Нісан, державний реєстраційний номер АЕ 1298 ВЕ, під керуванням Іщука І.О. та автомобіля Тойота, державний реєстраційний номер АЕ 0790 АА, що належить Ткачовій Ю.В., під керуванням Ткачова В.Г., внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Нісан, державний реєстраційний номер АЕ 1298 ВЕ, що був застрахований у Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто".

14.12.2012 р. позивачем здійснено страхове відшкодування в сумі 4 584,18 грн. на користь страхувальника.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 14.11.2012 р. у справі № 401/11249/12 Ткачова В.Г. визнано винним у скоєнні ДТП.

Цивільно-правова відповідальність Ткачова В.Г. застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) у Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (Поліс № АВ/9036903).

Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач вважає, що до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 15.10.2012 р. в м. Дніпропетровську.

У позові Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Гарант-Авто" просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" суму страхового відшкодування у розмірі 8 896,13 грн. в порядку регресу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив, зазначив, що позивач не направив йому засвідчених належним чином копій необхідних документів та строк для виплати регресного відшкодування ще не закінчився, а також вказав, що сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на розмір франшизи, передбачений полісом № АВ/9036903. Просив розглянути справу без його участі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору добровільного страхування автотранспорту № 19G-0378546 від 15.11.2011 р. укладеного між Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" та Іщуком І.О., застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - автомобіля марки Нісан, державний реєстраційний номер АЕ 1298 ВЕ.

15.10.2012 р. в м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Нісан, державний реєстраційний номер АЕ 1298 ВЕ, під керуванням Іщука І.О. та автомобіля Тойота, державний реєстраційний номер АЕ 0790 АА, що належить Ткачовій Ю.В., під керуванням Ткачова В.Г., внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Нісан, державний реєстраційний номер АЕ 1298 ВЕ.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 14.11.2012 р. у справі № 401/11249/12 Ткачова В.Г. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 400,00 грн.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 0611/12/СК від 07.11.2012 р., розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Нісан, державний реєстраційний номер АЕ 1298 ВЕ внаслідок ДТП склав 10 126,30 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 08.11.2012 р., сформованого страхового акту № 1042013 від 03.12.2012 р., Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" перерахувало на користь страхувальника суму страхового відшкодування в розмірі 8 896,13 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 38962 від 14.12.2012 р.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність Ткачова В.Г., винного у вчиненні ДТП, застрахована у Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9036903 (ліміт відповідальності - 50 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.).

Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику позивач набув право регресу до винної у ДТП особи відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування".

03.01.2013 р. позивач звернувся до відповідача, як страховика винної особи в ДТП, що сталась 15.10.2012 р. із вимогою за вих. № 39/1-ю про досудове врегулювання спору та відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 8 896,13 грн.

Листом № 760 від 08.02.2013 р. відповідач витребував у позивача додаткові документи для вирішення питання про компенсацію страхового відшкодування.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування", статті 1991 Цивільного кодексу України, які регулюють регресні правовідносини, страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, відшкодовуються всі понесені ним фактичні витрати, незалежно від будь-яких умов.

Вирішуючи питання про суму стягнення в порядку регресу, суд зазначає наступне.

Положеннями п. 6 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

У судовому засіданні встановлено, що умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу Тойота № АВ/9036903 передбачено франшизу у розмірі 1 000,00 грн.

За таких обставин, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду заподіяну Ткачовим В.Г. (АВ/9036903), складає 7 896,13 грн. (8 896,13 грн. - 1 000,00 грн. = 7 896,13 грн.).

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем в частині виплати збитку в порядку регресу підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 7 896,13 грн.

Щодо посилань відповідача на недотримання позивачем вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд зазначає, що передбачені вказаним законом строки та умови подачі документів не застосовуються у регресних відносинах.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Гарант-Авто" до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про стягнення 8 896,13 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, ідентифікаційний код 23734213) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) страхове відшкодування в сумі 7 896 (сім тисяч вісімсот дев'яносто шість) грн. 13 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, ідентифікаційний код 23734213) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 527 (одну тисячу п'ятсот двадцять сім) грн. 10 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 20 травня 2013 року.

Повний текст рішення підписаний 24 травня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна