Рішення № 31375314, 23.05.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа №0907/3195/2012

Провадження №22ц/779/1214/2013

Категорія 19

Головуючий у І інстанції Шамотайло О.В.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Мелінишин Г.П.

суддів Бойчука І.В.,Шишка А.І.

секретаря Драганчук У. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Надра» про стягнення нарахованих на вклад процентів та комісії за отримання готівки, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» на рішення Івано-Франківського міського суду від 12 квітня 2012 року,-

встановила :

У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ПАТ КБ «Надра» про стягнення нарахованих на вклад процентів та комісії за отримання готівки, відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги, уточнені в ході розгляду справи, мотивував тим, що 29.09.2008 року між ПАТ КБ «Надра» та ним було укладеного договір строкового банківського вкладу «Мій вибір» №631010 на суму 6769,28 Євро зі сплатою 12% річних та строком дії вкладу 6 місяців від дати надходження вкладу, тобто до 29.03.2009 року. Посилаючись на неодноразові звернення суму вкладу йому повернуто тільки 14.08.2011 року. Тому просив стягнути за період з 29.03.2009 року по 14.08.2011 року 12 відсотків річних за користування коштами, що становить 1 961,78 Євро та комісію за отримання готівки у розмірі 67,21 Євро, що еквівалентно 700, 64 грн.

Справа судами слухалася неодноразово.

Останнім рішенням Івано-Франківського міського суду від 12 квітня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_2 12% річних за користування банківським вкладом за період з 29.03.2009 року по 14.08.2011 року у розмірі 1 961,78 Євро, що еквівалентно 20 450,99 грн. та комісію за отримання готівки у розмірі 67,21 Євро, що еквівалентно 700, 64 грн.

На рішення суду в частині стягнення нарахованих на вклад процентів в сумі 1 961,78 Євро ПАТ КБ «Надра» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що при вирішенні спору судом не враховано п. 4.2. договору строкового банківського вкладу, укладеного з позивачем, відповідно до якого проценти на вклад нараховуються від дня наступного за днем надходження вкладу у Банк, до дня, що передує його поверненню вкладникові. А тому у суду не було підстав для стягнення процентів на користь позивача після закінчення строку дії банківського вкладу.

Крім того, поза увагою суду залишилась і та обставина, що в зв'язку із запровадженням в банку тимчасової адміністрації та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з послідуючою пролонгацією, та відповідно до вимог Закону України «Про банки та банківську діяльність» банк звільняється від відповідальності за невиконання грошових зобов'язань.

З цих підстав апелянт просив рішення суду в цій частині скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення нарахованих на вклад процентів в сумі 1 961,78 Євро відмовити.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи скарги підтримала з наведених в ній мотивів.

ОСОБА_2 доводів скарги не визнав посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Постановляючи рішення в оскарженій частині суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не повернув позивачеві кошти у встановлений договором банківського вкладу строк, отже на підставі п. 4.7 договір є продовженим на тих же умовах. Тому на користь ОСОБА_2 слід стягнути 12 процентів річних за період з 29.03.2009 року по 14.08.2011 року у розмірі 1 961,78 Євро, що еквівалентно 20 450,99 грн.

З висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись, оскільки суд дійшов їх без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Як правильно встановлено судом першої інстанції 29.09.2008 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладеного договір строкового банківського вкладу №631010 на суму 6769,28 Євро зі сплатою 12% річних та строком дії вкладу 6 місяців від дати надходження вкладу, тобто до 29.03.2009 року.

Однак, до закінчення дії договору ОСОБА_2 двічі - 09.10.2008 року та 20.02.2009 року, подавав до банку заяви про дострокове повернення депозиту. Крім того, 18.03.2009 року та 04.08.2009 року - заяви про повернення коштів у зв'язку із закінченням строку депозитного вкладу.

З матеріалів справи вбачається, що листом Банку від 30.09.2009 року йому було відмовлено у видачі коштів у зв'язку з введенням Постановою Національного банку України №59 від 10.02.2009 року мораторію на задоволення вимог кредиторів. Повторне звернення позивача з вимогою про повернення вкладу також залишилось без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), яка прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У ст. 1061 ЦК України передбачено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

За ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Вказаною статтею не врегульовано випадку, коли у строк, передбачений договором, банк не повернув вкладнику його вклад. Разом з тим, у ч. 3 ст. 1058 ЦК України вказано, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 ЦК України), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

З матеріалів справи вбачається, що після спливу дії договору банківського вкладу (депозиту), кошти позивача перераховано на поточний рахунок. Зокрема, 30.03.2009 року - проценти по вкладу в розмірі 400, 1 Євро, а 31.12.2009 року - сума депозиту в розмірі 6769,28 Євро (а.с. 25,103-105).

При цьому сторони не уклали договору щодо умов, за яких банк користується вказаними коштами, однак вказали у п. 1.3. договору, що Банк закриває вкладний рахунок після повернення коштів Вкладнику.

Відповідно до ч. 2 ст. 1070 ЦК України, якщо відповідні умови не встановлені договором, проценти виплачуються у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Встановлено, що за період знаходження коштів ОСОБА_2 на поточному рахунку та користування ними ПАТ КБ «Надра» сплачував відповідачу проценти в розмірі 0,1. Станом на 23.04. 2013 року залишок коштів на поточному рахунку становив 0,58 Євро.

Наведені обставини підтверджуються відповідними розрахунками, «Порядком відкриття, використання та обслуговування поточних рахунків», поясненнями представника апелянта в судовому засіданні.

Враховуючи, що строк дії договору закінчився 29.03.2009 року, нарахування та виплата після цього відсотків по депозитному вкладу в розмірі 12 % суперечить умовам самого договору (п. 1.1.-1.3.,2.3.,4.2,4.4) та вимогам закону.

А тому рішення суду в частині стягнення з банку на користь ОСОБА_2 відсотків за цією ставкою з дня закінчення строку дії депозитного вкладу - 29.03.2009 року до 14.08.2011 року в сумі 1 961,78 Євро, що еквівалентно 20 450,99 грн. є помилковим.

Що стосується інших доводів апелянта, то вони є надуманими і не заслуговують на увагу. Стаття 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не містить заборони на нарахування відсотків за користування грошима вкладників на строк дії мораторію, а лише передбачає неможливість їх отримання такими клієнтами.

З врахуванням наведених обставин постановлене судом першої інстанції без дотримання вимог матеріального та процесуального права рішення в частині задоволення позову не може залишатися в силі і підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314,316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 12 квітня 2012 року в частині стягнення нарахованих на вклад процентів в сумі 1 961,78 євро скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Г.П. Мелінишин

Судді: І.В. Бойчук

А.І. Шишко