Ухвала суду № 31375187, 15.05.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"15" травня 2013 р. Справа № 0670/6487/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" лютого 2013 р. у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Кремнянський крохмальний завод" до Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Кремнянський крохмальний завод" звернулось до суду з позовом до Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Лугинської МДПІ Житомирської області від 13 вересня 2012 року Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Лугинська міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову від 13 лютого 2013 року та постановити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обґрунтування апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 07.08.12 р. №34 працівниками Лугинської МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку з питань правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Полісад" за червень - серпень 2009 року.

За наслідками проведення перевірки складено акт № 18/22-16/00383395 від 17.08.12р.

Перевіркою встановлені порушення:

1. п. 3 ст. 5, ст. 7 ГПК, п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 г. № 996-ХІУ (зі змінами та доповненнями);

2. ст. 203, ст..215, ст.,216, ст.228, ст.655, ст.662 Цивільного Кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, з ТОВ "Полісад";

3. п. п. 7.4.1, 7.4.5, п.7.4. п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) у результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 41833 грн. у т.ч.

Червень 2009 р. - 35108 грн.,

Серпень 2009 р. - 6725 грн.,

Зменшено рядок 26 "залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту" Декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 р. на суму 1215 грн.

За наслідками розгляду акту перевірки, Лугинської МДПІ 13 березня 2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000212301.

Колегія суддів погоджується, з висновком суду першої інстанції, щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, на підставі наступного.

На момент видачі податкових накладних позивач та ТОВ "Полісад" були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість а, отже, мали право складати податкові накладні.

Податковий кредит по операціям з ТОВ "Полісад" був сформований відповідно до вартості отриманих товаро - матеріальних цінностей, тобто згідно вимог п. п. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", підприємством були отримані товаро - матеріальні цінності та податкові накладні від ТОВ "Полісад" і в повному обсязі перераховані кошти за отриманий товар чим дотримано положення п. п. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів вважає безпідставним твердження апелянта про неврахуванні судом першої інстанції факту, що ПрАТ "Кремнянський крохмальний завод" безпідставно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Полісад" по причині не встановлення факту передачі товарів (послуг) від ТОВ "Полісад" до контрагентів-покупців в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) видаткових накладних, актів приймання - передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в ході здійснення позапланової перевірки на виконання пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України посадовими особами Лугинської МДПІ було надано запит від 29.03.12 року № 242 з проханням надати документи та завірені копії, які підтверджують фінансово - господарські відносини з ТОВ "Полісад" за період з 01.12.2008р. по 01.08.2010р.

На даний запит позивачем було надано відповідь за №14 від 05.04.2012р (вх. номер Лугинської МДПІ №74 від 09.04.2012 р.), де зазначено, що бухгалтерські первинні документи подати не можливо, так як центральний офіс ПрАТ "Кремнянський крохмальний завод" знаходиться в м. Черкаси і при перевезенні бухгалтерської документації до центрального офісу частину документів було пошкоджено.

Лугинською МДПІ повторно листом від 24.07.2012 р. за №1878 повідомлено платника про порушення термінів відновлення зазначених документів та строки надання відповіді на запит Лугинської МДПІ з наданням відповідних пояснень в частині не надання документів по взаємовідносинах з ТОВ "Полісад" пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів.

На повторний запит податкового органу, платник надав відповідь від 07.08.2012р. №24, що оригінали первинних документів по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Полісад" на підприємстві відсутні по причині їх вилучення працівником відділу податкової міліції Коростенської ОДПІ згідно протоколу виїмки від 11.05.2012р. Для перевірки були надані копії вказаних документів, які підприємство самостійно зробило під час вилучення.

Відповідно до положень п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України встановлено, що -" У разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них."

З огляду на положення ст. 85 Податкового кодексу України, під час проведення перевірки відповідачем повинні були бути використані оригінали первинних документів, які були вилучені правоохоронними органами та належним чином завірені копії вилучених документів і висновки акту перевірки повинні були базуватись на оригіналах або належним чином завірених копіях первинних документів, а не на частині копій, які збереглися на підприємстві.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не було враховано положення ст. 102 Податкового кодексу України, а саме п. 102.1. яким встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку."

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка була проведена по деклараціям з податку на додану вартість за період червень, липень, серпень 2009 року, акт перевірки датований 17.08.12 р. тобто на думку суду, контролюючим органом самостійно визначено суму грошових зобов'язань платника податків за червень та липень 2009 року з порушенням строків визначених ст. 102 Податкового кодексу України.

Щодо твердження апелянта, що при вилучені в позивача податковою міліцією були вилучені лише податкові накладні, решта документів, що посвідчують реальність операцій з ТОВ "Полісад", а саме, видаткові накладні, акти приймання - передачі товару, довіреності, документи, що засвідчують транспортування та зберігання товарів не вилучалось та не надавалось інспекторам під час перевірки, даний факт не був досліджений судом першої інстанції, що призвело до неправильних висновків по справі. Колегія суддів приходить до висновку, що твердження апелянта не ґрунтуються на законодавстві, отже, є безпідставними.

У відповідності до п. 3.1.1 ст. 3, п. 7.1, п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування цим податком є операції платників податків з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України; продаж товарів здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ; особа - продавець, яка зареєстрована як платник ПДВ, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів нарахувати покупцю ПДВ та скласти й передати йому податкову накладну, яка є підставою для зарахування вказаної в ній суми ПДВ до податкового кредиту.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно із цим Законом.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку в звітному періоді в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлює, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Таким чином, відповідно до п. п. 7.2.3 п. 7.2, п. п. 7.3.1 п. 7.3 та п. п. 7.4.1 п.7.4 ст.,7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту:

- у разі, коли вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів;

- у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковими накладними чи митними деклараціями.

Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість зазначений Закон не містить.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку, щодо покликання апелянта про неврахування судом першої інстанції, факту нікчемності правочину між позивачем та ТОВ "Полісад" на підставі наступного.

Законом встановлено презумпцію правомірності правочину, тобто є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України). З наведеного вбачається, що неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визначення правочинів недійсними" Верховний суд України розтлумачив, що оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Апелянтом не надано доказів, визнання правочину між ПрАТ "Кремнянський крохмальний завод" та ТОВ "Полісад" недійсним

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" лютого 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук

судді: (підпис) (підпис) А.Ю.Бучик Г.І. Майор

З оригіналом згідно: суддя _______ Є.В.Одемчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "16" травня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне акціонерне товариство "Кремнянський крохмальний завод" вул.Центральна, 90,с.Кремне,Лугинський район, Житомирська область,11310 (рекомендоване з повідомленням)

3- відповідачу Лугинська міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби вул. Горького,8/42,смт.Лугини,Лугинський район, Житомирська область,11301 (рекомендоване з повідомленням)