Постанова № 31375186, 15.05.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 р.Справа № 1570/1829/2012

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління МВС України в Одеській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпустки, -

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління МВС України в Одеській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, який в подальшому уточнив та в якому просив суд стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату за період з липня 2009 року по жовтень 2011 року в розмірі 22 488,73 грн., компенсацію за невикористані дні відпустки в розмірі 6 432,65 грн. за період з 29 червня 2005 року по 31 жовтня 2011 року

Постановою від 16 серпня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права.

Апелянт посилається на порушення ст. 2-1 КЗпП України, якою встановлена рівність трудових прав усіх громадян, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції щодо незастосування до спірних правовідносин положень КЗпП України є неправильним.

Міністерство внутрішніх справ України, Головне управління МВС України в Одеській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області письмових заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції встановив, що згідно з послужним списком ОСОБА_1 проходив службу в органах МВС з 17 жовтня 1995 року ( а.с. 99-105).

Наказом від 29 червня 2005 року №509 о/с (а.с. 35) старшого прапорщика міліції ОСОБА_1, помічника оперуповноваженого 2-го відділу управління внутрішньої безпеки з оперативного обслуговування органів і підрозділів внутрішніх справ в Одеській області звільнено з органів внутрішніх справ за п.66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2009 року визнано протиправним та скасовано наказ від 29 червня 2005 року №509 о/с (а.с. 35), зобов'язано поновити ОСОБА_1 на посаді, яку він займав на час звільнення; зобов'язано виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу (а.с.38-39).

Наказом №2899 о/с від 20 листопада 2009 року (а.с.36) ОСОБА_1 поновлено на посаді та звільнено з зарахуванням його в розпорядження МВС України з 30 листопада 2009 року, в зв'язку з реорганізацією Департаменту внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України №2899 о/с від 20 листопада 2009 року у частині звільнення ОСОБА_1, зарахувавши його в розпорядження МВС України з 30 листопада 2009 року та відрядження в розпорядження ГУМВС України в Одеській області з 30 листопада 2009 року ( а.с.7-8).

Наказом №410 о/с від 26 березня 2011 року ОСОБА_1 поновлено на посаді (а.с.9) та наказом №1162 о/с дск від 31 жовтня 2011 року звільнено за п.65 «а» Положення (за віком) (а.с. 95).

Суд першої інстанції встановив, що позивач отримав грошове забезпечення за період з 26 березня 2011 року по 08 серпня 2011 року. Оскільки наказом МВС України від 08 червня 2011 року №311 відділи внутрішньої безпеки в регіонах і на транспорті (підпорядковані внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС) були скорочені та створено Управління внутрішньої безпеки в Одеській області, а позивач не був призначений на посаду в УВБ в Одеській області, грошове забезпечення було нараховано та сплачено йому по 08 серпня 2011 року.

Суд першої інстанції встановив, що позовні вимоги в частині стягнення невиплаченої заробітної плати з липня 2009 року по жовтень 2011 року задоволенню не підлягають, оскільки грошова допомога визначена позивачу відповідно до діючого законодавства отримана ним у повному обсязі.

Суд першої інстанції встановив, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки з 29 червня 2005 року по 31 жовтня 2011 року, оскільки це не передбачено діючим законодавством, та як пунктом 56 Положення №114 встановлено, що особам середнього, старшого і вищого начальницького складу ( крім осіб, указаних в абзаці першому цього пункту), які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства, а згудно довідки наданої ГУМВС України в Одеській області від 13 серпня 2012 року №14/1023 при звільненні з ОВС позивачу була виплачена одноразова грошова допомога у сумі 7569, 25 грн., яка перерахована в березні 2012 року на картковий рахунок в ВАТ «Брокбізнесбанк».

Заслухавши суддю доповідача, пояснення апелянта, представника апелянта, представника МВС України, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково.

Апеляційний суд встановив, що 17 жовтня 1995 року ОСОБА_1 прийнятий на службу до ОВС.

Станом на 31 травня 2005 року грошове утримання ОСОБА_1 складає 918,95 грн. (а.с. 70).

20 червня 2005 року ОСОБА_1 звільнений з ОВС відповідно до наказу МВС України № 509 о/с від 29 червня 2005 року за п. 66 за дискредитацію (а.с. 35). Звільнений ОСОБА_1 у званні старшого прапорщика міліції з посади помічника оперуповноваженого 2-го відділу управління внутрішньої безпеки з оперативного обслуговування органів і підрозділів внутрішніх справ в Одеській області.

08 липня 2009 року постановою Одеського апеляційного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 травня 2011 року, скасований наказ МВС України № 509 о/с від 29 червня 2005 року, зобов'язано МВС України поновити ОСОБА_1 на посаді, відповідній посаді, яку він займав на час звільнення, та зобов'язано виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу (а.с. 38-39, 41-42).

18 вересня 2009 року Федотов подав заяву про поновлення (а.с. 36).

20 листопада 2009 року наказом Міністерства внутрішніх справ № 2899 о/с від 20.11.2009 року скасований пункт наказу МВС України № 509 о/с від 29 червня 2005 року в частині звільнення ОСОБА_1 та цим же наказом звільнено ОСОБА_1 з посади помічника оперуповноваженого 2-го відділу управління внутрішньої безпеки з оперативного обслуговування органів і підрозділів внутрішніх справ в Одеській області Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованої злочинністю із зарахуванням ОСОБА_1 в розпорядження МВС України з 30 листопада 2009 року та відряджено в розпорядження ГУ МВС України в Одеській області (а.с. 36). Звільнення ОСОБА_1 відбулось у зв'язку з реорганізацією Департаменту внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України відповідно до наказу МВСУ від 17 липня 2006 року № 708.

21 грудня 2009 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-437/08 виданого 09 вересня 2009 року Приморським районним судом м. Одеси про зобов'язання МВС України здійснити ОСОБА_1 виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу (а.с. 45). 07 грудня 2010 року постановою державного виконавця виконавче провадження про зобов'язання МВС України здійснити ОСОБА_1 виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу закінчено, у зв'язку з невиконанням боржником та вирішенням питання про внесення подання про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб боржника за невиконання судового рішення (а.с. 47). Не виконання судового рішення пов'язано з незгодою стягувача ОСОБА_1 з сумою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, яка була нарахована боржником - МВС України.

21 грудня 2009 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-437/08 виданого 09 вересня 2009 року Приморським районним судом м. Одеси про зобов'язання МВС України поновити ОСОБА_1 на посаді, відповідній посаді, яку він займав на час звільнення (а.с. 46). 07 грудня 2010 року постановою державного виконавця закінчено виконавче провадження про зобов'язання МВС України поновити ОСОБА_1 на посаді, відповідні посаді, яку він займав на час звільнення, у зв'язку з частковим виконанням боржником рішення суду, оскільки ОСОБА_1 наказом ГУ МВС України від 12 лютого 2010 року № 54 о/с призначено на посаду старшого прапорщика, але фактичного допуску до роботи не здійснено, у зв'язку з чим вирішено порушити питання про внесення подання про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб боржника за невиконання судового рішення (а.с. 48).

12 лютого 2010 року наказом ГУ МВС України в Одеській області № 54 о/с старший прапорщик міліції ОСОБА_1 призначений на посаду водія-співробітника автогосподарства ГУ МВС (а.с. 97).

12 квітня 2010 року наказом ГУ МВС України в Одеській області № 320 звільнений з ОВС за п. 63 «є» (за порушення дисципліни) (а.с. 97, 112).

07 жовтня 2010 року постановою Одеського окружного адміністративного суду скасований наказ Міністерства внутрішніх справ № 2899 о/с від 20.11.2009 року в частині звільнення ОСОБА_1, зарахування його розпорядження МВС України та відрядження в розпорядження ГУ МВС України в Одеській області. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2011 року, апеляційна скарга МВС України залишена без розгляду (а.с. 43, 44).

26 березня 2011 року наказом МВС України № 410 о/с від 26.03.2011 року скасований наказ Міністерства внутрішніх справ № 2899 о/с від 20.11.2009 року в частині звільнення ОСОБА_1, зарахування його урозпорядження МВС України та відрядження в розпорядження ГУ МВС України в Одеській області (а.с. 37).

Грошове забезпечення ОСОБА_1 сплачувалось з 26 березня 2011 року по 08 серпня 2011 року (а.с. 98), оскільки наказом МВС України № 311 від 08 червня 2011 року відділи внутрішньої безпеки в регіонах і на транспорті (підпорядковані СВБ ГУБОЗ МВС) були скорочені та створене Управління внутрішньої безпеки в Одеській області, а ОСОБА_1 не був призначений на посаду в УВБ в Одеській області (а.с. 98).

Відповідно до листа заступника директора ДФЗБО МВС України від 19 квітня 2012 року ОСОБА_1 не поновлявся для проходження служби в підрозділі апарату МВС України, у зв'язку з чим грошове забезпечення йому не нараховувалось та не виплачувалось (а.с. 91).

31 жовтня 2011 року наказом МВС України № 1162 о/с дск від 31.10.2011 року старшого прапорщика міліції ОСОБА_1 помічника оперуповноваженого 2-го відділу управління внутрішньої безпеки з оперативного обслуговування органів і підрозділів внутрішніх справ в Одеській області Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю звільнено у відставку за п. 65 «а» (за віком) (а.с. 92).

При звільнені позивачу нарахована одноразова грошова допомога в сумі 7 569,25 грн., яка перерахована на рахунок позивача у березні 2012 року. (а.с. 130).

Згідно довідки ГУ МВС України в Одеській області від 13 травня 2013 року № 9/2020 ОСОБА_1 значився на посаді помічника оперуповноваженого 2-го відділу управління внутрішньої безпеки з оперативного обслуговування органів і підрозділів внутрішніх справ в Одеській області Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованої злочинністю з 20 червня 2005 року по 31 жовтня 2011 року.

Таким чином, ОСОБА_1, звільнений 20 червня 2005 року, повинен був бути поновлений на посаді 08 липня 2009 р. з 20 червня 2005 р., та, відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу мало бути сплачене не більше ніж за 1 рік, тобто з 20 червня 2005 р. по 20 червня 2006 р., а період з 21 червня 2006 р. по день ухвалення постанови 07 липня 2009 р. не оплачується.

Надалі грошове забезпечення повинно б було сплачуватись з 08 липня 2009 р. по 20 листопада 2009 р., тобто до часу коли позивач був звільнений у зв'язку з реорганізацією, відповідно до наказу МВС України № 2899о/с від 20.11.2009 р.

Оскільки наказ МВС України № 2899о/с від 20.11.2009 р. скасований постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 р., позивачу мали б виплачувати грошове забезпечення з 20 листопада 2009 р. по 07 жовтня 2010 року.

Але постанова Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 р. виконана 26 березня 2011 року та з цього часу по 08 серпня 2011 року ОСОБА_1 сплачувалось грошове забезпечення.

З 09 серпня 2011 року по день звільнення 31 жовтня 2011 року позивачу не виплачувалось грошове забезпечення, оскільки наказом МВС України № 311 від 08 червня 2011 року відділи внутрішньої безпеки в регіонах і на транспорті (підпорядковані СВБ ГУБОЗ МВС) були скорочені та створене Управління внутрішньої безпеки в Одеській області, а ОСОБА_1 не був призначений на посаду в УВБ в Одеській області (а.с. 98).

Будь-яких пояснень з приводу не призначення ОСОБА_1 з 09 серпня 2011 року на іншу посаду у зв'язку з реорганізацією відділів внутрішньої безпеки в регіонах і на транспорті, відповідачі не надали, а тому за період з 09 серпня по 31 жовтня 2011 року позивач мав би отримувати грошове забезпечення.

Таким чином, за період з 08 липня 2009 року по 31 жовтня 2011 року (з 08 липня 2009 року по 25 березня 2011 року та з 09 серпня по 31 жовтня 2011 року) позивачу безпідставно не виплачено грошове забезпечення за 24 календарних місяців, що становить 22 054,80 грн. (24х918,95).

Також відповідачами не надано жодних заперечень щодо відшкодування позивачу невикористаної відпустки за період з 20 червня 2005 року по 31 жовтня 2011 року, та не надано доказів компенсації за невикористану відпустку, що є порушенням абз. 2 п. 56 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року, а тому апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи позивача про відшкодування невикористаної відпустки за 7 років в розмірі 6 432,65 грн.

Суд першої інстанції помилково послався на виплату позивачу одноразової грошової компенсації при звільнені, як на виплату компенсації за невикористані відпустки.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачі не виконали ухвалу апеляційного суду від 23 січня 2013 року про витребування доказів, а саме надання відомостей щодо виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 09 липня 2009 року по 31 жовтня 2011 року, із зазначенням виплат помісячно, підстав для виплат, із зазначенням відпусток, та посад на яких перебував ОСОБА_1 у цей період та підстав перебування його на цих посадах, із наданням відповідних доказів.

У зв'язку з чим, відповідно до ст. 69, ч. 2, 4 ст. 71 КАС України, апеляційний суд розглянув справу на підставі наявних у справі доказів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено невиконання Міністерством внутрішніх справ України постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2009 року, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 травня 2011 року, в частині зобов'язання МВС України поновити ОСОБА_1 на посаді, відповідній посаді, яку він займав на час звільнення, та в частині зобов'язання виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, що пов'язано з незгодою стягувача з розміром грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та бездіяльністю боржника в частині виконання судового рішення (а.с. 38-39, 41-42, 46-48).

Апеляційний суд дійшов висновку про захист порушених прав позивача, пов'язаних з тривалим невиконанням судового рішення, шляхом стягнення з МВС України на користь ОСОБА_1 28 478,45 грн. а саме - невиплачену заробітну плату за період з 08 липня 2009 року 25 березня 2011 року та з 09 серпня по 31 жовтня 2011 року в розмірі 22 054,80 грн., грошову компенсацію за невикористані дні відпустки з 29 червня 2005 року по 31 жовтня 2011 року в розмірі 6 432,65 грн., відповідно до абз. 2 п. 24, абз. 2 п. 56 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року.

Таким чином, апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин справи, що призвело до порушення норм матеріального права, у зв'язку з чим, відповідно до п. 1 п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена частково, оскаржена постанова - скасована та ухвалена нова постанова про часткове задоволення позовних вимог.

Також, відповідно до ст. 94 КАС України з Міністерства внутрішніх справ України має бути стягнуто судовий збір в розмірі 142,44 грн. (сто сорок дві гривні 44 коп.) на - № рахунку: 31212206781008, отримувач: ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУДКУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду - 34380461

Керуючись ст. ст. 94, 195, 196, п. п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити в частково.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає у АДРЕСА_1) 28 478,45 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят вісім гривень 45 коп.) з відрахуванням всіх обов'язкових платежів (а саме - невиплачену заробітну плату за період з 08 липня 2009 року 25 березня 2011 року та з 09 серпня по 31 жовтня 2011 року в розмірі 22 054,80 грн., грошову компенсацію за невикористані дні відпустки з 29 червня 2005 року по 31 жовтня 2011 року в розмірі 6 432,65 грн.)

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України судовий збір в розмірі 142,44 грн. (сто сорок дві гривні 44 коп.) на - № рахунку: 31212206781008, отримувач: ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУДКУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду - 34380461.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 21 травня 2013 року.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П.Шеметенко