Рішення № 31374961, 18.05.2013, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

18.05.2013

Справа № 2029/1979/12

н/п 2-/644/305/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2013 року Орджонікідзевський районний суду м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Ізмайлова І.К.,

при секретарі - Ткаченко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Союз» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс», дочірнього підприємства «Плюс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» про визнання договорів недійсними, стягнення сплачених сум та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

В лютому 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаним позовом.

Зазначив, що 6 травня 2011 р. ним як партнером з дочірнім підприємством «Плюс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» як адміністратором, через представника товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» Лимар М.В., яка діяла на підставі довіреності № 11 від 28.09.2010 р. укладено договір №007721 про надання послуг з придбання ним будівельних матеріалів вартістю 20000 грн. на умовах програми діяльності «Приват-Плюс»

При укладанні договору від адміністратора було надано пропозиції щодо виконання умов договору в режимі повної прозорості та можливості отримання інформації від свого консультанта в офісі чи за телефоном.

З ціллю отримання консультації та оформлення договору з дочірнім підприємством «Плюс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» (надалі ДП «Плюс» ТОВ Компанія «Приват-Плюс») за пропозицією того ж представника Лимар М.В. яка діяла на підставі довіреності № 11 від 28.09.2010 р., запропоновано укласти договір з дочірнім підприємством «Союз» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» (надалі ДП «Союз» ТОВ Компанія «Приват-Плюс»).

6 травня 2011 р. між ним з ДП «Союз» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» в особі Лимар М.В., яка діяла на підставі довіреності № 11 від 28.09.2010 р. укладено договір №007721 про надання консультаційних послуг щодо можливості придбання на його користь товарів широкого асортименту на умовах договору приграми діяльності «Приват-Плюс». Вартість наданих консультаційних послуг склала 2000 грн., які він перерахував у той же день на рахунок ДП «Союз» ТОВ Компанія «Приват-Плюс».

В подальшому 26.05.2011 року від адміністратора ним отримано «пам'ятку партнеру» якою він повідомлявся про реєстрацію в товаристві партнерів та присвоєнні персонального коду. А також повідомлення асигнаційного акту на 30.06.11 р.

14.06.2011 р., 14.07.2011 р., 16.08.2011 р., 15.09.2011 р., 17.10.2011 р. та 17.11.2011 р. він направляв отримані від адміністратора заповнені бланки асигнаційних заяв та кожного разу перераховував по 453,33 грн.

На початку серпня 2011 року він почав телефонувати в офіс адміністратору з ціллю дізнатися про результати проведення асигнаційних актів.

Восени 2011 р. він зв'язався з представником ТОВ Компанія «Приват-Плюс», але не отримав повної інформації про результати проведення асигнаційних актів 30.06.2011 р., 28.07.2011 р., 30.08.2011 р., 29.09.2011 р. та 27.10.2011 р.

Дійшовши висновку про нечесність підприємницької діяльності ДП «Плюс» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» і невиконанням обов'язків за договором та створенням пірамідальної схеми діяльності 14.12.2011 року направив заяву в якій просив розірвати договір та повернути раніше сплачені кошти на суму 2719.98 грн.

Також вважав завищеною суму сплачену на рахунок ДП «Союз» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» за надання консультативних послуг, а самі послуги наданими не в його інтересах, а інтересах адміністратора тією ж особою і на підставі тієї ж довіреності з якою укладено договір з ДП «Плюс» ТОВ Компанія «Приват-Плюс».

На цій підставі, змінюючи та доповнюючи позовні вимоги при розгляді справи, просив визнати недійсним договір № 007721 від 06 травня 2011 року укладений між ним та ДП «Союз» ТОВ Компания «Приват-Плюс», зобов'язати відповідача повернути йому сплачені за договором 2000 грн. та 20 грн. сплачені за банківські послуги у подвійному розмірі, стягнути у відшкодування моральної шкоди 2000 грн. також просив визнати недійсним договір № 007721 від 06 травня 2011 року укладений між ним та ДП «Плюс» ТОВ Компанія «Приват-Плюс», зобов'язати відповідача повернути йому сплачені за договором 2719,98 грн. та 59,07 грн. сплачені за банківські послуги, 41,79 грн. витрат на поштову кореспонденцію у подвійному розмірі, стягнути у відшкодування моральної шкоди 1500 грн., а також покласти на відповідачів судові витрати.

Представник відповідача ДП «Плюс» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» позов не визнав, проти його задоволення заперечував, зазначивши, що підприємство діє на підставі статуту, умови оспорюваного договору не протирічать чинному законодавству, та всі істотні умови договору підприємством виконувались, при його підписанні сторони діяли добровільно. При зверненнях позивача за інформацією йому не відмовлялося у надання такої, однак згідно з умовами договору протоколи проведених асигнаційних актів містять конфіденційну інформацію про інших членів товариства партнерів і позивачеві роз'яснювався порядок отримання такої інформації. Також заперечував проти наявності ознак пірамідальної схеми у діяльності підприємства оскільки за перераховані кошти позивач повинен був отримати товар, а не компенсацію як це зазначено у Законі України «Про захист прав споживачів».

На цей час за вимогою позивача, при отриманні від нього заяви 19.12.2011 року договір розірвано, однак за умовами договору № 007721 від 06 травня 2011 року між ОСОБА_1 та ДП «Плюс» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» внесені ним кошти будуть повернення йому протягом 30 днів з дня ліквідації товариства партнерів. З цих же підстав заперечував і проти задоволення позову про відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача ДП «Союз» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» позов не визнав, проти його задоволення заперечував. Оскільки перед підписанням договору позивач ознайомлений зі всіма його умовами, крім того він був вправі розірвати договір від 06.05.2011 року впродовж 9 днів з дня його підписання. За наявним договором ОСОБА_1 надані консультативні послуги, а ціна договору погоджена між сторонами які його підписали. Крім того ДП «Плюс» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» та ДП «Союз» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» лише створені одним підприємством, але діють не пов'язано між собою, мають власні статути.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини у справі, суд вважає необхідним позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом установлено, що 6 травня 2011 р. між ДП «Союз» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» в особі Лимар М.В., яка діяла на підставі довіреності № 11 від 28.09.2010 р. як виконавцем та ОСОБА_1 як замовником укладено договір №007721 про надання консультаційних послуг щодо можливості придбання на його користь товарів широкого асортименту на умовах договору, додатку № 1 («Приграми діяльності «Приват-Плюс») та додатку № 2 (анкетні дані партнера) до нього, що укладаються (підписуються) замовником із ДП «Плюс» ТОВ Компанія «Приват-Плюс».

За умовами договору виконавець зобов'язався провести консультації та оформити документи для підписання договору №007721 від 06.05.2011 р. та додатків до нього між замовником та ДП «Плюс» ТОВ Компанія «Приват-Плюс».

Договірна вартість послуг склала 2000 грн. (а.с. 13)

6 травня 2011 р. між ДП «Плюс» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» в особі Лимар М.В., яка діяла на підставі довіреності № 11 від 28.09.2010 р. як адміністратором та ОСОБА_1 як партнером укладено договір №007721 про надання партнеру послуг, спрямованих на придбання товару, на умовах приграми діяльності Приват-Плюс, яка є додатком № 1. Згідно додатку № 1 до зазначеного договору «Програма діяльності Приват-Плюс» - програма придбання товарів, що базується на створенні адміністратором товариства партнерів. За додатком № 2 визначено вартість договору - 20000 та графік виплат та найменування товару - будівельні матеріали. (а.с. 8-11)

Із вказаного договору вбачається, що його предметом є надання ОСОБА_1 послуг з адміністрування системи, умовно іменованої «Програма діяльності Приват-Плюс» для придбання будівельних матеріалів у групі.

Кінцевим результатом укладених угод з учасниками певної групи є отримання будівельних матеріалів всіма учасниками за механізмами, визначеними договором.

Відповідно до умов договору адміністратор системи, яким є ДП «Плюс» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» зобов'язується вчинити від імені та за рахунок учасника, яким є ОСОБА_1, певні дії, спрямовані на придбання будівельних матеріалів, на умовах, визначених договором, в тому числі формування групи учасників, забезпечивши її адміністрування, присвоївши і повідомивши учаснику номер групи, здійснити оплату вартості будівельних матеріалів на користь учасника.

За змістом договору внески, отримані адміністратором від групи, направляються на придбання продукту для клієнтів системи, що входить у дану групу. В свою чергу ДП «Плюс» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» проводить асигнаційні акти з метою визначення партнера у товаристві партнерів якому надається право на отримання товару.

Таким чином ОСОБА_1 сплачував гроші не за самі будівельні матеріали, а за дозвіл його отримати. Вартість будівельних матеріалів, визначених як ДП «Плюс» ТОВ Компанія «Приват-Плюс», так і ОСОБА_1, сплачувалася із коштів учасників групи без залучення власних коштів ДП «Плюс» ТОВ Компанія «Приват-Плюс».

Всього ОСОБА_1 внесено 2719,98 грн., що не заперечується відповідачем.

Відповідно до частини 1,2 ст.203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, що встановленні частинами 1-3,5 та 6 ст.203 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За положеннями ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку підприємницьких схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької діяльності є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації пірамідальної схеми.

Отже, ДП «Плюс» ТОВ Компанія «Приват-Плюс», укладаючи договір з ОСОБА_3 здійснював нечесну підприємницьку практику шляхом формування фондів групи виключно за рахунок інших учасників системи без залучення коштів ДП «Плюс» ТОВ Компанія «Приват-Плюс», при тому, що розподіл коштів між учасниками групи за визначеними механізмами є реалізацією діяльності пірамідальної схеми, чим ввів ОСОБА_1 в оману, що відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України є підставою для визнання договору недійсним.

До вказаних висновків суд доходить, враховуючи правову позицію Верховного Суду України щодо застосування положень ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» визначену в постанові від 23 травня 2012 р. у справі за №6-35цс12, яка є обов'язкового для всіх судів згідно ст.360-7 ЦПК України.

Виходячи з недійсності договору, який відповідно до ст.216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, в зв'язку з чим суд стягує на користь ОСОБА_1 з ДП «Плюс» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» всі внески позивача у розмірі 2719,98 грн., а також 59,07 грн. понесених витрат на банківське обслуговування, а разом 2779,05 грн.

На цій же підставі, виходячи з обставин укладання договору №007721 від 06 травня 2011 року між ОСОБА_1 та ДП «Союз» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» в особі Лимар М.В., яка діяла на підставі довіреності № 11 від 28.09.2010 р., та наданням консультації, щодо умов договору з ДП «Плюс» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» визнаному, судом визнається недійсним і договір №007721 від 06 травня 2011 року між ОСОБА_1 та ДП «Союз» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» та застосовуються наслідки передбачені ст. 216 ЦК України в зв'язку з чим стягує з ДП «Союз» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» на користь ОСОБА_1 2000 грн. за договором про надання консультаційних послуг та 20 грн. банківського збору, а разом 2020 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідачів сплачених ним за договорами коштів у подвійному розмірі, суд вважає їх необґрунтованим виходячи з вимог ст. 216 ЦК України Суд не вбачає підстав і для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди.

Виходячи з вимог ст. 88 ЦПК України суд стягує з дочірнього підприємства «Плюс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» на користь ОСОБА_1 42,2 грн. понесених ним витрат по сплаті судового збору та 41,79 грн. понесених ним витрат по направленню поштової кореспонденції, а також з дочірнього підприємства «Союз» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» на користь ОСОБА_1 40,2 грн. понесених ним витрат по сплаті судового збору

Керуючись ст.ст. 10,11,17, 27, 31, 60, 61, ч. З ст. 209 213 ЦПК України, 1,2 ст.203, ст. 216 ч. 1 ст. 230 ЦК України, ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати договір № 007721 від 06 травня 2011 року укладений між ОСОБА_1 та дочірнім підприємством «Союз» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» - недійсним.

Визнати договір № 007721 від 06 травня 2011 року укладений між ОСОБА_1 та дочірнім підприємством «Плюс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» - недійсним.

Стягнути з дочірнього підприємства «Союз» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» на користь ОСОБА_1 2020 грн. (дві тисячі двадцять грн.)

Стягнути з дочірнього підприємства «Плюс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» на користь ОСОБА_1 2779,05 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят дев'ять грн. 05 коп.)

Стягнути з дочірнього підприємства «Плюс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» на користь ОСОБА_1 41,79 грн. понесених ним витрат по направленню поштової кореспонденції.

Стягнути з дочірнього підприємства «Союз» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» на користь ОСОБА_1 40,2 грн. понесених ним витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з дочірнього підприємства «Плюс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» на користь ОСОБА_1 42,2 грн. понесених ним витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимого ОСОБА_1 - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова впродовж десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: