Ухвала суду № 31374827, 20.05.2013, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

Справа № 270/2166/13-ц

Провадження № 4-с/270/33/2013

У Х В А Л А

Іменем України

м. Макіївка 20 травня 2013 року

Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді Єрьоміна Д.О.,

при секретарі Хроменкові С.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого на підставі нотаріально посвідченої довіреності діє ОСОБА_2 на неправомірні дії державного виконавця, скасування постанови про повернення виконавчого документу та зобов'язання вчинити певні дії, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця, скасування постанови про повернення виконавчого документу та зобов'язання вчинити певні дії та в обґрунтування своїх доводів зазначив, що 25.11.2011 року рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки на його користь з ОСОБА_3 було стягнуто 47 777, 07 грн., на підставі якого було отримано виконавчий лист, який було пред'явлено до виконання до Центрально-Міського ВДВС Макіївського МУЮ, де державним виконавцем Завальонковим В.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.12.2011 року ВП № 30314484 та за весь час примусового виконання рішення було стягнуто лише 100 грн. 07.03.2013 року державним виконавцем Завальонковим О.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документу без виконання в зв'язку з відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», яку було отримано лише 27.03.2013 року. Також зазначає, що вважає дану постанову не законною, оскільки у відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» запити до Пенсійного фонду України та Центру зайнятості були направлені 17.05.2012 року, а до Макіївського РЕВ ДАІ 01.10.2012 року, тобто після спливу строків виконавчого провадження передбачених п. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того вказав, що в порушення вимог п. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» рішення виконувалось понад встановлений законом строк - більше шести місяців, а також при винесені постанови про повернення виконавчого документу було припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення суду, що не передбачено ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». На підставі наведеного просив суд визнати дії державного виконавця Центрально-Міського ВДВС Макіївського МУЮ Завальонкова В.В. неправомірними; скасувати постанову від 07.03.2013 року про повернення виконавчого документу стягувачеві; зобов'язати державного виконавця поновити виконавче провадження та виконати виконавчий лист Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 25.11.2011 року № 2-37 та стягнути з Центрально-Міського ВДВС Макіївського МУЮ судові витрати.

В судовому засіданні представник заявника, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності - ОСОБА_2, в судовому засіданні доводи та обґрунтування скарги підтримав в повному обсязі і просив суд її задовольнити.

Представник Державної виконавчої служби Центрально-Міського ВДВС Макіївського МУЮ, який діє на підставі довіреності - Завальонков В.В., в судовому засіданні заперечував проти доводів та обґрунтувань скарги ОСОБА_1 і просив суд відмовити в задоволенні його скарги.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 24.06.2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково, а саме з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 було стягнуто в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 46 619, 05 грн., витрати по сплаті експертизи в розмірі 515, 52 грн., витрати по сплаті державного мита 522, 50 грн. та витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього - 47 777, 07 грн. /а.с. 164-66/. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27.10.2011 року рішення Центрально-Міського районного суду Донецької області від 24.06.2011 року було залишено без змін /а.с. 189-190/.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 11 та п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

З матеріалів виконавчого провадження № 197/7, які були дослідженні в судовому засіданні, вбачається, що 05.12.2011 року ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського ВДВС Макіївського МУЮ з заявою про примусове стягнення з ОСОБА_3 на його користь грошових коштів на підставі виконавчого листа Центрально-Міського районного суду м. Макіївки № 2 - 37/11 від 25.11.2011 року і 05.12.2011 року постановою державного виконавця Центрально-Міського ВДВС Макіївського МУЮ було відкрите виконавче провадження. Також з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем Центрально-Міського ВДВС Макіївського МУЮ були направлені відповідні запити до КП «БТІ м. Макіївки», ОДПІ м. Макіївки, МРЕВ ДАІ м. Макіївки, Центру зайнятості, УПФУ м. Макіївки, Управління статистики, УСГІРФО м. Донецьк з метою виявлення майна та грошових коштів боржника ОСОБА_5 з метою виконання рішення суду, але майна або грошових коштів боржника виявлено не було. Крім того, з метою виконання рішення, 07.02.2013 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою проживання боржника ОСОБА_5 для виявлення майна, на яке можливо звернути стягнення, але такого майна виявлено не було, про що державним виконавцем було складено акт від 07.02.2013 року і постановою від 07.03.2013 року виконавчий лист № 2 - 37 від 25.11.2011 року було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ,на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно зі ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

На підставі наведеного, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що державним виконавцем Центрально-Міського ВДВС Макіївського МУЮ Завальонковим В.В. було застосовано усі можливі заходи щодо виявлення майна або грошових коштів боржника з метою виконання рішення суду, але таких виявлено не було і постановою державного виконавця від 07.03.2013 року було повернуто виконавчий документ стягувачу та припинено чинність арешту майна боржника і скасовані інші заходи примусового виконання рішення суду, що відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 47 і ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», а посилання заявника щодо скасування постанови державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу з підстави проведення виконавчих дій понад 6 місяців, суд не приймає до уваги, так як оскаржувана постанова державного виконавця не може бути скасована з цих підстав. Також, в судовому засіданні було встановлено, що боржник ОСОБА_3, щомісячно, в рахунок погашення суму боргу, перераховує на картковий рахунок стягувача ОСОБА_1 по 100 грн., про що в матеріалах виконавчого провадження свідчить виписка з обліку депозитних сум по Центрально-Міському ВДВС Макіївського МУЮ.

Крім того, відповідно до Закону України «Про судовий збір» не передбачено сплату судового збору при зверненні до суду зі скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів та посадових осіб державної виконавчої служби.

Керуючись, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 386-387 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця, скасування постанови про повернення виконавчого документу та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали суду.

Повний текст ухвали надрукована суддею в 1-му примірнику.

Суддя: