Ухвала суду № 31374166, 23.05.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1013/9133/12 Головуючий у І інстанції Мікулін А.В.Провадження № 22-ц/780/2392/13 Доповідач у 2 інстанції Білоконь О.В.Категорія 4 23.05.2013

УХВАЛА

Іменем України

20 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого- Сержанюка А.С.,

суддів: Білоконь О.В., Коцюрби О.П.,

з участю секретаря Антіпова Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті» на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті», комунального підприємства Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації», державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання права власності, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2012 року позивач звернулась до суду з позовом, посилаючись на те, що 21.04.2011 р. згідно нотаріально посвідченого договору про відступлення права вимоги, укладеного між нею та ОСОБА_3, нею набуто право вимоги до ТОВ «Аверс-сіті» щодо передачі у приватну власність нежилого приміщення № 16 корпусу 1, на першому поверсі будинку АДРЕСА_1.

ТОВ «Аверс-сіті» не заперечувало щодо укладання ОСОБА_3 договору про уступку права вимоги.

Заборгованість ОСОБА_3 перед ТОВ «Аверс-Сіті» по договору купівлі-продажу майнових прав № 269/НП/1ИП від 25.10.2010 р. відсутня. Станом на 11.06.2012 р. нею в повному обсязі здійснено розрахунок за Нежиле приміщення із ТОВ «Аверс-Сіті».

Оскільки позивач неодноразово письмово зверталася до ТОВ «Аверс-сіті» з вимогою виконати передбачені Договором купівлі-продажу майнових прав № 269/НП/1ИП від 25.10.2010 р. зобов'язання, вона змушена була звернутися з позовом до суду, та просила визнати за нею ОСОБА_2 право приватної власності на нежитлове приміщення №479, загальною площею 79,9 кв. м., корпусу 1 будинку АДРЕСА_1 та зобов'язати КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати право власності та оформити свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_2 на нежитлове приміщення №479, загальною площею 79,9 кв. м., корпусу 1 будинку АДРЕСА_1.

Позавач також пред»являла інші вимоги, які ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 18.12.2012 року залишені без розгляду.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 18 грудня 2013 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлове приміщення №479, загальною площею 79,9 кв. м., корпусу 1 будинку АДРЕСА_1 та зобов'язано КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за позивачем право власності на вказане на нежитлове приміщення з оформленням свідоцтва про право вланості.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «Аверс-Сіті» в особі представника за довіреністю Кіккаса М.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач за договором про уступки права вимоги набула не право власності на нежитлове приміщення, а право вимоги до ТОВ «Аверс-Сіті» щодо передачі їй у приватну власність вказаного нежитлового приміщення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.10.2010 р. між ТОВ «Аверс-Сіті» та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу майнових прав ,відповідно до якого ТОВ "Аверс-Сіті" продає, а ОСОБА_3 купує майнові права на нежиле приміщення за будівельним №16, загальною проектною площею 79,9 кв. м., на 1 поверсі у будинку АДРЕСА_1 (а.с.10-16).

21.04.2011 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір відступлення права вимоги (а.с.8-9), відповідно до якого позивачем було набуто право вимоги до ТОВ «Аверс-Сіті» щодо передачі у приватну власність нежилого приміщення №16 корпусу 1, на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 (а.с.9).

ТОВ «Аверс-Сіті» не заперечував щодо укладання ОСОБА_3 вказаного договору про уступки права вимоги, та підтвердило факт повної оплати, на виконання вимог п. 4.3 Договору купівлі-продажу майнових прав від 25.10.2010 р., що укладений між ТОВ «Аверс-Сіті» та ОСОБА_3 (а.с.17-18).

Позивач не має заборгованості перед ТОВ «Аверс-Сіті» за Договором відступлення права вимоги від 21.04.2011 р. по Договору купівлі-продажу майнових прав № 269/НП/1_ип від 25.10.2010 р. (а.с.19).

Також позивачу було надіслано лист Вих. № 04/10-04 від 04.10.2012 р., згідно якого ТОВ «Аверс-Сіті» повідомляє, що будівельний номер нежилого приміщення №16 буде змінено на номер нежилого приміщення №479 (а.с.20).

Відповідно до ст.331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно зі ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 ЦК України), коли для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо).

За ч.2 ст.386 ЦК власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтями 526, 527, 530-532 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушуючи умови договору купівлі-продажу майнових прав, ТОВ «Аверс Сіті» ухилився від оформлення на позивача права власності на квартиру, не зважаючи на завершення будівництва та введення в експлуатацію будинку, у якому знаходитися спірна нерухомість; виконання позивачкою умов договору купівлі-продажу та сплати на користь відповідача всієї вартості спірної нерухомості; наявності у відповідача обов'язку передачі позивачу у власність спірної нерухомості після введення об'єкту капітального будівництва (у складі якого знаходитися квартира позивача) в експлуатацію.

За наведених обставин колегія суддів згідна з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову про визнання за позивачем права власності на нежитлове приміщення №479, загальною площею 79,9 кв. м., корпусу 1 будинку АДРЕСА_1.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, та не містять свого підтвердження, та спростовуються матеріалами справи.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що викладені в апеляційних скаргах доводи не спростовують висновків суду, рішення суду відповідає обставинам справи, постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальнісю «Аверс-сіті» - відмовити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді :