Постанова № 313738, 12.12.2006, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"12" грудня 2006 р.

Справа № 14/261

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., 12.12.2006 р. о 14 год. 30 хв., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №14\261

за позовом Приватного підприємства „СпецЗовнішКомплект” (далі по тексту – ПП), м. Світловодськ

до відповідача Світловодської об”єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту – ОДПІ), м. Світловодськ

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Представники сторін:

Від позивача – Семенов Є.О., довіреність №5 від 07.11.2005 р.

Від позивача – Романенко В.П., довіреність №1 від 07.11.2006 р.

Від відповідача – Драний О.В., довіреність №1 від 18.04.2006 р.

Подано позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Світловодської ОДПІ від 22.05.2006 р. №0000282310\0, від 13.06.2006 р. №0000282310\1 про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 1 138 400,00 грн., в тому числі 657 400,00 грн. основного платежу та 481 000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Подано заяву про зміну (шляхом доповнення) предмету адміністративного позову, згідно якої позивач просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ від 22.05.2006 р. №0000282310\0, від 13.06.2006 р. №0000282310\1, від 21.08.2006 р. №0000282310\2.

Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, щодо неподання позивачем під час перевірки документів, що підтверджують валові витрати підприємства в розмірі 108 600,00 грн. та наполягає на правомірності своїх дій по виправленню помилки у показниках раніше поданої декларації по податку на прибуток (1 півріччя 2005року) в декларації на прибуток за 9 місяців 2005 року.

Позивач заперечує висновок відповідача щодо завищення ПП „СпецЗовнішКомплект” валових витрат, що складають витрати підприємства по договорам надання консультаційних послуг та вважає його повністю суперечним пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

В запереченнях на позов відповідач наполягає на порушенні позивачем вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, вважає обґрунтованими та правомірними висновки податкової служби, викладені в акті перевірки, який став підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення Світловодської ОДПІ від 13.03.2006 р. №000058, від 25.04.2006 р. №000096 працівниками державного податкового органу проведена комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП „СпецЗовнішКомплект” за період з 01.07.2005 р. по 31.12.2005 р.

Документальною перевіркою встановлено порушення вимог пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме ненадання підтверджуючих документів на встановлену перевіркою суму завищення валових витрат за 2 півріччя 2005 р. у розмірі 2 629 800,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період в сумі 657 400,00 грн., в тому числі за з квартал 2005 р. – 209 100,00 грн., за 4 квартал 2005 р. – 448 300,00 грн., що зафіксовано в акті перевірки від 10.05.2006 р. №64-2310-23222306.

Акт перевірки став підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 22.05.2006 р. №0000282310\0 про нарахування позивачу податку на прибуток в сумі 1 138 490,00 грн., в тому числі 657 400,00 грн. основного платежу, 481 090,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з нарахуванням податкового зобов’язання позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 22.05.2006 р. №0000282310\0 в процедурі апеляційного узгодження. За результатами розгляду скарг позивача в процедурі апеляційного узгодження спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, в зв’язку з чим Світловодської ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 13.06.2006 р. №0000282310\1, від 21.08.2006 р. №0000282310\2.

Господарський суд задовольняє вимоги позивача про визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень в силу наступного.

За результатами перевірки державною податковою службою встановлено, що позивачем віднесено до складу валових витрат витрати на консультаційні послуги згідно договору на надання консультаційних послуг від 03.01.2005 р. №03-01\05 та додатку №1 до нього від 01.10.2005 р., згідно договору на надання консультаційних послуг від 01.02.2005 р. №01-02\05 та додатку до нього від 01.10.2005 р., згідно договору на надання послуг від 20.11.2005 р. №20\11, що, за висновком податкової служби, є неправомірним, оскільки згідно Статуту підприємства директор ПП „СпецЗовнішКомплект” не мав права самостійно укладати договори з фізичними особами-підприємцями на суми, що перевищували 10 відсотків статутного фонду підприємства; обсяги виручки по договорам, укладеним позивачем з приватними підприємцями – платниками єдиного податку, перевищують розмір виручки, який має право отримати платник єдиного податку згідно Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва”; укладання договорів про надання консультаційних послуг не було необхідним для діяльності підприємства.

Матеріали справи підтверджують, що під час перевірки ПП „СпецЗовнішКомплект” представлено договори про надання консультаційних послуг від 03.01.2005 р. №03-01\05, від 01.02.2005 р. №01-02\05, від 20.11.2005 р. №20\11, помісячні звіти про виконання робіт та помісячні акти приймання-передачі виконаних робіт по кожному договору, а також платіжні документи, що підтверджують виконання таких робіт та відповідну сплату за їх виконання.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати – сума будь-яких витрат в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, які здійснюються в рахунок компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які платник податку придбав для їх подальшого використання у господарської діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб’єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті – також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Із змісту зазначених вище договорів та актів прийому-передачі виконаних робіт, пояснень представників позивача вбачається, що ПП „СпецЗовнішКомплект” фактично отримало послуги від приватних підприємців Когана Г.І., Агафонцева К.С., Волохова С.О. та сплатило вартість наданих послуг, визначену умовами договорів.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодекс адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не надано суду будь-яких доказів, що свідчать про визнання нечинними договорів про надання консультаційних послуг від 03.01.2005 р. №03-01\05, від 01.02.2005 р. №01-02\05, від 20.11.2005 р. №20\11 в зв’язку перевищенням директором ПП „СпецЗовнішКомплект” повноважень при укладанні даних договорів, не надано суду будь-яких доказів несплати приватними підприємцями Коганом Г.І., Агафонцевим К.С., Волосовим С.О. податків по операціям, пов’язаним з виконанням зазначених вище договорів, а також будь-яких доказів, яки б свідчили, що надані приватними підприємцями послуги не були необхідні для діяльності підприємства.

За таких обставин, господарський суд вважає безпідставним висновки державного податкового органу про завищення ПП „СпецЗовнішКомплект” валових витрат, пов’язаних з оплатою консультаційних послуг згідно договорів від 03.01.2005 р. №03-01\05, від 01.02.2005 р. №01-02\05, від 20.11.2005 р. №20\11.

За висновками податкової служби ПП „СпецЗовнішКомплект” не надано документального підтвердження валових витрат за електроенергію та газ у сумі 108 600, 00 грн., що включені в склад валових витрат в податкову декларацію за 9 місяців 2005 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в податкової декларації за 9 місяців 2005 року відкоригував самостійно визначене податкове зобов’язання за попередні періоди в бік зменшення шляхом виправлення помилки, що була допущена підприємством при складанні декларації за 1 півріччя 2005 року, а саме позивачем в 1 півріччі 2005 року не задекларовано суму валових витрат в сумі 108 600,00 грн.

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Позивач відобразив коригування за 1 півріччя 2005 року у поточної декларації за 9 місяців 2005 року до початку перевірки податковим органом.

Світловодська ОДПІ мала можливість і повинно було перевірити правомірність включення позивачем самостійно виявлених помилок по відображенню в декларації про прибуток підприємства валових витрат та врахувати їх при складанні акту перевірки, що став підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, господарський суд вважає неправомірним нарахування позивачу податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 1 138 400,00 грн., в тому числі 657 400,00 грн. основного платежу та 481 000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та визнає недійсними податкові повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ від 22.05.2006 р. №0000282310\0, від 13.06.2006 р. №0000282310\1, від 21.08.2006 р. №0000282310\2.

Керуючись частинами 1-3 статті 160, частиною 1 статті 162, статтею 163, частинами 1-4 статті 254, статтею 258, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсними податкові повідомлення - рішення Світловодської об"єднаної державної податкової інспекції від 22.05.2006 р. № 0000282310/0, від 13.06.2006 р. № 0000282310/1, від 21.08.2006 р. № 0000282310/2 про визначення податкового зобов"язання по податку на прибуток в сумі 657400,00 грн. основного платежу та 481 000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України (№ рахунку 31118095600002, МФО 823016, отримувач коштів ВДК у м. Кіровограді, банк отримувача УДК у Кіровоградській області, ідентифікаційний код 2414529) на користь Приватного підприємства "СпецЗовнішКомплект" (27500, м. Світловодськ, вул. Павлика Морозова, 3, відомості про рахунки відсутні) судові витрати по справі 3,40 грн. державного мита.

За заявою стягувача після набрання постановою законної сили господарський суд видає виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя

С. Б. Колодій