Ухвала суду № 31372821, 20.05.2013, Луганський окружний адміністративний суд

14

УХВАЛА

20 травня 2013 року Справа № 812/9/13-н

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Ірметової О.В.,

при секретарі судового засідання: Семціві О.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду по адміністративній справі №2а-19382/09/1270 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання незаконним звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду по адміністративній справі №2а-19382/09/1270 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання незаконним звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заяви позивач послався на те, що 02.04.2013 ним було отримано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.03.2013 у справі №К-58104/09 (2а-264/08) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про зміну формулювання підстав звільнення, зобов'язання видати довідку, яка підтверджує право на пільги.

Під час розгляду справи №2а-19382/09/1270 судом був встановлений факт наявності наказу №10 від 23.01.1995, на підставі якого позивача звільнено 20.01.1995, тоді як ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.03.2013 встановлений факт звільнення ОСОБА_1 05.01.1995 наказом №4. Тому ані позивач, ані третя особа ОСОБА_2 до листопада 2009 року ніяк не могли знати зміст наказу №10 від 23.01.1995, про існування якого ним стало відомо у судовому засіданні по справі. З фактів, встановлених судом вбачається, що заявники звернулися до суду у строк, встановлений ст. 99 КАС України, а спірні відносини виникли з моменту, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення її прав, тобто з моменту ознайомлення із наказом №10 від 23.01.1995. Тому ОСОБА_1 вважає, що суд не знав, який з наказів був предметом позову у справі №2а-19382/09/1270.

Заявник вважає, що рішення Вищого адміністративного суду України від 20.03.2013 у справі №К-58104/09 (2а-264/08) відкрило нові обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору та не були і не могли бути відомі під час його розгляду, що згідно із п.1 ч.2 ст. 245 КАС України є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Позивач та третя особа в судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд заяви про перегляд заяви за ново виявленими обставинами без їх участі.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що позивач був звільнений з посади наказом №4 від 05.01.1995, виданим ГУ МВС України в Луганській області, а наказ №10 від 23.01.1995, яким продубльовано наказ №4 від 05.01.1995, виданий Управлінням державної пожежної охорони, у якому позивач безпосередньо проходив службу. Тому наказ №10 від 23.01.1995 ніяким чином не впливає на первинний наказ №4 від 05.01.1995, та не є основним наказом, яким було звільнено позивача з займаної посади..

Дослідивши заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2009 по адміністративній справі №2а-19382/09/1270 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання незаконним звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено у задоволенні вимог у повному обсязі. Так, у задоволенні вимог позивача про визнання незаконним звільнення та поновлення на посаді відмовлено за пропуском строку звернення до суду, а у задоволенні інших вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2009 у справі №2а-19382/09/1270 залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем та третьою особою було подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2009 по адміністративній справі №2а-19382/09/1270 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.02.2012 постанова Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2009 та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010 залишені без змін (а.с.140-143)

З вищевказаних судових рішень вбачається, що суд першої інстанції встановив, а суди апеляційної та касаційної інстанцій погодилися з висновками суду першої інстанції стосовно того, що на момент звернення із позовом до суду позивачем був пропущений строк звернення до суду, та зазначили, що судом надано повно оцінку поважності обставин, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав та обґрунтовано відмовлено у поновленні строку звернення до суду.

При цьому суд першої, апеляційної та касаційної інстанцій в своїх судових рішеннях зазначали про наявність наказу №10 від 23.02.1995 року. Крім того, позивач при поданні апеляційної скарги на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2009 (а.с.96), та в касаційній скарзі (а.с.124), зазначав про ознайомлення з цим наказом під час судового засідання 16 листопада 2009 року. Таким чином, при перегляді даної справи в порядку апеляційної та касаційного провадження судами надавалась оцінка наказу №10 від 23.02.1995 зазначеного позивачем у заяві про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Із заяви вбачається, що заявник вважає нововиявленою обставиною по даній справі той факт, що суду було не відомо, який з наказів про звільнення ОСОБА_1 був предметом позову у справі №2а-19382/09/1270 - №4 від 05.01.1995 або №10 від 23.01.1995.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зокрема, при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. Даний спір про поновлення на службі випливає з правовідносин публічної служби. Зокрема, порядок проходження публічної служби в органах внутрішніх справ регулюється Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету міністрів УРСР від 29.07.1991 №114.

Як на момент звернення позивача із позовом до суду, так й на теперішній час строк звернення до суду із позовною заявою про поновлення на посаді становив 1 місяць.

Згідно із статтею 100 КАС України(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним звільнення ОСОБА_1, поновлення на посаді, з підстав порушення строку звернення до суду. Таку позицію суду першої інстанції було підтримано судами апеляційної та касаційної інстанції.

Викладене свідчить про відсутність визначених статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2009 по адміністративній справі №2а-19382/09/1270.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення заяви без задоволення заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду по адміністративній справі №2а-19382/09/1270 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання незаконним звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії.

Керуючись статтями 158, 160, 165, 185, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду по адміністративній справі №2а-19382/09/1270 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання незаконним звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття ухвали у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді - п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 24 травня 2013 року.

Суддя О.В. Ірметова