Постанова № 31372708, 13.05.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2013 року 11:15

Справа № 808/4573/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н.В.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за поданням: Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, м. Вільнянськ Запорізької області,

до: Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру Управління державної пенітенціарної служби України в запорізькій області (№1)», Вільнянський район Запорізької області,

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

Вільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби (далі заявник, Вільнянська МДПІ) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із поданням до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру Управління державної пенітенціарної служби України в запорізькій області (№1)» (далі відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь державного бюджету Вільнянського району Запорізької області суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 7299 грн.

Свої вимоги про стягнення коштів за податковим боргом заявник обґрунтовує тим, що відповідач не сплатив у строк, встановлений п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, суму самостійно визначених грошових зобов’язань з податку на додану вартість, яка була визначена ним у поданій до податкового органу декларації.

Представник заявника у судове засідання не з’явився, подав до суду письмове клопотання (вх.№19196 від 08.05.2013) у якому просить суд розглянути подання за його відсутності, вимоги викладені у поданні підтримує у повному обсязі.

8 травня 2013 року до суду надійшло клопотання (вх.№19287) за підписом виконуючого обов’язки директора Державного підприємства, у якому останній просить суд розглянути справу за відсутності представника відповідача. Ані заперечень на подання, ані заяви про визнання вимог податкового органу відповідачем суду не надано.

Згідно ч. 7 ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Частиною 4 ст. 122 КАС України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З огляду на викладене, оскільки представниками сторін заявлені клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження.

Вивчивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

17 квітня 2013 року відповідачем, на виконання вимог ст. 46 Податкового кодексу України (далі ПК України), до Вільнянської МДПІ була подана податкова декларація з податку на додану вартість (далі ПДВ) №J0200113, у якій відповідач самостійно визначив суму грошового зобов’язання по ПДВ за березень 2013 року у розмірі 7299 грн.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Наявні у справі докази свідчать про те, що у даному випадку сума податкового зобов’язання по ПДВ у розмірі 7299 грн., визначена відповідачем у податковій декларації №J0200113 від 17.04.2013, сплачена ним не була та станом на час розгляду подання набула статусу податкового боргу. Доказів протилежного суду не надано.

Органи державної податкової служби, відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

У даному випадку податкові вимоги були вручені відповідачу згідно вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000, яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів) під час виникнення податкового боргу відповідача. Так, перша податкова вимога №1/159 від 08.05.2003 отримана відповідачем 12.05.2003, а друга за №2/204 від 18.06.2003 надіслана відповідачу 02.07.2003, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії цих податкових вимог.

Відповідно до ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого подання, а саме: сплив 60-дненного строку з дня направлення податкової вимоги та виникнення податкового боргу.

Згідно пп. 95.3. ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пп. 95.4. ст.95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, оскільки під час розгляду подання судом з’ясовано, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість, у розмірі заявленому до стягнення, суд дійшов висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 183-3 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру Управління державної пенітенціарної служби України в запорізькій області (№1)» – задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру Управління державної пенітенціарної служби України в запорізькій області (№1)» (ідентифікаційний номер 08680046) на користь Державного бюджету Вільнянського району Запорізької області суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 7299 (сім тисяч двісті дев’яносто дев’ять) гривень.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі у десятиденний строк з дня її проголошення, а разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова