Рішення № 313718, 08.12.2006, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2006 р.

Справа № 2/250

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ДеревінськоїЛ.В., розглянув матеріали справи № 2/250

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Електропривод", м.Запоріжжя

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Віра-Сервіс", м.Олександрія Кіровоградської області

про стягнення 149210,38 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Живодьоров В.Л., довіреність № 26/06 від 03.07.06;

від відповідача - Татусь Л.В., довіреність № 11 від 20.10.06;

Товариством з обмеженою відповідальністю "Електропривод" подано позов до відкритого акціонерного товариства "Віра-Сервіс" про стягнення 147615,79 грн., з яких 120502,69 грн. боргу та 27113,10 грн. пені.

04.10.2006р. позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 120502,69 грн. боргу, 2822,73 грн. пені та 445,69 грн. - 3% річних. Заяву прийнято судом.

Заявою від 24.11.2006р. позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення пені та 3 % річних, розрахувавши їх за період з 16.06. по 24.11.2006р. та просить стягнути 120502 грн.69 коп. боргу та 9035 грн. 32 коп. пені та 1594 грн. 59 коп. 3 % річних. Заяву прийнято судом.

Відповідач позов не заперечив, витребувані судом матеріали не подав.

Розглянувши наявні матеріали справи , заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Електропривод" та відкритим акціонерним товариством "Віра-Сервіс" укладено договір поставки № 09-02 від 28.09.2005р.

У відповідності до п. 1.1 вказаного договору постачальник (ТОВ "Електропривод") зобов’язується виготовити та поставити, а покупець (ВАТ "Віра-Сервіс") – на умовах договору прийняти та оплатити продукцію, найменування, кількість, ціна та вартість, а також строк поставки, зазначений в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.2.1 договору загальна вартість партії продукції, що поставляється згідно специфікацій складає 300000 грн. Остаточна сума договору визначається вартістю продукції згідно з підписаними специфікаціями.

В пункті 4.1. договору сторони обумовили поставка здійснюється на умовах 30% предоплати вартості партії продукції. Остаточний розрахунок за фактично поставлену продукцію здійснюється на протязі 10 календарних днів по факту поставки продукції, згідно дати підписаної видаткової накладної, в національній валюті України на поточний рахунок постачальника.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем на виконання умов договору передано відповідачеві згідно специфікації № 002, рахунку – фактури № СФ-0000223 від 12.05.2006р., видаткової накладної № РН-0000111 від 12.05.2006р. та довіреності серії ЯЛЯ № 603018 від 11.05.2006р. продукцію на суму 120502,69 грн.

Відповідач свої зобов'язання оплатити продукцію в строк визначений договором, тобто до 22.05.2006р. не виконав, за отриманий товар не розрахувався.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця.

Згідно частини 2 вказаної статті до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Доказів оплати боргу відповідачем до суду не подано.

Отже, позовні вимоги про стягнення 120502,69 грн. боргу за отриману продукцію за договором поставки № 09-02 від 28.09.2005р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Сторони в п. 6.2 договору погодили за прострочку оплати згідно п.4.1 договору покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 0,5% за кожен день прострочки від несплаченої суми.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 27113,10 грн. за період з 16.06.2006р. по 31.07.2006р.

Заявою від 24.11.2006р. позивач просить стягнути з відповідача 9035,32 грн. пені за період з 16.06.2006р. по 24.11.2006р. нараховуючи її в відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Розрахунок позивача про стягнення пені за період з 16.06.2006р. по 24.11.2006р. в сумі 9035,32 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

В частині стягнення з відповідача пені в сумі 18077,78 грн. необхідно відмовити, в зв'язку з безпідставністю її заявлення.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 1594,59 грн. за період з 16.06.2006р. по 24.11.2006р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування 3 % річних в сумі 1594,59 грн. за період з 16.06.2006р. по 24.11.2006р. підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача та підлягають задоволенню повністю.

На підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України повернути позивачу з Державного бюджету України надлишково сплачене платіжним дорученням № 1548 від 22.11.2006р. державне мито в розмірі 90,30 грн., яке залишається в матеріалах справи.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та витрати по оплаті послуг по забезпеченню господарського процесу покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 47, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Віра-Сервіс", вул. Паризької комуни, 1, м. Олександрія Кіровоградської області ( п/р 26004181174005 в ОФ АКБ «Приватбанк», МФО 323691, код 00211369) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Електропривод", вул. Тролейбусна, 34, м. Запоріжжя Запорізької області ( п/р 260082812800 в ТОВ «СЕБ банк», МФО 300175, код 24512839) боргу в сумі 120502,69 грн., пені в сумі 9035,32 грн., 3% - річних в сумі 1594,59 грн., судові витрати на державне мито в сумі 1311,33 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 18077,78 грн., відмовити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Електропривод", вул. Тролейбусна, 34, м. Запоріжжя Запорізької області ( п/р 260082812800 в ТОВ «СЕБ банк», МФО 300175, код 24512839) із державного бюджету ( р/р 31118095600002 в УДК у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24145329) державне мито в сумі 90,30 грн., надлишково сплаченого платіжним дорученням № 1548 від 22.11.2006р., яке залишається в матеріалах справи.

Довідку видати.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленого законом порядку.

Суддя

Л. В. Деревінська