ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2013 року Справа № 925/627/13
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Петько Л.П., за участю представників сторін:
від позивача: Прудивус М.А. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Приватного сільськосподарського підприємства "Еліт" до Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб" про стягнення 86 525,99 грн.
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 86 525,99 грн., яка складається із 80 489,99 грн. основного боргу за відпущене борошно та 6 036,75 грн. пені на підставі умов укладених між сторонами договорів на поставку борошна від 01.03.2012 р. та № 32 від 02.01.2010 р.
У судове засідання представник позивача подав заяву про зменшення суми позову за основним боргом на 5 000,00 грн. коштів, які відповідач сплатив після порушення провадження у справі.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в жодне судове засідання не направив, причини не неявки не повідомив, заперечення проти позову в судове засідання не надав.
Заслухавши доводи і пояснення представника позивача та дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов частково з наступних підстав:
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За доводами позивача, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору на поставку борошна № 32 від 02 січня 2010 року (а.с. 24-25) та договору на поставку борошна від 01 березня 2012 року (а.с. 23), за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався поставляти, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти і оплатити у встановлений Договором строк таку продукцію:
- борошно в/гат;
- борошно 1 гат;
- борошно житнє;
- додаткова сировина
згідно замовлення по ціні діючій на момент поставки (п. 1.1. Договорів).
Відповідно до п. 1.2. Договорів вимоги до якості борошна: якість борошна повинна відповідати вимогам змін № 2 ГСТу 46.004.99 від 31.12.2004 року (ВДК - не більше 100; клейковина борошна не менше: вищого гат. - 27, першого гат. - 28; другого гат. - 24; білість борошна: вищого гат. -58, першого гат. -45, другого гат. - 24) і підтверджується сертифікатом якості.
Відповідно до п. 1.3. Договорів додаткова сировина повинна відповідати нормативній документації.
Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, що відповідає ст. 712 Цивільного кодексу України. До відносин постави застосовуються норми ЦК України про договори купівлі-продажу, якщо це не суперечить суді зобов'язання.
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до п. 2.4 Договорів строки, порядок та форма розрахунків узгоджені сторонами в такому порядку -- розрахунок проводиться безготівковими або готівковими коштами на протязі 15 банківських днів з моменту одержання борошна. Допускаються розрахунки готовою продукцією.
За твердженням позивача, він на виконання умов договору на поставку борошна № 32 від 02 січня 2010 року та договору на поставку борошна від 01 березня 2012 року поставив відповідачу продукцію на загальну суму 80 489,99грн. Заперечень проти поставки борошна саме на підставі вказаних договорів відповідач суду не надав.
Поставка відповідачу борошна підтверджується накладними (копії у справі):
- № 01 від 02 березня 2012 року, 100 тон борошна на суму 23 600,00 грн. (а.с. 26);
- № 022 від 01 серпня 2011 року 10 тон борошна на суму 29 800,00 грн. (а.с. 26);
- від 22 березня 2012 року 57,50 тон борошна в/гат та 42,50 тон борошна 1 гат на суму 26 800,00 грн. (а.с.27)
та довіреностями:
- від 01 серпня 2011 року видану на ім'я Кошурко Світлани Дмитрівни (а.с. 28).
- № 157 від 02 березня 2012 року видану на ім'я Кошурко Світлани Дмитрівни (а.с. 28).
Відповідач факт отримання борошна не заперечив.
На час розгляду справи строк виконання зобов'язань по оплаті борошна для відповідача настав і з урахуванням положень вказаних договорів і з урахуванням положень ст. 692 ЦК України.
За належним розрахунком основного боргу по наявних у справі первинних документах, позивач поставив відповідачу борошна на суму лише 80 200,00 грн., а не 80 489,99 грн., як вказано у позові.
З акту звірки взаєморозрахунків (а.с. 30) станом на 01.01.2013 року, який суд оцінює як додатковий доказ у сукупності із іншими, вбачається, що відповідач підтверджує свій борг перед позивачем у сумі 80 489,99 грн.
Оскільки позивач надав суду докази передачі відповідачу товару лише на суму 80 200,00 грн. та зменшив свої позовні вимоги в частині основного боргу на 5 000,00 грн., які відповідач сплатив 22.04.2013 року після порушення провадження у справі, то до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить лише 75 200,00 грн. боргу за борошно.
Доказів проведення розрахунків у більшій сумі відповідач суду не надав.
Визнання відповідачем боргу перед позивачем у сумі 89 489,99 грн. шляхом складення акту звірки розрахунків не має для суду вирішального значення на підставі ст. 43 ГПК України.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 036,75 грн., розраховану із суми боргу 80 489,99 грн. за період прострочення 01.10.2012 року по 01.04.2013 року (а.с. 29).
Дані вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з такого:
Відповідно до п. 3.1. обох Договорів поставки борошна - при несвоєчасній оплаті поставленого борошна та додаткової сировини Покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент виникнення спору за кожний день прострочення платежу.
У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною шостою ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Інших умов, які б виключали застосування ст. 232 ГК України, договори поставки борошна між сторонами не містять.
Ст. 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців і припиняється після спливу цього періоду.
Оскільки поставка борошна відбулася 02 березня 2012 року, 01 серпня 2011 року та 22 березня 2012 року і строк оплати настав через 15 днів після поставки товару за кожною накладною, то самий останній шестимісячний період нарахування пені за накладною від 22.03.2012 року припинився у вересні 2012 року.
Позивач же використав період нарахування пені з 01.10.2012 року по 01.04.2013 року, тобто поза межами шестимісячного строку, який встановлено ст. 232 ГК України.
Тому в частині позову про нарахування пені на підставі прострочення відповідачем проведення розрахунку за борошно позивачу слід відмовити повністю за безпідставністю нарахування її із суми 80 489,99 грн. та поза межами шестимісячного строку на її нарахування.
Таким чином, до примусового стягнення з відповідача на користь позивача підлягає лише 75 200,00 грн. заборгованості за поставлений товар на підставі умов укладених між сторонами договорів на поставку борошна від 01.03.2012 р. та № 32 від 02.01.2010 р.
Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату судового збору в сумі 1730,54 грн., оскільки спір виник з вини відповідача у справі. Позивачу слід повернути з Державного бюджету України 119,46 грн. зайво сплаченого судового збору, про що прийняти ухвалу.
Керуючись статтями 49, 82, 84 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути із закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб", код ЄДРПОУ 31275189, Черкаська область, м. Умань, вул. Піонтковського, 3 на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Еліт", код ЄДРПОУ 32550439, Кіровоградська область, Новоархангельський район, с. Нерубайка ---- 75 200,00 грн. залишку заборгованості за борошно та 1730,54 грн. судового збору.
3. В решті вимог у задоволенні позову відмовити повністю.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів.
Суддя Н.М. Спаських
Судове рішення № 31371116, Господарський суд Черкаської області було прийнято 23.05.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 925/627/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: