Постанова № 31370342, 22.05.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.05.2013 р. справа №913/537/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівТатенко В.М., Зубченко О.О., Радіонова О.О., за участю представників сторін: від позивача:Алєксєєв С.С. від відповідача:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТА «РАССВЕТ-1», м. Алчевськ Луганської області на рішення господарського судуЛуганської області від21.03.2013р.по справі№ 913/537/13-г (суддя: Мінська Т.М.)за позовомДержавного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТА «РАССВЕТ-1», м. Алчевськ Луганської області простягнення 33' 910,00грн.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТА «РАССВЕТ-1», м. Алчевськ Луганської області (далі - «Відповідач») штрафу у розмірі 33910грн. 00коп. за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній № 50590793.

Рішенням господарського суду Луганської області від 21.03.2013р. у справі № 913/537/13-г позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Задовольняючи позов господарський суд виходив з того, що Відповідачем було порушено норми Статуту залізниць України (далі - «Статут») щодо правильності заповнення залізничної накладної.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 21.03.2013р. у справі № 913/537/13-г скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково стягнувши штраф у розмірі однієї провізної плати у сумі 6' 782,00 грн.

Заявник скарги не погоджується із висновком господарського суду, посилаючись на те, що господарським судом неповно з'ясовані та досліджені обставини справи, які мають істотне значення для об'єктивного винесення рішення по даній справі, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Сторони були належним чином повідомлені про місце, час та дату слухання справи.

Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якій звернувся з проханням оскаржуване рішення залишити без зміни, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а мотиви, з яких подано апеляційну скаргу - безпідставними.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, поважність не явки не повідомив.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга - такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

18.08.2012 зі станції Бункерна Донецької залізниці ТОВ "Шахта Рассвет-1" здійснило відправлення вагонів №№ 64411739, 67887083 з вантажем вугілля кам'яне, згідно накладної № 50590793 на станцію Зелене Поле Придніпровської залізниці, одержувач - ВАТ «ДТЕК Днепроенерго» ДТЕК Криворізька ТЕС.

При проходженні вантажу через станцію Чаплине Придніпровської залізниці, на підставі ст.. 24 Статуту залізниць України (далі - «Статут»), було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу.

При контрольному переважуванні вагону № 64411739 виявлено, що у вагоні: брутто - брутто - 88' 400 кг, тара - 21' 100 кг, нетто - 67' 300 кг, за накладною маса нетто вантажу - 64' 000 кг, різниця проти накладної складає більш на 3' 300 кг та на 3' 300 кг більше вантажопідйомності вагону.

При контрольному переважуванні вагону № 67887083 виявлено, що у вагоні: брутто - 93'600 кг, тара - 21' 000 кг, нетто - 72' 600 кг, за накладною маса нетто вантажу - 69' 000 кг, різниця проти накладної складає більш на 3' 600 кг та на 3' 600 кг більше вантажопідйомності вагону.

За результатами переважування був складаний комерційний акт АА №043117/249 від 20.08.2012р.. При прибутті вагону на станцію призначення у комерційному акті АА №043117/249/9 від 20.08.2012 у розділі Є мається відмітка: «Під час перевірки різниці проти цього акта не виявлено, вантаж видано вантажоодержувачу без претензій»

Надлишок вантажу доставлений в іншому вагоні.

Комерційний акт підписаний належними особами: начальником станції, начальником вантажного району, прийомо-здавальником.

На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 33910 грн. із розрахунку: (3419 грн. (тариф) х 5) + (3363 грн. (тариф) х 5).

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - «Статут»), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила № 863/5084 від 24.11.2000 ), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

За таких обставин колегія апеляційного господарського суду вважає висновок місцевого суду обґрунтованим щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній.

Щодо зменшення суми штрафу - колегія апеляційного господарського суду враховує, що перевищення вантажопідьомності могло мати негативні наслідки для безпеки перевезення. Такий факт зумовлює відмову у задоволенні клопотання скаржника щодо зменшення штрафу.

Що стосується інших заперечень скаржника, викладених в апеляційній скарзі, то апеляційний суд їх до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вищевикладеним та наявними в матеріалах справи доказами.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України, як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТА «РАССВЕТ-1», м. Алчевськ Луганської області - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 21.03.2013 року по справі № 913/537/13-г - залишити без змін.

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.В. Зубченко О.О. Радіонова

Надруковано примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - у справу; 1 - ГСЛО; 1 - ДАГС