Ухвала суду № 31370207, 15.05.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.

Суддя-доповідач:Хаюк С.М.

УХВАЛА

іменем України

"15" травня 2013 р. Справа № 2а/1770/2837/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Кошиль О.Ю. ,

за участю представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчана компанія Максимум" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "04" вересня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчана компанія Максимум" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчана компанія Максимум» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №000072352 від 21.03.2012 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з даною постановою товариство звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Представник позивача підтримав апеляційну скаргу.

Представники відповідача в засідання суду не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією судових повісток та копій ухвал суду.

Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «ЛГК Максимум» є суб'єктом господарювання з 27.03.2008 року (т.1 а.с.93), отримало Ліцензію серії АД № 013973, реєстраційний номер 005146, на право здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями з 29.09.2010 року по 29.09.2012 року (т.1 а.с.92), перебуває на обліку платника податків у ДПІ у Рівненському районі, є платником ПДВ згідно Свідоцтва від 15.09.2008 року № 200051973 (т.1 а.с.101).

Київська філія ТОВ «ЛГК Максимум» створена 03.06.2011 року, без права юридичної особи. Згідно додатку №4 до вищезазначеної Ліцензії № 005146 право на здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями має також і філія (т.1 а.с.95).

Відповідно до п.8.1 Положення про Київську філію ТОВ «ЛГК Максимум» філія зобов'язана вести бухгалтерський та податковий облік, складає бухгалтерську та статистичну звітність у відповідності з чинним законодавством (т.1 а.с.79-91).

17.02.2012 року Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у м. Києві по вул. Повітрофлотський проспект, 92 Б, було проведено перевірку Київської філії ТОВ «ЛГК Максимум», за наслідками якої виявлено порушення вимог п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР, а саме: реалізація товарів (алкогольних напоїв) без обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, на загальну суму 277 013,55 грн. (т.1 а.с.39-44).

Під час перевірки працівниками позивача не було надано жодних первинних документів (податкові, видаткові та товарно-транспортні накладні) на товарні запаси, реалізація яких здійснювалась. Акт перевірки від 17.02.2012 року був надісланий Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у м. Києві супровідним листом від 02.03.2012 року № 248/7/21-130 та зареєстрований у ДПІ у Рівненському районі за № 147/00004/17/12/23/35849369 від 07.03.2012 року (т.1 а.с.38).

На підставі зазначеного акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №000072352 від 21.03.2012 року, яким на підставі п.54.3.3., п.54.3 ст.54 ПК України до позивача було застосовано штраф у сумі 664832,52 грн. (т.1 а.с.9).

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, посилаючись на положення ст.6, п.12 ст.3,ст.ст. 6,21 Закону № 265/95-ВР , пункт 2 статті 3, пункти 1, 3 і 5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року,Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 13.10.2011 року № 1289 виходив з того ,що до документів, які є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать податкові, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, а також документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку, а надання документів у судове засідання не підтверджує факту їх наявності та обліку товарних запасів на момент перевірки.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, так як акт перевірки від 17.02.2012 року був підписаний директором Київської філії без зауважень. Не скористався позивач правом на подання заперечень у порядку, передбаченому п.86.7 ст.86 ПК України, з додаванням первинних документів, які не були враховані податковим органом під час перевірки. У поданих позивачем відповідно до ст.56 ПК України скаргах до ДПС у Рівненській області та ДПС України також не вказується про наявність первинних документів на підтвердження ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та спростування висновку податкового органу про порушення вимог п.12. ст.3 Закону України N 265/95-ВР.

Будь-яких внутрішніх нормативних актів щодо порядку ведення обліку товарних запасів на складах товариством також не надано і згідно пояснень представника такі нормативні акти відсутні, а облік ведеться безпосередньо бухгалтерією ТОВ «ЛГК Максимум».

З моменту реєстрації акта ДПУ в Рівненському районі - 07.03.2012 року до прийняття податкового повідомлення-рішення №000072352 від 21.03.2012 року пройшло саме 10 робочих днів (без урахування святкових та вихідних днів).

Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 13.10.2011 року № 1289 (на яке покликається позивач) не обмежує прав посадових осіб Департаменту щодо фіксації інших порушень законодавства, в тому числі Закону № 265/95-ВР, під час проведення перевірок діяльності суб'єктів господарювання щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів (п.6.4 Положення).

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано відмовив у задоволені позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову судом першої інстанції винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчана компанія Максимум" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "04" вересня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: І.Ф.Бондарчук І.Г. Охрімчук

Повний текст виготовлено 21.05.2013 року

З оригіналом згідно: суддя _______ С.М.Хаюк

Повний текст cудового рішення виготовлено "21" травня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчана компанія Максимум" вул.Заводська,18,с.Шпанів,Рівненський район, Рівненська область,35301

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська,8,м.Рівне,33023