Постанова № 31369168, 20.05.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.05.2013 р. справа №905/1728/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Агапов О.Л., Кододова О.В.від скаржникаДмитренко О.А. - за довіреністю від боржникане з'явився розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», м. Київна ухвалу господарського суду Донецької області від18.03.2013 рокуу справі№905/1728/13-г за заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», м. Київдо боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Донтехресурси», м. Макіївка пробанкрутство ВСТАНОВИВ:

12.03.2013 р. до господарського суду Донецької області звернулось Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», м. Київ із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Донтехресурси», м. Макіївка.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.03.2013 р. заяву Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», м. Київ повернуто заявнику без розгляду на підставі ст. ст. 1, 11 та абз. 7 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвала суду мотивована тим, що надана заява ПАБ «Альфа-Банк» про порушення справи про банкрутство не містить реєстраційних номерів облікової картки платника податків кредитора та боржника (при наявності) або відомості про їх відсутність. Також, зазначено, що до заяви банку не надано Витягу (Довідки) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Донтехресурси» до Єдиного державного реєстру, тобто відсутні докази наявності у боржника статусу юридичної особи та включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на день подання заяви до суду 12.03.3013р.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», м. Київ подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить суд ухвалу господарського суду Донецької області у даній справі від 18.03.2013р. скасувати; прийняти постанову, якою справі №905/1728/13-г передати на розгляд господарського суду Донецької області для розгляду по суті зі стадії прийняття.

В обґрунтування своєї позиції апелянт посилається на те, що заявником були дотримані всі вимоги законодавства та суд першої інстанції безпідставно повернув заяву без розгляду. Вказує на те, що в поданій заяві про порушення справи про банкрутство заявником було зазначено ідентифікаційний код юридичної особи, замість реєстраційного номеру облікової картки платника податків, що присвоюється тільки фізичним особам. Звернуто увагу на те, що вимоги про надання суду Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, разом із заявою про порушення провадження по справі про банкрутство виключені із Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на підставі Закону України від 02.10.2012р. за №5410-VІ.

Ухвалою від 10.04.2013р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

В судове засідання з'явився представник Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», м. Київ, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні ухвали господарського суду з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Представник боржника у судове засідання апеляційної інстанції не з'явився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

02.04.2013 р. до господарського суду Донецької області звернулось Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», м. Київ із заявою про порушення справи про банкрутство відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Донтехресурси», м. Макіївка.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.03.2013 р. заяву Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», м. Київ повернуто заявнику без розгляду на підставі ст. ст. 1, 11 та абз. 7 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діє з 19.01.2013р.)

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За вимогами ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Порядок повернення заяви про порушення справи про банкрутство передбачений ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Загальні вимоги до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство встановлено частиною 1 статті 11 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) - така заява подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

Згідно з ч.5 ст.11 Закону боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі зокрема, коли під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Як визначено ч. 1 ст. 15 Закону, господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Із матеріалів справи слідує, що заява про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Донтехресурси», м. Макіївка Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк», містить найменування господарського суду; найменування кредитора, боржника, їх місцезнаходження та ідентифікаційні коди. У заяві викладено обставини звернення до суду в порядку встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Заява містить перелік документів, що додаються до заяви боржника. Також, до заяви додано докази сплати судового збору та докази направлення позовної заяви боржнику.

За таких обставин господарський суд Донецької області повинен був прийняти до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Банк» про порушення провадження у справі про банкрутство і призначити підготовче засідання.

В оскаржуваній ухвалі вказано на те, що надана заява ПАБ «Альфа-Банк» про порушення справи про банкрутство не містить реєстраційних номерів облікової картки платника податків кредитора та боржника (при наявності) або відомості про їх відсутність. Також, зазначено, що до заяви банку не надано Витягу (Довідки) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Донтехресурси» до Єдиного державного реєстру, тобто відсутні докази наявності у боржника статусу юридичної особи та включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на день подання заяви до суду 12.03.3013р.

Проте, вказані твердження не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Дослідивши зміст ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діє з 19.01.2013р.), судом апеляційної інстанції встановлено, що до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Додатково зазначено, що абзац другий частини другої статті 11 виключено на підставі Закону України №5410-VІ від 02.10.2012р.

Вказаним законом було виключено, ще до набрання законної сили Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в новій редакції станом на 19.01.2013р., абзац, яким зазначено обов'язковість надання разом з заявою про порушення справи про банкрутство витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо боржника.

Тобто, на час звернення кредитора з заявою про визнання боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Донтехресурси» банкрутом до господарського суду Донецької області законодавством України не була передбачена обов'язковість надання разом з заявою про порушення справи про банкрутство витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо боржника.

В ухвалі про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство господарський суд на підставі ч. 1 ст. 12 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вправі був зобов'язати боржника надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується, в тому числі й витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За змістом ст. 16 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» саме в підготовчому засіданні суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення й перевіряє обґрунтованість вимог заявника, а також з'ясовує наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство. За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Що стосується тверджень суду першої інстанції стосовно відсутності у наданій заяві ПАБ «Альфа-Банк» про порушення справи про банкрутство реєстраційних номерів облікової картки платників податків кредитора та боржника (при наявності) або відомості про їх відсутність, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як видно із заяви ПАБ «Альфа-Банк» про порушення справи про банкрутство на першому аркуші даної заяви містяться коди ЄДРПОУ як кредитора - заявника та і боржника, вказані коди відповідають ідентифікаційним номерам.

Тоді як, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає обов'язковість наявності у тексті заяви про порушення справи про банкрутство, зокрема, ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).

Відповідно до п.63.1 ст.63 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VIіз змінами та доповненнями (далі - Кодекс) облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 63.5 ст.63 розділу ІІ Кодексу всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 70.9 ст. 70 розділу ІІ Кодексу та п.10 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 № 1147 (далі - Положення) передбачено, що за зверненням фізичної особи, її законного представника або уповноваженої особи орган державної податкової служби видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, за формою, наведеною у додатку 3 до цього Положення, відповідно до порядку, визначеного цим Положенням (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті). У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Згідно із пунктом 70.17 ст.70 розділу ІІ Кодексу обліковим карткам фізичних осіб, які на момент набрання чинності Кодексом зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, присвоюються номери, що відповідають ідентифікаційним номерам платників податків - фізичних осіб. Документи про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, видані органами державної податкової служби у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Кодексом, вважаються дійсними для всіх випадків, передбачених для використання реєстраційних номерів облікових карток фізичних осіб, не підлягають обов'язковій заміні та є такими, що засвідчують реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерством фінансів України від 09.12.2011р. №1588, дія цього Порядку поширюється на платників податків - юридичних осіб (резидентів та нерезидентів), їх відокремлені підрозділи та постійні представництва нерезидентів, а також самозайнятих осіб. Інформація про таких платників податків, отримана для їх обліку згідно з цим Порядком, вноситься до Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб (далі - Єдиний банк даних юридичних осіб) та складових частин такого банку даних (реєстру платників податків - нерезидентів, реєстру договорів про спільну діяльність, договорів управління майном та угод про розподіл продукції), а також до Реєстру самозайнятих осіб, який є складовою частиною Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - ДРФО). Стосовно кожного платника податків, взятого на облік в органі державної податкової служби згідно з цим Порядком, формується облікова справа. Реєстраційна частина облікової справи платника податків формується із документів, які надходять до органів державної податкової служби для взяття на облік платника податків, та доповнюється документами, які подаються платником податків або надходять стосовно платника податків від органів державної реєстрації, державної статистики, інших державних органів, у тому числі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, та від установ банків до органів державної податкової служби в період діяльності платника податків та у зв'язку з його ліквідацією. Звітна частина облікової справи платника податків формується із податкових декларацій (звітів, розрахунків) та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів,

які подаються платником у період його діяльності. Ведення облікових справ платників податків здійснюється із дотриманням правил діловодства. Комплектування документів проводиться у хронологічному чи тематичному порядку або у їх поєднанні. Кожна частина облікової справи повинна мати опис документів. Зберігання окремих документів та облікових справ здійснюється відповідно до Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 N 41 ( z0576-98 ), ареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.98 за N 576/3016 (із змінами). (п.п. 1.5. 1.6.)

Згідно п. 2.1. та 2.2 цього Порядку, облік платників податків в органах державної податкової служби ведеться за податковими номерами. Податковим номером платника податків є: а) код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) для платників податків, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб - резидентів та нерезидентів); б) реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку у паспорті.

Тобто, вищевказані норм законодавства, свідчать про те, що реєстраційні номери облікової картки платників податків присвоюються фізичним особам, а для юридичних осіб існує податковий номер, який є кодом ЄДРПОУ, у даній справі і кредитор і боржник є юридичними особами, та мають податкові номери.

Беручи до уваги вищевикладені фактичні обставини справи і приписи законодавства України, суд апеляційної інстанції вважає, що господарський суд Донецької області не мав законних підстав для повернення без розгляду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Донтехресурси».

За змістом ст. 106 ГПК України у разі скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення заяви про порушення справи про банкрутство, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Донецький апеляційний господарський суд перевірив законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі та вважає, що увалу господарського суду Донецької області від 18 березня 2013 року у справі №905/1728/13-г слід скасувати, а справу №905/1728/13-г передати на розгляд господарського суду Донецької області.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 18.03.2013р. у справі №905/1728/13-г - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 18.03.2013р. у справі №905/1728/13-г про банкрутство - скасувати.

Справу №905/1728/13-г направити для розгляду до господарського суду Донецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: О.Л. Агапов

О.В. Кододова