Ухвала суду № 31368670, 16.05.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 травня 2013 року Справа № 5021/2122/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.,

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар"

на ухвали Харківського апеляційного господарського від 21.03.2013р. та від 07.11.2012р.

у справі № 5021/2122/2011 Господарського суду Сумської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велетень"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар"

та до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВС"

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 31.10.2011р. у справі № 5021/2122/2011 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 10.01.2008 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар".

Не погоджуючись з названим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2011р. названу скаргу було повернуто на підставі п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до скарги не було надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" вдруге звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку для її подання.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2012р. Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" відмовлено у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, а скаргу повернуто заявнику відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2012р., 29.08.2012р. та від 07.11.2012р. Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" відмовлено у прийнятті апеляційної скарги.

Не погоджуючись з ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2013р. та від 07.11.2012р., Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати названі ухвали та прийняти ухвалу, якою зобов'язати суд апеляційної інстанції прийняти апеляційну скаргу до розгляду по суті.

Статтею 110 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання з дня набрання судовим рішенням (ухвали) апеляційного господарського суду законної сили.

Як зазначалося вище, оскаржувані ухвали прийняті судом апеляційної інстанції 21.03.2012р.та 07.11.2012 року.

Однак, скаржник звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою 20.03.2013 року, тобто з пропуском встановленого в ст. 110 Господарського процесуального кодексу України процесуального строку для її подання, про що свідчить штемпель на конверті, в якому надіслано касаційну скаргу.

Скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на вищезазначені ухвали від 21.03.2012р. та від 07.11.2012р., яке обґрунтоване тим, що ухвала від 07.11.2012р. отримана ним несвоєчасно через те, що кореспонденція відправлялася апеляційним судом на адресу: 40000, м. Суми, вул. Соборна 46, оф. 4а, за якою, за твердженням заявника, товариство не знаходиться. Щодо пропуску строку на оскарження ухвали від 21.03.2012р., то в клопотанні відсутні причини пропуску цього строку.

На підставі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. В розумінні змісту цієї норми поважними визнаються лише такі обставини, які не залежать від волевиявлення скаржника, є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відповідно до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

З матеріалів справи вбачається наступне:

В апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" та інших бланках товариства зазначені дві адреси, а саме: "Україна, 40000, м. Суми, вул. Соборна, 46, оф. 4а" та "40011, м. Суми, вул. Супруна, 9 а/я1940".

Ухвала від 21.03.2012р., надіслана Харківським апеляційним господарським судом на адресу "40011, м. Суми, вул. Супруна,9 а/я1940", повернулася до суду 03.05.2012р. з відміткою відділення поштового зв'язку "за зазначеною адресою не розшукано".

Відповідно до супровідного листа Харківського апеляційного господарського суду від 08.05.2012 №11-63/007072 копія ухвали від 21.03.2012р. у даній справі та апеляційна скарга з додатками повторно надіслана скаржнику за адресою: "40000, м. Суми, вул. Соборна 46, оф. 4а". В матеріалах справи відсутні докази того, що зазначене поштове відправлення повернулося до Харківського апеляційного господарського суду.

Більш того, у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" від 23.04.2013р., в якій товариство просить Вищий господарський суд України залучити в додаток до касаційної скарги платіжне доручення про перерахування судового збору, товариством вказана саме адреса: "40000, м. Суми, вул. Соборна 46, оф. 4а", тоді як у касаційній скарзі адреса: "40011, м. Суми, вул. Супруна,9 а/я1940" зазначена як адреса для листування.

Наведене свідчить про те, що апеляційний господарський суд надсилав оскаржені ухвали за належною адресою. Отже, зазначені в клопотанні скаржника причини пропуску процесуального строку не є поважними в розумінні змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

А відтак, клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" на вищеназвані ухвали судом касаційної інстанції відхиляється.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VI "Про судовий збір" сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" судовий збір у сумі 575 грн. (платіжне доручення № 64 від 11.04.2013р.) підлягає поверненню з Державного бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 5 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" про поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги у справі № 5021/2122/2011 та повернути її скаржнику без розгляду.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" з Державного бюджету України судовий збір сплачений за платіжним доручення № 64 від 11.04.2013р. у сумі 575 (п'ятсот сімдесят п'ять) грн.

Головуючий суддя Карабань В.Я. Суддя Жаботина Г.В. Суддя Ковтонюк Л.В.