Ухвала суду № 31368196, 21.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2013 р. м. Київ К/800/735/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.,

Муравйова О.В.

за участю секретаря: Горголь І.С.

представників:

позивача: Брагіна О.В.

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2012 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 року

у справі № 2а-5379/12/0170/10

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -

рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз») звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, СДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2012 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 року апеляційну скаргу СДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу СДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» з питань законності декларування податкового кредиту з ПДВ згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт №16/40-01/00153117 від 07.02.2012 року

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, п. 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності і декларацій, затвердженого Постановою КМУ від 28.07.97 № 799 та п. 1 розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 25.01.11 № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.11 за № 197/18935, завищено податковий кредит з ПДВ за вересень 2011 року на суму 17207082,00 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 1884413,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.02.2012 року №0000164001, яким ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1884413,00 грн. основного платежу та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 942206,50 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 78.1.8 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Пунктом 50.1 ст. 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з п. 53.1 ст. 53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2011 року ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» було подано до СДПІ податкову декларацію з ПДВ за вересень 2011 року, де задекларовано: податкові зобов'язання - 20 007 205,00 грн., податковий кредит - 15 322 669 грн., позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду - 4 684 536,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.11.2011 року позивачем було подано до СДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2011 року, де були виправлені показники податкового кредиту з показника 15 335 444 грн. на 17 219 857 грн., різниця склала 1 884 413 грн., що потягло за собою зміну показників розділу ІІІ «Розрахунки з бюджетом», згідно з якими позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду складає 2 800 123 грн.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для надання позивачем уточнюючого розрахунку за вересень 2011 року стало помилкове не включення до податкового кредиту вересня 2011 року податкових накладних, що виписані у вересні 2011 року, підтверджують господарські операції, здійснені у вересні 2011 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також отримані від контрагентів у вересні 2011 року, що підтверджується відомостями, наведеними СДПІ в акті перевірки, а не в наступних податкових періодах.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2012 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов