Ухвала суду № 31368059, 15.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2013 р. м. Київ К-40536/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2010 по справі №А27/555-07 за позовом Приватного підприємства «Ресурс-Комплект» до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Приватного підприємства «Ресурс-Комплект» (далі-ПП «Ресурс-Комплект», позивач) до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі (далі - Південна МДПІ у Кривому Розі, відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 16.08.2007 №0000752301/2, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 167016,75грн., у тому числі 111344,00грн. основного платежу та 55672,00грн. штрафних (фінансових) санкцій; від 06.03.2007 №0000762305/0, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 330,00грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 170,00грн.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2010, позовні вимоги задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 16.08.2007 №0000752301/2. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів мотивовано правомірністю формування валових витрат за спірними господарськими операціями, як таких що пов'язані з господарською діяльністю позивача та підтверджених первинними документами. В частині відмови в задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що на підставі акту про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість від 02.11.2005 позивача було виключено з реєстру платників податку на додану вартість, а відсутність у останнього інформації щодо вказаних обставин не може бути підставою для визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 07.12.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 15.03.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2010 в частині задоволення позовних вимог, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п.п.4.1.1 п.4.1, п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.3 та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.3 п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон України №334/94-ВР).

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №27/230/30734136 від 20.02.2007 складеного за результатом проведеної виїзної планової перевірки ПП «Ресурс-Комплект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 по 31.12.2006, та за результатом адміністративного оскарження, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення 16.08.2007 №0000752301/2, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 167016,75грн., у тому числі 111344,00грн. основного платежу та 55672,00грн. штрафних (фінансових) санкцій; від 06.03.2007 №0000762305/0, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 330,00грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 170,00грн.

Підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про порушення позивачем, зокрема, п.п.4.1.1 п.4.1, п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.3 та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.3 п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України №334/94-ВР внаслідок неправомірного формування валових витрат за господарськими операціями з ПП. «Віталі Плюс» щодо надання інформаційних та посередницьких послуг, а також віднесення до валових витрат витрат по оплаті товарів продавцю ПП. «Віталі Плюс».

Згідно з п.п. 5.1 ст. 5 Закону України №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 цього пункту передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, підставою для включення витрат підприємства до складу валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

В свою чергу, факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

За результатом розгляду справи було встановлено, що між позивачем (замовник) та ПП. «Віталі Плюс» (виконавець) 09.12.2005 був укладений договір №18 про інформаційні та посередницькі послуги, відповідно до умов якого виконавець зобов'язувався здійснити маркетингові дослідження на ринку поставок металопродукції і забезпечити замовнику укладення контракту з покупцем ЗАТ «Технопарк» на поставку оцинкованих рулонів в кількості 5000 тонн на протязі 2006 року.

Факт виконання умов договору підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами здачі-прийняття робіт, платіжними дорученнями, податковими накладними, складеними відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, судом встановлено, що внаслідок виконання умов договору 16.12.2005 між позивачем та ЗАТ «Технопарк» було укладено договір щодо поставки сталі оцинкованої в рулонах. До того, з матеріалів справи вбачається, що 20.12.2005 між позивачем та ПП. «Віталі Плюс» було укладено контракт №6212-РК щодо поставки металопродукції, на виконання умов якого позивачем було перераховано ПП. «Віталі Плюс» передплату в сумі 150000,00грн.

Отже, позивач мав право на включення до складу валових витрат суми витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду ПП. «Віталі Плюс» за правилами п.п. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України №334/94-ВР.

Враховуючи вищезазначене, висновок суду попередніх інстанцій про правомірність формування валових витрат за спірними господарськими операціями, як таких що безпосередньо пов'язані із господарською діяльністю позивача, є правомірним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі залишити без задоволення, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв