YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Житомирська область

/

Господарський суд Житомирської області

Ухвала суду № 31367660, 17.05.2013, Господарський суд Житомирської області

Дата ухвалення

17.05.2013

Номер справи

19/5007/1424-б/12

Номер документу

31367660

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БЛАГО-ІНВЕСТ"

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

____________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

УХВАЛА

Від "17" травня 2013 р. Справа № 19/5007/1424-Б/12

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо - Інвест" (м. Житомир)

До боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо - Інвест" (м. Житомир)

про визнання банкрутом

Суддя Макаревич В.А.

В засіданні суду прийняли участь:

- від кредиторів: Соломонюк, дов.№166/07 від 08.01.2013р. (представник УПФУ в м. Житомирі Житомирської області ); ОСОБА_2, за пасп. НОМЕР_4, вид. Олександрійським МВ УМВС України в Кіровоградській області від 07.02.2008 року; ОСОБА_3 за пасп. НОМЕР_5, вид.Ц-Міським РВ Горлівського МУ УМВС в Донецькій області від 9 липня 1997 року; ОСОБА_4 за пасп. НОМЕР_6 вид., Гощанським РВ УМВС України в Рівненській області 23.04.2013 року; за дорученням ОСОБА_4 адвокат за посв. ОСОБА_5 посв. НОМЕР_7, вид. 16.09.2011 року; ОСОБА_6 за пасп. НОМЕР_8, вид. Жидачівським РВ УМВС України у Львівській області 19.09.1996 року;; ОСОБА_7 за пасп. НОМЕР_9, вид. Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області 11.02. 1997 року; Зеленова Л.В., дов. №9045/10 від 13.03.2013р., посв. УЖТ 074896 дійсне до 07.11.2014 року ( представник ДПІ у м. Житомирі); ОСОБА_9 за пасп. НОМЕР_10, вид. Зінківським РВ УМВС України в Полтавській області 13.03.2009 року; ОСОБА_10 за пасп. НОМЕР_11, вид. Констянтинівським РВ УМВС України в Запорізькій області 18.06.1997 року;

- від боржника: Сушков В.В. - ліквідатор;

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 19.12.2012 року порушено провадження у справі № 19/5007/1424-Б/12 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо - Інвест" (м. Житомир) на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 18.01.2013р. включно).

Постановою господарського суду від 04.03.2013р. визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Благо-Інвест", яке зареєстроване Виконавчим комітетом Житомирської міської ради Житомирської області 14.08.2006р.; юридична адреса: 10008, м. Житомир, Корольовський район, вулиця Хлібна, будинок 9, кв. 4., ідентифікаційний код 34521059, відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо-Інвест" (м. Житомир) строком на дванадцять місяців до 04.03.2014р. включно, призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо-Інвест" (м. Житомир) арбітражного керуючого Сушкова Віктора Васильовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який має ліцензію на право провадження діяльності арбітражного керуючого серії НОМЕР_12 від 04.05.2012р. та мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

З 19.01.2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, яким внесено зміни до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року за № 2343-XII.

Відповідно до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2343-XII від 14 травня 1992 року із змінами та доповненнями, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Абзацом третім п.1-1 вищезазначених положень передбачено, що положення цього закону, які регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

З огляду на те, що на момент набрання чинності Законом України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, яким внесено зміни до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року за № 2343-XII господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року за № 2343-XII із змінами та доповненнями в редакції , чинній з 19.01.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

29.03.2013р. до суду від гр. ОСОБА_10 надійшла заява про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 8500 грн. заборгованості, 1147 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 03.04.2013р. заяву вищевказаного кредитора було призначено до розгляду.

02.04.2013р. до суду від гр. ОСОБА_2 надійшла заява про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 58166,75 грн. заборгованості та 1728,67 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 04.04.2013р. заяву вищевказаного кредитора було призначено до розгляду.

08.04.2013р. до суду надійшли заяви кредиторів:

- гр. ОСОБА_4 про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 36248,26 грн.;

- гр. ОСОБА_9 про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 10202,05 грн.;

- Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області ДПС про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 179354,02 грн.

Ухвалою суду від 10.04.2013р. заяви вищевказаних кредиторів були прийняті та призначені судом до розгляду.

10.04.2013р. до суду надійшли заяви:

- гр. ОСОБА_6 (с. Дуліби Жидачівського району Львівської області, ідент. номер НОМЕР_2) про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 11934,77 грн., з яких 1147 грн. сплачений судовий збір;

- гр. ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_3) про визнання грошових вимог до боржника.

Ухвалою суду від 15.04.2013р. заяви вищевказаних кредиторів були призначені до розгляду.

24.04.2013р. до господарського суду надійшла заява про визнання кредитором у справі (вх. 02-20/317/13) кредитора фізичної особи ОСОБА_7 (35360, с.В. Омеляна, Рівненський район, Рівненська область, індент. номерНОМЕР_13 ) з грошовими вимогами до боржника у сумі 28 027,16 грн.

Ухвалою суду від 24.04.2013р. заяву вищевказаного кредитора було призначено до розгляду.

23.04.2013р. до суду від гр. ОСОБА_14 надійшли докази усунення недоліків на виконання ухвали господарського суду Житомирської області від 08.04.2013р. у даній справі (заява надійшла до суду 04.04.2013р. та ухвалою суду від 08.04.2013р. був наданий строк для усунення недоліків).

Ухвалою суду від 24.04.2013р. заява вищевказаного кредитора була призначена до розгляду.

На день розгляду справи - 17.05.2013р.до суду надійшли:

- від гр. ОСОБА_10 заява про збільшення кредиторських вимог на суму 2875,50 грн.;

- від гр. ОСОБА_9 заява про зменшення кредиторських вимог на суму 1202,05 грн.

У судовому засіданні ліквідатор Сушков В.В. повідомив про вчинені дії, на виконання вимог постанови суду від 04.03.2013р. надав проміжний звіт про хід ліквідаційної процедури банкрута з додатками. Вказав, що розглянув заяви кредиторів, які були призначені до розгляду у дане судове засідання та надав письмові відзиви на них.

У судовому засіданні розглядалась заява Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області ДПС про визнання грошових вимог до боржника на суму 179354,02 грн.

Представник Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області ДПС грошові вимоги до боржника підтримав та просив включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Ліквідатор у судовому засіданні надав відзив на заяву ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС , у якому грошові вимоги ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС до боржника на суму 179354,02 грн. визнає.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані кредитором докази, які містяться в матеріалах справи (а.с. 158-167, т.3), суд вважає грошові вимоги ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС обгрунтованими, заявленими у встановлений законом строк у відповідності до вимог чинного законодавства, такими, що підтверджуються належними доказами, а тому підлягають визнанню у повному обсязі на суму 179354,02 грн., з яких: 147283,49 грн. віднести до третьої черги, а 32070,53 грн. неустойки (штраф, пеня) віднести до шостої черги.

У судовому засіданні розглядалась заява Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області про визнання грошових вимог до боржника на суму 8543,81 грн.

Представник УПФУ в м. Житомирі Житомирської області у судовому засіданні заявлені вимоги до боржника підтримав та просив включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Ліквідатор у судовому засіданні надав письмовий відзив на заяву УПФУ в м. Житомирі Житомирської області, у якому грошові вимоги УПФУ в м. Житомирі Житомирської області визнає в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані кредитором докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області є обгрунтованими, заявленими у встановлений законом строк у відповідності до вимог чинного законодавства, такими, що підтверджуються належними доказами, а тому підлягають визнанню у повному обсязі на суму 8543,81 грн., з яких: 6154,46 грн. борг по фінансових санкціях із сплати страхових внесків, 2389,35 грн. борг по пені із сплати страхових внесків, які віднести до шостої черги.

У судовому засіданні розглядалась заява гр. ОСОБА_10 про визнання грошових вимог до боржника на суму 8500 грн. заборгованості та 1147 грн. витрат по сплаті судового збору.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_10 збільшені грошові вимоги до боржника на суму 11375,50 грн. заборгованості та 1147 грн. витрат по сплаті судового збору підтримала та просила включити їх до реєстру вимог кредиторів. Надала для огляду оригінали: договору №009029 від 24.11.2009р. та квитанцій про сплату (а.с.111-121, т.3).

Ліквідатор у судовому засіданні надав письмовий відзив на заяву гр. ОСОБА_10, у якому грошові вимоги ОСОБА_10 визнає на суму 8500 грн. сплачених внесків та 1147 грн. судового збору. Щодо збільшених грошових вимог на суму 2125,50 грн. адміністративних витрат та 750 грн. реєстраційного збору ліквідатор пояснив, що кредитором ОСОБА_10 був пропущений строк для звернення із заявою про збільшення грошових вимог до боржника, проте, не заперечував про віднесення 2125,50 грн. адміністративних витрат та 750 грн. реєстраційного збору до шостої черги.

Дослідивши вищезазначену заяву гр. ОСОБА_10, заслухавши ліквідатора, господарський суд вважає за необхідне задовольнити вказану заяву, виходячи з наступного.

Гр. ОСОБА_10 у встановлений Законом строк звернулася до суду із заявою від 21.03.2013р. про визнання грошових вимог до боржника на суму 9647 грн., з яких: 8500 грн. чистих внесків, 1147,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

17.05.2013р. до суду надійшла заява ОСОБА_10 про збільшення кредиторських вимог на суму 2125,50 грн. адміністративних витрат та 750 грн. реєстраційного збору.

24.11.2009р. між гр. ОСОБА_10 та ТОВ "Благо-Інвест" був укладений договір № 009029, відповідно до умов якого боржник, за згодою гр. ОСОБА_10, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок кредитора певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, зазначеного у додатку №1 до даного договору, на умовах діяльності Програми "Благо устрій", що міститься в додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно ст.2 вищезазначеного договору, у відповідності до положень даного договору та додатків до нього кредитор зобов'язався:

2.1.1. одноразово сплатити Реєстраційний платіж у день підписання сторонами даного договору;

2.1.2.одноразово сплатити Адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання Договору;

2.1.3. своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачувати Загальний платіж, який включає Чистий внесок, за рахунок якого боржник здійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми у позику, та Адміністративні витрати, що є платою за послуги боржника з організації діяльності програми.

Як вбачається із матеріалів справи, кредитором на виконання вищезазначеного договору на розрахунковий рахунок ТОВ "Благо-Інвест" було перераховано 8500 грн. чистих внесків (а.с. 111-118, т.3).

Крім того кредитором були сплачені 750 грн. реєстраційного збору та 2125,50 грн. адміністративних витрат.

За таких обставин, заявник виконав взяті на себе договірні зобов'язання, тоді як, боржник не виконав, взяті на себе зобов"язання згідно умов договору № 009029 від 24.11.2009р.

Слід також зазначити, що ст.627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 651 ЦК України втілено принцип свободи договору та встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. Право на зміну або розірвання договору за згодою сторін є загальним принципом, в той час як одностороння відмова від договору допускається лише у випадках та на умовах, визначених договором або законом.

Пропозиція щодо розірвання договору може виходити від будь-якої сторони і має бути викладена письмово. Дії сторін щодо дострокового розірвання договору, є правочином, який має відповідати загальним правилам цивільного законодавства про правочин. Так, відповідно до ст. 654 ЦК України правочин про розірвання договору вчиняється в тій же формі, що і договір, якщо із закону, інших правових актів, договору або звичаїв ділового обороту не витікає інше.

При цьому, слід зазначити, що зважаючи на характер правовідносин сторін, зі змісту норм статей 598-599 ЦК України та ст. 653 ЦК України, вбачається, що законодавець розрізняє поняття "розірвання договору" і "припинення зобов'язання/договору". Ці поняття не є тотожними через відмінні підстави їх виникнення та юридичні наслідки, які породжені цими правовими явищами. Розірвання договору слід розглядати як один з видів припинення договору. Таким чином, у силу зазначених правових норм, за загальним правилом, розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов'язань сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов'язань і після розірвання договору, виходячи з характеру цього договору, за яким кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання.

Оскільки зміст зобов'язання становлять права й обов'язки його учасників, припиненням зобов'язань є припинення зазначених прав та обов'язків. При припиненні зобов'язання останнє перестає існувати, і його учасників більше не пов'язують ті права й обов'язки, які раніше з нього випливали.

Разом з тим, слід зазначити, що порушення справи про банкрутство відносно боржника не є свідченням того, що зобов'язання цієї особи перед іншими особами є припиненими.

Згідно ст.8 п.8.1. додатку №2 до договору №009029, сторони погодили, зокрема, що учасник (заявник), який виявить бажання розірвати договір протягом 7 календарних днів з моменту його підписання, зобов'язаний письмово повідомити адміністратора (боржника) про свій намір шляхом подання заяви до центрального офісу, що знаходиться за адресою: вул.Перемоги,75, оф.24, м. Житомир,10003.

Відповідно до ст.8 п.п. 8.2 додатку №2 до договору, сторони дійшли згоди, що якщо Учасник виявить бажання розірвати договір в односторонньому порядку після встановленого в пункті 8.1 терміну (7 банківських днів з моменту підписання) то Реєстраційний платіж та Адміністративні витрати Учаснику (кредитору) не повертаються.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що договір № 009029 від 24.11.2009р. було розірвано між сторонами. При цьому, боржником докази розірвання зазначеного договору також не були надані.

За таких обставин, оскільки положення ст.8 п.п. 8.2 додатку №2 до договору, діють лише у випадку розірвання договору, реєстраційний платіж та адміністративні витрати підлягають поверненню гр. ОСОБА_10.

З огляду на зазначене, суд вважає що вимоги гр. ОСОБА_10 в частині 8500 грн. чистих внесків, підтверджені належними доказами, тому підлягають визнанню та включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника, 1147,00 грн. витрат по сплаті судового збору за звернення з кредиторською заявою до боржника, які включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника, 750 грн. реєстраційного збору та 2125,50 грн. адміністративних витрат визнати та віднести до шостої черги.

У судовому засіданні розглядалась заява ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 58166,75 грн. заборгованості та 1728,67 грн. витрат по сплаті судового збору.

ОСОБА_2 заяву про визнання грошових вимог до боржника на суму 58748,42 грн. заборгованості та 1147 грн. витрат по сплаті судового збору підтримав.

Ліквідатор у судовому засіданні надав письмовий відзив на заяву гр. ОСОБА_2, у якому вимоги ОСОБА_2 на суму 58748,42 грн. заборгованості та 1147 грн. витрат по сплаті судового збору визнав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності всі надані докази, суд вважає, що вимоги ОСОБА_2 на суму 58748,42 грн. заборгованості обгрунтовані та підтверджуються рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 31.08.2012р. (а.с. 130, т.3), а тому підлягають визнанню на суму 58748,42 грн., яку віднести до четвертої черги та 1147 грн. витрат по сплаті судового збору, які віднести до першої черги.

У судовому засіданні розглядалась заява гр. ОСОБА_9 про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 10202,05 грн., з яких: 9000 грн. чисті внески, 1202,05 грн. пеня.

17.05.2013р. до суду від гр. ОСОБА_9 надійшла заява про зменшення кредиторських вимог на суму 1202,05 грн. пені від якої кредитор відмовляється.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_9 заяву про визнання грошових вимог до боржника підтримав на суму 9000 грн. чистих внесків, в частині стягнення 1202,05 грн. пені відмовився. Просив внести в реєстр вимог кредиторів 9000 грн. заборгованості по сплаті чистих внесків та 1147 грн. витрат по сплаті судового збору. Надав для огляду оригінали: договір №003276 від 14.06.2010р., №003472 від 14.06.2013р., квитанції про сплату (а.с. 170-174, т.3, 177- 181, т.3).

Ліквідатор у судовому засіданні надав письмовий відзив на заяву гр. ОСОБА_9, у якому вимоги ОСОБА_9 визнав на суму 9000 грн. чистих внесків.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне визнати грошові вимоги ОСОБА_9 на суму 9000 грн. чистих внесків, виходячи з наступного.

14.06.2010р. між гр. ОСОБА_9 та ТОВ "Благо-Інвест" були укладені договори № 003276, №003472 від 14.06.2010р., відповідно до умов яких боржник, за згодою гр. ОСОБА_9, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок кредитора певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, зазначеного у додатку №1 до даного договору, на умовах діяльності Програми "Інвест Економний", що міститься в додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно ст.2 вищезазначеного договору, у відповідності до положень даного договору та додатків до нього кредитор зобов'язався:

2.1.1. одноразово сплатити Реєстраційний платіж у день підписання сторонами даного договору;

2.1.2.одноразово сплатити Адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання Договору;

2.1.3. своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачувати Загальний платіж, який включає Чистий внесок, за рахунок якого боржник здійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми у позику, та Адміністративні витрати, що є платою за послуги боржника з організації діяльності програми.

Як вбачається із матеріалів справи, кредитором на виконання вищезазначеного договору на розрахунковий рахунок ТОВ "Благо-Інвест" було перераховано 9000 грн. чистих внесків (а.с. 111-118, т.3).

За таких обставин, заявник виконав взяті на себе договірні зобов'язання, тоді як, боржник не виконав, взяті на себе зобов"язання згідно умов договорів № 003276, №003472 від 14.06.2010р.

З огляду на зазначене, суд вважає що вимоги гр. ОСОБА_9 на суму 9000 грн. чистих внесків, підтверджені належними доказами, тому підлягають визнанню та включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника, 1147,00 грн. витрат по сплаті судового збору за звернення з кредиторською заявою до боржника, які включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

У судовому засіданні розглядалась заява гр. ОСОБА_6 про визнання грошових вимог до боржника на суму 10636,72 грн. внесених платежів, 151,05 грн. послуг банку та 1147 грн. витрат по сплаті судового збору.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_6 грошові вимоги до боржника на суму 10636,72 грн. внесених платежів, 151,05 грн. послуг банку та 1147 грн. витрат по сплаті судового збору підтримав та просив включити їх до реєстру вимог кредиторів. Надав для огляду оригінал договору №005240 від 06.05.2009р. та квитанцій про сплату .

Ліквідатор у судовому засіданні надав письмовий відзив на заяву гр. ОСОБА_6, у якому грошові вимоги ОСОБА_6 визнає на суму 6261,71 грн. сплачених внесків .

Дослідивши вищезазначену заяву гр. ОСОБА_6, заслухавши ліквідатора, господарський суд вважає за необхідне частково задовольнити вказану заяву, виходячи з наступного.

Гр. ОСОБА_6 у встановлений Законом строк звернувся до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 10636,72 грн. внесених платежів, 151,05 грн. послуг банку та 1147 грн. витрат по сплаті судового збору.

06.05.2009р. між гр. ОСОБА_6 та ТОВ "Благо-Інвест" був укладений договір № 005240, відповідно до умов якого боржник, за згодою гр. ОСОБА_6, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок кредитора певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, зазначеного у додатку №1 до даного договору, на умовах діяльності Програми "Інвест", що міститься в додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно ст.2 вищезазначеного договору, у відповідності до положень даного договору та додатків до нього кредитор зобов'язався:

2.1.1. одноразово сплатити Реєстраційний платіж у день підписання сторонами даного договору;

2.1.2.одноразово сплатити Адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання Дозволу;

2.1.3. своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачувати Загальний платіж, який включає Чистий внесок, за рахунок якого боржник здійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми у позику, та Адміністративні витрати, що є платою за послуги боржника з організації діяльності програми.

Як вбачається із матеріалів справи, кредитором на виконання вищезазначеного договору на розрахунковий рахунок ТОВ "Благо-Інвест" було перераховано 6261,71 грн. чистих внесків.

Крім того, кредитором були сплачені 4375,01 грн. реєстраційного збору та адміністративних витрат.

За таких обставин, заявник виконав взяті на себе договірні зобов'язання, тоді як, боржник не виконав, взяті на себе зобов"язання згідно умов договору № 005240 від 06.05.2009р.

Слід також зазначити, що ст.627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 651 ЦК України втілено принцип свободи договору та встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. Право на зміну або розірвання договору за згодою сторін є загальним принципом, в той час як одностороння відмова від договору допускається лише у випадках та на умовах, визначених договором або законом.

Пропозиція щодо розірвання договору може виходити від будь-якої сторони і має бути викладена письмово. Дії сторін щодо дострокового розірвання договору, є правочином, який має відповідати загальним правилам цивільного законодавства про правочин. Так, відповідно до ст. 654 ЦК України правочин про розірвання договору вчиняється в тій же формі, що і договір, якщо із закону, інших правових актів, договору або звичаїв ділового обороту не витікає інше.

При цьому, слід зазначити, що зважаючи на характер правовідносин сторін, зі змісту норм статей 598-599 ЦК України та ст. 653 ЦК України, вбачається, що законодавець розрізняє поняття "розірвання договору" і "припинення зобов'язання/договору". Ці поняття не є тотожними через відмінні підстави їх виникнення та юридичні наслідки, які породжені цими правовими явищами. Розірвання договору слід розглядати як один з видів припинення договору. Таким чином, у силу зазначених правових норм, за загальним правилом, розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов'язань сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов'язань і після розірвання договору, виходячи з характеру цього договору, за яким кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання.

Оскільки зміст зобов'язання становлять права й обов'язки його учасників, припиненням зобов'язань є припинення зазначених прав та обов'язків. При припиненні зобов'язання останнє перестає існувати, і його учасників більше не пов'язують ті права й обов'язки, які раніше з нього випливали.

Разом з тим, слід зазначити, що порушення справи про банкрутство відносно боржника не є свідченням того, що зобов'язання цієї особи перед іншими особами є припиненими.

Згідно ст.8 п.8.1. додатку №2 до договору №005240 від 06.05.2009р., сторони погодили, зокрема, що учасник (заявник), який виявить бажання розірвати договір протягом 7 календарних днів з моменту його підписання, зобов'язаний письмово повідомити адміністратора (боржника) про свій намір шляхом подання заяви до центрального офісу, що знаходиться за адресою: вул.Перемоги,75, оф.24, м. Житомир,10003.

Відповідно до ст.8 п.п. 8.2 додатку №2 до договору, сторони дійшли згоди, що якщо Учасник виявить бажання розірвати договір в односторонньому порядку після встановленого в пункті 8.1 терміну (7 банківських днів з моменту підписання) то Реєстраційний платіж та Адміністративні витрати Учаснику (кредитору) не повертаються.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що договір № 005240 від 06.05.2009р. було розірвано між сторонами. При цьому, боржником докази розірвання зазначеного договору також не були надані.

За таких обставин, оскільки положення ст.8 п.п. 8.2 додатку №2 до договору, діють лише у випадку розірвання договору, реєстраційний платіж та адміністративні витрати підлягають поверненню гр. ОСОБА_6

Крім того, кредитор просить визнати грошові вимоги до боржника на суму 151,05 грн. послуг банку.

При цьому, дослідивши договір № 005240 від 06.05.2009р., суд приходить до висновку про відмову у задоволенні грошових вимог до боржника на суму 151,05 грн., оскільки умови даного договору не передбачають відшкодування послуг банку.

З огляду на зазначене, суд вважає що вимоги гр. ОСОБА_6 в частині 6261,71 грн. чистих внесків, 4375,01 грн. реєстраційного збору та адміністративних витрат підтверджені належними доказами, тому підлягають визнанню та включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника, 1147,00 грн. витрат по сплаті судового збору за звернення з кредиторською заявою до боржника, які включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

У судовому засіданні розглядалась заява гр. ОСОБА_7 про визнання грошових вимог до боржника на суму 26880,16 грн. основного боргу та 1147 грн. витрат по сплаті судового збору.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_7 грошові вимоги до боржника на суму 26880,16 грн. основного боргу та 1147 грн. витрат по сплаті судового збору підтримав та просив включити їх до реєстру вимог кредиторів. Надав для огляду оригінал договору №00461 від 02.12.2008р. та квитанцій про сплату .

Ліквідатор у судовому засіданні надав письмовий відзив на заяву гр. ОСОБА_7, у якому грошові вимоги ОСОБА_7 визнає на суму 20000,16 грн. сплачених внесків .

Дослідивши вищезазначену заяву гр. ОСОБА_7, заслухавши ліквідатора, господарський суд вважає за необхідне визнати вказану заяву, виходячи з наступного.

Гр. ОСОБА_7 у встановлений Законом строк звернувся до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 26880,16 грн. основного боргу та 1147 грн. витрат по сплаті судового збору.

02.12.2008р. між гр. ОСОБА_7 та ТОВ "Благо-Інвест" був укладений договір № 00461, відповідно до умов якого боржник, за згодою гр. ОСОБА_7, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок кредитора певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, зазначеного у додатку №1 до даного договору, на умовах діяльності Програми "Інвест Економний", що міститься в додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно ст.2 вищезазначеного договору, у відповідності до положень даного договору та додатків до нього кредитор зобов'язався:

2.1.1. одноразово сплатити Реєстраційний платіж у день підписання сторонами даного договору;

2.1.2.одноразово сплатити Адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання Договору;

2.1.3. своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачувати Загальний платіж, який включає Чистий внесок, за рахунок якого боржник здійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми у позику, та Адміністративні витрати, що є платою за послуги боржника з організації діяльності програми.

Як вбачається із матеріалів справи, кредитором на виконання вищезазначеного договору на розрахунковий рахунок ТОВ "Благо-Інвест" було перераховано 20000 грн. чистих внесків.

Крім того кредитором були сплачені 6880,16 грн. реєстраційного збору та адміністративних витрат.

За таких обставин, заявник виконав взяті на себе договірні зобов'язання, тоді як, боржник не виконав, взяті на себе зобов"язання згідно умов договору № 00461 від 02.12.2008р.

Слід також зазначити, що ст.627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 651 ЦК України втілено принцип свободи договору та встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. Право на зміну або розірвання договору за згодою сторін є загальним принципом, в той час як одностороння відмова від договору допускається лише у випадках та на умовах, визначених договором або законом.

Пропозиція щодо розірвання договору може виходити від будь-якої сторони і має бути викладена письмово. Дії сторін щодо дострокового розірвання договору, є правочином, який має відповідати загальним правилам цивільного законодавства про правочин. Так, відповідно до ст. 654 ЦК України правочин про розірвання договору вчиняється в тій же формі, що і договір, якщо із закону, інших правових актів, договору або звичаїв ділового обороту не витікає інше.

При цьому, слід зазначити, що зважаючи на характер правовідносин сторін, зі змісту норм статей 598-599 ЦК України та ст. 653 ЦК України, вбачається, що законодавець розрізняє поняття "розірвання договору" і "припинення зобов'язання/договору". Ці поняття не є тотожними через відмінні підстави їх виникнення та юридичні наслідки, які породжені цими правовими явищами. Розірвання договору слід розглядати як один з видів припинення договору. Таким чином, у силу зазначених правових норм, за загальним правилом, розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов'язань сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов'язань і після розірвання договору, виходячи з характеру цього договору, за яким кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання.

Оскільки зміст зобов'язання становлять права й обов'язки його учасників, припиненням зобов'язань є припинення зазначених прав та обов'язків. При припиненні зобов'язання останнє перестає існувати, і його учасників більше не пов'язують ті права й обов'язки, які раніше з нього випливали.

Разом з тим, слід зазначити, що порушення справи про банкрутство відносно боржника не є свідченням того, що зобов'язання цієї особи перед іншими особами є припиненими.

Згідно ст.8 п.8.1. додатку №2 до договору № 00461 від 02.12.2008р., сторони погодили, зокрема, що учасник (заявник), який виявить бажання розірвати договір протягом 7 календарних днів з моменту його підписання, зобов'язаний письмово повідомити адміністратора (боржника) про свій намір шляхом подання заяви до центрального офісу, що знаходиться за адресою: вул.Перемоги,75, оф.24, м. Житомир,10003.

Відповідно до ст.8 п.п. 8.2 додатку №2 до договору, сторони дійшли згоди, що якщо Учасник виявить бажання розірвати договір в односторонньому порядку після встановленого в пункті 8.1 терміну (7 банківських днів з моменту підписання) то Реєстраційний платіж та Адміністративні витрати Учаснику (кредитору) не повертаються.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що договір № 00461 від 02.12.2008р. було розірвано між сторонами. При цьому, боржником докази розірвання зазначеного договору також не були надані.

За таких обставин, оскільки положення ст.8 п.п. 8.2 додатку №2 до договору, діють лише у випадку розірвання договору, реєстраційний платіж та адміністративні витрати підлягають поверненню гр. ОСОБА_7

З огляду на зазначене, суд вважає що вимоги гр. ОСОБА_7 в частині 20000 грн. чистих внесків, 6880,16 грн. реєстраційного збору та адміністративних витрат підтверджені належними доказами, тому підлягають визнанню та включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника, 1147,00 грн. витрат по сплаті судового збору за звернення з кредиторською заявою до боржника, які включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

У судовому засіданні розглядалась заява гр. ОСОБА_4 про визнання грошових вимог до боржника на суму 36248,26 грн.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_4 грошові вимоги до боржника на суму 36248,26 грн. основного боргу підтримав та просив включити їх до реєстру вимог кредиторів. Надав для огляду оригінал договору №005587 від 10.03.2010р. та квитанцій про сплату .

Ліквідатор у судовому засіданні надав письмовий відзив на заяву гр. ОСОБА_4, у якому грошові вимоги ОСОБА_4 визнає на суму 21666,84 грн. чистих внесків .

Дослідивши вищезазначену заяву гр. ОСОБА_4, заслухавши ліквідатора, господарський суд вважає за необхідне визнати вказані вимоги, виходячи з наступного.

Гр. ОСОБА_4 у встановлений Законом строк звернувся до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 36248,26 грн. основного боргу.

10.03.2010р. між гр. ОСОБА_4 та ТОВ "Благо-Інвест" був укладений договір № 005587, відповідно до умов якого боржник, за згодою гр. ОСОБА_4, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок кредитора певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, зазначеного у додатку №1 до даного договору, на умовах діяльності Програми "Інвест", що міститься в додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно ст.2 вищезазначеного договору, у відповідності до положень даного договору та додатків до нього кредитор зобов'язався:

2.1.1. одноразово сплатити Реєстраційний платіж у день підписання сторонами даного договору;

2.1.2.одноразово сплатити Адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання Договору;

2.1.3. своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачувати Загальний платіж, який включає Чистий внесок, за рахунок якого боржник здійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми у позику, та Адміністративні витрати, що є платою за послуги боржника з організації діяльності програми.

Як вбачається із матеріалів справи, кредитором на виконання вищезазначеного договору на розрахунковий рахунок ТОВ "Благо-Інвест" було перераховано 21666,84 грн. чистих внесків.

Крім того кредитором були сплачені 14581,42 грн. реєстраційного збору та адміністративних витрат.

За таких обставин, заявник виконав взяті на себе договірні зобов'язання, тоді як, боржник не виконав, взяті на себе зобов"язання згідно умов договору № 005587 від 10.03.2010р.

Слід також зазначити, що ст.627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 651 ЦК України втілено принцип свободи договору та встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. Право на зміну або розірвання договору за згодою сторін є загальним принципом, в той час як одностороння відмова від договору допускається лише у випадках та на умовах, визначених договором або законом.

Пропозиція щодо розірвання договору може виходити від будь-якої сторони і має бути викладена письмово. Дії сторін щодо дострокового розірвання договору, є правочином, який має відповідати загальним правилам цивільного законодавства про правочин. Так, відповідно до ст. 654 ЦК України правочин про розірвання договору вчиняється в тій же формі, що і договір, якщо із закону, інших правових актів, договору або звичаїв ділового обороту не витікає інше.

При цьому, слід зазначити, що зважаючи на характер правовідносин сторін, зі змісту норм статей 598-599 ЦК України та ст. 653 ЦК України, вбачається, що законодавець розрізняє поняття "розірвання договору" і "припинення зобов'язання/договору". Ці поняття не є тотожними через відмінні підстави їх виникнення та юридичні наслідки, які породжені цими правовими явищами. Розірвання договору слід розглядати як один з видів припинення договору. Таким чином, у силу зазначених правових норм, за загальним правилом, розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов'язань сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов'язань і після розірвання договору, виходячи з характеру цього договору, за яким кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання.

Оскільки зміст зобов'язання становлять права й обов'язки його учасників, припиненням зобов'язань є припинення зазначених прав та обов'язків. При припиненні зобов'язання останнє перестає існувати, і його учасників більше не пов'язують ті права й обов'язки, які раніше з нього випливали.

Разом з тим, слід зазначити, що порушення справи про банкрутство відносно боржника не є свідченням того, що зобов'язання цієї особи перед іншими особами є припиненими.

Згідно ст.8 п.8.1. додатку №2 до договору №005587 від 10.03.2010р., сторони погодили, зокрема, що учасник (заявник), який виявить бажання розірвати договір протягом 7 календарних днів з моменту його підписання, зобов'язаний письмово повідомити адміністратора (боржника) про свій намір шляхом подання заяви до центрального офісу, що знаходиться за адресою: вул. Перемоги,75, оф.24, м. Житомир,10003.

Відповідно до ст.8 п.п. 8.2 додатку №2 до договору, сторони дійшли згоди, що якщо Учасник виявить бажання розірвати договір в односторонньому порядку після встановленого в пункті 8.1 терміну (7 банківських днів з моменту підписання) то Реєстраційний платіж та Адміністративні витрати Учаснику (кредитору) не повертаються.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що договір № 005587 від 10.03.2010р. було розірвано між сторонами. При цьому, боржником докази розірвання зазначеного договору також не були надані.

За таких обставин, оскільки положення ст.8 п.п. 8.2 додатку №2 до договору, діють лише у випадку розірвання договору, реєстраційний платіж та адміністративні витрати підлягають поверненню гр. ОСОБА_4

З огляду на зазначене, суд вважає, що вимоги гр. ОСОБА_4 в частині 21666,84 грн. чистих внесків, 14581,42 грн. реєстраційного збору та адміністративних витрат підтверджені належними доказами, тому підлягають визнанню та включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника, 1147,00 грн. витрат по сплаті судового збору за звернення з кредиторською заявою до боржника, які включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

У судовому засіданні розглядалась заява гр. ОСОБА_14 про визнання грошових вимог до боржника на суму 33211 грн. основного боргу та 1147 грн. витрат по сплаті судового збору.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_14 грошові вимоги до боржника на суму 33211 грн. основного боргу та 1147 грн. витрат по сплаті судового збору підтримав та просив включити їх до реєстру вимог кредиторів. Надав для огляду оригінал договору №002567 від 27.01.2010р. та квитанцій про сплату .

Ліквідатор у судовому засіданні надав письмовий відзив на заяву гр. ОСОБА_14, у якому грошові вимоги ОСОБА_14 визнає на суму 24166,57 грн. чистих внесків .

Дослідивши вищезазначену заяву гр. ОСОБА_14, заслухавши ліквідатора, господарський суд вважає за необхідне визнати вказану заяву, виходячи з наступного.

Гр. ОСОБА_14 у встановлений Законом строк звернувся до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 33211 грн. основного боргу та 1147 грн. витрат по сплаті судового збору.

27.01.2010р. між гр. ОСОБА_14 та ТОВ "Благо-Інвест" був укладений договір № 002567, відповідно до умов якого боржник, за згодою гр. ОСОБА_14, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок кредитора певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, зазначеного у додатку №1 до даного договору, на умовах діяльності Програми "Інвест Економний", що міститься в додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно ст.2 вищезазначеного договору, у відповідності до положень даного договору та додатків до нього кредитор зобов'язався:

2.1.1. одноразово сплатити Реєстраційний платіж у день підписання сторонами даного договору;

2.1.2.одноразово сплатити Адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання Договору;

2.1.3. своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачувати Загальний платіж, який включає Чистий внесок, за рахунок якого боржник здійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми у позику, та Адміністративні витрати, що є платою за послуги боржника з організації діяльності програми.

Як вбачається із матеріалів справи, кредитором на виконання вищезазначеного договору на розрахунковий рахунок ТОВ "Благо-Інвест" було перераховано 2 4166,57 грн. чистих внесків.

Крім того кредитором були сплачені 9044,43 грн. реєстраційного збору та адміністративних витрат.

За таких обставин, заявник виконав взяті на себе договірні зобов'язання, тоді як, боржник не виконав, взяті на себе зобов"язання згідно умов договору № 002567 від 27.01.2010р.

Слід також зазначити, що ст.627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 651 ЦК України втілено принцип свободи договору та встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. Право на зміну або розірвання договору за згодою сторін є загальним принципом, в той час як одностороння відмова від договору допускається лише у випадках та на умовах, визначених договором або законом.

Пропозиція щодо розірвання договору може виходити від будь-якої сторони і має бути викладена письмово. Дії сторін щодо дострокового розірвання договору, є правочином, який має відповідати загальним правилам цивільного законодавства про правочин. Так, відповідно до ст. 654 ЦК України правочин про розірвання договору вчиняється в тій же формі, що і договір, якщо із закону, інших правових актів, договору або звичаїв ділового обороту не витікає інше.

При цьому, слід зазначити, що зважаючи на характер правовідносин сторін, зі змісту норм статей 598-599 ЦК України та ст. 653 ЦК України, вбачається, що законодавець розрізняє поняття "розірвання договору" і "припинення зобов'язання/договору". Ці поняття не є тотожними через відмінні підстави їх виникнення та юридичні наслідки, які породжені цими правовими явищами. Розірвання договору слід розглядати як один з видів припинення договору. Таким чином, у силу зазначених правових норм, за загальним правилом, розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов'язань сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов'язань і після розірвання договору, виходячи з характеру цього договору, за яким кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання.

Оскільки зміст зобов'язання становлять права й обов'язки його учасників, припиненням зобов'язань є припинення зазначених прав та обов'язків. При припиненні зобов'язання останнє перестає існувати, і його учасників більше не пов'язують ті права й обов'язки, які раніше з нього випливали.

Разом з тим, слід зазначити, що порушення справи про банкрутство відносно боржника не є свідченням того, що зобов'язання цієї особи перед іншими особами є припиненими.

Згідно ст.8 п.8.1. додатку №2 до договору №002567 від 27.01.2010р., сторони погодили, зокрема, що учасник (заявник), який виявить бажання розірвати договір протягом 7 календарних днів з моменту його підписання, зобов'язаний письмово повідомити адміністратора (боржника) про свій намір шляхом подання заяви до центрального офісу, що знаходиться за адресою: вул.Перемоги,75, оф.24, м. Житомир,10003.

Відповідно до ст.8 п.п. 8.2 додатку №2 до договору, сторони дійшли згоди, що якщо Учасник виявить бажання розірвати договір в односторонньому порядку після встановленого в пункті 8.1 терміну (7 банківських днів з моменту підписання) то Реєстраційний платіж та Адміністративні витрати Учаснику (кредитору) не повертаються.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що договір № 002567 від 27.01.2010р. було розірвано між сторонами. При цьому, боржником докази розірвання зазначеного договору також не були надані.

За таких обставин, оскільки положення ст.8 п.п. 8.2 додатку №2 до договору, діють лише у випадку розірвання договору, реєстраційний платіж та адміністративні витрати підлягають поверненню гр. ОСОБА_14

З огляду на зазначене, суд вважає що вимоги гр. ОСОБА_14 в частині 24166,57 грн. чистих внесків, 9044,43 грн. реєстраційного збору та адміністративних витрат підтверджені належними доказами, тому підлягають визнанню та включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника, 1147,00 грн. витрат по сплаті судового збору за звернення з кредиторською заявою до боржника, які включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

У судовому засіданні розглядалась заява гр. ОСОБА_3 про визнання грошових вимог до боржника на суму 94134,14 грн. боргу.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_3 надав заяву про уточнення грошових вимог та підтримав грошові вимоги до боржника на суму 94134,14 грн. боргу . Надав для огляду оригінал договору №00299 від 30.08.2007р. та квитанції про сплату.

Ліквідатор у судовому засіданні надав письмовий відзив на заяву гр. ОСОБА_3, у якому грошові вимоги ОСОБА_3 визнає на суму 52500,90 грн. чистих внесків .

Дослідивши вищезазначену заяву гр. ОСОБА_3, заслухавши ліквідатора, господарський суд вважає за необхідне визнати вказану заяву, виходячи з наступного.

Гр. ОСОБА_3 у встановлений Законом строк звернувся до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 94134,14 грн. основного боргу.

30.08.2007р. між гр. ОСОБА_3 та ТОВ "Благо-Інвест" був укладений договір № 00299, відповідно до умов якого боржник, за згодою гр. ОСОБА_3, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок кредитора певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, зазначеного у додатку №1 до даного договору, на умовах діяльності Програми "Інвест", що міститься в додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно ст.2 вищезазначеного договору, у відповідності до положень даного договору та додатків до нього кредитор зобов'язався:

2.1.1. одноразово сплатити Реєстраційний платіж у день підписання сторонами даного договору;

2.1.2.одноразово сплатити Адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання Договору;

2.1.3. своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачувати Загальний платіж, який включає Чистий внесок, за рахунок якого боржник здійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми у позику, та Адміністративні витрати, що є платою за послуги боржника з організації діяльності програми.

Як вбачається із матеріалів справи, кредитором на виконання вищезазначеного договору на розрахунковий рахунок ТОВ "Благо-Інвест" було перераховано 52500,90 грн. чистих внесків.

Крім того кредитором були сплачені 41633,24 грн. реєстраційного збору та адміністративних витрат.

За таких обставин, заявник виконав взяті на себе договірні зобов'язання, тоді як, боржник не виконав, взяті на себе зобов"язання згідно умов договору № 00299 від 30.08.2007р.